Постанова № 31524597, 28.05.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р. Справа № 5015/2943/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", б/н від 26.04.2013р.

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.04.2013р.

про відмову в задоволенні заяви Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 21.08.2012р.

у справі № 5015/2943/12

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"), м. Київ

до відповідача Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (далі - ЛМКП "Львівтеплоенерго"), м. Львів

про стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений природній газ в розмірі 1798044,88грн.

за участю представників сторін:

- від позивача - Подшебякіна О.М. (головний юрисконсульт відділу представництва інтересів компанії в судах, довіреність від 14.12.2012р. №271/10);

- від відповідача - Грицак Г.І. (юрисконсульт, довіреність від 23.01.2013р.).

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

За відсутності клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу в судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.04.2013р. у справі №5015/2943/12 (суддя Фартушок Т.Б.) в задоволенні заяви ЛМКП "Львівтеплоенерго" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 21.08.2012р. у даній справі відмовлено повністю (Том 1, а.с 181-189).

Вказана ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, зокрема, що заявник не надав доказів на підтвердження наявності обставин, передбачених ст. 121 ГПК України, їх винятковість. Доводи заявника про неможливість виконання рішення господарського суду Львівської області від 21.08.2012р. у справі №5015/2943/12 у зв'язку з важким фінансовим становищем є необґрунтованими та недоведеними.

Не погоджуючись з даною ухвалою, ЛМКП "Львівтеплоенерго" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.04.2013р. у справі №5015/2943/12 скасувати та задоволити прохання ЛМКП "Львівтеплоенерго" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 21.08.2012р. у даній справі в частині боргу, що залишився до оплати, а саме 1 792 340, 80 грн., щомісячно рівними частками по 9 957, 45 грн. на 15 років, починаючи з травня 2013 року.

Вимоги апеляційної скарги ґрунтуються на тому, зокрема, що суд першої інстанції не врахував скрутне матеріальне і фінансове становище боржника. На думку апелянта, стягнення в примусовому порядку заборгованості спричинить банкрутство ЛМКП "Львівтеплоенерго".

ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" подала відзив на апеляційну скаргу (вих. №31/10-2431 від 23.05.2013р.), в якому просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відзиві позивач зазначає, що відповідачем не доведено наявність обставин, передбачених ст. 121 ГПК України, відтак ухвала суду від 22.04.2013р. винесена із дотриманням норм законодавства.

В судовому засіданні 28.05.2013р. скаржник підтримав доводи, викладені ним в апеляційній скарзі, позивач - просив апеляційну скаргу залишити без задоволення з підстав, викладених у своєму відзиві на неї.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.04.2013р. у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 21.08.2012р. у справі №5015/2943/12 (суддя Фартушок Т.Б.) позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 6 1621854,21грн. основного боргу, 37428,07грн. 3% річних, 16218,54грн. інфляційних нарахувань, 81696,04грн. пені, 35143,94грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (Том 1 , а.с. 48-53).

12 лютого 2013 року Головним державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Амбриз Р.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10.09.2012р. у справі №5015/2943/12 (Том 1 а.с.117).

28 березня 2013 року ЛМКП "Львівтеплоенерго" звернулось до Господарського суду Львівської області з заявою, б/н від 27.03.2013р., про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 21.08.2012р. у частині боргу, що залишився до оплати, а саме 1 792 340, 80 грн., щомісячно рівними частками по 9 957, 45 грн. на 15 років, починаючи з травня 2013 року ( Том 1, а.с. 78-85).

Відмовляючи в задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення, суд першої інстанції виходив з того, що боржником не подано доказів, які б підтверджували виняткові обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду. Знаходження ж боржника у важкому фінансовому становищі, не являється винятковими обставинами, які ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення суду.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення заяви ЛМКП "Львівтеплоенерго" про розстрочку виконання судового рішення у даній справі, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Колегія суддів констатує, що в даному випадку відсутні виняткові випадки, які мали б своїм наслідком розстрочення виконання судового рішення.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Наведені відповідачем як в заяві про розстрочення виконання рішення, так і в апеляційній скарзі обставини, зокрема, важке фінансове становище, не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для розстрочення виконання судового рішення. Самі по собі фінансові труднощі підприємства не свідчать про те, що боржник не може виконати рішення суду.

Крім того, важке фінансове становище утворилось внаслідок власної господарської діяльності ЛМКП "Львівтеплоенерго", а не в силу якихось об'єктивних обставин, що б унеможливило виконання договірних зобов'язань та рішення суду.

Стаття 42 ГК України визначає як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Тому, враховуючи зазначені норми, надання розстрочки на підставі тяжкого фінансового стану боржника не може вважатися підставою для застосування положень п. 6 ст. 83 ГПК України.

Крім цього, місцевий господарський суд обґрунтовано взяв до уваги, що згідно доводів самого ж боржника, станом на час укладення договору № 06/11-859-БО-21 від 30.08.11р., низький рівень платоспроможності та наявність заборгованості у відповідача також мали місце, а також те, що звіт про фінансові результати за 9 місяців 2012р. ніяк не підтверджує можливість виконання відповідачем рішення у спосіб, про який останній просить.

Вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України, місцевий господарський суд також обґрунтовано та правомірно враховував матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання відповідачем протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси позивача та може призвести до негативних наслідків для нього.

Враховуючи ступінь вини відповідача у виникненні спору, беручи до уваги характер господарських правовідносин, що виникли між сторонами, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан та можливість настання негативних наслідків в першу чергу для стягувача при затримці виконання рішення господарського суду, колегія суддів, як і суд першої інстанції, не розцінює наведені відповідачем обставини, як виняткові, що дають право на розстрочення виконання рішення суду і вважає, що місцевий господарський суд відмовив в задоволенні заяви боржника, маючи для цього достатні правові підстави.

Поряд з тим, суд апеляцій звертає увагу і на те, що відсутність у боржника грошових коштів не може свідчити про неможливість виконання рішення суду з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", способів виконання рішення суду.

Відповідно до статті 96 ЦК України юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на все викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 22.04.2013 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Судовий збір за перегляд ухвали Господарського суду Львівської області від 22.04.2013р. в апеляційному порядку покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 105, 106, 121 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.04.2013р. у справі №5015/2943/12 про відмову в задоволенні заяви ЛМКП "Львівтеплоенерго" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 21.08.2012р. залишити без змін, апеляційну скаргу ЛМКП "Львівтеплоенерго" - без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд ухвали в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 31 травня 2013р.

Головуючий-суддя Краєвська М.В.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.