Рішення № 31509727, 22.05.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 119/2363/13-ц

2/119/1303/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року

Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Мурзенка М. В.

при секретарі Маричевій С. В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа служба у справах дітей Виконавчого комітету Феодосійської міської ради про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів, збільшення розміру аліментів, надання згоди на виїзд малолітньої дитини за кордон без згоди батька,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів, збільшення розміру аліментів, надання згоди на виїзд малолітньої дитини за кордон без згоди батька, третя особа служба у справах дітей Виконавчого комітету Феодосійської міської ради. Позов мотивовано тим, що позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 10.10.2011 року з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. щомісячно. Зазначене рішення відповідач добровільно не виконував, тому для примусового стягнення аліментів позивач звернулась до ВДВС Феодосійського МУЮ, проте ОСОБА_3 не здійснив жодної виплати в якості аліментів внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 10 500 грн. 00 коп. та розмір пені за несплату аліментів становить 38 950 грн. 00 коп. за період з 07.05.2011 по 05.03.2013, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Також, в зв'язку з тим, що спільна з відповідачем дитина хворіє на тяжке онкологічне захворювання, лікування у закладах АР Крим не дало бажаного результату, ОСОБА_4 потребує лікування в медичному закладі, що знаходиться в м. Москва Російської Федерації, позивач просить збільшити розмір аліментів та надати дозвіл на виїзд неповнолітнього до досягнення 16-річного віку разом з матір'ю без згоди та супроводу батька дитини.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання малолітньої дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. щомісячно починаючи з 07.05.2011 року і до досягнення повноліття (а.с. 11), 14.12.2011 року відкрито виконавче щодо примусового виконання рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітньої дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. щомісячно починаючи з 05.05.2011 року і до досягнення повноліття (а.с. 12). Проте відповідач аліменти не сплачує.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

З матеріалів справи не вбачається, що аліменти були не сплачені з незалежних від відповідача причин, у зв'язку із чим з відповідача підлягає стягненню пеня за несвоєчасну сплату аліментів за період з 01 червня 2011 року (дата виникнення прострочки зі сплати аліментів) по дату, визначену позивачем в позовній заяві (05.03.2013), розмір якої складає 35 845 грн. 00 коп.

В частині вимог про зміну розміру аліментів позов задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках. Вимоги щодо збільшення розміру аліментів обгрунтовані позивачем необхідністю здійснення позивачем витрат на лікування дитини, що, відповідно до ст. 192 СК України не є підставою для збільшення їх розміру. Згідно ст. 185 СК України, витрати на лікування є додатковими витратами, що викликані особливими обставинами, вимоги про їх стягнення можуть бути заявлені незалежно від вимог про стягнення аліментів.

Водночас суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в частині надання дозволу на виїзд малолітнього ОСОБА_4 до Російської Федерації без згоди батька з огляду на наступне.

Судом встановлено, що малолітній ОСОБА_4 страждає на тяжке онкологічне захворювання: гістоцитоз із клітин Лангерганса з ураженням кісткової ситеми, шкіри, легенів, селезінки, кісткового мозку, що підтверджується медичною довідкою (а.с. 15) є дитиною-інвалідом (а.с.14).

З пояснень позивача, листа ДУ «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В. К. Гусака НАМН України» (а.с. 16), вбачається, що ОСОБА_4 потребує діагностики, консультацій та лікування в Російському онкологічному науковому центрі ім. Н. Н. Блохіна, що розташований в м.Моска Російської Федерації (а.с. 16, 17), черговий огляд, консультацій та сеанс лікування призначено на 05 червня 2013 року, у зв'язку із чим позивач разом з дитиною мають виїхати до м. Москви 03 червня 2013 року з поверненням 10 червня 2013 року. При цьому, відповідач ухиляється від надання позивачу згоди на виїзд дитини на лікування, у зв'язку із чим позивач була вимушена звернутись до суду з відповідними вимогами.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Враховуючи те, що неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, хворіє на тяжке онкологічне захворювання та потребує лікування в Науково-дослідному інституті дитячої онкології та гематології Федеральної державної бюджетної установи «Рососійський онкологічний науковий центр ім.. Н.Н. Блохіна», що знаходиться в м. Москва Російської Федерації, що підтверджується копіями медичних довідок, що знаходяться в матеріалах справи (а.с.14-17), суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині надання дозволу на виїзд малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за межі України до Російської Федерації без згоди його батька ОСОБА_3 в період з 03 червня 2013 року по 10 червня 2013 року в супроводі матері ОСОБА_1. Враховуючи інтереси дитини й необхідність прибуття на лікування до м. Москви 05 червня 2013 року, суд вважає за можливе в цій частині допустити негайне виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 358 грн. 45 коп.

Керуючись ст. 51 Конституції України, 2, 3, 6, 11 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року, ст. ст. 3, 4, 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України",ст. 185, 192, 196, Сімейного кодексу України, ст. 10, 11, 14, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасну сплату аліментів в сумі 35 845 (тридцять п'ять тисяч вісімсот сорок п'ять) гривень 00 копійок.

Дозволити виїзд малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за межі України до Російської Федерації без згоди його батька ОСОБА_3 в період з 03 червня 2013 року по 10 червня 2013 року в супроводі матері ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, інформація про ідентифікаційний номер відсутня) в дохід держави на поточний рахунок № 31216206700024 в ГУ ДКС України в АР Крим, отримувач Державний бюджет м. Феодосія, код ЄДРПОУ отримувача 37986011, МФО банку 824026, судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

В задоволенні вимог про збільшення розміру аліментів- відмовити.

В частині надання дозволу на виїзд малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за межі України до Російської Федерації без згоди його батька ОСОБА_3 в період з 03 червня 2013 року по 10 червня 2013 року в супроводі матері ОСОБА_1 рішення підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.В.Мурзенко

Суддя /підпис/

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя: Секретар: