Рішення № 31517549, 20.05.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" травня 2013 р.Справа № 916/571/13-г

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Буза К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт»

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Національна Стивідорна Компанія»

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін:

Від позивача: Орєшкова Н.В. (довіреність №020/7-1056 від 26.10.2012);

Від відповідача: Коротков С.О.(довіреність №б/н від 02.01.2013 р.);

Суддя Зайцев Ю.О.

Суть спору: 04.03.2013 р. до господарського суду Одеської області звернулось ДП «Одеський морський торговельний порт» з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Національна Стивідорна Компанія» про стягнення суми заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що 01.10.2003 р. укладений між ДП «ОМТП» та ТОВ «УНСК» договір оренди державного нерухомого майна №КД-4407. Так, відповідно до п.3.2 (в редакції додаткової угоди від 07.02.12 р.), п.5.2 Договору компанія зобов'язалася перераховувати Одеському порту орендну плату за поточний місяць після 10-го числа наступного місяця згідно з рахунком позивача, не пізніше 5 банківських днів з моменту вручення компанії відповідного рахунка. Однак в порушення цих умов договору відповідачем дотепер не сплачена частина орендної плати за період вересень 2011 р. - квітень 2012 р. на суму 388 813,96 грн. відповідно до рахунка №251171 від 07.08.12 р. на загальну суму 726 369,66 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.03.2013 р. порушено провадження у справі №916/571/13-г з призначенням до розгляду у відкритому судовому засіданні.

09.04.2013 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого визнало позовні вимоги ДП «ОМТП» частково та просило зменшити розмір штрафних санкцій - пені та процентів, враховуючи викладені у відзиві обставини.

Також, 16.05.2013 р. представником відповідача подані доповнення до відзиву на позов, згідно яких ТОВ «УНСК» просить: задовольнити позов частково, в частині стягнення донарахування з орендної плати за період з 20.09.2011 р. по 30.04.2012 р., яке становить 388 813 грн. 96 коп.; зменшити розмір штрафних санкцій - пені та процентів, враховуючи наведені відповідачем обставини, які мають істотне значення та вимоги ч.3 ст. 551 ЦК України, ст.. 223 ГК України; розстрочити виконання рішення про стягнення заборгованості з орендної плати, яка становить 388813,96 грн. а також штрафних санкцій в сумі, встановленій судом, шляхом здійснення відповідачем ТОВ «УНСК» виплат вказаних коштів рівними частками на протязі 12 місяців.

20.05.2013 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

Між Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська Національна Стивідорна Компанія» 01 жовтня 2003 р. був укладений договір оренди державного нерухомого майна КД-4407, відповідно до якого Одеський порт передав, а компанія прийняла в строкове цільове платне користування нерухоме майно, що обліковується на балансі Одеського порту, з метою використання у господарській діяльності (п.1.1 Договору з урахуванням змін до нього від 15.10.2007 р. та від 01.11.2007 р.) Передача майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна в оренду, що є додатком до договору.

Відповідно до п.3.2 (в редакції додаткової угоди від 07.02.12 р.), п.5.2 договору Компанія зобов'язалася перераховувати Одеському порту орендну плату за поточний місяць після 10-го числа наступного місяця згідно з рахунком позивача, не пізніше 5 банківських днів з моменту вручення Компанії відповідного рахунка.

У зв'язку з внесенням постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 р. №961 змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 р. №629 «Про затвердження Методики оцінки вартості об'єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів» і від 4 жовтня 1995 р. №786 «Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна» Одеський порт відповідно до умов договору та норм законодавства України, враховуючи відмову відповідача від знесення відповідних змін до договору в досудовому порядку, звернувся 05.12.2011 р. до Господарського суду Одеської області у справі № 26/17-4923-2011 з відповідним позовом.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.02.12 р. по справі № 26/17-4923-2011 внесено зміни до п.3.1 Договору та викладено його в такій редакції:

«Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04-10.1995 р. зі змінами та ооповнепнями. Орендна плата за базовий місяць оренди (серпень 2011 р.) визначена у відповідності з Методикою та складає 280 460,11 (двісті вісімдесят тисяч чотириста шістдесят гривень 11 коп.), виходячи з орендної ставки 15% (розрахунок орендної плати є Додатком №1 до цієї Оодаткової угоди). Сума орендної плати вказана без врахування ПДВ. Нарахування ПДВ здійснюється відповідно до діючого законодавства України. Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць /серпень 2011 р.) на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяцем до останнього числа першого місяця оренди. Розмір орендної плати за колений наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Розрахунок орендної тати від 01.07.2010 р, до додаткової угоди №КД-4407/5 Договору КД-4407 від 01.10.03 р. вважати таким, що втратив чинність.

Встановити, що відповідно до ст.631 ЦК України зміни до п. 3.1 Договору застосовуються до відносин між сторонами з 20.09.2011 року, тобто з дати набрання чинності постановою КМУ від 14.09.2011 року № 961 Про внесення змін до Постанови КМУ від 04.10.1995 року № 786 "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна».

17.04.2012 р. Одеським апеляційним господарським судом було ухвалено постанову у справі № 26/17-4923-2011, якою резолютивну частину рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2012 р. було викладено в новій редакції. Так, зокрема, абз. 5 резолютивної частини рішення був змінений з редакції п.4 рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2012 р.: «Встановити, що відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України зміни до п.3.1 Договору застосовуються до відносин між сторонами з 20.09.2011 р.. тобто з дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 р. №961 про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. №786 "Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна» на таку редакцію: «Договір КД-4407 від 01.10.03 р. вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням».

Частково не погоджуючись з прийнятою Одеським апеляційним господарським судом постановою від 17.04.12 р. ДП «ОМТП» подав касаційну скаргу у справі № 26/17-4923-2011.

За результатами розгляду зазначеної касаційної скарги 05 липня 2012 р. у справі №26/17-4923-2011 Вищим господарським судом України прийнято постанову, якою частково змінено постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.12 р.. а саме: абзац 5 постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 р. у справі № 26/17-4923-2011 було скасовано, абзац 5 резолютивної частини постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 р. у справі № 26/17-4923-2011 викладено в такій редакції; «Встановити, що відповідно до ст.631 ЦК України зміни до п. 3.1 Договору застосовуються до відносин між сторонами з 20.09.2011 року, тобто з дати набрання чинності постановою КМУ від 14.09.2011 року № 961 Про внесення змін до Постанови КМУ від 04.10.1995 року № 786 "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна».

У зв'язку з частковою зміною Вищим господарським судом України 05 липня 2012 р. постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2012 р. у справі №26/17-4923-2011 та застосування під час розрахунків за орендну плату ставки в 15% за договором передбачено з 20,09.2011 року, ДП «ОМТП» виставив відповідачу рахунок № 251171 від 07.08.12 р., яким одночасно з орендної платою за липень 2012 р. було донараховано орендну плату за період з 20.09.11 р. по 30.04.12 р. із розрахунку орендної ставки в 15 % (замість попередніх 12%). Сума такої доплати становить 388 813,96 грн. з урахуванням ПДВ 20%. Зазначений рахунок відповідачем не сплачено.

Крім того, позивачем відповідно до положень п. 3.4, п. 9.1 договору оренди від 01.10.2003 р. та вимог ст. 625 ЦК України розраховано суму пені за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 29 560 грн. 51 коп. та суму відсотків в розмірі 6 039 грн. 93 коп.

З наведених підстав позивач звернувся з до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ «Українська Національна Стивідорна Компанія» суми основного боргу в розмірі 388 813 грн. 96 коп., пені в розмірі 29 560 грн. 51 коп., суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахування 3% річних - 6039 грн. 93 коп.

Відповідач проти задоволення поданого позову в повному обсязі згідно останніх доповнень до відзиву на позов (вх.№15129/2013 від 16.05.2013 р.) заперечував, просив задовольнити позов частково, в частині стягнення донарахування з орендної плати за період з 20.09.2011 р. по 30.04.2012 р., яке становить 388 813 грн. 96 коп.; зменшити розмір штрафних санкцій - пені та процентів, враховуючи наведені відповідачем обставини, які мають істотне значення та вимоги ч.3 ст. 551 ЦК України, ст. 223 ГК України; розстрочити виконання рішення про стягнення заборгованості з орендної плати, яка становить 388813,96 грн. а також штрафних санкцій в сумі, встановленій судом, шляхом здійснення відповідачем ТОВ «УНСК» виплат вказаних коштів рівними частками на протязі 12 місяців.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ТОВ "УНСК" за Договором № КД-4407 від 01.10.2003р. отримало в оренду державне нерухоме майно в строкове цільове платне користування нерухоме майно, що обліковується на балансі ДП «ОМТП», з метою використання у господарській діяльності (п.1.1 Договору з урахуванням змін до нього від 15.10.2007 р. та від 01.11.2007 р.).

У зв'язку з внесенням постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 р. №961 змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 р. №629 «Про затвердження Методики оцінки вартості об'єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів» і від 4 жовтня 1995 р. №786 «Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна» Одеський порт відповідно до умов договору та норм законодавства України, враховуючи відмову відповідача від знесення відповідних змін до договору в досудовому порядку, звернувся 05.12.2011 р. до Господарського суду Одеської області у справі № 26/17-4923-2011 з відповідним позовом.

Після розгляду справ господарським судом Одеської області, Одеським апеляційним господарським судом, Вищим господарським судом України, абзац 5 резолютивної частини постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 р. у справі № 26/17-4923-2011 викладено в такій редакції; «Встановити, що відповідно до ст.631 ЦК України зміни до п. 3.1 Договору застосовуються до відносин між сторонами з 20.09.2011 року, тобто з дати набрання чинності постановою КМУ від 14.09.2011 року № 961 Про внесення змін до Постанови КМУ від 04.10.1995 року № 786 "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна».

07.08.12 р. ДП «ОМТП» виставив відповідачу рахунок № 251171 на суму 388 813,96 грн., яким одночасно з орендної платою за липень 2012 р. було донараховано орендну плату за період з 20.09.11 р. по 30.04.12 р. із розрахунку орендної ставки в 15 % з урахуванням ПДВ 20%.

