Рішення № 31517092, 29.05.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 243/1113/2013

Номер провадження 2/243/768/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2013 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Якуші Н.В.,

при секретарі Бондаренко О.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

позивача - ОСОБА_2

представника відповідача -ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_13

третьої особи - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», за участю третьої особи ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди , -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року до Слов'янського міськрайонного суд Донецької області звернулися позивачі з позовною заявою до ОСОБА_3, ПАТ «СК «АХА Страхування» з вимогами:

про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ПАТ «СК «АХА Страхування» на користь ОСОБА_6 матеріальної шкоди в розмірі 11270,67 грн.;

про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 моральної шкоди в розмірі 10000 грн.;

про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ПАТ «СК «АХА Страхування» на користь ОСОБА_6 2000 грн. за надання правової допомоги, та судові витрати: судовий збір в сумі 458,80 грн., оплату послуг авто товарознавцю в сумі 300 грн.

про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ПАТ «СК «АХА Страхування» на користь ОСОБА_7 матеріальної шкоди в розмірі 125,70 грн.;

про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ПАТ «СК «АХА Страхування» на користь ОСОБА_7 моральної шкоди в розмірі 5000 грн.;

Свої позовні вимоги обґрунтували тим, що 09 червня 2012 року приблизно о 07 годині 50 хвилин водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки ДЄУ Нексия державний номер НОМЕР_3, рухаючись по вул. Лозановича м. Слов'янська в районі будинку №6 при повороті наліво, не надала перевагу в русі автомобілю ВАЗ21099, державний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_5, який належить на праві власності ОСОБА_6, що рухався у зустрічному напрямку і в результаті чого сталося зіткнення.

По факту дорожньо-транспортної пригоди Слов'янським міськрайонним судом Донецької області ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було визнано винними у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Зазначали, що оскільки страхова компанія, де була застрахована ОСОБА_3 не здійснила належні їм виплати, то просили суд задовольнити позовні вимоги в частині стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ПАТ «СК «АХА Страхування» матеріальну шкоду від дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 50% від розміру, встановленого експертизою. Крім того, ОСОБА_6 вказував, що противоправними діями ОСОБА_3 йому було завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 10000 грн. В свою чергу, ОСОБА_7 також зазначала, що діями відповідачів ОСОБА_3 та ПАТ «СК «АХА Страхування» їй було завдано моральні та душевні страждання через отримані нею травми та знаходження на лікуванні, що вона оцінює в 5000 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_6 не з'явивися, про час, дату і місце судового засідання був повідомлений належним чином (а.с.17).

Представник позивача, ОСОБА_1, діючий на підставі договору на представництво інтересів у суді від 30.01.2013 року та ордеру (а.с.3,24), підтримав заявлені вимоги, в обґрунтування яких посилався на обставини, викладені у позовній заяві.

Позивач ОСОБА_7 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_8, діючий на підставі довіреності від 19.03.2013 року(а.с.38), в судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечував, оскільки вважав, що розмір шкоди перебуває в межах ліміту і до відповідача ОСОБА_3 застосовані бути не можуть. Зазначав, що належним відповідачем по справі є страхова компанія, яка і повинна відшкодовувати завдані збитки.

Представник відповідача ОСОБА_13, діюча на підставі довіреності від 25.03.2013 року(а.с.87), в судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечувала, оскільки розмір шкоди, завдана позивачам перебуває в межах ліміту і до відповідача ОСОБА_3 застосовані бути не можуть. Зазначала, що належним відповідачем по справі є страхова компанія, яка і повинна відшкодовувати завдані збитки.

Представник відповідача - ПАТ «СК АХА Страхування» Реут О.М. в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про місце і час розгляду справи, надав свої письмові пояснення по справі (а.с.52-69), в яких не заперечував проти того, що вони як страхова компанія повинні відшкодовувати завдані збитки, але оскільки не було встановлено ступінь вини кожного з водія, при участі яких сталося ДТП, то позивача ОСОБА_6 було повідомлено про відстрочення у прийнятті рішення щодо виплати. Щодо заявленої моральної шкоди, то зазначали, що страхова компанія у даному випадку не має законних підстав для її відшкодування. Просив розглядати справи без участі представника страхової компанії.

Третя особа ОСОБА_5 просив суд задовольнити позовні вимоги позивачів.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) установив наступне.

Як встановлено матеріалами справи та не заперечувалося сторонами в судовому засіданні 09 червня 2012 року приблизно о 07 годині 50 хвилин водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки ДЄУ Нексия державний номер НОМЕР_3, рухаючись по вул. Лозановича м. Слов'янська в районі будинку №6 при повороті наліво, не надала перевагу в русі автомобілю ВАЗ21099, державний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_5, який керував зазначеним автомобілем на підставі Довіреності від 19.12.2011 року, видану ОСОБА_6 (а.с.11) та їхав у зустрічному напрямку і в результаті чого сталося зіткнення.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 автомобіль ВАЗ21099, державний номер НОМЕР_4 належить на праві власності ОСОБА_6 (а.с.8).

Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 листопада 2012 року водій ОСОБА_5 був визнаний винним у порушенні п. 12.4, 12.9 ПДР України та підданий адміністративному штрафу у дохід держави у сумі 340 грн.(а.с.9).

Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 листопада 2012 року водій ОСОБА_3 була визнана винною у порушенні п. 10.1, 10.4 ПДР України та піддана адміністративному штрафу у дохід держави у сумі 340 грн.(а.с.10).

Отже, вирішуючи спір, враховуючи, що в діях обох водіїв є невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв*язку з настанням дорожньо -транспортної пригоди і наслідками, що настали, суд виходить з того, що вина обох водіїв в заподіянні шкоди є обоюдною і рівнозначною і у відсотковому вираженні становить 50% на 50%.

Щодо вимог ОСОБА_6 про стягнення з ПАТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 11270 грн. 67 коп., то суд зазначає наступне.

Відповідно до виданого ПАТ «Страхова компанія Аско Донбас Північний» полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №АВ/3121016 транспортний засіб ВАЗ 21099 ЗНГ, державний номер НОМЕР_4 є забезпеченим, а відповідальність особи, яка експлуатує забезпечений транспортний засіб - ОСОБА_5 є застрахованою (а.с.12).

Відповідно до виданого ПАТ «Страхова компанія Аско Донбас Північний» полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №АВ/2530381 транспортний засіб DAEWOO NEXIA, державний номер НОМЕР_2 є забезпеченим, а відповідальність особи, яка експлуатує забезпечений транспортний засіб на законних підставах є застрахованою. Ліміт відповідальності за цим полісом за шкоду заподіяну майну, встановлений у сумі 50 000 грн., за заподіяну шкоду життю та здоров'ю - 100 000 грн. (п. 4 Полісу). (а.с.12).

Отже, цивільно-правова відповідальність як ОСОБА_5, так і ОСОБА_3 були застраховані про що свідчать відповідні поліси та в цих полісах встановлені відповідні ліміти виплат.

Дорожньо-транспортна подія, яка сталася як з вини ОСОБА_3, так і з вини ОСОБА_5 була визначена страховим випадком згідно з умовами укладеного договору страхування.

Правовідносини в сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" , що спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров'ю та майну постраждалої особи.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Згідно із положеннями ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо особа, яка має право на отримання відшкодування, не задоволена рішенням страховика щодо виплати страхового відшкодування, вона має право подати до МТСБУ скаргу про перегляд вищезазначеного рішення. Якщо прийняте МТСБУ рішення не задовольняє таку особу, то вона має право подати позов до суду щодо відшкодування шкоди в установленому законом порядку.

Як вбачається з висновків проведеної по справі судової авто-товарознавчої експертизи розмір відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_4 складає 22541 грн. 35 коп.

У такому разі встановлений розмір відновлювального ремонту автомобіля не перевищує ліміт відповідальності, встановлений полісом №АВ/2530381 від 28.03.2012 року, тому у відповідності до вимог закону матеріальну шкоду ОСОБА_6 має відшкодувати страховик з урахуванням відсотків провини ОСОБА_3, яка була встановлена судом.

У відповідності до вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки судом не встановлено перевищування ліміту відповідальності, то суд прийшов до висновку що ОСОБА_6 слід відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, оскільки така відповідальність за законом покладена на страховика.

Щодо вимог ОСОБА_6 відносно стягнення з ОСОБА_3 суму моральної шкоди в розмірі 10000 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Правовий аналіз наведеної норми Основного Закону свідчить про наявність механізму такого захисту, за умов додержання правил відповідних проваджень.

Відповідно до положень статті 124 Конституції України та статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до п.5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Посилання позивача ОСОБА_6 на те, що йому було завдано моральну шкоду саме діями ОСОБА_3, оскільки він переніс нервові потрясіння, а відмова відповідача виплатити необхідну суму для відновлювального ремонту цей стан погіршив суд вважає не доведеними та безпідставними, оскільки будь - якими доказами підтверджені не були. Посилання ОСОБА_6, що він був довгий час позбавлений права керувати автомобілем, що викликало у нього труднощі є також безпідставними, оскільки в судовому засіданні третя особа ОСОБА_5 підтвердив, що автомобіль ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_4 знаходиться у нього, ним він користується і по сей день. Крім того, сам страховий поліс №АВ/312013 був виданий на ім'я ОСОБА_5, який мешкає у с. Шнурки Слов'янського району, що на значній відстані від мешкання ОСОБА_6, що також підтверджує той факт, що останній не експлуатує автомобіль, як він на те посилається в позові.

На підставі вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_3, оскільки позивачем не надано суду доказів, які підтверджують факт заподіяння йому моральних страждань або втрат немайнового характеру.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ПАТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 125 грн. 70 коп., то суд зазначає наступне.

