Постанова № 31513154, 30.05.2013, Київський районний суд м. Донецька

2а/257/91/13

257/5254/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 Київський районний суд м. Донецька в складі

головуючої судді Чальцева Т. В.,

при секретарі Нестеренко К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до УПСЗН Київської районної у м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до УПСЗН Київської районної у м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії мотивуючи свої вимоги наступним.

ОСОБА_1 має на утримані малолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебуває на обліку в УПСЗН Київської районній у м. Донецьку ради, як особа, застрахована у системі соціального загальнообов'язкового страхування. Відповідачем по справі позивачці було призначено допомогу по догляду за дитиною до 3 років.

У 2012 році позивачці було призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», яка складає 130 грн. на місяць.

Просила визнати дії УПСЗН Київської районної у м. Донецьку ради незаконними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок розміру виплаченої допомоги у розмірі, встановленому УПСЗН, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років з 17.10.2012 року та виплатити цю допомогу з урахуванням раніше виплачених сум допомоги.

Позивачка в судове засідання не з'явився. Надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Причини неявки суду не відомі.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом № 2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»(далі - Закон № 2240-ІІІ), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, згідно з частиною першою статті 15 Закону № 2811-ХІІ (у редакції Закону № 2240-ІІІ) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надавалася у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років; статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію зазначені положення Закону № 2240-III.

Позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою. Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Зважаючи на те, що позовна заява в адміністративній справі може містити цивільно-правову вимогу, позовна давність в адміністративних справах застосовується виключно до цивільно-правових вимог, які об'єднані в одне провадження з публічно-правовим спором.

Спір про нарахування суб'єктом владних повноважень та проведення встановлених статтею 37 Закону № 796-ХІІ виплат є публічно-правовим, а не цивільно-правовою вимогою, заявленою в адміністративній справі. У зв'язку з цим до таких вимог правила позовної давності, встановлені нормами глави 19 ЦК, не застосовуються.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 10) та, перебуваючи на обліку в УПСЗН як особа, застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування (а. с. 11), мала право на отримання допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому статтею 43 Закону № 2240-III. Однак цю допомогу призначено і виплачено позивачеві з 17 жовтня 2012 року до дня розгляду цієї справи в суді першої інстанції відповідно до положень статті 15 Закону № 2811-ХІІ (у редакції Закону № 107-VI) та пункту 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751, у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

Оскільки судом встановлено, що спір існує щодо виплати допомоги з березня 2011 року особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин, суд з урахуванням правової позиції Верховного Суду України у справах цієї категорії дійшов висновку, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону № 2240-III, відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, дії відповідача, яким виплачено позивачеві допомогу в іншому розмірі, ніж встановлено статтею 43 Закону № 2240-III, слід визнати протиправними та, вийшовши з метою повного відновлення порушеного права позивача за межі позовних вимог, зобов'язати Управління здійснити перерахунок та виплату позивачеві допомоги виходячи з розміру, встановленого цим законом.

На підставі викладеного, керуючись ЗУ від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ЗУ від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст. 99, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Позов ОСОБА_1 до УПСЗН Київської районної у м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради здійснити перерахунок розміру виплаченої ОСОБА_1 з 17 жовтня 2012 року допомоги по догляду за сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»у розмірі, встановленому правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років, та виплатити цю допомогу з урахуванням раніше виплачених сум допомоги.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя: Т. В. Чальцева