Постанова № 31524609, 16.05.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2013 р. Справа№ 5011-42/5092-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Остапенка О.М.

Синиці О.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача: Булій Т.В. - дов. № ЦХП-20/6096 від 26.12.2012р.

Становій Ю.В. - дов. № ЦХП-20/6099 від 26.12.2012р.

від відповідача: Никипорець І.Ф. - дов. № 73-НЮ від 13.01.2012р.

від третьої особи - 1: не з'явилися

від третьої особи - 2: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» на рішення господарського суду м. Києва від 04.09.2012р.

у справі № 5011-42/5092-2012 (головуючий суддя Паламар П.І.,

судді Головіна К.І., Ковтун С.А.)

за позовом Державного підприємства матеріально-технічного

забезпечення залізничного транспорту України

«Укрзалізничпостач»

до Державного територіально-галузевого об'єднання

«Південно-Західна залізниця»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім

Славута» (третя особа - 1)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрснабзбут - 3»

(третя особа - 2)

про стягнення 1 449 757, 86 грн.

В судовому засіданні 16.05.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2012р. Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» звернулось до суду з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» про стягнення заборгованості у розмірі 1 449 757, 86 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором № ЦХП-40210 від 30.12.2009р., а саме щодо своєчасної та повної оплати поставленої продукції, заборгувавши 1 449 757, 86 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.09.2012р. по справі № 5011-42/5092-2012 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального та матеріального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на думку апелянта, судом першої інстанції не з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного та повного розгляду справи.

В провадженні колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Коршун Н.М., суддів Остапенка О.М., Скрипки І.М., перебувала справа № 5011-42/5092-2012 за апеляційною скаргою Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач».

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2012р., у зв'язку з перебуванням головуючого судді Коршун Н.М. на довгостроковому лікарняному, справу № 5011-42/5092-2012 передано на повторний автоматичний розподіл.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» по справі № 5011-42/5092-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2012р. для розгляду справи № 5011-42/5092-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Остапенко О.М., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2012р., колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 20.12.2012р.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2012р., у зв'язку з перебуванням суддів Остапенка О.М. та Руденко М.А. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Зеленін В.О., Синиця О.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2012р., колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до провадження.

В судових засіданнях апеляційної інстанції 20.12.2012р. та 07.02.2013р. у відповідності до ст. 77 ГПК України по справі оголошувалась перерва, останній раз на 21.02.2013р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2013р., у зв'язку з перебуванням судді Зеленіна В.О. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Остапенко О.М., Синиця О.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2013р., колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до провадження.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 21.02.2013р. у відповідності до ст. 77 ГПК України по справі оголошено перерву до 28.03.2013р.

26.02.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення з додатками (вх. № 09-11/3831).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2013р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Славута» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрснабзбут - 3», та у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 18.04.2013р.

15.04.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника третьої особи - 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу вих. № 185 від 11.04.2013р. (вх. № 09-11/6473), в якому останній підтримав вимоги апеляційної скарги позивача.

16.04.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення № 17 від 15.04.2013р. до відзиву на апеляційну скаргу з додатками (вх. № 09-11/6627).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2013р. у відповідності до статті 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 16.05.2013р.

30.04.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача супровідним листом № 24/0430 від 30.04.2013р. (вх. № 09-11/7441) надійшли додаткові документи, на виконання вимог ухвали суду.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 16.05.2013р. вимоги апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 16.05.2013р. заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2012р. залишити без змін.

Представники третіх осіб в судове засідання апеляційної інстанції 16.05.2013р. не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що договором № ЦХП-40210 від 30.12.20109р. передбачено здійснення розрахунків між сторонами не шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, а шляхом акцептування відповідачем сповіщення «авізо», у зв'язку з чим у відповідача не виник обов'язок щодо перерахування позивачеві грошових коштів за поставлену продукцію за даним договором.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками місцевого господарського суду, вважає їх помилковими, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 30.12.2009р. між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (позивач, постачальник за договором) та Державним територіально-галузевим підприємством «Південно-Західна залізниця» (відповідач, покупець за договором) укладено договір № ЦХП-40210, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, названі в подальшому «товар», найменування, марка, ціна і кількість яких вказується в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до п. п. 2.1.-2.2. договору ціна на товар, який постачається за цим договором, встановлюється в гривнях для кожної партії окремо і вказується у специфікаціях до цього договору.

