ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2013 року Справа № 38/9
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Запорощенка М.Д.- доповідачсуддів:Акулової Н.В. Владимиренко С.В. розглянув касаційну скаргу Заступника Генерального прокурора Українина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.06.2012р.у справі№38/9 господарського суду міста Києваза позовомПершого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна Українидо1. Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" 2. товариства з обмеженою відповідальністю "Благодійний союз"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Федерація професійних спілок Українипровизнання недійсним договору , визнання права власності та витребування майна за участю представників сторін: від позивача:Зузак І.О.(ГПУ) Радоуцька І.О., за довіреністювід відповідачів:Мотін Ф.О., за довіреністю (ПАТ "Укрпрофтур") Підлісний Ю.С., директор (ТОВ "Благодійний союз") Андрєєв О.Й., за довіреністю (ТОВ "Благодійний союз")від третьої особи:Хоменко А.В., за довіреністю
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва (суддя - Власов Ю.Л.) від 06.03.2012 року у справі № 38/9 за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур", Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодійний союз" , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Федерації професійних спілок України про визнання недійсним договору, визнання права власності та витребування майна - позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012р. у справі №38/9 (головуючий суддя Вербицька О.В., судді Буравльов С.І., Андрієнко В.В.) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" - на рішення господарського суду м. Києва від 06.03.2012 року у справі № 38/9 задоволено повністю. Рішення господарського суду м. Києва від 06.03.2012 року у справі № 38/9- скасовано повністю. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур", Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодійний союз", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Федерації професійних спілок України про визнання недійсним договору, визнання права власності та витребування майна - відмовлено повністю.
Приписано стягнути з Фонду Державного майна України (01601, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) на користь Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" (02002, м. Київ, вул.Раїси Окіпної, 2, код 02605473) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 5 170 (п'ять тисяч сто сімдесят) грн. 50 коп.
Зобов'язано господарський суд м. Києва видати відповідний наказ.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Заступник Генерального прокурора України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012р. у справі №38/9, та залишити без змін рішення господарського суду м.Києва від 06.03.12р.
В обґрунтування заявлених вимог , скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскарженої постанови не були враховані положення та приписи Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", зокрема ст.ст. 1, 3, 4 Закону. При цьому, прокурор вважає, що апеляційним судом залишено поза увагою той факт, що рішення господарського суду м.Києва від 26.08.10. у справі №9/332, за яким ЗАТ "Укрпрофтур" набуло право власності, скасоване постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2011р. Також, наголошує на тому, що питання права власності на спірне майно, законність розпорядження Радою Федерації профспілок України та ЗАТ "Укрпрофтур" спірним майном судом в рамках справи № 138/7 не досліджувалось. Окрім наведеного, скаржник заперечує проти застосування судом апеляційної інстанції, в даному випадку, строку позовної давності.
Відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю "Благодійний союз", у запереченнях проти доводів касаційної скарги , поясненнях та відзивах на касаційну скаргу, проти вимог та доводів скаржника заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, посилається на те, що остання, в порушення приписів ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, взагалі не містить суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Вважає, що доводи касаційної скарги направлені на переоцінку доказів, що виходить за межи перегляду справи в касаційній інстанції.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як з'ясовано попередніми судовими інстанціями, 31.05.1966 року рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих "Про відвід земельної ділянки Управлінню капітального будівництва міськвиконкому під будівництво жилого будинку" № 765/а постановлено відвести Управлінню капітального будівництва міськвиконкому земельну ділянку площею 0,2 га по вул. Павлівській, 4, 6, 8 в Шевченківському районі м. Києва під будівництво жилого будинку житлово-будівельного кооперативу "Ромашка".
29.12.1970 року державною комісією було здійснено огляд дев'яти поверхового житлового будинку 4-8 по вул. Павлівська в Шевченківському районі м. Києва, складено акт державного прийняття будинку (споруди) в експлуатацію та постановлено пред'явлений до здачі жилий 9-ти поверховий будинок на 80 квартир по вул. Павлівська, 4-8 в Шевченківському районі м. Києва з вбудованими приміщеннями на першому поверсі Української республіканської ради по туризму та екскурсіях вважати прийнятим. Рішенням Виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 31.12.1970 № 2413 затверджено акт державного приймання житлової будівлі, 9-ти поверхового будинку на 80 кв. по вул. Павлівській № 4-8 в Шевченківському районі м. Києва.
Згідно довідки 12.12.1996 року № 15, вказаний житловий будинок збудований на пайовій участі житлового будівельного кооперативу "Ромашка" та Української республіканської ради по туризму та екскурсіях.
27.07.82р. постановою Президіуму Центральної ради по туризму та екскурсіях № 8-3 затверджено Положення про Українську республіканську раду по туризму та екскурсіях.
В жовтні 1990 року відбувся XV з'їзд профспілок України, за рішенням делегатів був перетворений в І Установчий з'їзд незалежних профспілок України, прийняв Декларацію про утворення Федерації незалежних профспілок України та проголосив незалежність профспілок України від державних і господарських органів республіки та СРСР. В подальшому Федерація незалежних профспілок України перейменована на Федерацію профспілок України.
