Постанова № 31523111, 28.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 травня 2013 року № 826/2107/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Формат" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової службипровизнання протиправними дій, скасування наказу відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ-Формат" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування наказу відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та зобов'язання вчинити дії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для призначення позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки на запит відповідача № 11213/10/22-621/32912920 від 12.10.2012 у встановлені строку було надано відповідні пояснення та первинні документи. При цьому позивач посилався на відсутність у відповідача права на проведення перевірки з огляду на те, що направлення на проведення перевірки та наказ були направлені позивачу за неналежною адресою.

Також позивач зазначив про те, що у відповідача відсутні повноваження на визнання угод укладених суб'єктами господарювання нікчемними та висновки відповідача про нікчемність договорів укладених позивачем є суб'єктивною думкою позивача не підтвердженими жодними доказами.

У судовому засіданні 24.04.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 20.03.2013 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що в нього були наявні правові підстави для призначення позапланової невиїзної перевірки позивача, оскільки позивачем у відповідь на запит податкового органу № 11213/10/22-621/32912920 від 12.10.2012 не було надано всього переліку документів, який ним витребовувався. Також відповідач зазначив про те, що наказ та направлення на проведення перевірки були направлені позивачу за відомою податковому органу адресою місцезнаходження позивача, у той час, як позивачем не було виконано обов'язку передбаченого підпунктом 169.1.11 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України щодо повідомлення контролюючого органу про зміну свого місцезнаходження.

Також відповідач посилався на те, що акт № 49/22-222-32912920 від 26.09.2012 не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не спричиняє виникнення будь - яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а лише фіксує виявлені перевіркою порушення.

У судовому засіданні 24.04.2013 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 24.04.2013 представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження та подали заяву, в якій просили здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за відсутності представників сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби було отримано супровідним листом № 1569/7/22-1 від 26.09.2012 акт № 351/7/22-1/36429084 від 26.09.2012 "Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення показників ПДВ в обліку ТОВ "Лоу Консалт", код за ЄДРПОУ 36429084 з підприємства - покупцями та постачальниками за період червень 2009 року - січень 2012 року" та супровідним листом № 5843/0/71-12/22-1217 від 12.10.2012 було отримано постанову про порушення кримінальної справи, прийняття її до свого провадження та об'єднання справ в одне провадження винесену старшим слідчим з ОВС Головного слідчого управління ДПС України, підполковником податкової міліції Небелюк В.І., за результатами розгляду кримінальної справи № 69-149 від 10.04.2012, якою порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), зокрема, ТОВ "Лоу Консалт".

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Формат" було направлено запит № 11213/10/22-621/32912920 від 12.10.2012 "Про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження" в якому було викладено прохання протягом 10 днів з дня отримання запиту надати письмові пояснення та їх документальне підтвердження з питань взаємовідносин з постачальником ТОВ "Лоу Консалт" за наслідками перевірки якого отримано інформацію, що свідчить про можливі порушення вашим підприємством податкового законодавства. Також в зазначеному запиті було наведено перелік первинних документів, які необхідно надати з метою підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Лоу Консалт".

За результати розгляду запиту № 11213/10/22-621/32912920 від 12.10.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ-Формат" було складено повідомлення № СФ-28/11-12/1 від 28.11.2012, яким надано пояснення щодо правовідносин з ТОВ "Лоу Консалт". Зазначене повідомлення, разом з доданою до нього первинною документацією 28.11.2012 було подано до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби.

В.о. начальника Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України було видано наказ № 8 від 03.01.2013 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки", яким наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Світ - Формат" по взаємовідносинам з ТОВ "Лоу Консалт".

03.01.2013 складено повідомлення № 34/10/22-24, яким повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ-Формат" про проведення з 09.01.2013 документальної позапланової невиїзної перевірки по взаємовідносинам з ТОВ "Лоу Консалт".

Рекомендованим листом з повідомленням про вручення зазначені документі направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Світ-Формат" на адресу: 02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 21.