Товар, що постачається за даним договором, оплачується в сумі, що включає:

2.2.1. ціну товару, з урахуванням митних платежів та інших послуг, пов'язаних з митним оформленням товару, якщо він імпортується;

2.2.2. націнку постачальника, відповідно до наказу Укрзалізниці 004а-Ц від 05.01.2009р.;

- складська націнка складає 0,9% від вартості поставленого товару;

- транзитна націнка складає 0,6% від вартості поставленого товару.

2.2.3. транспортно-заготівельні витрати, пов'язані із закупівлею та доставкою товару.

2.2.4. ПДВ, інші податки та збори, встановлені чинним законодавством.

Згідно п. 2.3. договору орієнтовна сума договору, відповідно до Наказу Укрзалізниці від 04.12.2009 № 681-Ц, складає 283 619 166, 67 грн., крім того ПДВ за ставкою 20% - 56 723 833, 33грн.; разом 340 343 000, 00 грн. і може змінюватись в зв'язку з коригуванням планів централізованого матеріально-технічного забезпечення, що затверджуються Наказами Укрзалізниці.

Розділом 3 Договору сторони узгодили умови та терміни поставки товару.

Згідно п.3.5 Договору поставка товару підтверджується сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі, який покупець повинен підписати і повернути постачальнику протягом 5-ти робочих днів після його отримання.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що кількість товару, яка підлягає поставці за цим договором, вказується сторонами в специфікаціях до цього договору.

Якість товару, який планується до поставки за цим договором, повинна відповідати державним стандартам та технічним умовам які діють на території України, вказаним в специфікації до договору, та підтверджуватися сертифікатами відповідності товару, паспортами якості; декларацією про відповідність, якщо товар не підлягає обов'язковій сертифікації; сертифікатом або свідоцтвом про визнання іноземного сертифікату, якщо товар імпортується (п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 5.2. договору прийом товару за якістю, який поставлено:

- в залізничній або автоцистерні, здійснюється покупцем у порядку, передбаченому додатком № 14 до Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України від 04.06.2007 року № 271/121, зареєстрованої Міністерством Юстиції України за № 762/14029 від 04.07.2007 року із складанням акту приймання нафтопродуктів за якістю за формою № 14-НК.

Згідно п. п. 5.3., 5.4 укладеного договору у випадку, коли виявлено невідповідну якість поставленого товару параметрам якості, які встановлені ГОСТ або ТУ на цей товар, покупець викликає телеграмою постачальника та вантажовідправника для комісійного приймання товару. Після оформлення покупцем претензійних матеріалів відповідно до Інструкції вказаній в п. 4.2 договору, вони направляються постачальнику. Претензія про невідповідну якість товару, яка подана без необхідних документів постачальником до обліку не приймається і розгляду не підлягає.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що для проведення розрахунків постачальник надає покупцю рахунок-фактуру, податкову накладну та сповіщення «авізо» на товар, який було поставлено покупцю.

Покупець протягом двох днів з дати отримання документів, які зазначені в п. 6.1. цього договору, здійснює розрахунки за поставлений постачальником товар шляхом акцепту сповіщення. При письмовій домовленості сторін можливі інші форми розрахунків за товар (п. п. 6.2., 6.3. договору).

Відповідно до п. 6.4. договору розрахунок за товар здійснюється відповідно до наказу Укрзалізниці № 329-ЦЗ від 30.04.2004 року «Про затвердження «Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП «Укрзалізничпостач» і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи».

Пунктом 2.2. «Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між Державним підприємством «Укрзалізничпостач» і залізницями та ведення обліку претензійно-позовної роботи» приймання товарно-матеріальних цінностей за якістю проводиться згідно Інструкції № П-7 від 25.04.1966 року.

Цей договір, згідно п. 11.4., вступає в дію з 01 січня 2010р. і діє до 31 грудня 2014р. в частині поставки товару, а в частині оплати - до повного її виконання.

