Рішення № 31512338, 24.05.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/2085/13-ц

Провадження № 2/265/1070/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Адамової Т. С.,

при секретарі Хайтуловій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -

В С Т А Н О В И В :

20 березня 2013 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в особі представника за довіреністю Токарєва А.С. звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області із зазначеним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що 02 квітня 2012 року уповноваженими особами ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» був складений акт №170239 про порушення побутовим споживачем Правил користування електричною енергією для населення, а саме при проведенні перевірки дотримання вимог закону у квартирі АДРЕСА_1 виявлено самовільне підключення до електричної мережі поза електролічильника. Відповідно до Методики нарахування розміру та вартості електричної енергії, не врахованої внаслідок порушення споживачем Правил, відповідачці здійснене нарахування по вказаному Акту у розмірі 2655,93 грн. Посилаючись на діюче законодавство та спеціальні нормативні акти ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» просить суд стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму та судовий збір.

Представник позивача Кабанова Л.О., діюча на підставі довіреності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд стягнути з відповідачки вищевказану суму заборгованості та витрати по сплаті позивачем судового збору.

Відповідачка ОСОБА_1 позовні вимоги визнала частково в сумі 664,43 грн., з моменту контрольного огляду лічильника, що проводилось 16 лютого 2012 року.

З'ясувавши думку сторін, дослідивши письмові матеріали, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, даючи оцінку запереченням відповідачки та доводам позивача, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Зокрема, ч.1 ст.11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Зокрема, ч.3 та ч.4 ст.60 ЦПК України встановлено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів. Згідно із ст.58 ч.1 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ст.59 ч.2 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Разом із тим в сенсі ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що правовідносини між енергопостачальником та споживачем електричної енергії регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357, Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31 липня 1996 року та іншими нормативними документами, які регулюють правовідносини у сфері електроенергетики.

Відповідачка ОСОБА_1 є власником та мешкає в квартирі АДРЕСА_1, має особовий рахунок №НОМЕР_2 на її ім'я та є споживачем електричної енергії, яка надається позивачем за вказаною адресою, тобто перебуває у фактичних договірних відносинах з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», що випливають з постачання і користування електроенергією.

Згідно з положенням ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить. Статтею 319 цього Кодексу встановлено, що власність зобов'язує, а отже власники мають не лише суб'єктивні права, але й несуть відповідальність перед громадою, суспільством за належне використання цих прав.

Крім того, статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На підставі ст.15 Закону України «Про електроенергетику» - електроенергетика є галуззю промисловості України, державна політика в електроенергетиці базується на принципах забезпечення стабільного фінансування положення електроенергетики, а також відповідальності енергопостачальника і споживача. В разі порушення правил користування електричною енергією, заподіяна шкода розрахована енергопостачальною організацією у зв'язку з правилами в грошовому виражені, оцінюється як пряма шкода завдана інтересам держави. Статтею 27 цього Закону передбачена відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику та визначено, що правопорушенням в електроенергетиці, зокрема є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання енергії без приладів обліку, порушення правил користування електричною енергією.

Відповідно до п.42 Правил користування електричною енергією для населення споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил. Так, згідно з п.48 Правил споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку; розукомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов'язки.

Відповідно до п.53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування елекричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання, а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача. Розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дати технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності, або від дати виникнення права власності на об'єкт енергопостачання. Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року за №562 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за №782/12656.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 квітня 2012 року уповноваженими особами ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в ході відвідування квартири АДРЕСА_1 виявлено самовільне підключення до електричної мережі поза електролічильника, внаслідок чого був складений акт №170239 про порушення побутовим споживачем Правил користування електричною енергією для населення, від підпису якого відповідачка ОСОБА_1 відмовилася.

До цього часу відповідачкою зазначений акт не оскаржувався, за таких обставин у суду немає сумнівів в об'єктивності викладених позивачем фактів щодо безоблікового використання електроенергії, тому суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 в порушенні Правил користування електричної енергії для населення доказана, а тому остання повинна нести відповідальність у відповідності до п.48 ПКЕЕНн.

Так, позивачем 24 квітня 2012 року на засіданні комісії РЕС з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення, відповідно до протоколу №570 та розрахунку збитків за актом №170239 було прийнято рішення про нарахування відповідачці заборгованості за спожиту (недовраховану) електричну енергію в розмірі 2655,93 грн.

Пункт 4 «Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №122 від 08 лютого 2006 року, встановлює, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Постановою НКРЕ України від 04 травня 2006 року №562.

Відповідно до п.п.4 п.3.1 цієї Методики вона застосовується у разі самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі. При цьому пунктом 3.3 Методики встановлено, що розрахунок обсягу та вартості недорахованої електричної енергії здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії, за тарифами для населення, що діяли у період порушення та за кількістю днів, яка відповідно до даного випадку визначається згідно з п.п. «а» п. 3.3 Методики, з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

Виходячи з вищенаведеного та наявних у матеріалах справи доказів суд приходить до висновку, що розрахунок обсягу та вартості електричної енергії має бути здійснений за період з 16 лютого 2012 року (дата останнього контрольного огляду приладу обліку) по 02 квітня 2012 року (дата складання акту), тобто за 47 днів. Таким чином, вартість не облікованої електричної енергії складає 664,43 гривень.

Суд, зважаючи на положення чинних вищенаведених правових норм, аналізуючи зібрані по справі докази, враховуючи конкретні обставини даної цивільної справи, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в сумі 664,43 гривень.

Крім того, відповідно до ст.79, ст.88 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача сплачений останнім судовий збір за подання даного позову до суду в розмірі 229,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 88, 212-213 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на р/р 260313061563 у Ощадбанку України Донецького обласного управління, МФО 335106, ЄДРПОУ 00130932 заборгованість за спожиту (недовраховану) електричну енергію по акту №170239 від 02 квітня 2012 року нараховану за період з 16 лютого 2012 року по 02 квітня 2012 року в розмірі 664 (шістсот шістдесят чотири) гривні 43 (сорок три) копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на р/р 26007619940992 у Обласному відділенні ПАТ «Промінвестбанк» м.Донецьк, МФО 300012, ЄДРПОУ 00130932 судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 (сорок) копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або у разі неприсутності сторін під час проголошення рішення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя_____Т.С.Адамова