Рішення № 31517960, 28.05.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.05.2013 Справа № 920/485/13За позовом Сумської міської ради, м. Суми

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Аграрник», м. Суми

про внесення змін до договору

Суддя В.Л.Котельницька

Представники сторін:

від позивача - Д.Ю.Овсієнко (довіреність № 2083/02.02.02-17 від 15.10.2012)

від відповідача - не прибув

За участю секретаря судового засідання - І.М.Мелащенко

Суть спору: позивач згідно поданого позову просить суд вважати укладеними зміни до пункту 2.3 розділу 2 Договору оренди земельної ділянки від 13.11.2001, зареєстрованого в Сумському міськвиконкомі, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 29.11.2001 за № 564 шляхом викладення першого абзацу пункту 2.3 розділу 2 договору в наступній редакції: «Орендна плата на рік становить 4,0% від нормативної грошової оцінки землі. Складовими частинами розрахунку орендної плати є: 4,0% - постійна величина проведення розрахунку; нормативна грошова оцінка землі»; а також судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач у поданому до суду відзиві на позов № 83 від 15.04.2013 проти вимог позивача заперечує, посилаючись на те, що по-перше, відповідачем не отримувались від позивача буд-які пропозиції щодо зміни договору, а по-друге, відповідно до договорів купівлі-продажу від 11.03.2008 та від 13.04.2012 нежитлові приміщення, розташовані на орендованій земельній ділянці, були передані у власність ТОВ «Квалітекс», яке 04.12.2012 зверталось до позивача із заявою щодо переоформлення відповідної земельної ділянки та укладення відповідного договору оренди землі.

Позивач надав до суду заперечення б/н від 26.04.2013 на відзив на позовну заяву, в яких зазначає, що у січні 2013 року Управління земельних ресурсів Сумської міської ради, на яке покладено обов'язок ведення обліку договорів оренди земельних ділянок, зверталось до відповідача з пропозицією про необхідність внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки в частині розміру орендної плати, але на вказане звернення відповідач відповіді не надав. Також позивач вказує, що право оренди земельної ділянки може бути передано у випадку оформлення документів ТОВ «Квалітекс» належним чином, що до теперішнього часу не зроблено, підтвердженням чого є відповіді Управління земельних ресурсів Сумської міської ради на звернення ТОВ «Квалітекс».

Представник відповідача в дане судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив:

13.11.2001 між позивачем та відповідачем у справі був укладений договір оренди земельної ділянки площею 400 кв.м, у тому числі інших угідь 400 кв.м, у стані, приданому для цільового використання (несільськогосподарського використання), під добудову до магазину, зареєстрований в Сумському міськвиконкомі, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 29.11.2001 за № 564.

У розділі 2 укладеного договору (зокрема в п. 2.3) сторонами погоджено, що орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі і становить 196,34 грн. на місяць. Розмір орендної плати переглядається у випадку і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів, в тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документально; у разі невиконання орендодавцем обов'язку повідомити орендаря про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку; збільшення розмірів ставки земельного податку; в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно із діючим земельним законодавством України відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», іншими законами та нормативно-правовими актами.

Так, згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Приписами ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлювальних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі одного відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Сумською міською радою рішенням від 26.12.2007 № 1119-МР «Про затвердження грошової оцінки земель міста Суми» було відкориговано нормативну грошову оцінку земель м. Суми та затверджено грошову оцінку земель, розроблену ДП «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Рішенням від 24.06.2009 № 2763-МР «Про затвердження розмірів відсотків від грошової оцінки землі, що застосовуються для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території м. Суми» затверджено розміри відсотків від грошової оцінки землі, в залежності, зокрема, від функціонального використання землі. Цей розмір відсотків іншими рішеннями Сумської міської ради не змінювався, в судовому порядку не оскаржувався, а тому таке волевиявлення ради, оформлене вищезгаданим рішенням, стосується правовідносин, з яких виник даний спір.

Рішенням від 28.11.2012 № 1919-МР Сумська міська рада вирішила запропонувати орендарям, зазначеним у додатку (в тому числі і відповідачу у даній справі), внести зміни до договорів оренди земельних ділянок у частині розміру орендної плати згідно з рішенням Сумської міської ради від 24.06.2009 № 2763-МР «Про затвердження розмірів відсотків від грошової оцінки землі, що застосовується для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території м. Суми».

Управління земельних ресурсів Сумської міської ради, на підставі пункту 2 рішення Сумської міської ради від 28.11.2012 № 1919-МР листом від 18.01.2013 № 39/10.01-19 звернулось до відповідача з пропозицією привести укладений договір до вимог чинного законодавства.

Однак станом на дату судового розгляду справи відповіді на пропозицію позивача від відповідача не надходило.

Пунктом 4.1 договору оренди земельної ділянки передбачено, що зміни умов договору можливі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується в судовому порядку.

У той же час пункт 3.1 вказаного договору передбачає право позивача вимагати перегляду розміру орендної плати у випадку підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів, збільшення відповідно до законодавства України розмірів земельного податку тощо.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Вищевикладені обставини свідчать про те, що сторони не досягли згоди щодо зміни договору в частині розміру орендної плати. А тому у позивача виникло право на звернення до господарського суду з позовною вимогою щодо внесення змін до розділу п. 2.3 договору оренди земельної ділянки в частині розміру плати за землю.

Згідно статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом .

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни договору в процесі його виконання цілком допускається. Заборонена лише зміна ціни договору, який повністю виконано.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (Постанова Пленуму Вищого господарського Суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна мінімального та граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (постанови Верховного Суду України від 06.12.2010 № 2-1/10068-2008, від 23.05.2011 № 7/105-10 ( 30/234-09), від 30.05.2011 № 17/299-10, від 04.07.2011 № 41/81 пд).

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими, такими, що повністю підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Заперечення ж відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву, судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Так, проаналізувавши зміст договору оренди земельної ділянки від 13.11.2001, суд зазначає, що відповідно до його п. 4.3 підставами для припинення договору є: закінчення строку дії договору; розірвання договору, одержання орендарем земельної ділянки у власність; примусовий викуп (вилучення) земельної ділянки у разі суспільної необхідності; ліквідація юридичної особи - орендаря.

Станом на дату судового розгляду вищевказаний договір не припинений, у встановленому законодавством порядку не розірваний, є чинним, земельна ділянка відповідно до умов договору використовується відповідачем.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України суд відшкодовує позивачу витрати по сплаті судового збору за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Вважати укладеними зміни до пункту 2.3 розділу 2 Договору оренди земельної ділянки від 13.11.2001, зареєстрованого в Сумському міськвиконкомі, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 29.11.2001 за № 564 шляхом викладення першого абзацу пункту 2.3 розділу 2 договору в наступній редакції: «Орендна плата на рік становить 4,0% від нормативної грошової оцінки землі. Складовими частинами розрахунку орендної плати є: 4,0% - постійна величина проведення розрахунку; нормативна грошова оцінка землі».

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Аграрник» (40022, м. Суми, вул. Троїцька, 26; код ЄДРПОУ 21126515) на користь Сумської міської ради (40000, м. Суми, майдан Незалежності, 2; код 23823253) 1 147 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 30.05.2013.

Суддя В.Л.Котельницька