Ухвала суду № 31511431, 28.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" травня 2013 р. м. Київ К/9991/56185/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області про стягнення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року,

в с т а н о в и л а :

В квітні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області, в якому просив стягнути з Державного бюджету України суму сплаченого ним збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2627,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 14 січня 2012 року ним придбано автомобіль марки «Mercedes-Benz», при реєстрації якого в органах ДАІ позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2627,04 грн. Посилаючись на те, що збір стягнуто незаконно, просив суд ухвалити рішення про його повернення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року, адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2627,04 грн., сплачений ОСОБА_4 відповідно до квитанції № 143528 від 18 січня 2012 року.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з довідки-рахунку серії КІМ № 667309 від 14 січня 2012 року, позивачем в січні 2012 року придбано автомобіль марки «Mercedes-Benz», кузов НОМЕР_1, синього кольору, ціною 103640,00 грн., реєстраційний номер НОМЕР_2, який відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 зареєстрований за ОСОБА_4

Відповідно до квитанції № 143528 від 18 січня 2012 року позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3% вартості автомобіля, що склало 2627,04 грн. за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок - 31214224700053, одержувач платежу - ПФУ (Іллічівський район, Маріуполь), код одержувача - 37989721, найменування установи банку - ГУ ДКСУ у Донецькій області, код установи банку - 834016, призначення платежу - «внесок до УПФУ 3% від вартості автомобіля».

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив з того, що позивач не зобов'язаний сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля, оскільки Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» не покладено на нього такий обов'язок.

Пунктом 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено вичерпний перелік осіб платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Натомість, відповідно до пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року N 1740 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок від 3 листопада 1998 року N 1740), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на такі автомобілі, зокрема, шляхом їх купівлі, у тому числі, у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).

Отже, на час виникнення спору положення Порядку від 3 листопада 1998 року N 1740 суперечили вимогам Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» у частині регулювання правовідносин зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи наведене та виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при вирішенні цього спору пріоритетними є норми Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на викладене, та з урахуванням того, що позивач не зобов'язаний сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля, оскільки Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» на нього не покладено такий обов'язок, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення адміністративного позову.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права. Оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: З оригіналом згідно помічник судді Н.В. Мостова Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк В.В. Тракало