Рішення № 31522413, 21.05.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2/1522/11524/12

Номер провадження 2/522/2790/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Суворової О.В.,

при секретарі - Бондаренко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Парк культури та відпочинку ім. Горького» (далі КП «Парк культури та відпочинку ім. Горького»), за участю третьої особи комунального підприємства «Парки Одеси» про виплату середньої заробітної плати та моральної шкоди за час затримки виконання рішення Апеляційного суду Одеської області від 26.10.2009 року , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП «Парк культури та відпочинку ім. Горького», за участю третьої особи КП «Парки Одеси» про виплату середньої заробітної плати та моральної шкоди за час затримки виконання рішення Апеляційного суду Одеської області від 26.10.2009 року.

Позивач зазначає, що з 25.12.2007 року позивач працював в КП «Парк культури та відпочинку ім. Горького» на посаді нічного охоронця будівлі управління Підприємства в режимі праці з 18.00 до 9.00 слідуючого ранку, на підставі поданої ним та підписаної директором Підприємства Слободяник С.А відповідної письмової заяви. Наказом від 14.11.2008 року № 82 ОСОБА_1 звільнено з займаної посади у зв'язку з невиконанням службових обов'язків, невідповідність останнього займаній посаді за п. 2 ст. 40 КЗпП України.

В зв'язку з зазначеним ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 30.06.2009 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 26.11.2009 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30.06.2009 р. скасовано та ухвалено нове рішення, вирішено поновити ОСОБА_1 на посаді охоронця парка КП «Парк культури та відпочинку ім. Горького», стягнуто з КП «Парк культури та відпочинку ім. Горького» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 9277 гривень та у відшкодування моральної шкоди 1000 гривень, також стягнено з КП «Парк культури та відпочинку ім. Горького»у дохід держави судовий збір в сумі 93 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Позивач зазначає, що неодноразово звертався до адміністрації КП «Парк культури та відпочинку ім. Горького» з відповідними заявами про поновлення його на посаді охоронця в будові управління Підприємства, проте постійно отримував відповіді із відмовою. У зв'язку з цим, 15.01.2010 року на примусове виконання до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби надійшов виконавчий документ № 2-4237/09, виданий 14.01.2010 року Малиновським районним судом м. Одеси про поновлення позивача на посаді охоронця КП «Парк культури та відпочинку ім. Горького». 18.01.2010 р. державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного документу. Станом на теперішній час, вищевказаний виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні та державним виконавцем проводяться заходи щодо виконання вимог виконавчого документу.

26.04.2011 р. директором КП «Парк культури та відпочинку ім. Горького» до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби надана письмова заява про те, що згідно штатного розкладу КП «Парк культури та відпочинку ім. Горького», затвердженого відповідними органами, на підприємстві немає штатної одиниці - «охоронець» та немає подібної посади, тому відновити ОСОБА_1 в КП «Парк культури та відпочинку ім. Горького» не є можливим.

Таким чином, ОСОБА_1 до теперішнього часу не поновлений на посаді охоронця в будові управління КП «Парк культури та відпочинку ім. Горького»з гідно рішення Апеляційного суду Одеської області від 26.10.2009 року.

У судове засіданні позивач з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Пояснив, що його неодноразові звернення до відповідача з вимогою про поновлення на роботі та виплати грошових коштів залишилися без задоволення.

Відповідач по справі про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, але без поважних причин до суду не з'явився, заяв про розгляд справи за його відсутності суду не надавав, у зв'язку з чим, суд за згодою позивача вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі необхідно постановити із частковим задоволенням позову. Судом встановлені наступні фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів та пояснень представників осіб, які беруть участь у справі.

Матеріалами справи встановлено, що позивач з 25.12.2007 року працював в КП «Парк культури та відпочинку ім. Горького» на посаді нічного охоронця будівлі управління Підприємства в режимі праці з 18.00 до 9.00 слідуючого ранку, на підставі поданої ним та підписаної директором Підприємства Слободяник С.А відповідної письмової заяви.

Наказом № 82 від 14.11.2008 року позивача звільнено з займаної посади у зв'язку з невиконанням службових обов'язків, невідповідність останнього займаній посаді за п. 2 ст. 40 КЗпП України.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси за цивільною справою №2-4237/2009 у задоволенні позову ОСОБА_1 про поновлення на роботі відмовлено.

Рішенням Апеляційного Суду Одеської області від 26.11.2009р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30.06.2009 р. скасовано та ухвалено нове рішення вирішено поновити ОСОБА_1 на посаді охоронця парка КП «Парк культури та відпочинку ім. Горького», стягнуто з КП «Парк культури та відпочинку ім. Горького» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 9277 гривень та у відшкодування моральної шкоди 1000 гривень, також стягнено з КП «Парк культури та відпочинку ім. Горького»у дохід держави судовий збір в сумі 93 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. Позивач неодноразово звертався до адміністрації КП «Парк культури та відпочинку ім. Горького» з відповідними заявами про поновлення його на посаді охоронця в будівлі управління Підприємства, проте постійно отримував відповіді. У зв'язку з цим, 15.01.2010 року на примусове виконання до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби надійшов виконавчий документ №2-4237/09, виданий 14.01.2010 року Малиновським районним судом м. Одеси про поновлення позивача на посаді охоронця КП «Парк культури та відпочинку ім. Горького». 18.01.2010 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного документу. Станом на теперішній час, вищевказаний виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні та державним виконавцем проводяться заходи щодо виконання вимог виконавчого документу.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.2011 р. директором КП «Парк культури та відпочинку ім. Горького» до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби надана письмова заява про те, що згідно штатного розкладу КП «Парк культури та відпочинку ім. Горького», затвердженого відповідними органами, на підприємстві немає штатної одиниці - «охоронець» та немає подібної посади, тому відновити ОСОБА_1 в КП «Парк культури та відпочинку ім. Горького» не є можливим.

Відповідно до п. 3. ст. 64 Господарського кодексу України, підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Згідно з ч. 1 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Тому, суд приходить до висновку, що так як адміністрація КП ««Парк культури та відпочинку ім. Горького» затримує виконання рішення Апеляційного суду Одеської області від 26.11.2009р., то позивач має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення.

Відповідно ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно де індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 р. «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 26 листопада 2009 року встановлено, що середній заробіток ОСОБА_1 за останні 2 місяці до звільнення з роботи складає 823,40 гривень, з огляду на що в силу ч. 3 ст. 61 ЦПК України даний факт доказуванню в межах даної справи не підлягає.

Згідно наданого позивачем розрахунку, його середній заробіток за час затримки виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 26.11.2009р. за період з листопада 2009 р. по вересень 2011 року, з урахуванням індексу зростання цін, складає 31319,42 грн.

При цьому враховуючи те, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 26 листопада 2009 року було стягнуто з відповідача на користь позивача розмір середньомісячного заробітку у тому числі й за листопад 2011 року, враховуючи, що позивач в судовому засідання уточнив свої позовні вимоги та просив суд не стягувати заборгованість за листопад 2011 року, з огляду на що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума у розмірі 31319,42 - 1124,05 = 30195,37 гривень.

З врахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення середньої заробітної плати за час затримки виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 26.11.2009 року підлягають задоволенню у розмірі 30195,37 гривень.

Відповідно до п. б) п. 4 розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 р. При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються, зокрема, одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

За таких обставин вимога позивача про нарахування відпускних із середньої заробітної плати за останні 2 місяці - серпень, вересень 2011р. у розмірі 3 190,86 (три тисячі сто дев'яносто грн. 86 коп.) грн. задоволенню не підлягає.

Посилання позивача на те, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 26.11.2009 року середній заробіток за час вимушеного прогулу був стягнений на його користь за період з 14.10.2008 року по 26.11.2009 рік без урахування нічних та індексу зростання цін судом до уваги не приймаються, оскільки у порушення ч. 1 ст. 60 ЦПК України ним не доведено, що дані вимоги судом у межах вказаного провадження не розглядались.

З матеріалів справи, а саме з листа Начальника управління культури виконавчого комітету Одеської міської ради Бродавко Р.І., вбачається, що охорону території самого парку культури та відпочинку ім. Горького м. Одеси здійснює міліція. Проте, при прийнятті позивача на роботу, останній писав заяву про прийняття його на посаду охоронця будівлі управління КП «Парк культури та відпочинку ім. Горького», яка була підписана директором Підприємства Слободяник С.А. 30.03.2008 року.

Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що після звільнення з Підприємства позивача, йому повернули трудову книжку, де запис про прийняття та звільнення його з роботи був зроблений як охоронця саме парку, а не будівлі управління КП «Парк культури та відпочинку ім. Горького».

Враховуючи той факт, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 26.11.2009 року встановлено, що ОСОБА_1 саме на посаді охоронця парка, вимоги позивача у частині зобов'язання адміністрації відповідача змінити формулювання посади у трудовій книжці з посади «охоронець парку» на посаду «охоронець будівлі управління», а також зобов'язання адміністрації відповідача поновити стаж та зробити відповідний запис у трудовій книжці задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Враховуючи те, що позивачем такі відомості у позовній заяві, не зазначені, суд доходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягає.

В силу ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судові витрати на користь держави.

На підставі статей 115, ч. 4, ст. 235, 236 КЗпП України, статті 43 Конституції України, ст.1, 24, 34 Закону України «Про оплату праці», керуючись статтями 10, 11, 60, 209 212, 213, 214, 223-224, 367 ЦПК України, п. 4 Постанови КМУ України № 159 від 21.02.2001 р. «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до комунального підприємства «Парк культури та відпочинку ім. Горького», за участю третьої особи комунального підприємства «Парки Одеси»про виплату середньої заробітної плати та моральної шкоди за час затримки виконання рішення Апеляційного суду Одеської області від 26.11.2009 року - задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Парк культури та відпочинку ім. Горького», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 17-а, на користь ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Апеляційного суду Одеської області від 26.11.2009 року за період з 27.11.2009 року по 30.06.2011 рік з урахуванням індексу зростання цін у розмірі 30 195,37 гривень.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з комунального підприємства «Парк культури та відпочинку ім. Горького», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 17-а, на користь держави судовий збір в розмірі 214, 60 гривень.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Суворова

21.05.2013