Ухвала суду № 31524603, 27.05.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

27.05.2013 Справа № 29/904/25/2013

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Науменка І.М., ( доповідач)

суддів: Павловського П.П., Євстигнеєва О.С.,

при секретарі: Литвин А.П.,

за участю представників сторін:

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2013р. у справі №29/904/25/2013

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ларго", м.Дніпропетровськ до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Техномет",

м.Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Щелгунова, 2/119

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2013 року у справі №29/904/25/2013 (суддя Полєв Д.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Техномет", м.Дніпропетровськ, Ленінський район, вул.Щелгунова, 2/119. Ліквідовано юридичну особу - Товариствоз обмеженою відповідальністю "ТД "Техномет", м.Дніпропетровськ, Ленінський район, вул.Щелгунова, 2/119 (ЄДРПОУ 37540561). Провадження у справі припинено.

Не погодившись з зазначеною вище ухвалою господарського суду, ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить дану ухвалу - скасувати, провадження у справі – припинити. В якості підстав для скасування вищезгаданої ухвали ДПІ називає прийняття останньої за умов неповного з’ясування важливих для вирішення спору обставин справи, зокрема, за відсутності даних перевірки боржника на дотримання ним податкового законодавства.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання, а також, з огляду на достатність наявних у справі матеріалів для повного та об’єктивного вирішення спору, справу розглянуто за наявними матеріалами, згідно ст.75 ГПК України, за відсутності уповноважених представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність припинення апеляційного провадження у даній справі, виходячи з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі – Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст.14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Нормами статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

У відповідності до статті 1 Закону, учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб’єкта підприємницької діяльності – боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

Пункт 1 статті 14 Закону встановлює порядок пред’явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі порушено в порядку статті 52 Закону.

При цьому, слід врахувати, що особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до відсутнього боржника, що ліквідується в порядку статті 52 Закону, визначені положеннями частини 5 вказаної статті та передбачають направлення кредиторами ліквідатору заяв із вимогами до банкрута в місячний термін після отримання від ліквідатора відсутнього боржника повідомлення про визнання банкрутом.

Отже, у справі про банкрутство відсутнього боржника, особа, що не є ініціюючим кредитором, може набути статусу кредитора – сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Так, в ході ліквідаційної процедури ліквідатором здійснювались заходи щодо виявлення можливих кредиторів банкрута. Зокрема, в газеті "Голос України" №23 (5523) від 05.02.2013р. опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Станом на 04.04.2013р. (дата складення Звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та реєстру вимог кредиторів) ліквідатором розглянуто та визнано вимоги єдиного кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ларго", м.Дніпропетровськ, на суму 19 372,33грн. Проте, дана вимога кредитора залишилась незадоволеною, у зв’язку з відсутністю майна боржника. (а.с.114-119).

В той же час, доказів виявлення ліквідатором чи/або звернення до суду чи/або ліквідатора із заявою про визнання грошових вимог інших кредиторів ТОВ «ТД «Техномет», у тому числі, ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська, – суду не надано. Більш того, листом за вих.№4942/7/18-021 від 05.03.2013р. ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська повідомила ліквідатора про відсутність у ТОВ «ТД «Техномет» податкової заборгованості станом на 05.03.2013р. (а.с.132-133).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2013р. про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та припинення провадження у справі її прав та обов’язків не стосується, з огляду на що ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська не мала права апеляційного оскарження прийнятої у справі ухвали відповідно до положень статей 91, 106 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, керується правами, наданими суду першої інстанції.

Відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська підлягає припиненню за п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, як безпідставно порушене.

(Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в своїх постановах від 27 березня 2013 року у справі №Б3/124-12; від 03 квітня 2013 року у справі №29/5005/10154/2012; від 27 лютого 2013 року у справі №38/5005/9234/2012 тощо).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.55, 129 Конституції України, ст.14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.80, 86, ч.1 ст.91, 99, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2013р. у справі №29/904/25/2013 - припинити.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України у двадцятиденний термін.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя П.П. Павловський

Суддя О.С. Євстигнеєв