Постанова № 31512106, 29.05.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року Справа № 5021/853/2011 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Нєсвєтової Н.М.,розглянувши касаційну скаргудочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ухвалугосподарського суду Сумської області від 31.01.2013 р.та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 р.у справі № 5021/853/2011 господарського суду Сумської областіза позовомдочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доказенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Імпульс"за участювідділу державної виконавчої служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції Сумської областіпростягнення 11 355 922,83грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Слюсар М.О. (дов від 14.12.2012 року);

відповідача: Шевцова Н.І. (дов від 24.12.2012 року);

органу ДВС: не з`явилися;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 31.01.2013 року у справі № 5021/853/2011 (суддя Моїсеєнко В.М.) задоволено заяву Казенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Імпульс" від 04.01.2013 р. № 11/17а-4/11/13-3 про визнання наказу господарського суду Сумської області від 22.08.2011 року у справі № 5021/853/2011 таким, що не підлягає виконанню. Визнано наказ господарського суду Сумської області від 22.08.2011 року у справі № 5021/853/2011 таким, що не підлягає виконанню.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 року (головуючий суддя: Фоміна В.О., судді: Кравець Т.В., Крестьянінов О.О.), апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Сумської області від 31.01.2013 року у справі № 5021/853/2011 залишено без змін.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 31.01.2013 року, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 року у даній справі та відмовити у задоволенні заяви Казенному підприємству "Шосткінський казенний завод "Імпульс" у задоволенні заяви про визнання наказу № 5021/853/2011 від 22.08.2011 року таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що господарськими судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовано норми чинного законодавства.

Відповідач скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Сумської області від 09.06.2011 року у справі № 5021/853/2011 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Казенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Імпульс" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 568106,47 грн. боргу за поставлений газ, 96751,56 грн. пені, 150118,27 грн. інфляційних збитків, 58438,75 грн. 3% річних, 11422,82 грн. витрат по сплаті державного мита, 233,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі стосовно стягнення 272467,33 грн. боргу за поставлений природний газ припинено в зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині. В задоволенні вимог про стягнення 11538,97 грн. інфляційних збитків за лютий 2011р. - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.07.2011 року у справі № 5021/853/2011 Казенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Імпульс" залишено без задоволення, рішення господарського суду Сумської області від 09.06.2011 року у справі № 5021/853/2011 залишено без змін.

22.08.2011 року господарським судом Сумської області на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 28.07.2011 року та рішення господарського суду Сумської області від 09.06.2011 року у справі № 5021/853/2011 видано відповідний наказ.

Постановою відділу державної виконавчої служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції від 16.09.2011 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Сумської області № 5021/853/2011.

08.01.2013 року відповідач звернувся до господарського суду Сумської області з заявою про визнання наказу № 5021/853/2011 від 22.08.2011 року таким, що не підлягає виконанню.

Задовольняючи заяву боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, господарський суд Сумської області виходив з того, що відповідач сплатив позивачу 568106,47 грн. заборгованості за спожитий на умовах договору № 06/09-959 ТЕ-29 від 23.09.2009р. природний газ, а також 11656,46 грн. витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що підтверджується платіжними дорученнями № 12 від 30.06.2011 року та № 313 від 30.03.2012 року. Окрім того, відповідачем повністю виконано вимоги Закону України від 06.09.2012 року "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" та проведено списання 305308,53 грн. (в тому числі, інфляційних збитків в сумі 150118,27 грн., 3% річних - 58438,75 грн. та пені - 96751,56 грн.). Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що на час розгляду заяви відповідача від 04.01.2013 року про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, обов'язок боржника (відповідача) перед позивачем по сплаті 305308,53 грн. відсутній повністю в зв'язку з його припинення в силу інших причин - вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" від 06.09.2012 року.

Згідно п. 1, 4 ч.1 ст. 2 Закону України від 06.09.2012 року "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" на умовах, визначених цією статтею, підлягають списанню: 1) заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за теплову енергію і природний газ та послуги з його транспортування перед підприємствами, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, та суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірніми компаніями (підприємствами), яка обліковувалася станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом;заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам оборонно-промислового комплексу на заборгованість за природний газ та послуги з його транспортування, теплову енергію, електричну енергію та надані послуги з водопостачання та водовідведення станом на 1 вересня 2012 року і не сплачені станом на дату набрання чинності цим Законом;

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" дія цього Закону поширюється на підприємства оборонно-промислового комплексу, включені до складу Державного концерну "Укроборонпром" станом на дату набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №1221 від 29.12.2010 року "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром" відповідача включено до складу Державного концерну "Укроборонпром".

На виконання Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" відповідачем було видано наказ від 31.10.2012 року №488 про утворення комісії з питань списання заборгованості.

Згідно з вказаним наказом від 31.10.2012 року комісією була проведена інвентаризація розрахунків з постачальниками природного газу, електричної енергії, водопостачання та водовідведення станом на 01.09.2012 року, за наслідками якої встановлено, зокрема, наявність заборгованості перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за договором №06/09-959-ТЕ-29 від 23.09.2009 року за період жовтень 2010 року - квітень 2011 року в сумі 305308,58 грн. (штрафні санкції), яка була стягнута рішенням господарського суду Сумської області від 09.06.2011 року у справі №5021/853/2011. Рішенням комісії було запропоновано списати вказану заборгованість відповідно Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" (протокол від 31.10.2012 року).

Відповідач листом від 01.11.2012 року №06/2075, направив позивачу акт звіряння розрахунків, складений відповідно до вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", та звернувся до нього з проханням підписання вказаного акту. Вказаний акт містив відомості, зокрема щодо заборгованості перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за договором №06/09-959-ТЕ-29 від 23.09.2009 року за період жовтень 2010 року - квітень 2011 року в сумі 305308,58 грн.

Надісланий позивачем акт позивач не підписав, але надіслав на адресу відповідача власний акт звіряння розрахунків від 26.11.2012 року, складений за його формою, який і був підписаний відповідачем.

Відповідно положень п. 3, 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" вказаний акт є підставою для списання заборгованості. При чому, дата підписання вказаного акту є датою списання заборгованості.

Посилання скаржника на те, що НАК "Нафтогаз України" не погодила створення комісії з питань списання заборгованості та не погодила взаємно погоджений сторонами акт звіряння, тому заборгованість не може вважатися списаною, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, по-перше, такі дії позивача (органу уповноваженого управляти позивачем) свідчать про ухилення від виконання обов'язків, покладених на нього Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".

Частина 2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" визначає порядок списання заборгованості.

Так, списання заборгованості (у тому числі з пені, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до цієї статті здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб'єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її дочірніми компаніями (підприємствами), а також суб'єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення (далі - учасники процедури списання), у такому порядку:

1) обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується учасниками процедури списання у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників, враховуючи у тому числі суми пені, штрафних санкцій, 3 відсотки річних та індекс інфляції на дату списання;

2) для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів;

3) списання заборгованості проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння учасників процедури списання, в яких зазначаються обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню;

4) датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання.

5) у разі якщо у статутному капіталі підприємства - учасника процедури списання 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, взаємно погоджений акт погоджується органом, уповноваженим управляти таким підприємством.

Крім того, відповідно положень п.4 ч. 2 ст. 2 вказаного Закону датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання. Наступне погодження акту відповідно положень п.5 ч. 2 ст. 2 цього Закону органом, уповноваженим управляти підприємством - учасником процедури списання, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, не впливає на визначення дати списання заборгованості.

Відхиляються доводи скаржника, про те, що акт звіряння не був погоджений органом управління підприємства-боржника, оскільки на акті міститься підпис генерального директора ДК "Укроборонпром", який скріплений печаткою концерну.

Також слід зауважити, необґрунтовані посилання позивача та той факт, що підписаний сторонами акт звіряння розрахунків не містить передбачених п.3 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" обсягу та періоду виникнення заборгованості, що підлягає списанню. Так, в акті зазначено реквізити договору (№06/09-959-ТЕ-29), за яким виникла заборгованість, та розмір заборгованості (305308,58 грн.), яка вважається непогашеною станом на 31.10.2012 року (сальдо).

За таких обставин, обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання наказу господарського суду Сумської області від 22.08.2011 року у справі №5021/853/2011 таким, що не підлягає виконання за ст.117 ГПК України, оскільки відповідач виконав вимоги Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".

Решта доводів скаржника, викладені у касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, натомість обґрунтованих доводів про порушення судами норм процесуального права та матеріального права скаржником суду касаційної інстанції не наведено.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 31.01.2013 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 р. у справі № 5021/853/2011 залишити без змін.

Головуючий Черкащенко М.М.

Судді Жукова Л.В.

Нєсвєтова Н.М.