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_2 заявляла тільки до ПАТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_3, які на її думку повинні нести солідарну відповідальність, але з цим погодитися не можна.

Частиною 2 ст. 1188 ЦК України встановлено, що у тих випадках, коли внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані відшкодувати її незалежно від їхньої вини.

Отже, якщо при зіткненні кількох автомобілів постраждав пасажир, як в нашому випадку ОСОБА_2, то обов'язок відшкодувати шкоду потерпілому покладається на всіх володільців небезпечних об'єктів солідарно, незалежно від їхньої вини, тобто і на ОСОБА_3 і на ОСОБА_6

Щодо ж самого розміру матеріальної шкоди, то проаналізувавши Виписку із історії хвороби №461 та призначене лікування, суд прийшов до висновку, що задоволенню підлягає відшкодування розміру лікарських препаратів на суму 167 грн. 20 коп., оскільки інші ліки та медичні препарати, зазначені в чеках не були призначені лікарем, а отже відшкодуванню їх вартість не підлягає.

Оскільки цивільна відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ПАТ «СК «АХА Страхування», а розмір який просить позивач стягнути знаходиться в межах ліміту, встановленого Полісом, то обов'язок по його відшкодуванні лежить саме на страховику з урахуванням процентного розміру ступені вини ОСОБА_3, яка була встановлена судом.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ПАТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

3) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

4) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до п.5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи

фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Посилання позивача ОСОБА_2 на те, що їй було завдано моральну шкоду саме діями ОСОБА_3 та ПАТ «СК «АХА Страхування», оскільки вона перенесла моральні та душевні страждання через отримані травми та знаходженням у літній період на лікуванні, суд вважає не доведеними, оскільки будь - якими доказами підтверджені не були.

На підставі вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_3, ПАТ «СК «АХА Страхування», оскільки позивачем не надано суду доказів, які підтверджують факт заподіяння їй моральних страждань або втрат немайнового характеру.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Як вбачається з позову ОСОБА_6 просив стягнути на свою користь витрати на проведення авто-товарознавчого дослідження, що було здійснено експертом Гунічевим С.Б. З такими доводами погодитись не можливо, оскільки витрати на проведення авто-товарознавчого дослідження позивач поніс у зв'язку з підготовкою позову до суду. За приписами ст.79 ЦПК України такі витрати не належать до судових витрат, оскільки зазначені висновки спеціаліста не є судовою експертизою. Таким чином зазначені витрати відшкодуванню не підлягають.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані із оплатою правової допомоги адвоката несуть сторони. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», від 20.12.2011року, передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах , в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Як вбачається з журналу судового засідання, час перебування представника позивача ОСОБА_1 в судових засіданнях при розгляді справи становить 92 хвилини. За таких обставин суд приходить до переконання, що відшкодуванню підлягає компенсація за час прийняття участі в судових засіданнях, що з врахуванням мінімальної заробітної плати на 2013 рік передбаченої ст.13 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2013рік», розмір такої компенсації становить 703 грн. 49 коп. (за 92 хв. часу в суді (1147 х40%).

Позивач також просив стягнути судові витрати , що складаються із сплати судового збору в сумі 458, 90 коп. Зазначені витрати підтверджено квитанціями про їх сплату (а.с.1,2).

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору в сумі 229,40 грн. підлягають стягненню з відповідача - ПАТ «СК «АХА Страхування» на користь позивача повністю, оскільки вимоги майнового характеру задоволені повністю.

Але оскільки судом було відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, то судовий збір сплачений позивачем за позовні вимоги нематеріального характеру йому не відшкодовується.

Крім того, з відповідача ПАТ «СК «АХА Страхування» підлягає стягненню судовий збір за вимоги матеріального характеру позивача ОСОБА_2, які були частково задоволені судом, та сплату якого остання попросила відстрочити до прийняття рішення по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,10,60,212,213,215, 224-226 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», за участю третьої особи ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (м. Київ, вул. Іллінська, 8) на користь ОСОБА_6 (АДРЕСА_1) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 11270 грн. 67 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (м. Київ, вул. Іллінська, 8) на користь ОСОБА_7 (АДРЕСА_2) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 83 грн. 60 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» - відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (м. Київ, вул. Іллінська, 8) на користь ОСОБА_6 (АДРЕСА_1) судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп. та витрат на оплату правової допомоги в розмірі 703,49 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (м. Київ, вул. Іллінська, 8) судовий збір на користь держави у розмірі 229 гривен 40 коп. на доходний рахунок № 31210206700075, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, КОД ЄДРПОУ (банку) 37803368, код ЄДРПОУ (суду) 26503448, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач УК /Слов'янськ/22030001.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 30 травня 2013 року.

Суддя (підпис) Н.В. Якуша

З оригіналом згідно.

Рішення не набуло законної чинності.

Суддя Н.В. Якуша