14.01.2010р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору № ЦХП-40210 від 30.12.2009р., відповідно до умов якої п. 2.2.2. договору № ЦХП-40210 від 30.12.2009р. прийнято в наступній редакції: «Націнку постачальника, відповідно до Наказу Укрзалізниці 024-Ц від 14.01.2010р.;

- складська націнка складає 1,0 % від вартості поставленого товару;

- транзитна націнка складає 0,7 % від вартості поставленого товару.»

Інші умови договору № ЦХП-40210 від 30.12.2009р. залишаються без змін. Дана додаткова угода є невід'ємною частиною договору № ЦХП-40210 від 30.12.2009р.

27.07.2010р. між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору № ЦХП-40210 від 30.12.2009р., згідно п. 1 якої п. 1.1. договору № ЦХП-40210 від 30.12.2009р. викладено в наступній редакції: «Постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти та вугільну продукцію, названі в подальшому «товар», найменування, марка, ціна і кількість та показники якості (для вугільної продукції) яких вказується в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 2 п. 2.2. договору № ЦХП-40210 від 30.12.2009р. змінено та викладено в наступній редакції: «Товар, що постачається за даним договором, оплачується в сумі, що включає:

2.2.1. ціну товару, з урахуванням митних платежів та інших послуг, пов'язаних з митним оформленням товару, якщо він імпортується;

Для вугільної продукції, ціну товару з урахуванням знижки та надбавки за якість поставленого товару:

- за кожен процент перевищення або знижки зольності, відповідно -/+2,5%;

- за кожний процент перевищення або знижки вологи, відповідно -/+1,3%.

2.2.2. Націнку постачальника, відповідно до Наказу Укрзалізниці 024-Ц від 14.01.2010р.;

- складська націнка складає 1,0 % від вартості поставленого товару;

- транзитна націнка складає 0,7 % від вартості поставленого товару.

2.2.3. транспортно-заготівельні витрати, пов'язані із закупівлею та доставкою товару.

2.2.4. ПДВ, інші податки та збори, встановлені чинним законодавством».

П. 2.3. договору № ЦХП-40210 від 30.12.2009р. змінено та викладено в наступній редакції: «Загальна сума договору визначається протягом терміну дії договору відповідно до встановлених планів МТЗ, що затверджуються наказами Укрзалізниці. Орієнтовна сума договору на 2010р. відповідно до контрольного завдання ЦМТЗ, затверджених рішенням 29-го засідання ради Укрзалізниці 01.07.2010р. складає 344 101 666, 67 грн., крім того ПДВ за ставкою 20% - 68 820 333, 33 грн.; разом - 412 922 000, 00 грн. і може змінюватись в зв'язку з коригуванням планів централізованого матеріально-технічного забезпечення» (п. 3 додаткової угоди № 2).

Згідно п. 5 додаткової угоди № 2, п.5.2. договору № ЦХП-40210 від 30.12.2009р. змінено та прийнято в наступній редакції: «Прийом товару за якістю, який поставлено:

- в залізничній або автоцистерні, здійснюється покупцем у порядку, передбаченому додатком № 14 до Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 04.06.2007 року № 271/121, зареєстрованої Міністерством Юстиції України за № 762/14029 від 04.07.2007 року із складанням акту приймання нафтопродуктів за якістю за формою № 14-НК;

- в залізничному вагоні, здійснюється покупцем відповідно до Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю», затвердженої Держарбітражем зі змінами та доповненнями, № П-7 від 25.04.1966р. із складанням акту приймання за якістю та «Правил перевезень вантажів, які змерзаються», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000р. № 870/5091».

Інші умови договору № ЦХП-40210 від 30.12.2009р. залишаються без змін. Дана додаткова угода є невід'ємною частиною договору № ЦХП-40210 від 30.12.2009р.

Додатковими угодами № 3 від 01.11.2010р. та № 4 від 16.02.2011р. сторонами внесено зміни та викладено в новій редакції пункти договору щодо націнки постачальника (п. 2.2.2.) та орієнтовної суми договору (п. 2.3.).

Листом №ЦХП-20/1566 від 09.03.2011р. позивачем було надіслано відповідачу для підписання два примірники додаткової угоди №5 до договору №ЦХП-40210 від 30.12.2009р., в якій зокрема зазначалось про встановлення середньо-розрахункової норми золи (%) та вологи (%) для вугілля кам'яного АМ (13-125) кількістю 2600,00 тн., вугілля кам'яного АС (6-13) кількістю 800,00 тн. та вугілля кам'яного АКО (25-100) кількістю 600,00 тн., яка залишилась відповідачем не підписаною.

У специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору (належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи) сторони погодили кількість, ціну, загальну вартість та термін поставки товару, а саме у специфікації № 11 сторони узгодили постачання товару - вугілля кам'яного на загальну суму 904 768, 34 грн. з ПДВ з терміном постачання з 01.10.2010р. по 31.10.2010р.; у специфікації № 12 - постачання товару - вугілля кам'яного на загальну суму 2 759 233, 67 грн. з ПДВ з терміном постачання з 01.11.2010р. по 30.11.2010р., у специфікації № 13а - постачання товару - вугілля кам'яного на загальну суму 2 168 975, 60 грн. з ПДВ з терміном постачання з 01.12.2010р. по 31.12.2010р., у специфікації № 2 - постачання товару - вугілля кам'яного на загальну суму 51 251 424, 34 грн. з ПДВ з терміном постачання з 01.02.2011р. по 28.02.2011р., у специфікації № 3 - постачання товару - вугілля кам'яного на загальну суму 53 327 940, 42 грн. з ПДВ з терміном постачання з 01.03.2011р. по 31.03.2011р.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.

В силу вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До обов'язків покупця ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору № ЦХП-40210 від 30.12.2009р. у період з жовтня по грудень 2010р. та з лютого по березень 2011р. позивач поставив відповідачу вугілля кам'яне на загальну суму 6 729 586, 30 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу та актами приймання-передачі вугільної продукції (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи), які підписані уповноваженими представників сторін та скріплені печатками підприємств без будь-яких зауважень щодо кількості.

На виконання умов договору позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури та сповіщення на загальну суму 6 729 586, 30 грн., проте, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, отриману продукцію на загальну суму 1 449 757, 86 грн. у встановлений договором строк не оплатив, посилаючись на невідповідність поставленого вугілля договірним критеріям якості, на підтвердження чого надав суду акти вхідного контролю, акти відбору проб та висновки лабораторії, у зв'язку з чим застосував знижки за якістю поставленої вугільної продукції на загальну суму 1 449 757, 86 грн.

Статтею 678 Цивільного кодексу України передбачено правові наслідки передання товару неналежної якості, зокрема, згідно ч. 1 якої покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Частиною 1 ст. 673 Цивільного кодексу України закріплено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Якість товару - одна із найважливіших його ознак, оскільки "Якість - це сукупність характеристик товару, що стосуються його здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби" (ДСТУ 2925-94). Якість продукції охоплює не лише споживчі, але й технологічні властивості продукції, конструкторсько-художні особливості, надійність і т. п.

Як вбачається із змісту укладеного між сторонами договору, якість товару повинна відповідати державним стандартам та технічним умовам які діють на території України, вказаним в специфікації до договору, та підтверджуватися сертифікатами відповідності товару; паспортами якості; декларацією про відповідність, якщо товар не підлягає обов'язковій сертифікації; сертифікатом або свідоцтвом про визнання іноземного сертифікату, якщо товар імпортується.

Згідно з роз'ясненнями Вищого арбітражного суду України від 12.11.1993 року № 01-6/1205 (зі змінами від 18.11.1997 року, 31.05.2002 року), Інструкція про порядок приймання продукції (товарів) за якістю застосовується при вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою продукції та товарів неналежної якості або некомплектної, а також в неналежній тарі (упаковці). Застосування до спірних правовідносин Інструкції П-6, П-7 можуть мати місце лише тоді, коли це прямо передбачено договором з посиланням на конкретні норми зазначеної Інструкції, що сторони і узгодили у п.5 Додаткової угоди № 2 до договору.

Відповідно до п. 6.4. договору розрахунок за товар здійснюється відповідно до наказу Укрзалізниці № 329-ЦЗ від 30.04.2004 року «Про затвердження «Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП «Укрзалізничпостач» і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи».

Пунктом 2.2. «Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між Державним підприємством «Укрзалізничпостач» і залізницями та ведення обліку претензійно-позовної роботи» приймання товарно-матеріальних цінностей за якістю проводиться згідно Інструкції № П-7 від 25.04.1966 року.

Відповідно до п. 2.4. вказаного Порядку при отриманні продукції, що не відповідає якості, комплектності, асортименту, кількості, передбаченими умовами договору, структурний підрозділ - вантажоодержувач повинен забезпечити складання повного пакету документів, визначених ст. 6 ГПК, п. 25 Інструкцій № П-6, П-7, наказом Укрзалізниці від 17.07.03р. № 180-Ц і передати їх у відповідний підрозділ залізниці для оформлення претензії. Для участі у прийманні продукції та складання актів відповідно до Інструкцій П-6, П-7 обов'язковим є виклик представника ЦПХ та постачальника в добовий період, що необхідно визначити в договорах ЦПХ з постачальниками і залізницями.

Постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. № П-7 затверджено Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, яка застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами постачання або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектності, а також тари під продукцією або товарами.

Пунктом 5.2. договору, викладеного у новій редакції згідно додаткової угоди № 2 від 27.07.2010р., передбачено, зокрема, що прийом товару за якістю, який поставлено в залізничному вагоні, здійснюється покупцем відповідно до Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю», затвердженої Держарбітражем зі змінами та доповненнями, № П-7 від 25.04.1966р. із складанням акту приймання за якістю та «Правил перевезень вантажів, які змерзаються», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000р. № 870/5091»

Відповідно до п. 14 Інструкції приймання продукції за якістю та комплектністю здійснюється у точній відповідності зі стандартами та технічними умовами, загальними та винятковими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що підтверджують якість та комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат та ін.), відсутність яких не призупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість та комплектність поставленої продукції та в ньому зазначається, які документи відсутні.

Згідно п. 16 Інструкції під час виявлення невідповідності якості отриманої продукції договору або даним, вказаним у супровідних документах, які посвідчують якість продукції, отримувач зупиняє подальше приймання товару та складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції та характер виявлених під час приймання дефектів. Отримувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості в умовах, які попереджають погіршення її якості та змішування з іншою однорідною продукцією. Отримувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції та складання двостороннього акта представника іногороднього виробника (постачальника), якщо це передбачено в Основних та особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах або в договорі.

Пунктами 17, 18 Інструкції закріплено, що в повідомленні про виклик, направленому виробнику (відправнику) повинно бути вказано: найменування продукції, дата та номер рахунку-фактури або номер транспортного документа; основні недоліки, які знайдені в продукції; час, на який призначено приймання продукції по якості або комплектності; кількість продукції неналежної якості або комплектної продукції. Повідомлення про виклик виробника (відправника) повинно бути передано йому телеграфом (телефоном) не пізніше 24 год., після виявлення невідповідності якості продукції встановленим вимогам, якщо інші строки не встановлені основними та особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами або договором.

Отже, пунктами 16, 17, 18 Інструкції №П-7 та п.5.3 укладеного між сторонами договору, п.9 зазначеного вище Порядку у випадку виявлення недоліків поставленого вугілля виклик представника постачальника є обов'язковим.

Проте, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження виклику представників позивача та вантажовідправника (постачальника) продукції, а також відсутні посилання в будь-яких документах, наданих відповідачем, на призупинення приймання продукції у зв'язку з виявленням недоліків поставленого вугілля та викликом зазначених представників.

Відповідно до п. п. 20, 22-25 Інструкції при неявці представника відправника, перевірка якості продукції проводиться експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості.

При відсутності інспекції по якості в місці находження одержувача приймання проводиться за участю компетентного представника громадськості, якому видається належним чином оформлене і завірене печаткою підприємства разове посвідчення за підписом керівника або його заступника, в якому вказується:

- дата видачі посвідчення і його номер;

- прізвище, ім'я, по-батькові, місце роботи і посада особи, якій видане посвідчення;

- найменування підприємства, якому виділяється представник;

- на участь в прийманні якої саме продукції уповноважений представник,

а також вказується дата та номер рішення комітету, яким виділений представник.

Особи, які здійснюють приймання продукції та залучаються до приймання, повинні бути ознайомлені з Інструкцією, стандартами, технічними умовами (і т.д.) та зобов'язані чітко дотримуватись правил приймання і посвідчувати своїм підписом лише ті факти, які встановлені за їх участю.

Таким чином, згідно вимог п. 22 Інструкції для участі в прийманні продукції виділяється представник громадськості компетентний (за освітою чи досвідом трудової діяльності) в питаннях визначення якості продукції яка приймається, а пункт 25 Інструкції передбачає, що особи, які проводять приймання продукції по якості зобов'язані суворо дотримуватись правил приймання продукції та підтверджувати своїм підписом тільки ті факти, які встановлені за їх участі.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано в обґрунтування своєї позиції посвідчень представників громадськості та наказів про призначення комісій по прийманню вугілля, виданих в 2008, 2009 та 2011 роках, а документи, складені відповідачем під час приймання вугілля, не відповідають вимогам Інструкції №П-7, а відповідні акти, які мали би бути складені у відповідності з даною інструкцією, відповідачем на виконання неодноразових вимог ухвал апеляційного суду, так надані і не були.

Згідно п. 26 Інструкції, у всіх випадках коли стандартами, технічними умовами, іншими правилами або договором передбачений відбір зразків (проб), особи, які приймають участь у прийманні продукції, зобов'язані відібрати проби цієї продукції.

Відбір зразків (проб) проводиться в точній відповідності з вимогами нормативних актів. Відібрані зразки опечатуються або пломбуються і забезпечуються етикетками, підписаними особами, які беруть участь у прийманні.

Пунктом 27 Інструкції передбачено, що про відбір проб складається акт, за підписом всіх осіб, які беруть участь у прийманні, в якому вказується:

- місце і час складання акта, найменування одержувача, прізвища і посади осіб, які приймають участь у прийманні;

- номер і дата рахунку-фактури та транспортної накладної, за якими прийшла продукція;

- маса продукції, а також кількість і номера місць, з яких відбирались зразки;

- вказівка про те, що проби відібрані в порядку, передбаченому нормативними актами, з посиланням на їх номер і дату;

- чи забезпечені відібрані проби етикетками, які містять дані, передбачені стандартами та технічними умовами;

- інші дані, які особи, які беруть участь в прийманні, вважають за необхідне включити в акт для більш детальної характеристики зразків.

З відібраних зразків (проб) один залишається в одержувача, другий направляється відправнику продукції. У всіх випадках, коли це передбачено нормативними актами, відбираються додаткові проби для здавання на аналіз або випробування в лабораторії або науково-дослідний інститут.

Про здавання зразків на випробування робиться відповідні відмітки в акті відбору зразків.

Відібрані зразки мають зберігатись одержувачем до вирішення спору про якість продукції.

Порядок відбору зразків та підготовки їх для лабораторних випробувань встановлено ГОСТ 4096-2002.

Колегія суддів констатує, що відповідачем не дотримано порядку приймання продукції по якості у відповідності до вищевказаного порядку, зокрема, відбір проб та складання актів відбору проб було здійснено в односторонньому порядку, відібрані зразки вугілля здані в лабораторію через значну кількість днів після відбору, крім цього, зразки не направлялись відправнику продукції, а суду відповідачем не надано доказів зберігання відібраних зразків до вирішення спору.

Відповідно до ч. ч. 1-2 п. 29 Інструкції за результатами приймання по якості за участю представника громадськості, складається акт про фактичну якість та кількість отриманої продукції. Акт має складатись в день закінчення приймання продукції по якості та комплектації, а Інструкцією чітко визначено його зміст.

Пунктами 30, 31, 32 Інструкції передбачено, зокрема, що, якщо між виробником (відправником) виникнуть спори про виявлені дефекти, то для визначення якості продукції одержувач зобов'язаний залучити представника відповідної інспекції по якості або іншу компетентну організацію.

До акту, складеному в порядку, передбаченому п. 29 Інструкції, мають додаватись:

- транспортна накладна;

- акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції;

- акт відбору проб;

- висновок хіміко-технологічної лабораторії за результатами відібраних проб;

- посвідчення на представника громадськості;

- повідомлення про виклик представника виготовлювача (вантажовідправника).

Акт підписується керівником підприємства не пізніше триденного строку.

Проте, в порушення вищевказаних вимог, акти про фактичну якість та кількість отриманої продукції відповідачем не складались, не залучались також і представники незалежної експертної організації.

Провівши в даному випадку приймання продукції в односторонньому порядку, без виклику представників постачальника та відправника, відповідач позбавив позивача права на оскарження висновків по якості та проведення експертизи вугілля незалежним органом з оцінки відповідності, як це передбачено п.п.36-38 Інструкції.

Згідно п. п. 40, 41 Інструкції, претензія, що випливає з поставки продукції неналежної якості пред'являється одержувачем відправнику (виробнику, постачальнику) у встановлений строк.

До претензії повинні бути прикладені документи, передбачені п. 31 та 34 Інструкції.

У випадку пред'явлення претензії про компенсацію вартості продукції в зв'язку з переводом її в більш низький сорт, одержувач зобов'язаний прикласти до претензії документи, які підтверджують оприбуткування продукції фактично отриманим сортом.

Згідно Наказу Укрзалізниці від 30.04.2004р. № 329-ЦЗ, яким затверджено Порядок розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП «Укрзалізничпостач» і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи, передбачено, що при отриманні продукції, що не відповідає якості, комплектності, асортименту, кількості, передбаченими умовами договору, структурний підрозділ-вантажоодержувач повинен забезпечити відповідне складання повного пакету документів, визначених ст. 6 ГПК України, п. 25 Інструкцій П-6, П-7 обов'язковим є виклик представника Державного підприємства «Укрзалізничпостач» та постачальника в добовий термін.

У випадку отримання продукції, яка не відповідає специфікації до договору поставки, але по своїх можливостях може бути використана структурним підрозділом - вантажоодержувачем у виробничій діяльності (що повинне бути підтверджено органом контролю якості продукції), за письмовим погодженням між ДП «Укрзалізничпостач», галузевою службою і службою НФ, дана продукція оприбутковується по ціні, яка надається ДП «Укрзалізничпостач» після врегулювання ціни з постачальником протягом 10 днів з дня отримання згоди залізниці на отримання такої продукції коригуючими рахунками та податковими накладними та відповідними змінами до договору (специфікації).

Однак, відповідач в порушення вимог Інструкції № П-7 та Наказу № 329-Ц3 жодної претензії щодо якості поставленого вугілля або перерахунку вартості продукції в сторону зниження на адресу позивача не направляв, в односторонньому порядку змінивши ціну продукції.

Наказом Укрзалізниці №061-Ц від 24.01.2007р. визначені середні розрахункові норми часток золи та вологості марок вугілля, яке постачається на залізниці України та встановлено відповідні знижки/приплати, але відповідачем не надано суду жодного розрахунку приплат або знижок за поставлене та отримане останнім вугілля.

Посилання відповідача на не підписання з його боку актів приймання-передачі вугілля у зв'язку з невідповідністю його якості умовам договору не відповідають дійсності, оскільки всі наявні у справі акти приймання-передачі поставленої продукції підписані як позивачем, так і відповідачем без будь-яких зауважень щодо якості чи кількості поставленого вугілля.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем не дотримано порядку приймання продукції по якості у відповідності з Інструкцією №П-7, як це передбачено умовами укладеного між сторонами договору, а тому не доведено належними та допустимими доказами факт поставки неякісної продукції по договору та підстав для застосування знижки, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 449 757, 86 грн. заборгованості є обґрунтованими, доведеними позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга, з підстав викладених в ній, підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2012р. у справі № 5011-42/5092-2012 прийняте з неповним з'ясуванням усіх обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, з прийняттям нового рішення про задоволення позову повністю.

Відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із повним задоволенням позову та апеляційної скарги позивача, судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» на рішення господарського суду м. Києва від 04.09.2012р. у справі № 5011-42/5092-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2012р. у справі № 5011-42/5092-2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» задовольнити.

4. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (01601, м. Київ, Лисенка, 6; ідентифікаційний код 04713033) на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 11/15; ідентифікаційний код 19014832) 1 449 757, 86 грн. заборгованості, 28 995, 16 грн. судового збору за подання позовної заяви.

5. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» ( 01601, м. Київ, Лисенка, 6; ідентифікаційний код 04713033) на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 11/15; ідентифікаційний код 19014832) 14 497, 58 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити господарському суду міста Києва видати накази.

7. Матеріали справи № 5011-42/5092-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 21.05.2013р.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Остапенко О.М.

Синиця О.Ф.