Рішення № 31514960, 30.05.2013, Новосанжарський районний суд Полтавської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ КРАЇНИ

30 травня 2013 року Справа №1621/836/12

2/542/281/13

Новосанжарський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - Івка В.М.,

при секретарі - Зимівець Ю.А.,

з участю - позивача - ОСОБА_1,

її представника - адвоката ОСОБА_2,

третьої особи та представника відповідача - ОСОБА_3,

їх представника - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Нові Санжари, вул. Леніна, 32, Полтавської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_5 до Соколовобалківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новосанжарської районної ради Полтавської області, треті особи - директор школи ОСОБА_3, відділ освіти Новосанжарської районної державної адміністрації - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

08.05.2012 року позивачка звернулася до суду з позовом, де прохає стягнути з відповідача на свою користь та на користь своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_5 по 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, кожній, в зв'язку з неправомірними діями стосовно її дочки з боку директора школи ОСОБА_3, яка є третьою особою у справі,та як директор установи,представляє її,згідно з діючим законодавством,як відповідача у справі.

Також позивачка прохає стягнути з відповідача 331 грн. 91 коп. на відшкодування матеріальних збитків, які складають вартість лікування дочки.

В судовому засіданні позивачка, її представник підтримали позовні вимоги.

Представник відповідача, третя особа ОСОБА_3,їх представник ОСОБА_4 проти позову заперечують, вважають недоведеною вину директора школи у конфліктній ситуації, що сталася з ученицею ОСОБА_5, що директор своїх повноважень не перевищувала, та не має ніякого відношення до погіршення здоров»я учениці.

Представник третьої особи відділу освіти Новосанжарської райдержадміністрації в минулих судових засіданнях заявив про свою позицію,де вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення сторін,третіх осіб,їхніх представників,показання свідків,пояснення експертів,дослідивши матеріали справи,та давши належну оцінку доказам у їх сукупності,суд приходить до висновку,що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.19 Конвенції про права дитини,яка ратифікована Україною,держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих,адміністративних,соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства,образи чи зловживань,відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації,включаючи сексуальні зловживання з боку батьків,законних опікунів чи будь-якої іншої особи,яка турбується про дитину.

Закон України» Про охорону дитинства» (стаття 10),встановлює що,кожній дитині гарантується право на свободу,особисту недоторканність та захист гідності.

Дисципліна і порядок у сім»ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах,що ґрунтуються на взаємоповазі,справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.

Держава здійснює захист дитини від усіх форм фізичного і психічного насильства,образи,недбалого і жорстокого поводження з нею.

Діючим законодавством,зокрема ст.ст.15,16 ЦК України,передбачене право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення,зокрема шляхом відшкодування винною особою збитків,відшкодування майнової шкоди в інший спосіб а також відшкодування моральної шкоди.

Як визначено у ст. 23 ЦК України, моральна шкода , може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Пленум Верховного суду України у своїй постанові від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із послідуючими змінами, дав роз'яснення щодо цього, де у п. 5, зокрема зазначив, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Судом встановлено, що 24.04.2012 року в коридорі Соколовобалківської загальноосвітньої школи близько 10 год., директор школи ОСОБА_3 зустріла дочку позивачки, ученицю 8-го класу ОСОБА_5 та зробила їй чергове зауваження з приводу носіння останньою штанів, сказала, що так ходити некультурно та запросила її у свій кабінет.

В кабінеті директор вчинила щодо учениці психологічний тиск, вимагала від неї написання письмових пояснень з приводу носіння штанів, зізнатися в тому, що штани заставляють носити до школи її батьки. Під кінець розмови директор сказала учениці, що якщо їй щось не подобається то нехай шукає іншу школу.

Після спілкування з директором школи, учениці стало зле, в неї розболілася голова, почалося запаморочення, нудота, з носа пішла кров і вона була вимушена звернутися за допомогою до сільської амбулаторії, де їй надали невідкладну медичну допомогу. Оскільки стан здоров'я її погіршився,за рекомендацією медсестри,позивачка відвезла дочку до районної лікарні, де її оглянули лікарі-фахівці та був установлений діагноз - вегето-судинна дистонія, викликана психоемоційним навантаженням, та призначили відповідне лікування.

Наступного дня, 25.04.2012 року, дочка позивачки була оглянута в Полтавській обласній дитячій лікарні, де був підтверджений зазначений діагноз, призначене лікування.

Відповідно до консультативного висновку лікаря-спеціаліста, позивачкою були придбані необхідні ліки для дочки на суму 331 грн. 91 коп.,що підтверджується платіжними документами .

Позивачкою наданий суду висновок № 515 від 23.05.2011 року експертного психологічного дослідження, зробленого за її заявою, експертом - науковим співробітником Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса ОСОБА_8,згідно якого, бесіда ОСОБА_3 із ОСОБА_5 24.04.2012 року, справила на останню психотравмуючий вплив, який полягає у переживанні відчуття психологічного тиску, інтенсивних негативних емоцій страху, несправедливості, сорому, наявності тривоги, невпевненості в собі, зосередження на негативній оцінці своєї зовнішності, заниження самооцінки, ушкодження провідної діяльності та фізичних стражданнях .

Як убачається із змісту цього документу, експерт прийшов до такого висновку на підставі дослідження відповідної документації, DVD+R диску з аудіозаписом розмови між ученицею та директором, спілкування із самою дитиною ОСОБА_5, та її матір'ю.

В судовому засіданні експерт була допитана сторонами з приводу наданого висновку та надала необхідні роз'яснення свого висновку.

Щодо неправомірної поведінки директора школи, позивачка зверталася з відповідною письмовою заявою до відділу освіти Новосанжарської райдержадміністрації, з приводу чого проводилася службова перевірка, в ході якої відповідальні працівники спілкувалися з ученицею та її матір»ю.

Як убачається із акту службової перевірки від 19.06.2012 року, складеного начальником відділу освіти Зінченко Ю.М., директором Соколовобалківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ОСОБА_3 24.04.2012 року допущене грубе порушення своїх трудових обов'язків, а саме не забезпечено здоров»я учениці 8-го класу ОСОБА_5, порушене її право на захист від психологічного насильства, застосовано методи виховання та забезпечення дисципліни, пов'язані із приниженням честі та гідності учениці, які стали психотравмуючими для неї та заподіяли шкоду її здоров'ю.

В акті зазначено також про допущені директором школи порушення вимог ст. 56 Закону України «Про освіту», п. п. 3.3, 4.6 Статуту школи, п. п. 1.6, 5.3 посадової інструкції директора школи, ст. 19 Конвенції про права дитини .

Про те, що факти, викладені у позовній заяві дійсно мали місце, зазначено також і в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.04.2012 року, винесену о/у КМСД Новосанжарського РВ УМВС України в Полтавської області майором міліції Білоцерківець В.П., за результатами перевірки заяви позивачки про притягнення до відповідальності директора школи ОСОБА_3 за доведення до нервового зриву її неповнолітньої дочки ОСОБА_1

Згідно висновку судово-медичної експертизи від 24.01.2012 року №2, проведеної згідно ухвали суду від 12.11.2012 року, за клопотанням позивача, вперше діагноз «вегето-судинна дистонія» ОСОБА_5 був встановлений 24.04.2012 року о 10 год. 15 хв.

Вперше криз, як прояв вегето-судинної дистонії у ОСОБА_5 був діагностований 24.04.2012 року о 10 год. 15 хв.: тони серця прискорені, число сердечних скорочень 122 в 1 хвилину, артеріальний тиск 140/90 мм. рт. ст., носова кровотеча.

Розвиток діючого кризу у ОСОБА_5 може бути пов'язаний із психотравмуючою ситуацією, що мала місце 24.04.2012 року у Соколовобалківській загальноосвітньої школи.

В період з 24.04. по 04.05.2012 року неповнолітня ОСОБА_5 проходила курс амбулаторного лікування по діагнозу «Вегетосудинна дистонія, стан після кризу (24.04.2012 року) і даний розлад її здоров'я, пов'язаний із психотравмуючою ситуацією, 24.04.2012 року, кваліфікується як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я» .

В судовому засіданні члени комісії експерти ОСОБА_11, ОСОБА_12 ОСОБА_13 підтвердили свій висновок та додатково пояснили, що будь-які обставини, які б свідчили про можливу симуляцію захворювання з боку підекспертної відсутні,і даний висновок є категоричним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять необхідну сукупність належних та допустимих доказів, які свідчать про вчинення директором Соколовобалківської загальноосвітньої шкоди ОСОБА_3 винних, протиправних дій стосовно учениці школи ОСОБА_5, які знаходяться в причинному зв'язку із негативними наслідками, які настали для останньої у вигляді захворювання - вегето-судинною дистонією,та кваліфікуються за ступенем тяжкості,як легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Суд погоджується з доводами позивачів, стосовно того,що директор школи, будучи педагогом зі стажем, добре знаючи ученицю, при спілкуванні з нею не врахувала індивідуально-психологічні особливості дитини, чим порушила її відчуття емоційного благополуччя, спричинивши до переживання останньою інтенсивних, негативних емоцій страху, втрати соціального статусу в значимій групі, несправедливості, сорому, ніяковості, тривоги, невпевненості у собі, зосередженості на переживанні власної вадності, непривабливості, невідповідності нормативним критеріям значимої групи.

В результаті таких протиправних дій,дочці позивачки і була спричинена моральна шкода,яка полягає - у тих душевних стражданнях,яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою директора школи щодо неї,та у фізичному болю та стражданнях,яких вона зазнала у зв'язку з ушкодженням свого здоров»я.

Моральна шкода ,у виді душевних страждань,викликаних протиправною поведінкою ,з боку директора школи, стосовно її дочки і,в результаті, ушкодженням її здоров»я, була спричинена також і ОСОБА_1,як її матері.

З урахуванням викладеного,суд приходить до висновку про наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою директора школи та наслідками,які настали - для дочки позивачки та самої позивачки.

Слід при цьому зазначити, що представником відповідача,третьою особою, її представником не надано жодних належних доказів на спростування позовних вимог та доказів, наданих позивачем та її представником, в обгрунтування позовних вимог.

Відповідно до ст. 10 Закону України» Про загальну середню освіту», загальноосвітній навчальний заклад є юридичною особою.

Згідно положень ст. 1172 ЦК України, обов'язок відшкодування шкоди, завданої працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, покладений на юридичну або фізичну особу, де працює такий працівник.

Відповідно до положень ст.ст.79,88 ЦПК України,підлягає розподіл судових витрат у справі ,виходячи з того,що судовий збір у справі становить 1 відсоток ціни позову, але не менше ніж 0,2 розміру мінімальної заробітної плати,і який при даній ціні позову і розмірі задоволених позовних вимог буде складати 229 грн.40 коп.

Підлягають також стягненню судові витрати,понесені позивачем у зв'язку з проведенням судово-медичної експертизи в сумі 1 505 грн.80 коп.,що підтверджується платіжною квитанцією.

Не підлягають відшкодуванню витрати на проведення експертно-психологічного дослідження № 515, в зв'язку з відсутністю в матеріалах справи платіжних документів на підтвердження оплати висновку позивачем.

Керуючись ст. ст. 10, 11,2 12, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 23, 1172 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з відповідача Соколовобалківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новосанжарської районної ради Полтавської області - 39352, с. Соколова Балка Новосанжарського району Полтавської області, вул. Перемоги, 44д, код ЄДРПОУ 25170465 на користь позивача ОСОБА_1, жительки АДРЕСА_1 та її дочки ОСОБА_5, в рахунок відшкодування моральної шкоди по п'ять (п'ять) тисяч гривень кожній.

Стягнути з відповідача на користь позивачки ОСОБА_1 331 (триста тридцять одна) грн. 91 коп. в рахунок відшкодування матеріальних збитків.

Стягнути з відповідача на користь позивачки ОСОБА_1 судові витрати у справі у справі - в розмірі 229 грн. 40 коп. судового збору та 1 505 (тисяча п'ятсот п'ять) грн. 80 коп. вартості судово-медичної експертизи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Новосанжарський районний суд.

Суддя (підпис)

З оригіналом вірно

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області В. М. Івко