Відповідач ТОВ «Українська Національна Стивідорна Компанія» під час розгляду справи визнала наявність непогашеної заборгованості та проти задоволення позову в частині стягнення основної заборгованості в сумі 388 813,96 не заперечувала.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В зв'язку із вказаними обставинами, Порт нарахував відповідачу до сплати суму пені в розмірі 29 560 грн. 51 коп., суму, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахування 3% річних - 6039 грн. 93 коп. за прострочення виконання грошового зобов'язання в період після виставлення рахунку від 07.08.2012 р.

Однак, відповідач суму нарахованих штрафних санкцій не визнав та просив зменшити їх розмір, посилаючись на те, що порушення зобов'язань з боку ТОВ «УНСК» за договором оренди №КД-4407 не було, оскільки головною причиною несплати суми донарахувань є те, що починаючи з 07.12.2011 р. господарськими судами трьох інстанцій розглядалась справа №26/17-4923-2011 за позовом ДП «ОМТП» до ТОВ «УНСК», та остаточне рішення було винесено лише 05 липня 2012 р. Крім того відповідач вказує, що термін виконання зобов'язання щодо сплати суми донарахувань не встановлено а ні в договорі оренди №КД-4407, а ні в рішеннях суду по справі №26/17-4923- 2011.

Відповідно до наведеного, господарський суд зазначає таке.

Згідно із ч.1 ст.230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стягнення штрафної санкції не є операцією з поставки товарів або послуг, а також не належить до переліку прирівняних до них господарських операцій.

Щодо стягнення з відповідача господарських санкцій за прострочення Товариством виконання грошових зобов'язань по оплаті рахунку № 251171 від 07.08.2012 р., а саме пені в розмірі 29 560 грн. 51 коп. та суму, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахування 3% річних - 6039 грн. 93 коп. суд вважає, що зазначена сума нарахована на підставі вимог чинного законодавства. Перевіривши розрахунок компенсації, зроблений позивачем, який становить 35 600 грн. 44 коп., господарський суд вважає його обгрунтованим та правильним, зазначаючи, при цьому, наступне.

Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України, встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, суд враховує те, що:

- зобов'язання щодо сплати суми донарахувань виникло з рішення суду (ч. 5 ст. 11

Цивільного кодексу України);

- термін виконання зобов'язання щодо сплати суми донарахувань не встановлено

а ні в Договорі оренди №КД-4407, а ні в рішеннях суду по справі №26/17-4923-

2011,

- таке значне стягнення штрафних санкцій призведе до різкого погіршення платоспроможності підприємства.

Аналізуючи співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій і наслідки порушення зобов'язання, суд дійшов до висновку, що вони не є співрозмірними, наявність будь-яких збитків, викликаних простроченням відповідача, позивачем не доведена та не заявлялась.

Виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за необхідне, користуючись правом, наданим ст.83 ГПК України, зменшити розмір неустойки, що підлягає стягненню, до 17 800 грн. 22 коп.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

При цьому, відповідно до п.6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Приймаючи до уваги скрутне фінансове становище відповідача, наявність великої заборгованості із виплати заробітної плати та заборгованості перед позивачем, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про надання розстрочки та розстрочити виконання судового рішення строком на 12 місяці із зобов'язанням відповідача, сплачувати борг щомісячно рівними частками, починаючи з червня 2013 р.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору, а також по сплаті витрат на оплату послуг адвоката покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 4.3. Пленуму Вищого Господарського суду України передбачено, що у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Національна Стивідорна Компанія» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Національна Стивідорна Компанія» (65026, м. Одеса, пл. Митна 1, код ЕДРПОУ 31846804, р/р 26000226391 в ПАТ «Марфін Банк» м. Іллічівськ, МФО 328168) на користь Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» (65026, м. Одеса, пл. Митна 1, код ЄДРПОУ 01125666, п/р №26004124091 в ПАТ «Марфін Банк» м. Іллічівськ, МФО 328168) заборгованість в розмірі 406 614 (чотириста шість тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 18 коп., що складається з 388 813 (триста вісімдесят вісім тисяч вісімсот тринадцять) грн. 96 коп., суми штрафних санкцій в розмірі 17 800 (сімнадцять тисяч вісімсот) грн. 22 коп. з розстрочкою виконання рішення на 12 місяці рівними частками щомісячно починаючи з червня 2013 р.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Національна Стивідорна Компанія» (65026, м. Одеса, пл. Митна 1, код ЕДРПОУ 31846804, р/р 26000226391 в ПАТ «Марфін Банк» м. Іллічівськ, МФО 328168) на користь Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» (65026, м. Одеса, пл. Митна 1, код ЄДРПОУ 01125666, п/р №26004124091 в ПАТ «Марфін Банк» м. Іллічівськ, МФО 328168) витрати по сплаті судового збору в розмірі 8488 (вісім тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 29 коп.

3. В решті позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 27.05.2013 року.

Суддя Зайцев Ю.О.