Постанова № 31507855, 11.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 р. Справа № 804/4830/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І.В.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор-Центр» до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції за участю Прокуратури Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

17.08.2009 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор-Центр» до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції м.Кривого Рогу, в якому позивач просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0001012301/0 від 04.08.2009 року та №0001022301/0 від 04.08.2009 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року у справі № 2-а-10714/09/0470 позов задоволено частково. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 04.08.2009 року № 0001012301/0 в частині нарахування податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 175 500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 175 500,00 грн. та в цій частині скасовано. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 року апеляційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби задоволено. Апеляційну скаргу ТОВ "Екватор-Центр"залишено без задоволення. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року у справі № 2а-10714/09/0470 в частині задоволених вимог скасовано та повністю відмовлено в задоволені позову. В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року у справі № 2а-10714/09/0470 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 року у справі № 2-а-10714/09/0470 скасовано в частині відмови в позові про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001022301/0 від 04.08.2009 року та податкового повідомлення-рішення від 04.08.2009 року № 0001012301/0 в частині нарахування податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 686 565,00 грн.

В цій частині справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 року у справі № 2-а-10714/09/0470 залишено в силі.

Ухвалою від 05.04.2013 року дану справу було прийнято до провадження Дніпропетровського окружного адміністративного суду та призначено до розгляду в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 04.08.2009 року №0001022301/0 з податку на додану вартість та скасування податкового повідомлення-рішення від №0001012301/0 в частині нарахування податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 686 565,00 грн. на 11.04.2013 року.

11.04.2013 року до суду надійшло клопотання від позивача в якому він просив слухати справу за відсутності позивача. Позовні вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 04.08.2009 року за №0001012301/1, яким визначено суму податкового зобов'язання за податком на прибуток - 1862065,0 грн. та штрафні санкції - 1862065,0 грн.; за №0001022301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за податком на додану вартість - 1486609 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 743304 грн., підтримав повністю.

11.04.2013 року до суду надійшло клопотання від відповідача про розгляд справи в порядку письмового провадження з приміткою прокурора - на розсуд суду та письмові заперечення з додатками, в яких відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Екватор-Центр» повністю.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.

В обґрунтування позову зазначено, що Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією м.Кривого Рогу на підставі Постанови слідчого прокуратури Центрально-міського району м. Кривого Рогу від 24.04.09 про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Екватор-Центр» у відповідності до статті 66 Кримінально-процесуального кодексу України та відповідно до наказу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції м.Кривого Рогу від 05.06.2009 року № 489 Про проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор-Центр» було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор-Центр» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2006 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт №1836/230/31223304 від 20.07.2009 року. Не погодившись з викладеними у акті висновками, позивач надіслав 27.07.2009 року до відповідача заперечення на акт перевірки, після розгляду яких 07.08.2009 року позивач отримав податкові повідомлення-рішення №0001012301/0 від 04.08.2009 року, №0001022301/0 від 04.08.2009 року. Позивач вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення від 04.08.2009 року підлягають скасуванню у повному обсязі у зв'язку з невірним застосуванням та суттєвим грубим порушенням норм діючого законодавства, а також перевищенням повноважень посадових осіб податкової інспекції. Посилається на те, що вирок Дзержинського районного суду у м.Кривому Розі від 13.10.2008 року скасований, справу закрито ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.04.2009 року і ОСОБА_1, директор ТОВ «Екватор-Центр» звільнений від кримінальної відповідальності, так як згідно Закону України «Про застосування амністії» амністія - є повне звільнення від кримінальної відповідальності і покарання. Окрім того зазначає, що всі зобов'язання які повинні були надавати ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 перераховані у договорах, які виконані в повному обсязі та є первинними документами, на підставі яких відбулась господарська операція з надання інформаційно-консультаційних та юридичних послуг. Позов просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в письмових запереченнях зазначає, що Криворізька центральна МДПІ проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та вважає їх необґрунтованими. Посилається на те, що Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією м.Кривого Рогу було проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор-Центр», якою встановлені порушення норм чинного законодавства та на підставі якої складено акт №1836/230/31223304 від 20.07.2009 року, винесено податкові повідомлення-рішення №0001012301/0 від 04.08.2009 року, №0001022301/0 від 04.08.2009 року. Зазначає, що вироком Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу директора ТОВ «Екватор-Центр» ОСОБА_4 визнано винним в скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст.205, ч.2 ст.358, ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.04.09 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні вказаних злочинів та звільнено від покарання на підставі Закону України «Про амністію». Посилається на встановлені у вищезазначеній ухвалі факти, які повинні братися до уваги. Також зазначив, що вироком Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.11.2010 р., ухвалою Апеліяційного суду Дніпропетровської області від 05.04.2011 р. в ході розгляду судом кримінальної справи за обвинуваченням посадових осіб ТОВ «Технопарк» ОСОБА_5 за ч.2 ст.205 КК України та ОСОБА_6 за ч.2 ст.205, ч.1 ст.209, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України встановлено, що ТОВ «Технопарк» в перевіряє мий період мало фінансово-господарські відносини з ТОВ «Екватор-центр». В задоволенні адміністративного позову просив відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі Постанови слідчого прокуратури Центрально-міського району м.Кривого Рогу від 24.04.09 про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Екватор-Центр» у відповідності до статті 66 Кримінально-процесуального кодексу України та відповідно до наказу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції м.Кривого Рогу від 05.06.2009 року № 489 Про проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор-Центр», проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Екватор-Центр» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2006 року по 31.03.2009 року.

05.06.09 копію наказу Центральної МДПІ від 05.06.09 № 489 про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Екватор-Центр» було вручено особисто головному бухгалтеру підприємства під розписку.

05.06.09 підприємством надано до податкового органу лист №14 з проханням провести перевірку в приміщені податкової інспекції з огляду на відсутність приміщення для проведення перевірки.

З урахуванням викладеного, після вручення головному бухгалтеру 09.06.09 направлення №646, останньою було надано всі необхідні документи для проведення перевірки в приміщенні Центральної МДПІ.

За результатами перевірки складено акт від 20.07.2009 року №1836/230/31223304 «Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор-Центр» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.06 по 31.03.09 з питань дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.12.06 по 31.03.09», в якому встановлені наступні порушення:

- п.п.4.1.2. п.4.2 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 1 862 065 грн., в т.ч. по періодах:

I квартал 2007 р.- 4 458 грн.

II квартал 2007 р. - 562 489 грн.;

III квартал 2007 р. - 507 470 грн.;

IV квартал 2007 р. - 545 555 грн.;

Iквартал 2008 р. - 26 593 грн.;

I квартал 2009 р. - 175 500 грн.;

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 1 486 609 грн., у т.ч.:

2007 рік - 1 354 942 грн.;

2008 рік - 131 667 грн.;

- п.п.6.3.3 - «е», п.п.6.3.4 п.6.3 ст.6, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб за 2006-2007 роки в сумі 193,13 грн.;

- п.п.6.5.2 в) п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 77,26 грн.;

- п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4 та абз. б) п.п.9.10.1 п.9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого занижено податку з доходів фізичних осіб в сумі 729,61 грн.

ТОВ «Екватор-Центр» не погодившись з викладеним в акті перевірки від 20.07.2009 року №1836/230/31223304 надіслало заперечення на акт перевірки до Центральної МДПІ у м. Кривому Розі.

На підставі висновків викладених в акті перевірки податковим органом 04.08.2009 року були винесені податкові повідомлення-рішення:

-№0001012301/0 про сплату податку на прибуток у сумі 1862065,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 1862065,00 грн., на загальну суму 3724130,00 грн.;

-№0001022301/0 про сплату податку на додану вартість у сумі 1486609,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 743304,50 грн., на загальну суму 2229913,50 грн.

Не погодившись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Екватор-Центр» 17.08.2009 року було подано позовну заяву до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання дій Центральної МДПІ у м.Кривому Розі по складанню акту перевірки протиправними та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 04.08.2009 року №0001012301/0, №0001022301/0.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року у справі № 2-а-10714/09/0470 позов задоволено частково. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 04.08.2009 року № 0001012301/0 в частині нарахування податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 175 500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 175 500,00 грн. та в цій частині скасовано. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вищезазначеною постановою ТОВ «Екватор-Центр» 07.02.2011 року було подано апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року та Центральною МДПІ у м.Кривому Розі 15.03.2011 року було подано апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 року апеляційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби задоволено. Апеляційну скаргу ТОВ "Екватор-Центр" залишено без задоволення. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року у справі № 2а-10714/09/0470 в частині задоволених вимог скасовано та повністю відмовлено в задоволені позову. В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року у справі № 2а-10714/09/0470 залишено без змін.

Не погодившись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій ТОВ «Екватор-Центр» 01.08.2012 року було подано касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 року у справі № 2-а-10714/09/0470 скасувано в частині відмови в позові про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001022301/0 від 04.08.2009 року та податкового повідомлення-рішення від 04.08.2009 року № 0001012301/0 в частині нарахування податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 686 565,00 грн.

