Постанова № 31517636, 29.05.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.05.2013 р. справа №5009/1053/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.ІсуддівМоскальової І.В., Стойка О.В.при секретарі Ложка Н.Л.за участю представників сторін: від позивача:Савельєв К.В. - за дов. № 5/13 від 14.05.13 р.від відповідача:Берчук С.Г. - за дов. № 05 від 02.01.13 р. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Дієг-Авіастар", м. Дніпропетровськна рішення господарського суду Запорізької областівід18.02.2013 рокуу справі№5009/1053/12 (суддя Кагітіна Л.П.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дієг-Авіастар", м. Дніпропетровськдо відповідача Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім.А. М.Кузьміна", м. Запоріжжяпростягнення 708071 грн. 39 коп. пені та 235742 грн. 96 коп. - 3% річнихВСТАНОВИВ:

У 2012 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Дієг-Авіастар", м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М.Кузьміна", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 10729328 грн. 52 коп., яка складається з: 10277634 грн. 79 коп. основного боргу на підставі договору поставки №11110776 від 25.06.11р., 362677 грн. 78 коп. пені, 70193 грн. 77 коп. 3% річних та 18822 грн. 18 коп. інфляційних витрат.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.04.2012р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієг-Авіастар" ім. А.М.Кузьміна" до Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" задоволено повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.12р. рішення господарського суду Запорізької області від 18.04.12р. у справі № 5009/1053/12 в частині задоволення позову про стягнення пені в розмірі 67668 грн. 53 коп., 3% річних в розмірі 13097 грн. 07 коп. скасовано. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Дієг-Авіастар", м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства „Електрометалургійний завод „Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна", м. Запоріжжя в частині стягнення пені в розмірі 67668 грн. 53 коп., 3% річних в розмірі 13097 грн. 07 коп. відмовлено. Абзац другий резолютивної частини рішення господарського суду Запорізької області від 18.04.12р. у справі № 5009/1053/12 викладено у наступній редакції: „Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Електрометалургійний завод „Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд.1, код ЄДРПОУ 00186536, р/р 260070175696 у філії Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України" у м. Запоріжжя, МФО 313979, МФО 313979) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дієг-Авіастар" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, буд.22, код ЄДРПОУ 34884334, р/р 26005050206755 в ПАТ КБ „Приватбанк", МФО 305299) суму основного боргу в розмірі 9827225 грн. 88 коп., пеню в розмірі 270708 грн. 02 коп., 3% річних в розмірі 52395 грн. 09 коп., інфляційні витрати в розмірі 17470 грн. 96 коп." В решті рішення господарського суду Запорізької області від 18.04.12р. у справі № 5009/1053/12 залишено без змін.

Постановою від 20.09.2012р. Вищий господарський суд України постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.12р. та рішення господарського суду Запорізької області від 18.04.12р. скасував. Справу скеровано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги та остаточно уточненнями до позовних вимог від 14.02.13 р. просив суд стягнути з відповідача на його користь 708071 грн. 39 коп. пені та 235742 грн. 96 коп. - 3% річних.

Господарським судом Запорізької області 18.02.13 р. прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієг-Авіастар", м. Дніпропетровськ.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дієг-Авіастар", м. Дніпропетровськ, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою та доповненнями до неї, в яких просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 18.02.13 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд апеляційної інстанції рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 908/43/13-г та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України за мотивами суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.11 року між ТОВ «Дієг-Авіастар» (Постачальник) та ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М.Кузьміна" (Покупець) було укладено договір поставки № 11110776, за умовами якого Постачальник зобов"язався поставити Покупцеві товар узгодженими партіями на умовах СРТ (склад Покупця) згідно специфікації, а покупець зобов»язався прийняти вказаний товар та оплатити його.

Згідно розділу 4 договору, оплата кожної партії товару здійснюється в розмірі 100% її вартості протягом 60 днів з дати прийняття товару ВТК вхідного контролю при наявності оригіналу рахунку. Фактом оплати товару є списання грошових коштів з розрахункового рахунку покупця. Сторони можуть встановити інший порядок оплати за цим договором шляхом підписання додаткової угоди.

У відповідності до розділу 5 договору, термін поставки товару вказується у додатках (специфікаціях). Допускається дострокова поставка товару з письмової згоди Покупця. Товар відвантажується Постачальником і приймається Покупцем відповідно до умов, узгоджених у додатках (специфікаціях). Товар, що надійшов без супровідних документів або з невірно оформленими супровідними документами приймається на відповідальне зберігання за рахунок Постачальника, з розрахунку 0,5 % від вартості поставленого товару за кожний день зберігання. У цьому випадку датою поставки вважати дату надання документів, вказаних в п.п. 6.1.2 Договору.

Пунктом 6.1.2 договору передбачено, що при поставці з товаром Постачальнику направити Покупцю наступні документи: рахунок-фактуру, товаротранспортну накладну, сертифікат якості (паспорт) виробника або інший подібний документ, податкову накладну.

За п. 9.3 договору, у разі порушення покупцем умов оплати товару він сплачує пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня.

Згідно п. 12.1 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.12 р., але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов"язань.

Сторони до договору №11110776 від 25.06.11р. уклали додаткову угоду № 1 від 25.06.11р. та підписали специфікації, якими передбачено: найменування продукції, кількість, одиниця виміру, її вартість, що підписані сторонами без розбіжностей та зауважень і скріплені печатками обох підприємств.

