Рішення № 31522178, 28.05.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р. Справа № 3/5027/496/2011

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг", м.Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмост", м.Чернівці про стягнення 20 194 495,93 грн.Суддя Дутка В.В. Представники від позивача - не з'явилися від відповідача - Барателі Д.Т., довіреність від 02.07.2012р. СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмост" про стягнення 4 483 640,82 грн., з них 4279810,14 грн. основного боргу по сплаті лізингових платежів, 118374,71 грн. неустойки за прострочення сплати лізингових платежів, 29628,49 грн. три процента річних, 55827,48 грн. інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області (суддя Гончарук О.В.) від 12.11.2012р. припинено провадження у справі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2012р. вищенаведену ухвалу скасовано, справу передано на розгляд господарському суду Чернівецької області. Постановою Вищого господарського суду України від 06.03.2013р. вищевказану постанову апеляційного суду від 19.12.2013р. залишено без змін.

За результатами автоматичного розподілу для розгляду даної справи призначено суддю Дутка В.В.

24.04.2013р. до господарського суду надійшла заява про збільшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, де позивач просить стягнути з відповідача 20 194 495,93 грн., в тому числі 15961616,81 грн. основного боргу, 3480983,19 грн. неустойки за прострочення сплати лізингових платежів, 62433,94 грн. інфляційні втрати, 689461,99 грн. три процента річних, 1005695,76 неустойки за прострочення повернення предмету лізингу, 3000,00 грн. збитків.

Ухвалою від 16.05.2013р. прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 15961616,81 грн. основного боргу, 3480983,19 грн. неустойки за прострочення сплати лізингових платежів, 62433,94 грн. інфляційні втрати, 689461,99 грн. три процента річних. Поряд з цим, суд відмовив у задоволенні заяви про збільшення позовних вимог в частині 1005695 грн. неустойки за прострочення повернення предмету лізингу та 3000,00 грн. збитків., розгляд справи відкладено на 28.05.2013р.

27.05.2013р. до господарського суду надійшла заява позивача про проведення розгляду спору по суті без участі його представника в зв'язку з зайнятістю двох представників в інших судових засіданнях. Водночас позивач зазначив, що у разі необхідності витребування у позивача додаткових доказів, додаткових пояснень, просить суд продовжити строк розгляду справи та відкласти судове засідання.

У судове засідання 28.05.2013р. представник позивача не з'явився, представник відповідача заперечував проти позову з підстав, викладених у письмовому відзиві.

Нез'явлення у засідання представника позивача не перешкоджає розгляду спору по суті, оскільки сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив таке.

31.01.2008 р. між ЗАТ "Трансмост" та ТОВ "УніКредит Лізинг" укладено Договір фінансового лізингу № 174-LD від 31.01.2008 р. (далі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору, ТОВ "УніКредит Лізинг" (Лізингодавець) бере на себе зобов'язання придбати Предмет Лізингу у власність від Продавця (відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому Договорі, зокрема, у Додатку № 1 цього Договору) та передати Предмет Лізингу у користування Лізингоодержувачу на строк та умовах, визначених цим Договором, з урахуванням того, що Продавець був обраний Лізингоодержувачем.

Строк лізингу починається з Дати Передачі та закінчується в останню Дату Платежу, зазначену у Додатку №2 до цього Договору, якщо інше не передбачено умовами цього Договору (п.1.3. Договору).

Згідно з п. 3.3 Договору приймання Лізингоодержувачем майна в лізинг оформлюється шляхом складання Акту приймання-передачі, що підтверджує належний технічний стан майна.

На виконання умов договору, 04.04.2008р. між сторонами договору підписано Акт приймання-передачі, за яким Лізингодавець передав майно, а Лізингоодержувач прийняв це майно в користування (том І, а.с.30).

Згідно Договору, за користування Предметом Лізингу Лізингоодержувач сплачує на користь Лізингодавця Лізингові Платежі у гривнях на Дати Платежів, вказані в Додатку № 2 до цього Договору.

Згідно зі статтею 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтями 627, 628 Цивільного кодексу України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правові та економічні засади фінансового лізингу визначені Законом України "Про фінансовий лізинг". Відповідно до статей 1, 2 вказаного Закону фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця, постачальника, відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату, лізингові платежі. Згідно зі статтею 3 Закону України "Про фінансовий лізинг" предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. За приписами статті 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу(строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона, лізингодавець, передає або зобов'язується передати другій стороні, лізингоодержувачеві, у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, прямий лізинг, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця, постачальника, відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, непрямий лізинг, на певний строк і за встановлену плату, лізингові платежі. До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Сума основного боргу Лізингоодержувача визначена згідно умов Договору з урахуванням Додаткової угоди № 4 від 30.11.2010 р. до Договору, відповідно до п. 2 якої станом на 30.11.2010 р. несплачена сума Лізингових платежів (прострочена до сплати заборгованість) становила загальну суму 6 199 447,31 гривень, в т.ч. пені у розмірі 60 161,85 гривень без ПДВ.

Вказана сума боргу визначена згідно умов Договору фінансового лізингу, зокрема, відповідно до Графіку лізингових платежів (Додаток № 2 до Договору), який був викладений в новій редакції згідно Додаткової угоди № 3 від 10.03.2010 р. до Договору.

Так, згідно п.п. 7.1, 7.6, 7.7 Договору Лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати Лізингові платежі в Дату платежу, вказану в Графіку лізингових платежів, із застосуванням курсу обміну валюти, встановленого Національним Банком України на відповідну Дату платежу.

В пункті 2 Додаткової угоди № 4 від 30.11.2010 р. до Договору сторони дійшли згоди, в які строки та в якому порядку підлягає сплаті сформований станом на 30.11.2010 р. борг відповідача у розмірі 6 199 447,31 грн. (6 139 285,44 грн. + 60 161,85 грн. пені).

Відповідач погасив 18.05.2011р. заборгованість частково в сумі 66000,00 грн. Таким чином, заборгованість становила 6 133 447,31 грн. (в тому числі 6 073 285,46 гри. несплачених лізингових платежів та 60 161,85 грн. пені).

Крім того, відповідач зобов'язаний був і надалі, після підписання 30.11.2010 р. Додаткової угоди № 4 до Договору, сплачувати лізингові платежі згідно Графіку лізингових платежів (Додаток № 2 до Договору), який був викладений в новій редакції Додатковою угодою № 4 від 30.11.2010 р. до Договору.

Так, в період з 31.01.2011р. по 14.11.2012р. загальна сума боргу по сплаті лізингових платежів складає 9 888 331,35 грн.

Отже, станом на день подання позову загальна сума боргу відповідача, яка визнана ним та підлягає сплаті на користь позивача, складає 9 888 331,35 грн. + 6 073 285,46 грн. = 15 961 616,81 грн.

Доказів належного виконання договірних зобов'язань, в тому числі погашення вищезазначеної заборгованості, відповідачем суду не надано.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 8.2 Договору у випадку несплати Лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за цим Договором, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції у разі, якщо інше не встановлено законом або договором. Водночас сторони визначили в Договорі інший, ніж в ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, порядок застосування штрафних санкцій та скасували обмеження щодо періоду їх нарахування, а саме: п. 8.2 Договору передбачено можливість нарахування пені за весь період прострочення сплати лізингових платежів незалежно від тривалості такого порушення до дати фактичної сплати боргу.

Таким чином, згідно розрахунку позивача в період з 01.01.2011р. по 09.04.2013р. загальна сума неустойки (пені) за прострочення сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів за Договором складає 3 480 983,19 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Враховуючи той факт, що у даній справі судом встановлено наявність прострочення виконання боржником свого зобов'язання зі сплати лізингових платежів розрахунок розміру трьох процентів річних в період з 01.01.2011р. по 09.04.2013р. у сумі 689 461,99 грн. та 62 433,94 грн. інфляційних втрат в період з січня 2011р. по березень 2013р. є арифметично правильним, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

У зв'язку з простроченням сплати відповідачем лізингових платежів, позивач реалізував своє право на односторонню відмову від Договору та повідомленням від 09.11.2013р. №2264 розірвав його з 14.11.2012р. Згідно п.11.6. Договору в такому випадку відповідач зобов'язаний повернути Предмет лізингу.

Заперечення відповідача проти позову з підстав необхідності повернення позивачу предмету лізингу внаслідок розірвання Договору, у зв'язку з чим право власності на майно до відповідача не перейшло, а відтак і підстав сплачувати позивачеві лізингові платежі як вартість майна немає, судом відхиляються з огляду на таке.

Законом України "Про фінансовий лізинг", який є спеціальним законом, що регулює лізингові відносини в Україні, не встановлено, що правовими наслідками повернення майна у разі дострокового розірвання договору лізингу є несплата лізингових платежів, які включають суму, що відшкодовує частину вартості предмета лізингу, і лізингоодержувач звільняється за невиконання зобов'язання, що виникло до розірвання договору, навпаки, згідно норм цього Закону лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі, а лізингодавець має право стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість, в тому числі у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса (постанова ВГСУ від 27.03.2013р. у справі №7/5005/2240/2012).

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України.

Позовні вимоги позивачем доведено і відповідачем не спростовано, а тому їх слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

У зв'язку з задоволенням позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Трансмост» (м.Чернівці, вул.Гагаріна, 4, ідентифікаційний код 14262749) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (м.Київ, вул.Петра Сагайдачного, 22/1, ідентифікаційний код 33942232) 15 961 616,81 гри. основного боргу по сплаті лізингових платежів; 3 480 983,19 грн. неустойки (пені) за прострочення сплати лізингових платежів; 62 433,94 грн. інфляційних втрат; 689 461,99 грн. три процента річних; 68820,00 грн. судового збору.

Повне рішення складено 31.05.2013р.

Суддя В.В.Дутка