Вирок № 31509583, 29.05.2013, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1363/13-к

№ пров. 1-кп/697/82/2013

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2013 р. Канівський міськрайонний суд Черкаської області

у складі: головуючого - судді Русаков Г.С.

за участю секретаря - Назаренко О.В.

з участю прокурора - Степанця Б.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Каневі Черкаської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця с. Побєдине Красногвардійського району АР Крим, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, працюючого чистильником ПрАТ «Миронівська птахофабрика» , жителя АДРЕСА_1, раніше судимого 27.01.2011 року Канівським міськрайонним судом Черкаської області за ч.2 ст.307 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки , судимість не знята та не погашена;

- у вчиненні кримінальних правопорушень передбаченого ч. 1 ст. 190, ч.4 ст.358 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Обвинувачений ОСОБА_1 на початку липня 2010 року, діючи умисно , з корисливих мотивів, в особистих інтересах, маючи статус дитини позбавленої батьківського піклування , надав до Державного навчального закладу «Канівське вище професійне училище» повідомлення до посвідчення про направлення на роботу №68 від 01.07.2010 року , яке містило не достовірні дані про те, що він призначений на посаду електрозварювальника ручного зварювання ТОВ «М+М», тобто шляхом обману незаконно отримав з державного бюджету 5738грн. грошової допомоги та грошової компенсації для придбання одягу та взуття, як працевлаштований.

Він, же ОСОБА_1 достовірно знаючи, що повідомлення до посвідчення про направлення на роботу № 68 від 01.07.2010 року , містить недостовірні дані про те, що він призначений на посаду електрозварювальника ручного зварювання СП ТОВ «М+М», діючи умисно , з корисливих мотивів, в особистих інтересах, протиправно на початку липня 2010 року з метою отримання грошової допомоги та грошової компенсації для придбання одягу та взуття , як працевлаштованому, усвідомлюючи неправомірний характер своїх дій, надав вказане повідомлення до Державного навчального закладу «Канівське вище професійне училище» , тобто використав його.

В ході досудового розслідування між прокурором та ОСОБА_1 була укладена угода від 20 травня 2013 року про визнання винуватості щодо підозри у вчиненні указаного вище діяння, яке було кваліфіковане в ході досудового розслідування за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном (шахрайство); за ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документу.

За змістом цієї угоди ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, а також зобов'язався відшкодувати державі спричинену матеріальну шкоду в сумі 5738грн. до 01.12.2014 року.

Сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч.4 ст.358 КК України - у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити міру покарання у вигляді штрафу 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 850 грн.

В ході укладення угоди про визнання винуватості ОСОБА_1 підтвердив своє розуміння того, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для сторін є:

а) для прокурора і підозрюваного - обмеження права на оскарження вироку. Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода, в апеляційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п.1 ч. 3 ст. 424 КПК України;

б) для підозрюваного - відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

ОСОБА_1 вказав на усвідомлення того, що виконання зобов'язання іншою стороною в межах цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та проведення судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. ОСОБА_1 вказав на усвідомлення того, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

У судовому засіданні прокурор, підтримуючи обвинувачення, просив затвердити зазначену вище угоду про визнання винуватості, визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні поставленого йому у вину злочину та призначити узгоджену сторонами угоди міру покарання.

ОСОБА_1 у судовому засіданні також просив затвердити зазначену вище угоду про визнання винуватості, визнати його винним у вчиненні поставленого йому у вину злочину та призначити узгоджену сторонами угоди міру покарання. Вказав, що він беззастережно визнає свою вину, розкаюється у вчиненому; повністю підтвердив описані в угоді та в обвинувальному акті обставини вчинення ним злочину; вказав, що погоджується з кваліфікацією його дій; зобов'язався відшкодувати завдану шкоду.

Суд у судовому засіданні детально з'ясував у обвинуваченого, чи цілком він розуміє:

1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:

- мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;

- мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;

- допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 КПК України;

3) характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;

4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд також детально у судовому засіданні роз'яснив ОСОБА_1 наслідки укладення та затвердження угоди. Зокрема, роз'яснив, що наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України.

ОСОБА_1 указав, що він все указане вище цілком розуміє. Підтвердив, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами було цілком добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Суд уважно перевірив угоду на відповідність умовам закону, а саме ретельно з'ясував, що: умови угоди не суперечать вимогам КПК та/або закону; умови угоди відповідають інтересам суспільства; умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; укладення угоди було добровільним; відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; існують фактичні підстави для визнання винуватості.

Інші докази у кримінальному провадженні суд за згодою учасників розгляду, керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним досліджувати як докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Оцінюючи докази у їх сукупності, у результаті повного, об'єктивного і всебічного їх розгляду в засіданні, суд вважає, що обставини вчинення злочину підтвердилися у повному обсязі, пред'явлене обвинувачення доведене повністю.

Суд погоджується із кваліфікацією дій ОСОБА_1 яка була визначена в ході досудового розслідування, й також кваліфікує їх за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном (шахрайство); за ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документу.

Під час призначення ОСОБА_1 на підставі угоди про визнання вини від 20 травня 2013 року покарання у межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини цього ж кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину (злочин середньої тяжкості), особу обвинуваченого, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно; враховуючи наявність обставини, що пом'якшує покарання, а саме щирого каяття; враховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд погоджується з умовами угоди про визнання винуватості і також вважає, що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення особи та запобігання вчиненню ним нових правопорушень є кримінальне покарання у виді штрафу.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді особистого зобов'язання доцільно залишити чинним до вступу вироку у законну силу.

Цивільний позов заявлений на суму 5738грн підлягає до задоволення. Арешт на майно обвинуваченого не накладався.

Викрок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27.01.2011 року, яким ОСОБА_1 засуджено до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки підлягає до виконання окремо, так як ОСОБА_1 до постановлення вказаного вироку.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-380 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 20 травня 2013 року про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_1.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених за ч. 1 ст. 190, ч.4 ст.358 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч.4 ст.358 КК України - у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити міру покарання у вигляді штрафу 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 850 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді особистого зобов'язання залишити чинним до вступу вироку у законну силу.

Цивільний позов Канівського міжрайонного прокурора в інтересах держави задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави збитки в сумі 5738грн на р/р 31114102700006, МФО 854018, банк ГДУКСУ у Черкаській області, код платежу ЄДРПОУ 38048557.

Вирок може бути оскаржений до судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо особа перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України.

Копії вироку негайно вручити обвинуваченому і прокурору.

Головуючий Г . С . Русаков