Постановою XIX з'їзду професіональних союзів СРСР "Про власність профспілок" від 27.10.1990 року було вирішено питання щодо майна, яке належало професіональним союзам СРСР.
Постановою Президії Ради Загальної Конференції Професійних Союзів СРСР № 2-1а від 18.11.1990 р. було вирішено затвердити Договір про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном.
18.11.90р. між Всезагальною конфедерацією Профсоюзів СРСР та Федерацією незалежних профсоюзів України було укладено договір про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профсоюзним майном (далі - Договір), відповідно до якого закріплено на праві власності за Федерацією незалежних профсоюзів України майно згідно додатку. По всім іншим питанням профсоюзного майна, не відображеним в Договорі та таким, що зачіпають інтереси ВКП СРСР та ФНП України, складається окремий договір.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до додатку до договору про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профсоюзним майном у переліку туристсько-екскурсійних установ будинок по вул. Павлівська, 4-8 в Шевченківському районі м. Києва не зазначений.
Президія Ради Федерації незалежних профспілок України постановою № П-7-7 від 23.08.1991 р. зі змінами від 09.10.1991 р. прийняла рішення про перетворення Української республіканської ради по туризму і екскурсіях в Акціонерне товариство "Укрпрофтур".
Рада Федерації незалежних профспілок України та Фонд соціального страхування України 04.10.1991 р. уклали установчий договір про створення на базі туристсько-екскурсійних підприємств і організацій Української республіканської ради по туризму і екскурсіях Закритого акціонерного товариства "Укрпрофтур"і затвердили його статут, який зареєстрований Київським міськвиконкомом 28.10.1991 року і перереєстрований зі змінами Шевченківським райвиконкомом м. Києва 25.10.1995 року.
Відповідно до п.1.8 статуту Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Укрпрофтур", зареєстрованого Виконкомом Київської міської ради народних депутатів 28.10.91р., акціонерне товариство "Укрпрофтур"є правонаступником Української республіканської ради по туризму та екскурсіям, по раніше прийнятим зобов'язанням та укладеним договорам.
Суд апеляційної інстанції під час розгляду даної справи встановив, що Рада Федерації незалежних профспілок передала до статутного фонду АТ основні фонди і оборотні засоби туристсько-екскурсійних підприємств, об'єднань та організацій профспілок України на суму 381 206 тис. кар.
10.01.97 року Головним управлінням житлового господарства та майна міста Київської міської державної адміністрації на підставі наказу "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" від 31.12.96 року № 41 Відповідачу 1 видано свідоцтво про право власності на нежиле приміщення, площею 621,00 кв. м., яке розташоване в м. Києві по вул. Павлівській, 4-8 та належить останньому на праві колективної власності.
26.08.10р. рішенням Господарського суду м. Києва у справі №9/332 за позовом Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визнано за Українським закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" право власності на нежилі приміщення підвалу з №1 по № 12 (групи приміщень №81) загальною площею 294,2 кв. м., які розташовані по вул. Павлівській, 4-8 у м. Києві.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.11р. у справі №9/332 рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2010 у справі № 9/332 скасовано повністю, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.
29.09.10 року між ПрАТ "Укрпрофтур" (далі - Продавець) та ТОВ "Благодійний союз" (далі - Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень (далі - Договір купівлі-продажу), відповідно до умов якого Продавець продав належне йому на праві власності нерухоме майно, яким є нежилі приміщення з №1 по №12 (групи приміщень №81), а Відповідач 2 купив нежилі приміщення з №1 по №12 (групи приміщень №81), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Павлівська, буд 4-8, загальною площею 294,2 кв. м.
Пунктом 1.2. Договору купівлі-продажу передбачено, що відчужуване нерухоме майно належить Продавцеві на підставі рішення господарського суду м. Києва від 26.08.10р. по справі № 9/332, зареєстрованого 23.09.10 р. в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна - витяг серії ССХ №809042, реєстраційний номер 31578294, номер запису 1962-П в книзі: 14п-63.
29.09.10 року згідно акту прийому-передачі нежилого приміщення Продавець передав у власність Покупця, а Покупець прийняв нежиле приміщення, що розташоване за адресою: вул. Павлівська, 4-8 у м. Києві.
31.03.11р. рішенням чергових загальних зборів акціонерів Українського закритого товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур"затверджено статут Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур", відповідно до п.1.1. якого Українське закрите акціонерне товариство "Укрпрофтур", що було створене шляхом реорганізації Української республіканської ради по туризму та екскурсіям у вищеназване акціонерне товариство, змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство "Укрпрофтур"в зв'язку із приведенням діяльності у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства".
Рішенням господарського суду м. Києва (суддя - Власов Ю.Л.) від 06.03.2012 року у справі № 38/9 за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур", Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодійний союз" , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Федерації професійних спілок України про визнання недійсним договору, визнання права власності та витребування майна - позовні вимоги задоволено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з приписів Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.91 №1540 відповідно до якого, майно установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, віднесено до державної власності України. На підставі матеріалів справи, господарський суд встановив, що спірні нежитлові приміщення у житловому будинку 4-8 по вул. Павлівська в м. Києві були побудовані за пайової участі та знаходились у віданні Української республіканської ради по туризму та екскурсіях, яка за часів СРСР була організацією союзного підпорядкування та підпорядковувалась Центральній раді по туризму та екскурсіях ВЦРПС, яка створила Українську республіканську раду по туризму та екскурсіях, затвердила її положення, згідно з яким призначала її керівника здійснювала управління та контроль за діяльністю даної ради, а також мала повноваження приймати рішення щодо її ліквідації чи реорганізації. За означених обставин та на підставі норм позначеного вище Закону, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні нежитлові приміщення у житловому будинку 4-8 по вул. Павлівська в м. Києві являються державною власністю та були відчужені без відома власника - Держави Україна.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012р. у справі №38/9 (головуючий суддя Вербицька О.В., судді Буравльов С.І., Андрієнко В.В.) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" - на рішення господарського суду м. Києва від 06.03.2012 року у справі № 38/9 задоволено повністю. Рішення господарського суду м. Києва від 06.03.2012 року у справі № 38/9- скасовано повністю. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур", Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодійний союз", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Федерації професійних спілок України про визнання недійсним договору, визнання права власності та витребування майна - відмовлено повністю.
Приписано стягнути з Фонду Державного майна України (01601, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) на користь Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" (02002, м. Київ, вул.Раїси Окіпної, 2, код 02605473) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 5 170 (п'ять тисяч сто сімдесят) грн. 50 коп.
Зобов'язано господарський суд м. Києва видати відповідний наказ.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що товариство з обмеженою відповідальністю "Благодійний союз" володіє спірним майном на законних підставах, в той час як прокуратурою та позивачем не надано належних та допустимих доказів, в розумінні вимог ст. ст 32-34 ГПК України на підтвердження позовних вимог щодо виникнення у позивача права власності на спірний об'єкт. При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку , що строк позовної давності закінчився, в той час, як поважність причин пропуску строку позовної давності прокуратурою та позивачем, на думку колегії суду, не доведено.
Судова колегія Вищого господарського суду України вважає висновки попередніх судових інстанцій передчасними оскільки, при прийнятті рішення та постанови у даній справі, суди не врахували наступне.
Законом України "Про власність" від 07.02.91р., який діяв на час створення ЗАТ "Укрпрофтур" професійні спілки були віднесені до суб'єктів права колективної власності та мали права юридичної особи відносно до належного їм майна.
При цьому, суди попередніх інстанцій, досліджуючи положення Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України " від 10.09.91р. № 1540, не позначили, що ст. 4 цього Закону була викладена в такій редакції " рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форми власності , а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови Верховної Ради України від 24.08.1990р. "Про проголошення незалежності України" без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України , вважаються недійсними".
Також, судами не було надано оцінки Постанові Кабінету Міністрів України від 24.09.91р. № 227 "Про заходи щодо виконання Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України ", якою було визначено перелік підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, які потрапляли до сфери дії вказаного Закону.
Крім того, з посилань на постанову Вищого адміністративного суду України від 20.01.97р. у справі № 138/7 та постанови Верховного суду України від 18.11.2008р. у справі 3-30/475-05-11719 та від 16.09.08р. у справі № 38/303 не вбачається, на підставі яких положень цих судових актів зроблені певні висновки.
Судами першої та апеляційної інстанцій не були вивчені у сукупності норми вказаних вище Законів та підзаконних нормативних актів, що призвело до передчасних висновків відносно статусу Ради федерації незалежних профспілок України на момент як передачі їй спірного майна, так і створення АТ "Укрпрофтур".
Крім того, пославшись на відповідні норми Цивільного кодексу України , суди попередніх інстанцій, з оглядом на рішення господарського суду м.Києва від 26.08.10р. у справі № 9/332, яке в наступному було скасоване постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.11р., не оцінили факту наявності чи відсутності у відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Благодійний союз" статусу добросовісного набувача спірного майна.
Окрім викладеного, слід зауважити, що господарським судом міста Києва в рішенні від 06.03.12р. по цій справі , зокрема, було встановлено, що відповідно до додатку до договору від 18.11.90р., укладеного між Всезагальною конфедерацією Профсоюзів СРСР та Федерацією незалежних профсоюзів України про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профсоюзним майном у переліку туритсько-екскурсійних установ, будинок по вул. Павлівська, 4-8 в Шевченківському районі м.Києва не зазначений. При цьому, жодної оцінки щодо даної обставини ні господарським судом, ані апеляційним судом не зроблено.
Беручи до уваги, що вказані обставини не були предметом судового розгляду при вирішенні господарського спору, належна правова оцінка їм не була надана, колегія суддів зазначає, що спір був розглянутий судом не в повному обсязі, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих рішень.
Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.
За приписами ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Заступника Генерального прокурора України задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Києва від 06.03.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012р. у справі №38/9 - скасувати.
Справу №38/9 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва .
Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко
Судове рішення № 31512029, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 28.05.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 38/9. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: