Постанова № 31517204, 22.05.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2013 р. (15:22) Справа №801/3819/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренко Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

розглянувши за участю:

позивача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий 24.05.2007 року,

представників відповідача - Романенко О.М., довіреність № 3310 від 04.11.2012 року,

Нестерук Д.А., довіреність № 3309 від 04.11.2012 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до відповідача Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим,

про визнання дій протиправними, спонукання до виконання певних дій та стягнення моральної шкоди,

Обставини справи:ОСОБА_5 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим про:

- визнання дій відповідача у вигляді усної відмови прийняти документи, оформити і видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1;

- зобов'язання відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України для виїзду за кордон на підставі паспорта громадянина України, копії реєстраційного номеру облікової картки, платіжного документу (квитанції) про сплату державного мита 170 грн., свідоцтва про зміну прізвища, паспорта громадянина України для виїзду за кордон;

- стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у сумі 10000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідача у вигляді усної відмови прийняти документи, оформити і видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон з підстав ненадання довідки про наявність чи відсутність судимості, квитанцій про оплату 87,15 грн. за послуги і 120,00 грн. за вартість бланку є порушенням порядку оформлення та видачі відповідного паспорту. Крім того, у зв'язку з протиправними діями відповідача, позивач перетерпів нервові хвилювання, що не добре позначилися на його здоров'ї, значно знизило ділову активність і призвело до моральних страждань.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував. У запереченнях на адміністративний позов зазначено, що дії суб'єкта владних повноважень щодо відмови позивачу у наданні послуг з оформлення та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон без сплати їх вартості та вартості бланку паспорту є обґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів покладена на Державну міграційну службу України.

Відповідно до п.п.30 п.4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011р. №405/2011, зазначений орган виконавчої влади здійснює інші повноваження на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п.7 Положення Державна міграційна служба України здійснює свої повноваження безпосередньо та через головні управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління, відділи (сектори) міграційної служби в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідач по справі у спірних відносинах виконує функції органу виконавчої влади, є суб'єктом владних повноважень, а отже, даний спір належить до розгляду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Встановлені обставини справи, які не заперечувались відповідачем, свідчать про те, що05.04.2013р. позивач звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим з приводу заміни паспорта громадянина України для виїзду за кордон, особисто подавши наступні документи:

- паспорт громадянина України (з копією);

- копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків;

- платіжний документ (квитанцію) про сплату державного мита в розмірі 170,00 грн.;

- свідоцтво про зміну прізвища (з копією);

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Посадова особа Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим відмовилася приймати подані документи для заміни паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у зв'язку з ненаданням довідки про наявність чи відсутність судимості та квитанцій про оплату 87,15 грн. за послуги і 120,00 грн. за вартість бланку.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.

Постановою КМ України №185 від 13.03.2013р. затверджено Порядок централізованого оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон (далі Порядок №185), згідно п.4 якого паспорт для виїзду за кордон видається територіальним органом або підрозділом ДМС (за кордоном - закордонною дипломатичною установою України).

Згідно п.37 Порядку для обміну паспорта для виїзду за кордон особа подає:

- заяву-анкету;

- паспорт для виїзду за кордон, що підлягає обміну;

- паспорт громадянина України (у разі постійного проживання в Україні);

- документ, що підтверджує постійне або тимчасове проживання громадянина України за кордоном (у разі обміну за кордоном);

- документи, що підтверджують обставини (події), у зв'язку з якими паспорт для виїзду за кордон підлягає обміну;

- платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (консульського збору) або оригінал і копію документа про звільнення від сплати державного мита (консульського збору).

У разі виникнення обставин (подій), у зв'язку з якими паспорт для виїзду за кордон підлягає обміну, особа зобов'язана подати зазначені документи протягом одного місяця з дати настання таких обставин (подій).

Відповідно до п.38 Порядку обмін паспорта для виїзду за кордон здійснюється в порядку, встановленому для його оформлення, в разі:

- зміни інформації, внесеної до такого паспорта (крім додаткової змінної інформації);

- виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта для виїзду за кордон;

- закінчення строку дії такого паспорта;

- непридатності паспорта для виїзду за кордон для подальшого використання.

Відповідний порядок визначений пунктами 27, 33-35 Порядку, згідно яких для оформлення паспорта для виїзду за кордон у разі тимчасового виїзду за кордон особа подає:

- заяву-анкету;

- паспорт громадянина України;

- свідоцтво про народження (у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон вперше);

- платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або оригінал і копію документа про звільнення від сплати державного мита (консульського збору).

Після заповнення заяви-анкети (введення персональних даних особи, на ім'я якої оформлюється паспорт для виїзду за кордон) працівник територіального органу або підрозділу ДМС чи консульська посадова особа друкує її та надає особі для перевірки правильності внесених до заяви-анкети персональних даних.

Після зазначеної перевірки особа власним підписом підтверджує правильність внесених до заяви-анкети персональних даних особи, на ім'я якої оформлюється паспорт для виїзду за кордон.

Оригінали документів повертаються особі після прийняття заяви-анкети до розгляду.

Рішення про оформлення та видачу особі паспорта для виїзду за кордон приймається територіальним органом або підрозділом ДМС чи консульською посадовою особою виключно на підставі даних, отриманих з баз даних Головного обчислювального центру Реєстру.

Рішення про обмін паспорта для виїзду за кордон, який було оформлено із застосуванням засобів Реєстру, та видачу нового паспорта приймає територіальний орган або підрозділ ДМС (за кордоном - консульська посадова особа) за результатами ідентифікації особи виключно на підставі даних, отриманих з баз даних Головного обчислювального центру Реєстру (п.39 Порядку).

З системного аналізу наведених норм Порядку слідує наступна послідовність дій необхідних для прийняття рішення про обмін паспорта для виїзду за кордон:

- введення персональних даних особи, на ім'я якої оформлюється паспорт для виїзду за кордон;

- роздрукування заяви-анкети, перевірка та підтвердження правильності внесених до заяви-анкети персональних даних;

- повернення оригіналів документів особі та прийняття заяви-анкети до розгляду.

Таким чином, на зазначеній стадії вчинення необхідних дій для прийняття рішення про обмін паспорта для виїзду за кордон,нормами Порядку не передбачена можливість відмови у прийнятті документів необхідних для їх вчинення з будь-яких підстав.

Крім того, відповідно до пп.3) п.50 Порядку територіальний орган або підрозділ ДМС, а за кордоном - закордонна дипломатична установа України має право відмовити особі саме у видачі паспорта для виїзду за кордон, якщо особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта для виїзду за кордон, а не в їх прийнятті до розгляду.

Частиною ч.3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

§ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

§ з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

§ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

§ безсторонньо (неупереджено);

§ добросовісно;

§ розсудливо;

§ з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

§ пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

§ з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

§ своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України що є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури.

Враховуючи відсутність правової можливості відмови у прийнятті документів необхідних для прийняття рішення про обмін паспорта для виїзду за кордон, суд приходить до висновку про протиправність відмови Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим у прийнятті документів ОСОБА_1 щодо обміну паспорту для виїзду за кордон.

Щодо позовних вимог про визнання дій відповідача у вигляді усної відмови оформити і видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 та зобов'язання відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих документів, суд вважає необхідним залишити їх без задоволення оскільки, внаслідок протиправної відмови у прийнятті документів, жодних інших рішень з питань обміну паспорту, відповідачем не приймалося, а суд не може підміняти орган, рішення якого оскаржується, зобов'язуючи його приймати замість рішення, яке визнається протиправним інше рішення, яке б відповідало закону та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції відповідного державного органу.

При цьому суд зауважує, що при розгляді справ за позовами до суб'єктів владних повноважень, суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу протиправним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство.

Частиною 2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в АР Крим прийняти та розглянути документи ОСОБА_1 щодо обміну паспорту для виїзду за кордон.

Щодо стягнення з Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим моральної шкоди у сумі 10000,00 грн., суд вважає, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Верховний Суд України у пункті 5 Постанови Пленуму № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначив, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

До позову не додані належні доказі, які б підтверджували перенесені позивачем моральні чи фізичні страждання.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 22.05.2013 року.

У повному обсязі постанову складено 23.05.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим у прийнятті документів ОСОБА_1 щодо обміну паспорту для виїзду за кордон.

Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в АР Крим прийняти та розглянути документи ОСОБА_1 щодо обміну паспорту для виїзду за кордон.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 34,41 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної міграційної служби України в АР Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.