Ухвала суду № 31509571, 30.05.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1815/4652/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - Яковець О.Ф.Номер провадження 11/788/256/13 Суддя-доповідач - Рунов В. Ю. Категорія - Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Рунова В. Ю.,

суддів - Моїсеєнко Т. М., Сахнюка В. Г.,

з участю прокурора - Кравцової Л.М.

потерпілої - ОСОБА_3

засудженого - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальну справу за апеляціями потерпілої ОСОБА_3, захисників ОСОБА_6 і ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_4 на вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20 березня 2013 року, за яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець м. Бровари Київської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України раніше не судимий

засуджений за ст.286 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

Постановлено стягнути:

- із ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертиз на загальну суму 6527,52 грн.;

- із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в рахунок завданої моральної шкоди 50000 грн.;

- з ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2550 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено, -

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним і засуджений за те, що 07.10.2012 р. близько 19-20 години, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по автодорозі Київ-Суми-Юнаківка (Н-07) в напрямку м. Ромни зі швидкістю 70-80 км/год, при зближенні з невстановленим транспортним засобом на неосвітленій ділянці 212 км+500 м поблизу с. Бацмани Роменського району, світло фар якого додатково погіршувало йому видимість дороги в напрямку руху, не зменшив швидкості руху, чим порушив вимоги п.п.2.3 «б», 12.2 і 12.3. Правил дорожнього руху України, та допустив зіткнення з мотоциклом «Leader-EX-50QT-B» під керуванням ОСОБА_7, який перевозив в якості пасажира ОСОБА_8 Внаслідок ДТП ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер.

В поданих апеляціях:

- захисник засудженого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого та постановити новий, яким призначити йому більш м'яке покарання, оскільки водій мотоцикла порушив вимоги правил дорожнього руху і перебував з потерпілим у стані алкогольного сп'яніння. Його підзахисний визнав свою вину лише частково обґрунтовано, має на утриманні малолітню дитину, до кримінальної відповідальності притягується вперше, повністю відшкодував завдані збитки і потерпіла просила не позбавляти його волі;

- потерпіла ОСОБА_3 просить змінити вирок суду, застосувавши до ОСОБА_4 вимоги ст.75 КК України у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та його особі, оскільки засуджений фактично повністю визнав свою вину, щиро кається, позитивно характеризується, повністю відшкодував завдані збитки, попросив у неї вибачення та раніше до кримінальної відповідальності не притягувався;

- захисник засудженого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 просить змінити вирок суду, застосувавши до ОСОБА_4 вимоги ст.75 КК України у зв'язку з однобічністю досудового і судового слідства, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, оскільки ОСОБА_7 порушив вимоги п.п.19.1, 11.2, 2.3 ПДР України, виконання б яких, виключило зіткнення транспортних засобів, а також можливо і смерть ОСОБА_8 Сам засуджений повністю визнав свою вину, вперше притягується до кримінальної відповідальності та повністю відшкодував завдані матеріальні збитки;

- засуджений ОСОБА_4 просить пом'якшити призначене йому покарання, оскільки суд не взяв до уваги те, що водій та пасажир мотоциклу були в нетверезому стані, їхали без шолому, потерпіла ОСОБА_3 просила не позбавляти його волі, а також те, що в нього є малолітня дитина.

Вислухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_4, його захисника ОСОБА_5 та потерпілу ОСОБА_3, які підтримали кожен свою апеляцію, просили змінити вирок суду та пом'якшити призначене засудженому ОСОБА_4 покарання, застосувавши до нього положення ст.75 КК України, доводи прокурора Кравцової Л.М. про залишення вироку суду без зміни, а апеляцій без задоволення, виконавши вимоги ст.ст.318 і 319 КПК України (1960 р.), перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи поданих апеляцій, колегія суддів вважає, що вказані вище апеляції засудженого ОСОБА_4, його захисників та потерпілої підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, за обставин, викладених у вироку, в апеляціях засудженого, його захисників та потерпілої фактично не оскаржуються.

Разом з тим, при призначенні засудженому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі реально суд першої інстанції, на думку колегії суддів, не повній мірі врахував вимоги ст.ст.65 і 66 КК України, зокрема ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу винного та обставини, що пом`якшують покарання.

Так, ОСОБА_4 в силу ст.89 КК України раніше не судимий, фактично повністю визнав свою вину, щиро розкаявся і сприяв розкриттю злочину, має на утриманні малолітню дитину, позитивно характеризується, частково відшкодував потерпілій заподіяну шкоду і остання просила не позбавляти його волі, а тому доводи апеляцій про пом'якшення призначеного засудженому покарання заслуговують на увагу.

З огляду на викладене, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_4 злочину, його особу та всі інші обставини справи, з якими кримінально-процесуальний закон пов'язує визначення виду і розміру покарання у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, а тому вважає за необхідне застосувати положення ст.75 КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне пом'якшити призначене ОСОБА_4 покарання, виключивши з вироку вказівку суду про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Керуючись ст.ст.362, 365, 366 і 377 КПК України (1960 р.); п.п.11 і 13 розділу XI «Перехідні положення» КПК України (2012 р.), колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції потерпілої ОСОБА_3, захисників ОСОБА_6 і ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_4 задовольнити.

Вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20 березня 2013 року відносно ОСОБА_4 змінити та пом'якшити призначене йому покарання.

Вважати ОСОБА_4 засудженим за ст.286 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк три роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця роботи та проживання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 змінити, звільнивши його з-під варти із залу суду негайно.

В іншій частині вирок міськрайонного суду залишити без зміни.

СУДДІ:

Рунов В. Ю. Моїсеєнко Т. М. Сахнюк В. Г.