Вирок № 31509206, 29.05.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3240/13-к

Провадження № 1-кп/344/133/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Лазаріва О.Б.,

з участю секретаря Черепій Н.П.,

прокурора Косовець Р.М.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з вищою освітою, одруженого, на утриманні має одну малолітню дитину, непрацюючого, інваліда другої групи, українця, громадянина України, раніше несудимого,

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст.369-2 ч.3 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Злочин скоєно за наступних обставин. Обвинувачений ОСОБА_2 з 27.12.2011 року працював на посаді головного спеціаліста першого відділу досліджень і розслідувань Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, та йому присвоєно 11 ранг державного службовця. У зв'язку із здійсненням контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, на підставі статей 17, 22, 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», за підписом голови Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 18.12.2012 року була направлена вимога на ім'я фізичної особи -підприємця, потерпілого ОСОБА_3 щодо надання у вказане відділення інформації з приводу розміщення рекламного повідомлення в його салоні-магазині «ІНФОРМАЦІЯ_5», що по АДРЕСА_2. Підготовку проведення перевірки щодо додержання ОСОБА_3 законодавства про захист економічної конкуренції було доручено головному спеціалісту першого відділу досліджень і розслідувань Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ОСОБА_4

30 січня 2013 року головний спеціаліст першого відділу досліджень і розслідувань Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, обвинувачений ОСОБА_2 зателефонував з мобільного телефону ОСОБА_4 до потерпілого ОСОБА_3, представився працівником Антимонопольного комітету та поцікавився питанням рентабельності підприємницької діяльності останнього. В ході телефонної розмови він призначив зустріч потерпілому на 01.02.2013 року.

01 лютого 2013 року близько 11-00 год. обвинувачений ОСОБА_2 зустрівся із потерпілим ОСОБА_3 В розмові обвинувачений повідомив потерпілому про те, що розпочато перевірку його підприємницької діяльності на предмет дотримання вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції» та у разі виявлення порушень, його оштрафують на 5% від річного прибутку, що становить приблизно 20000 грн. При цьому обвинувачений ОСОБА_2, переслідуючи корисливі мотиви, з метою незаконного збагачення, повідомив потерпілому ОСОБА_3 про те, що він може особисто посприяти у вирішенні питання щодо непроведення перевірки та ненакладення штрафних санкцій на останнього. За вплив на прийняття вказаних рішень обвинувачений ОСОБА_2 поставив категоричну вимогу перед потерпілим ОСОБА_3 передати йому гроші в сумі 4000 грн., створивши при цьому умови, за яких особа вимушена дати неправомірну вигоду з метою запобігання настання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів. В цей же день, 01.02.2013 року, близько 14-00 год., обвинувачений ОСОБА_2 в салоні службового автомобіля, марки «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1, перебуваючи в м.Івано-Франківську по вул.Крушельницької, напроти будинку №2, одержав від потерпілого ОСОБА_3 неправомірну вигоду в сумі 4000 грн., які він заховав під чохол переднього пасажирського сидіння.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав повністю, послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчиненого ним злочину, зокрема, зазначив, що з 27.12.2011 року він працював на посаді головного спеціаліста першого відділу досліджень і розслідувань Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. В січні місяці 2013 року до нього звернувся його колега ОСОБА_4 з метою роз»яснення порядку формування цін на продукцію у зв»язку з проведенням відповідної перевірки в приватного підприємця, потерпілого ОСОБА_3 У зв»язку з цим обвинувачений по мобільному телефону домовився з потерпілим про зустріч. Під час зустрічі ОСОБА_2 повідомив потерпілому, що Антимонопольним комітетом розпочато перевірку його підприємницької діяльності на предмет дотримання вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції», і в разі виявлення порушень його оштрафують на 5% річного прибутку, що становить приблизно 20000 грн. З метою припинення перевірки ОСОБА_2 зазначив потерпілому, що той повинен надати обвинуваченому 4000 грн. 01.02.2013 року близько 14-00 год. в салоні службового автомобіля, марки «Daewoo Lanos», який знаходився в м.Івано-Франківську по вул.Крушельницької обвинувачений прийняв від потерпілого 4000 грн., які він заховав під чохол переднього пасажирського сидіння. В подальшому обвинуваченого було затримано працівниками міліції. Обвинувачений ОСОБА_2 у вчиненому щиро розкаявся просив суд суворо його не карати, та врахувати те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має незадовільний стан здоров»я та являється інвалідом другої групи.

Дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого.

Крім визнання вини обвинуваченим, його вина доведена зібраними по кримінальному провадженню під час провадження досудового розслідування доказами, які обвинувачений та інші учасники процесу не оспорювали і вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст.369-2 ч.3 КК України, оскільки він вчинив одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а саме, те, що він негативно ставиться до вчиненого.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд відносить повне визнання вини, його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, обвинувачений одружений, на утриманні має одну малолітню дитину, сина ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_4, вперше притягується до кримінальної відповідальності, обвинувачений має незадовільний стан здоров»я, являється інвалідом другої групи, дружина підсудного перебуває на обліку в Рожнятівському РЦЗ, як безробітна. Обставин, що обтяжують обвинуваченому покарання судом не встановлено.

З врахуванням згаданих вище пом"якшуючих обставин, що істотно знижують ступінь суспільної небезпечності та тяжкості вчиненого злочину, відповідно до ч.1 ст.69 КК України, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 основне покарання за ч.3 ст.369-2 КК України, у виді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі встановленої в санкції згаданої статті.

Також, з врахуванням наведених вище пом"якшуючих обставин та обставин, що характеризують особу обвинуваченого, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_2 ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та поклавши на нього відповідні обов'язки. Відповідно до змісту ст.ст.59, 77 КК України в даному випадку таке додаткове покарання як конфіскація майна не застосовується.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.368, 370 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.369-2 ч.3 КК України, та з застосуванням ст.69 КК України, призначити покарання у виді позбавлення волі на строк один рік шість місяців без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.

Відповідно до п.п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи; періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у виді застави, відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.02.2013 року - скасувати. Кошти в сумі 34410 грн., сплачених відповідно до квитанції від 01.03.2013 року повернути заставодавцю - ОСОБА_6.

Арешт, накладений на майно обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до постанови слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 25.02.2013 року - скасувати.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_2 в користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Івано-Франківській області, р/р 31255272210165 код 25574765 МФО 836014 Банк одержувача УДК Івано-Франківської області, 1495 (тисячу чотириста дев»яносто п»ять) грн. 40 коп. за проведення експертиз спеціальних та хімічних речовин та криміналістичної експертизи грошових знаків.

Долю речових доказів вирішити наступним чином: ватні тампони (а.с.181-1182 т.2) - знищити; грошові кошти в сумі 4000 грн., які зберігаються у ВФЗБО УМВС України в Івано-Франківській області повернути в УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Суддя: О.Б.Лазарів