Ухвала суду № 31516615, 21.05.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 р.Справа № 2а-4620/12/1470

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2012 року Державне підприємство «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» (далі ДП «МАЗ «НАРП») звернулося до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 серпня 2012 року №0002111500, яким суб'єкту господарювання нарахована штрафна санкція у сумі 14 742,41 грн. за прострочення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з частини прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на неправомірність оспорюваного рішення.

ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС позов не визнав, вказавши на порушення підприємством термінів сплати до бюджету самостійно визначеної частини чистого прибутку, що слугувало підставою для застосування ст. 126 ПК України (порушення правил сплати податків), оскільки прострочена сума зобов'язання є податковим боргом.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 27 серпня 2012 року №0002111500.

В апеляційній скарзі ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивачем в межах визначеного ПК України граничного терміну подано до ДПІ розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за І квартал 2012 року (вказана обставина відповідачем не оспорюється).

30 травня 2012 року між ДПІ, з одного боку, та ДП «НАРП», з іншого боку, було укладено Договір про розстрочення боргу зі сплати частини чистого прибутку державних унітарних підприємств на загальну суму 147 424,06 грн. під проценти строком з 30 травня 2012 року до 25 липня 2012 року та сплати пені, яка нараховується на суму сплаченого боргу з моменту його виникнення. Зобов'язання за Договором ДП «НАРП» виконало достроково, сплативши розстрочений борг та нараховані проценти 05 червня 2012 року в сумі 149 000 грн., про що 07 червня 2012 року з ДПІ укладено додаткову угоду.

07 серпня 2012 року відповідачем проведено камеральну перевірку ДП «МАЗ «НАРП» з питання розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за І квартал 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 07 серпня 2012 року №1636/15-00/09794409, яким встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету протягом строків визначених п.2 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 23 лютого 2011 року №138, та п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки відповідачем 27 серпня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення за №0002111500, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 14 742,41 грн. за порушення граничного терміну (затримку на 18 календарних днів) сплати податкового боргу (частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств, що вилучається до бюджету), визначеного п.2 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 23 лютого 2011 року №138, п.57.1 ст. 57 ПК України, на підставі ст. 126 ПК України.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом неправомірно ототожнено сплату «частини чистого прибутку підприємства» з податком, тому оспорюване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету».

В апеляційній скарзі ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, оскільки порушення, виявлені актом перевірки податкового органу, є обґрунтованими, а оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі вимог діючого законодавства, таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з повною відмовою у задоволенні позовних вимог.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Податкового кодексу України Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу, а Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Статтею 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету» контроль за справлянням «частини чистого прибутку», який є неподатковим платежем, покладено на Державну податкову службу та Державну фінансову інспекцію.

Пунктом 2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №138 передбачено, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

В Листі Державної податкової служби України від 08 травня 2012 року №13074/7/15-1217 роз'яснено, що «частина чистого прибутку (доходу)» є неподатковим платежем, водночас, контроль за відрахуванням до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями покладено на Державну податкову службу України, а відповідальність у підприємства виникає тільки в разі неподання або несвоєчасного подання розрахунку чистого прибутку, що підлягає сплаті до бюджету, за п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, оскільки «частина чистого прибутку» зазначається в декларації з податку на прибуток підприємств.

З системного аналізу наведених правових норм та роз'яснення Державної податкової служби України вбачається, що обов'язкова до сплати на користь бюджету частина чистого прибутку, не є податковим платежем, а тому застосування контролюючим органом до даних правовідносин ст. 126 ПК України (порушення правил сплати податків) за аналогією є неправильним, оскільки відповідальність (санкція), яка носить індивідуальний та конкретний характер, не може застосовуватись за аналогією норм права.

Виходячи з вищевказаного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що помилкове використання терміну «податковий борг» при укладені угоди про розстрочення сплати «частини чистого прибутку підприємства» не змінює сутності вказаного платежу, який не є податковим платежем, та не може бути підставою для ототожнення вказаного платежу з податком.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки оспорюване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі (після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції).

Головуючий: підпис Т.М. Танасогло

Суддя: підпис А.В. Бойко

Суддя: підпис О.В. Яковлєв