Рішення № 31517675, 28.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.05.2013р. Справа № 905/2483/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі судового засідання Павленко М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірньої компанії «Газ України» «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» із позовом до Комунального підприємства «Макіївтепломережа» про стягнення 5172048 грн. 08 коп.,-

за участю представників сторін:

від позивача: Ткаченко Р.Ю. за довір.

від відповідача: Любач В.В. за довір.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Донецької області звернулось Дочірня компанія «Газ України» «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» із позовом до Комунального підприємства "Макіївтепломережа" про стягнення 5172048 грн. 08 коп., з яких:

3070980 грн. 79 коп. - сума 3% річних нарахованих за період з 02.03.2011 року по 29.03.2013 року;

2101067 грн. 24 коп. - сума інфляційних втрат нарахованих за період з лютого 2011 року по лютий 2013 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов договору на купівлю-продаж природного газу №06/09-1585-ТЕ-8 від 23.09.2009р., на приписи ст.ст. 258, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.193, 216-217, 264-265 Господарського кодексу України, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог в повному обсязі заперечував. Пояснив, що відповідач дійсно має борг по договору №06/09-1585-ТЕ-8 від 23.09.2009р. у сумі 19 363 524 грн. 59 коп., у зв'язку чим погоджується із нарахуванням КП "Макіївтепломережа" інфляційних втрат та трьох відсотків річних. Проте зазначив, що позивач у своїх розрахунках зазначив датою оплати по Договору суми у розмірі 8 957 879 грн. 92 коп. дату 12.10.2011р. Фактично, ця оплата була проведена 29.09.2011р., що підтверджується Протоколом засідання комісії по списанню заборгованості за природний газ від 23.09.2011р. та письмовим повідомленням про списання №04-11476, яке отримано позивачем 29.09.2011р.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

28 вересня 2010 року між ДК «Газ України» «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі- Постачальник) та КП "Макіївтепломережа" (далі-Покупець) було укладено договір №06/09-1585-ТЕ-8 купівлі-продажу природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (далі-Договір) (а.с.9-15).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ на умовах цього Договору.

Згідно п. 6.1. Договору, остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі природного газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набирає чинності з моменту підписання обома Сторонами та діє в частині поставки газу до 31.12.2009р., а в частині проведення розрахунків - до повного погашення заборгованості (п.11.1). З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Судом встановлено, ДК «Газ України» свої зобов'язання згідно даного договору виконала, передавши Відповідачу протягом листопада-грудня 2009 та січня-квітня 2010 року природний газ на загальну суму 83378497,34 грн., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу (а.с.18-33). Відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, а саме розрахувався за поставлений природний газ в сумі 20409405,12 грн.

01 вересня 2011 року ДК «Газ України» звернулася до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства «Макіївтепломережа» основного боргу у сумі 6 2 969 092,22 грн, пені за період з 01.09.2010 по 01.03.2011 в сумі 4 923 942,61 грн, інфляційних нарахувань за період з 12.12.2009 по 01.01.2011 в сумі 5276307,74 грн. та 3% річних за період з 11.12.2009 по 01.03.2011 в сумі 2 092 109,70 грн. за поставлений природний по договору № 06/09-1585-ТЕ-8 від 23.09.2009р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.06.2011 у справі № 7/41 позовні вимоги ДК «Газ України» задоволені частково, стягнуто з Комунального підприємства «Макіївтепломережа» на користь ДК «Газ України» 62969092,22 грн. основного боргу, 3939154,08 грн. пені, 5276307,74 грн. інфляційних нарахувань, 2092109,70 грн. трьох відсотки річних.

Згідно акту звіряння розрахунків, станом на 31.03.2013 року, сума основного боргу по договору № 06/09-1585-ТЕ-8 складає 19389328 грн.59 коп.

На час подання даної позовної заяви, позивачем визначена сума основного боргу по договору № 06/09-1585-ТЕ-8 у розмірі 19 363 542 грн. 59 коп.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача коштів у сумі 5172048 грн. 08 коп., з яких:

3070980 грн. 79 коп. - сума 3% річних нарахованих за період з 02.03.2011 року по 29.03.2013 року;

2101067 грн. 24 коп. - сума інфляційних втрат нарахованих за період з лютого 2011 року по лютий 2013 року.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 202 Господарського кодексу України встановлено, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи договором купівлі-продажу природного газу №06/09-1585-ТЕ-8 від 28.09.2010р., додатками до Договору, актами приймання-передачі природного газу, розрахунками.

З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд вважає, що доводи позивача щодо наявності основної суми боргу по договору № 06/09-1585-ТЕ-8 у розмірі 19 363 542 грн. 59 коп. станом на 29.03.2013р. підтверджені матеріалами справи

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Згідно приписів статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши обставини справи суд не погоджується з даними розрахунку трьох відсотків річних нарахованих за період з 02.03.2011 року по 29.03.2013 року у сумі 3070980 грн. 79 коп. з огляду на наступне.

Датами проведення розрахунків та фактично сплачених коштів по вищезазначеному Договору позивачем визначено 02.03.2011р., 12.10.2011р., 20.12.201р. та 29.12.2012р. (а.с.3). Зокрема, позивач стверджує, що 12.10.2011р. відповідачем сплачено 8957879 грн. 92 коп.

Фактично, Протоколом засідання комісії Комунального підприємства «Макіївтепломережа» по списанню заборгованості за природний газ від 23.09.2011р. на підставі Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» з балансу відповідача була списана кредиторська заборгованість по основному боргу перед позивачем по Договору № 06/09-1585-ТЕ-8 від 23.09.2009р. на суму 8957879 грн. 92 коп.

Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію» від 08.08.2011р. №894 встановлено, що для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів.

Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Листом №04-11476 від 26.09.2011р. відповідач повідомив позивача про списання вказаної заборгованості. Лист-повідомлення отримано позивачем 29.09.2011р. за вхідним № 14593/2, що не заперечується позивачем.

З огляду на зазначене, суд вважає, що датою проведення операції по списанню заборгованості у сумі 8957879 грн. 92 коп. слід вважати дату отримання позивачем повідомлення №04-11476, тобто 29.09.2011р.

Внаслідок перерахунку суми трьох відсотків річних нарахованих за період з 02.03.2011 року по 29.03.2013 року, судом встановлено що вона складає 2933105 грн. 87 коп., отже, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Щодо стягнення суми інфляційних втрат нарахованих за період з лютого 2011 року по лютий 2013 року у розмірі 2101067 грн. 24 коп, суд зазначає наступне..

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007р. №265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Нарахування індексу інфляції у розумінні статті 625 ЦК України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця, бо при цьому руйнувався би весь ланцюг розрахунків. Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обов'язковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою. Також аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду №5002-13/561-2012 від 13.12.2012, №15/021-12 від 30.08.2012.

Суд перевіривши розрахунок інфляційних втрат, з урахуванням проведення списання суми боргу по Договору № 06/09-1585-ТЕ-8 на суму 8957879 грн. 92 коп. саме 29.09.2011р., встановив, що внаслідок інфляційних процесів за період з лютого 2011 року по лютий 2013 року борг збільшився на 2186682 грн. 25 коп. Оскільки позивач не скористався своїм правом щодо збільшення розміру позовних вимог згідно ст.22 ГПК, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань за період з лютого 2011 року по лютий 2013 року в межах суми заявленої у позові, тобто у розмірі 2101067 грн. 24 коп.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що позовні вимоги ДК «Газ України» «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до КП "Макіївтепломережа" підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірньої компанія «Газ України» «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Комунального підприємства "Макіївтепломережа" про стягнення 5172048 грн. 08 коп. - задовольнити частково

Стягнути з Комунального підприємства „Макіївтепломережа" м. Макіївка (86156, Донецька область, м.Макіївка, вул.Лебедева, б.72-а, код ЄДРПОУ 31534547) на користь Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул.Шолуденка,1, код ЄДРПОУ 31301827) заборгованість у сумі 5034173 (п'ять мільйонів сто тридцять чотири тисячі сто сімдесят три) грн. 11 коп., яка складається із

- суми 3% річних нарахованих за період з 02.03.2011 року по 29.03.2013 року у розмірі 2933105 грн. 87 коп.;

- суми інфляційних втрат нарахованих за період з лютого 2011 року по лютий 2013 року у розмірі 2101067 грн. 24 коп.

Стягнути з Комунального підприємства „Макіївтепломережа" м. Макіївка (86156, Донецька область, м.Макіївка, вул.Лебедева, б.72-а, код ЄДРПОУ 31534547) на користь Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул.Шолуденка,1, код ЄДРПОУ 31301827) судовий збір у сумі 66 982 (шістдесят шість тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 50 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 28 травня 2013 року.

Повний текст рішення складено та підписано 31 травня 2013 року

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов