Постанова № 31514988, 28.05.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р.Справа № 916/3/13-гОдеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.

Суддів Мацюри П.Ф., Колоколова С.І.

При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.

За участю представників сторін:

від позивача - Дубищев Ю.В., за довіреністю №1230 від 20.12.2012р.;

від відповідача - Кучеренко Ю.Н., за довіреністю №65 від 11.01.2013р.

Розглянувши апеляційну скаргу Військової частини А-1785

на рішення господарського суду Одеської області від 04.04.2013р.

по справі № 916/3/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі філії „Дирекція первинної мережі ПАТ „Укртелеком"

до Військової частини А 1785

про стягнення 2416,05 грн.

Встановив:

В грудні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" (далі - ПАТ "Укртелеком"), звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Військової частини А-1357 про стягнення заборгованості у сумі 2 355 грн. 24 коп., пені у сумі 41 грн. 75 коп., 3% річних у сумі 16 грн.70 коп. та інфляційних витрат у сумі 2 грн. 36 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що між ним та Військовою частиною А-1785 був укладений договір № 813/8 від 05.05.2004р. на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку. ПАТ "Укртелеком" вказує на те, що 31.08.2012р. була укладена Додаткова угода № 2, згідно якої сторони домовились про припинення дії вищевказаного договору , а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Військова частина своїх зобов'язань щодо погашення заборгованості не виконала, що і послужило причиною подання позову до господарського суду.

Відповідач не визнає позовні вимоги, вважаючи, що Договір № 813/8 від 05.05.2004р. Військовою частиною А-1785 не підписувався та зазначене у Договорі майно не передавалося. Порушення Військовою частиною А-1357 допущено до її розформування, а саме - до 31.10.2012р. Військова частина А-1785 письмової згоди на передачу зобов'язання Військової частини А-1357 не надавала, у зв'язку з чим не може нести відповідальність за порушення, допущені Військовою частиною А-1357.

В процесі розгляду справи 18.02.2013р. до господарського суду Одеської області від ПАТ „Укртелеком" надійшло клопотання про залучення Військової частини А-1785 у якості належного відповідача замість Військової частини А-1357, у зв'язку із розформуванням останньої та правонаступництвом Військової частини А-1785 (а.с.58-60).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19 лютого 2013р. здійснено заміну неналежного відповідача Військової частини А-1357 на належного - Військову частину А-1785 (а.с. 70).

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.04.2013р. (Суддя - Рога Н.В.) позов було задоволено повністю, стягнуто з Військової частини А-1785 на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" заборгованість у сумі 2 355 грн. 24 коп., пеню у сумі 41 грн. 75 коп., 3% річних у сумі 16 грн. 70 коп., індекс інфляції у сумі 2 грн. 36 коп., судовий збір у сумі 1 609 грн. 50 коп.

Мотивуючи дане рішення місцевий господарський суд послався на норми статей 509, 526, 626, 627 Цивільного Кодексу України та статей 174, 193 Господарського Кодексу України та дійшов до висновку щодо обґрунтованості і правомірності позовних вимог щодо стягнення заборгованості, 3% річних, пені та інфляційних витрат.

Крім цього, місцевий господарський суд, враховуючи приписи ст. 104 Цивільного Кодексу України та ст.59 Господарського Кодексу України, зазначив, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Також місцевий господарський суд посилається на лист Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних Сил України від 04.02.2013р. №322/1/605, згідно якого Військова частина А-1785 є правонаступником Військової частини А-1357 відповідно до вимог директиви Міністра оборони України від 27.02.2012р. №Д-322/1/1.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду 24.04.2013р. Військова частина А-1785 звернулась із апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду. В скарзі ставиться питання про скасування даного рішення, як такого, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що рішення господарського суду не можна вважати законним та обґрунтованим і просить прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції, Військова частина А-1785 зазначає, що не вважає себе відповідачем у даній справі, та посилається на неможливість оплачувати заборгованість, а отже відсутність відповідальності перед ПАТ „Укртелеком" за несвоєчасні розрахунки.

23.05.2013р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ПАТ „Укртелеком" заперечує проти апеляційної скарги та вказує на те, що рішення господарського суду Одеської області від 04.04.2013р. в частині задоволення позовних вимог прийнято у відповідності із нормами матеріального і процесуального права та відповідає фактичним обставинам справи, які з достовірністю встановлені місцевим господарським судом.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 5 травня 2004 року між ПАТ "Укртелеком" (Виконавець) та Військовою частиною А-1357 (Споживач) був укладений договір № 813/8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку, згідно якого Споживач доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання здійснювати експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку Споживача, зазначених в Додатку № 1 до цього Договору, згідно з паспортом кабельних трас підземних кабельних ліній зв'язку (а.с. 17-20).

У Додатку № 1 до вищезазначеного договору визначено перелік засобів та споруд зв'язку щодо яких здійснюється експлуатаційно-технічне обслуговування (а.с. 21).

Додатком № 3А до договору № 813/8 від 05.05.2004р. визначена вартість послуг, що надаються відповідачу, яка становить 1 177, 62 грн. за місяць (а.с.27).

31.08.2012р. між ПАТ "Укртелеком" та Військовою частиною А-1357 була укладена Додаткова угода № 2, згідно якої сторони домовились про припинення дії Договору № 813/8 від 05.05.2004р. з 01.09.2012р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Також сторони дійшли згоди, що станом на 01.09.2012р. заборгованість Військової частини складає 9 420, 96 грн., яку вона зобов'язується погасити (а.с. 28-29).

Військова частина А-1357 здійснила погашення заборгованості лише частково, у зв'язку з чим за нею утворилася заборгованість у сумі 2 355 грн. 24 коп., що підтверджується виставленими рахунками ПАТ "Укртелеком" до Військової частини від 31.07.2012р. № 838403/12-1870 та 838403/12-2190 (а.с. 42-43). З огляду на вищезазначене відповідач не виконав своїх зобов'язань.

13 листопада 2012 року ПАТ "Укртелеком" направив претензію Військовій частині А-1357, в якій зазначив, що у разі непогашення заборгованості вони будуть змушені звертатись до господарського суду для вирішення питання про примусове стягнення вищезазначеної заборгованості (а.с. 31-35).

Однак, заявлена претензія Військовою частиною А-1357 залишена без відповіді та виконання, що стало підставою для звернення із позовом до господарського суду.

Відповідно до ст. 180 Господарського Кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

За приписами статей 525, 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України.

Статтею 629 Цивільного Кодексу України унормовано, що договір є обов'язком до виконання.

Згідно п. 2.1.4. договору Військова частина А-1357 зобов'язалась своєчасно та в повному обсязі вносити плату за надані послуги зв'язку.

Відповідно до п. 3.2. договору Військова частина А-1357 зобов'язалась щомісячно до 20 числа місяця, наступного за поточним, вносити плату за надані послуги на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі рахунку, виставленого до 5 числа згідно з вимогами законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як зазначено у п. 4.1. договору, сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору в порядку, передбаченому законодавством. За порушення строків сплати, передбачених цим договором, винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення, з дня отримання бюджетних коштів. На підставі зазначеного пункту договору позивач нарахував пеню у сумі 41 грн. 75 коп.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної статті позивач нарахував інфляційні втрати у сумі 2 грн. 36 коп. та 3% річних у сумі 16 грн. 70 коп.

Відповідно до п.1 ст.104 Цивільного Кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Згідно зі ст.4 Закону України від 21.09.1999р. № 1076-ХІV „Про господарську діяльність у Збройних Силах України" реєстрація військових частин як суб'єктів господарської діяльності та порядок реєстрації військових частин як суб'єктів господарської діяльності у Збройних Силах України визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п.3 Порядку реєстрації військових частин як суб'єктів господарської діяльності у Збройних Силах України, затвердженого Постановою КМУ від 03.05.2000р. №749, реєстрація військових частин як суб'єктів господарської діяльності проводиться Міністерством Оборони України.

Із наявного в матеріалах справи Листа № 322/1/605 від 04.02.2013р. Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства Оборони України до ПАТ „Укртелеком" вбачається, що Військова частина А-1357 - розформована, а правонаступником визначено Військову частину А-1785 (а.с. 60).

Таким чином, місцевий господарський суд, цілком законно та правомірно здійснив заміну неналежного відповідача Військової частини А-1357 на належного - її правонаступника Військову частину А-1785 на підставі зазначених доказів.

А тому, посилання скаржника на ті обставини, що Військова частина А-1785 не може бути належним відповідачем по справі судовою колегією не приймаються до уваги.

В апеляційній скарзі Військова частина А-1785 вказує на те, що даний договір є неукладений та не породжує прав і обов'язків між сторонами. Однак, з такою позицією скаржника не може погодитись судова колегія, оскільки даний договір укладений у відповідності до вимог ст.638 Цивільного Кодексу України в належній формі та з досягненням згоди з усіх істотних умов договору.

Як встановлено матеріалами справи, між сторонами укладались додаткові угоди до договору №813/8 від 05.05.2004р. Зокрема додатком №3А до договору Військова частина А-1357 прийняла зобов'язання щодо здійснення щомісячних платежів за надані послуги в сумі 1 177,62грн. (а.с. 21-30).

Що стосується посилання скаржника в апеляційній скарзі відносно перевищення суми асигнувань, виділених бюджетом для фінансування зобов'язань відповідача щодо оплати послуг зв'язку, з цього приводу слід зазначити, що відповідно до п.7 ст.2 Бюджетного Кодексу України, бюджетне асигнування - це повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету (наявність чи відсутність коштів на рахунку ніякого значення не мають).

Оскільки надані послуги за договором №813/8 від 05.05.2004р. надавались скаржнику в обсязі, що не перевищує бюджетних асигнувань, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду про правомірність стягнення з відповідача пені, інфляційних витрат та 3% річних та відхиляє доводи Військової частини А-1785 про те, що вона є бюджетною установою, а тому сплачує кошти по мірі їх надходження.

Апеляційна інстанція, приймаючи до провадження скаргу Військової частини А-1785, ухвалою від 29.04.2013р. надала відстрочку скаржнику по сплаті судового збору в сумі 804, 75грн. до 28.05.2013р.

Приймаючи до уваги, що оплата даного судового збору не здійснена, судова колегія вважає необхідним стягнути з Військової частини А-1785 зазначену суму судового збору на підставі п.1 ст.8 Закону України „Про судовий збір", оскільки враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду винесено при повному з'ясуванні та дослідженні всіх обставин справи з правомірним застосуванням норм діючого законодавства, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99;101-105 ГПК України, суд -

Постановив:

Апеляційну скаргу Військової частини А-1785 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 04.04.2013р. у справі №916/3/13-г - залишити без змін.

Стягнути з Військової частини А-1785 до державного бюджету України (отримувач коштів: ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ: 37607526, банк отримувача: ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, № рахунку: 31217206782002) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 804 грн. 75 коп.

Видачу наказу доручити господарському суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 30.05.2013р.

Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя С.І. Колоколов