Позивач на виконання умов договору та додаткової угоди № 1 від 25.06.11 р. поставляв на адресу відповідача товар, зокрема за видатковими накладними № РН-0000049 від 08.08.11р., №РН-0000050, №РН-0000051 від 12.08.11р., №РН-0000052 від 17.08.11р., №РН-0000053 від 19.08.11р., №РН-0000054 від 20.08.11р., №РН-0000055 від 24.08.11р., №РН-0000056, №РН-0000057 від 26.08.11р., №РН-0000058, №РН-0000059 від 02.09.11р., №РН-0000060, №РН-0000061, №РН-0000062 від 12.09.11р., №РН-0000064 від 23.09.11р., №РН-0000065 від 29.09.11р., №РН-0000067, №РН-0000068 від 05.10.11р., №РН-0000069, №РН-0000070 від 25.10.11р., №РН-0000076 від 02.12.11р., №РН-0000077 від 08.12.11р. та товарно-транспортними накладними на загальну суму у розмірі 9827225 грн. 88 коп.

Відповідач зобов"язання з оплати поставленого товару виконав після прийнятого рішення судом, у зв»язку з чим позивач при новому розгляді справи заявою № 386 від 14.02.13р. зменшив розмір заявленої до стягнення суми та просив суд стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 708071 грн. 39 коп. та 3% річних у розмірі 235742 грн. 96 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до п. 9.3 договору, у разі порушення покупцем умов оплати товару він сплачує пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня.

Сторони розділом 4 договору передбачили, що оплата кожної партії товару здійснюється в розмірі 100% її вартості протягом 60 днів з дати прийняття товару ВТК вхідного контролю при наявності оригіналу рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав до суду копії рахунків-фактур, тоді як умовами п. 4.1 договору передбачено обов»язок відповідача оплатити товар лише при наявності оригіналу рахунку. До того ж, матеріали справи не містять будь-яких доказів направлення рахунків на адресу відповідача, доказів складання актів вхідного контролю в будь-яку конкретну дату.

Таким чином, судова колегія вважає, що позивачем не доведено суду дату початку нарахування пені та річних і, як наслідок, розмір таких штрафних санкцій, визначений позивачем не є таким, що доведений належними та допустимими засобами доказування, тому що сторони в добровільному порядку, без заперечень та зауважень обумовили конкретний строк виникнення у відповідача договірного обов»язку оплати отриманої продукції, який не може бути встановлений шляхом припущення, що оригінали рахунків були отримані відповідачем у дату їх складання і спливу 60 днів та встановлений нормами Інструкції П-7 20 днів для можливості проведення вхідного контролю, без наявності у справі письмових доказів таких дій сторін. Добровільне виконання відповідачем його обов»язку з оплати отриманої продукції не може в даному випадку бути підставою для можливості примусового стягнення судом з нього штрафних санкцій, оскільки не свідчить про доведеність дат початку прострочки виконання грошового зобов»язання відповідачем, вказаних позивачем в розрахунку позовних вимог.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що позивач заявляв свої позовні вимоги і на підставі видаткових накладних та рахунків, які не мають відношення до договору, що визначений ним в якості підстави позову. Будь-яки змін відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач суду не надавав. Так, спочатку позивач заявляв, що до суми основного боргу нібито входить і неоплата рахунків-фактур №№СФ-0000043, СФ-0000044 від 05.08.11р., які взагалі відображають вимогу про сплату продукції за видатковими накладними, в яких підставою їх складання вказаний інший договір; в подальшому з невідомих причин позивач вже не вказував ці рахунки в переліку тих документів, що є підставою для розрахунку суми позову; до того ж, як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків від 28.12.11 року, між сторонами існували довгострокові правовідносини з поставки товару, ще до дати укладення договору - підстави позову, і за іншими договорами, які взагалі не є підставою даного позову, але сума основного боргу, заявлена позивачем на підставі тільки деяких поставок, та сплачена відповідачем в добровільному порядку, виникла і за іншими поставками.

Наявна в матеріалах справи копія претензії № 243 від 29.12.11 року не є належним доказом пред»явлення відповідачу вимоги у зв»язку з тим, що наявні в матеріалах справи копії фіскальних чеків не підтверджують її направлення на адресу відповідача, оскільки датовані календарно раніше претензії - 28.12.11 р., що спростовує факт її направлення відповідачу саме в цю дату. До того ж дотримання досудового порядку вирішення спорів є необов»язковим, оскільки сторони в договорі визначили конкретний строк настання у відповідача обов»язку оплатити отриманий товар. Посилання суду першої інстанції на іншомовний характер оформлення рахунків є таким, що не базується на нормах чинного законодавства України, але не призвело до прийняття неправильного рішення по справі. Наявні в тексті рішення (сторінки 3 та 8, арк. справи 94, 96 том 3) граматичні описки виправляються господарським судом в порядку норм ст. 89 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що господарським судом правомірно відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Дієг-Авіастар", м. Дніпропетровськ у задоволенні позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь", м. Запоріжжя пені у розмірі 708071 грн. 39 коп. та 3% річних у розмірі 235742 грн. 96 коп., однак за мотивами суду апеляційної інстанції з причини недоведеності позивачем суми позову в зв»язку з відсутністю належних доказів саме тих дат початку прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання, вказаних позивачем в розрахунку і неможливості встановити інші дати.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 18.02.13 року у справі №5009/1053/12 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України за мотивами суду апеляційної інстанції, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієг-Авіастар", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Запорізької області від 18.02.2013 року у справі №5009/1053/12 залишити без задоволення, а резолютивну частину рішення господарського суду Запорізької області від 18.02.2013 року у справі №5009/1053/12 - без змін за мотивами, викладеними в постанові суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді І.В. Москальова

О.В. Стойка

Надр. 5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГС Зап. обл.

Ложка Н.Л.