В період з 09.01.2013 по 11.01.2013 Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі наказу № 8 від 03.01.2013 проведена позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Формат" з питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "Лоу Консалт" за період з 01.01.2011 по 31.03.2011.

За результатами перевірки складено акт № 49/22-222/32912920 від 11.01.2013 в пункті 3 розділу 4 "Висновок" якого зазначено наступне: "3. п.1, п.5 ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Світ - Формат" з ТОВ "Лоу Консалт" за період з 01.01.2011 по 31.03.2011.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ-Формат" вважаючи протиправними дії відповідача пов'язані з проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки, щодо визнання в акті перевірки правочинів укладених в ТОВ "Лоу Консалт" нікчемними, а наказ № 8 від 03.01.2013 протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Пунктом 1 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, встановлено, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно із абзацом 5 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Таким чином, податковий орган має право звернутися до платників податків із письмовим запитом про подання інформації та її документального підтвердження у випадку якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та платники податку зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті та її документальне підтвердження податковому органу, та звільняється від цього обов'язку тільки у випадку, якщо запит не відповідає вимогам викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

Відповідачем супровідними листами № 1569/7/22-1 від 26.09.2012 було отримано акт № 351/7/22-1/36429084 від 26.09.2012 "Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення показників ПДВ в обліку ТОВ "Лоу Консалт", код за ЄДРПОУ 36429084 з підприємства - покупцями та постачальниками за період червень 2009 року - січень 2012 року" та 843/0/71-12/22-1217 від 12.10.2012 було отримано постанову про порушення кримінальної справи, прийняття її до свого провадження та об'єднання справ в одне провадження винесену старшим слідчим з ОВС Головного слідчого управління ДПС України, підполковником податкової міліції Небелюк В.І., за результатами розгляду кримінальної справи № 69-149 від 10.04.2012, якою порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), зокрема, ТОВ "Лоу Консалт".

Отже, у відповідача були наявні правові підстави для направлення позивачу запита № 11213/10/22-621/32912920 від 12.10.2012 щодо правовідносин з ТОВ "Лоу Консалт".

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином керівник органу державної податкової служби може прийняти рішення про проведення документальної перевірки платника податків, зокрема, у випадку, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З аналізу змісту наведеного в запиті № 11213/10/22-621/32912920 від 12.10.2012 переліку документів, які позивачу було запропоновано надати на підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Лоу Консалт" та копій повідомлення № СФ-28/11-12/1 від 28.11.2012 з доданими до нього первинними документами, які було надано на запит податкового органу, вбачається, що позивачем не було надано відповідачу всього переліку документів, які йому було запропоновано надати, зокрема, не було надано банківські виписки щодо підтвердження розрахунків позивача з ТОВ "Лоу Консалт" за надані маркетингові послуги, обігово - сальдова відомість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", відомості щодо формування витрат по взаємовідносинам з ТОВ "Лоу Консалт", реєстри отриманих податкових накладних.

Таким чином, позивачем не було надано у повному обсязі пояснень та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби.

Наказом № 8 від 03.01.2013 було призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача по взаємовідносинам з ТОВ "Лоу Консалт".

З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивачем не було надано на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби у повному обсязі пояснень та їх документального підтвердження щодо правовідносин з ТОВ "Лоу Консалт" суд дійшов висновку про те, що у відповідача були наявні правові підстави для видання наказу № 8 від 03.01.2013.

Згідно із пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, документальна невиїзна перевірка, може бути проведена за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про її проведення та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Сторонами не заперечується той, факт, що наказ № 8 від 03.01.2013 та повідомлення № 34/10/22-24 від 03.01.2013 були направлені позивачу 03.01.2013 за адресою: 02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 21, а також зазначений факт підтверджується конвертом, який повернувся без вручення адреса, копія кого наявна в матеріалах справи.

Позивач, як на обґрунтування того, що відповідачем наказ та повідомлення були направлені за неналежною адресою посилається на те, що 25.12.2012 було проведено реєстраційну дію № 10671050035012097 щодо внесення змін до даних про місцезнаходження позивача, а саме змінено адресу місцезнаходження позивача на наступну: 07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, буд.15, та державний реєстратор мав повідомити відповідача про внесення таких змін.

Водночас зазначені посилання позивача не приймаються судом до уваги з огляду на те, що поряд з обов'язком державного реєстратора закріпленого в статтях 19 та 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" подати органам, державної податкової служби інформацію з реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, Податковим кодексом України, а саме підпунктом 16.1.11 пункту 16.1 статті 16, на платника податків покладено обов'язок повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи, факт невиконання якого позивачем не заперечується.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем не було виконано обов'язку щодо повідомлення відповідача про зміну свого місцезнаходження та у суду відсутні докази на підтвердження того, що відповідач був обізнаний станом на 03.01.2013 про зміну позивачем місцезнаходження, а також те, що сторонами не заперечується факт направлення наказу № 8 від 03.01.2013 та повідомлення № 34/10/22-24 від 03.01.2013 за адресою місцезнаходження відповідача, яка містилась в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців до внесення змін 25.12.2013, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були наявні правові підстави для проведення позапланової невиїзної перевірки позивача.

Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду

Таким чином судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Отже, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, та підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та\або виникнення додаткового обов'язку.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові грошових зобов'язань, а висновки посадових осіб контролюючого органу, викладені в акті перевірки, є позицією цих осіб щодо кваліфікації дій платника податків, однак самі по собі не впливають на стан суб'єктивних прав платника та не створюють для нього будь-яких додаткових обов'язків.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.10.2012 у справі № К/9991/30241/12.

З огляду на зазначене, податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.06.2012 у справі № К/9991/16720/12.

Позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо визнання в акті № 49/22-222/32912920 від 11.01.2013 правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Лоу Консалт" нікчемними.

Як на обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві та в судових засіданнях посилався на те, що відповідачем було неправомірно та необґрунтовано в тексті акту та його висновках зазначено про те, що правочини здійснені між позивачем та ТОВ "Лоу Консалт" за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними

Отже, позивачем фактично оскаржуються дії відповідача щодо викладення в акті перевірки № 49/22-222/32912920 від 11.01.2013 певних власних суб'єктивних висновків щодо зафіксованих обставин, які були встановлені ним підчас перевірки, тобто оскаржуються дії відповідача щодо змістового наповнення акту перевірки № 49/22-222/32912920 від 11.01.2013.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем фактично оскаржуються дії відповідача щодо змістового наповнення акту перевірки № 49/22-222/32912920 від 11.01.2013, а також те, що акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, оскільки він є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача щодо визнання в акті № 49/22-222/32912920 від 11.01.2013 правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Лоу Консалт" нікчемними не спрямовані на захист та відновлення порушених прав та інтересів позивача.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем доказів та обґрунтувань на підтвердження наявності підстав для зобов'язання відповідача відкликами акт № 49/22-222/32912920 від 11.01.2013 суду надано не було, як і не було надано доказів на підтвердження того, що органами ДПС України вчиняються дії спрямовані на поширення висновків викладених в зазначеному акті.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що судом не встановлено незаконності дій відповідача пов'язаних з проведенням позапланової невиїзної перевірки позивача за результатами, якої було складено акт № 49/22-222/32912920 від 11.01.2013, а також те, що позивачем не надано суду обґрунтувань на підтвердження наявності підстав для відкликання зазначеного акту, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо зобов'язання відповідача відкликати акт № 49/22-222/32912920 від 11.01.2013 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Оскільки позовна вимога щодо заборони органам ДПС України поширювати висновки викладені в акті № 49/22-222/32912920 від 11.01.2013 спрямована на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час розгляду справи судом не були порушені, то суд дійшов висновку про безпідставність заявленої позовної вимоги.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Формат" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування наказу відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов