Рішення № 31516269, 30.05.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/735/13- ц

Провадження № 2/344/2261/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.,

секретаря Сивухіної Ю.Ю.,

за участі позивачки ОСОБА_1, представника відповідача по довіреності від 28.01.2013 року ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_4. Свій позов обґрунтовувала тим, що рішенням суду від 31 липня 2012 року розірвано шлюб між нею та відповідачем. Під час шлюбу в них народився син ОСОБА_4, який на даний час проживає з позивачкою. Син ОСОБА_4 на даний час навчається на другому курсі фізико-технічного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги. Надавати таку додаткову матеріальну допомогу відповідач в змозі, так як має дохід, однак добровільно цього не робить. У зв'язку з навчанням сина позивачка несе додаткові витрати. Тому просила стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання сина в розмірі 22 087 грн.

Позивачка неодноразово збільшувала позовні вимоги та остаточно просила стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання сина в розмірі 29 574 грн.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю з мотивів, викладених в позовній заяві та в заявах про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, оскільки позивачкою не надано суду доказів того, що син справді потребував тих речей та такої вартості, які йому купувала позивачка, вважає розмір витрат необґрунтованим та завищеним. Просив в позові відмовити.

Вислухавши пояснення позивачки, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу стягнення додаткових витрат на утримання сина.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є сином позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3, вказаний факт сторонами визнається та відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Згідно довідки від 26.11.2012 року № 01-19/1661 (а.с.7), ОСОБА_4 навчається на другому курсі фізико-технічного факультету (спеціальність «Комп'ютерна інженерія») Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Як вбачається з консультативної довідки № 267 (а.с.8), ОСОБА_4 перебуває на «Д» обліку з 05.01.2012 року з приводу - гіпертонічна хвороба першого ступеню.

Позивачка також вказує, що з метою оздоровлення сина вона придбала путівку в Єгипет вартістю 11990 грн. (а.с.5), однак доказів, що саме в Єгипті потребував оздоровлення її син у зв'язку з особливостями його хвороби позивачка суду не надала.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка купувала сину одяг, їжу (а.с.6, 35), системний блок та монітор (а.с.10), графічний планшет (а.с.28), книги (а.с.34) які необхідні йому для навчання, вказане підтверджується копіями квитанцій, які є в матеріалах справи.

Обгрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення додаткових витрат пов'язаних з навчанням сина у приватній школі-садку «Перша ластівка», позивачка вказувала на довідку самого навчального закладу. Крім цього жодних доказів (квитанцій, платежів, чеків), які б підтверджували понесені витрати у зв'язку з навчанням сина саме в приватній школі, що є обов'язком у відповідності до ст. 60 ЦПК України позивачка не надала.

Згідно ст. 185 Сімейного кодексу України (надалі СК України), той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Як визнано сторонами в судовому засіданні, судом присуджено стягувати з відповідача аліменти на утримання сина в розмірі 1000 грн. щомісячно на час навчання.

Таким чином, додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини; вони необхідні для того щоб за певних обставин можна було забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину та обгрунтовуватись відповідними документами, а відтак і підтверджувати наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати і свідчать про їх необхідність.

Що стосується витрат в частині оплати вартості комп'ютера та монітора - 7551 грн., графічного планшета - 5250 грн., книг - 1240 грн., які необхідні для навчання сина на спеціальності «Комп'ютерна інженерія», то такі знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, тобто є фактично понесеними. Разом з тим, виходячи з принципу рівності прав та обов'язків батьків відносно дітей, та враховуючи фактичний розмір понесених позивачем витрат - 14 041 грн., суд приходить до висновку, що сторони повинні нести витрати у в рівному розмірі, тобто по 7020 грн. 50 коп.

Разом з тим, суд вважає, що витрати на одяг та харчування не є такими, що викликані особливими обставинами. Такі витрати можуть покриватись і за рахунок аліментів, які отримує позивачка на утримання сина. Тому в задоволенні позовних вимог про стягнення витрат, понесених на навчання сина у приватній школі «Перща ластівка», на відпочинок сина у Єгипті, на одяг та харчування слід відмовити.

Відповідно до ст. 60 ЦК України Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини слід задовольнити частково.

Згідно із ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. 185 Сімейного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 59, 60, 88 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1, додаткові витрати в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої в АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - невідомий, на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 7 250 грн. 50 коп. (сім тисяч двісті п'ятдесят гривень 50 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1, - в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 229 грн. 40 коп. судового збору.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 30 травня 2013 року

Суддя Бабій О.М.