В цій частині справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 року у справі № 2-а-10714/09/0470 залишено в силі.

Отже, Дніпропетровський окружний адміністративний суд досліджує правомірність нарахування податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню від 04.08.2009 року №0001022301/0 на загальну суму 2 229 913,50 грн., з яких основний платіж - 1 486 609,00 грн. та штрафні санкції - 743 304,50 грн. Як вбачається з акту перевірки (сторінка 22) основний платіж у розмірі 1 486 609,00 грн. складається з: 1 485 213 грн. - по податковим накладним отриманим позивачем від ТОВ «Технополіс плюс», ТОВ «Барт», ТОВ «Технопарк» та 1 396 грн., які були зайво включено до складу податкового кредиту у березні 2008 року (в березні 2008 року позивачем було зайво включено до податкового кредиту 1 910 грн., в листопаді 2007 року не включено до складу податкового кредиту 514 грн., 1910 грн. - 514 грн.= 1 396 грн.). Штрафні санкції у розмірі 743 304,50 грн. складаються 50 % від суми основного податкового зобов'язання (1 486 609,00 грн.) згідно пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України №2181.

Також, Дніпропетровський окружний адміністративний суд досліджує правомірність нарахування податкових зобов'язань позивача з податку на прибуток приватних підприємств по податковому повідомленню-рішенню від 04.08.2009 року №0001012301/0 в частині нарахування 1 686 565,00 грн. податку та прибуток, а саме відповідно до розрахунку податку на прибуток по повідомленню-рішенню від 04.08.2009 №0001012301/0, наданого відповідачем до матеріалів справи: 328 978,75 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Барт»; 240 285,25 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Технополіс плюс»; 817 301,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Технопарк» та 1 686 565,00 грн. штрафних санкцій (50% згідно пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України №2181 та 50% згідно пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України №2181), а саме: 328 978,75 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Барт»; 240 285,25 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Технополіс плюс»; 817 301,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Технопарк». Загальну сума податкового зобов'язання з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Барт», ТОВ «Технополіс плюс», ТОВ «Технопарк» з урахуванням штрафних (фінансових санкцій) склала 3 373 130,00 грн.

Центральною МДПІ зроблено в акті перевірки ТОВ «Екватор-Центр» від 20.07.09 року №1836/230/31223304 посилання на вирок (копія якого міститься в матеріалах справи) Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 13.10.08 року, яким громадянина ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст.205, ст.358 ч.2, ст.366 ч.2 Кримінального Кодексу України (далі - КК України); ухвалу (копія якої міститься в матеріалах справи) апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.04.09р. (справа №11а-10161/2009р.), якою ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні вказаних злочинів та звільнено від покарання на підставі Закону України «Про амністію».

Відповідно пункту 1 постанови пленуму Верховного суду України № 12 від 23.12.2005 року: звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, встановлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених кримінальним кодексом України, у порядку, встановленому статтями 6, 7, 7-1, 7-2, 8-10, 11-1 Кримінально-процесуального кодексу Україні під час попереднього та судового розгляду справи, апеляційного і виключного провадження відповідно статей 248, 282, 376, 400-1 та пунктом 2 частини 1 статті 400-4 КПК України.

Як зазначено в ухвалі апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.04.09 року (справа № 11а-10161/2009р.), в ході слідства було проведено криміналістичну та почеркознавчу експертизи. Висновком експерта про проведення почеркознавськсої експертизи встановлено, що підписи на договорах, рахунках, накладних, податкових накладних, актах виконаних робіт не є підписами директора ТОВ «Барт» ОСОБА_7 та директора ТОВ «Технополіс плюс» ОСОБА_8

В зазначених офіційних документах, з внесеними до них неправдивими даними, ОСОБА_1 власноруч здійснив підписи директора ТОВ «Технополіс плюс» ОСОБА_7 та директора ТОВ «Барт» ОСОБА_7 без їх відома, та використав це в документах бухгалтерської звітності ТОВ «Екватор-Центр», посадовою особою якого він є.

Також вироком Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.11.2010 р, ухвалою Апеляціного суду Дніпропетровської області від 05.04.1011 року в ході розгляду судом кримінальної справи за обвинуваченням посадових осіб ТОВ «Технопарк» ОСОБА_5 за ч.2 ст.205 КК України та ОСОБА_6 за ч.2 ст.205, ч.1 ст.209, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України встановлено, що ТОВ «Технопарк» в перевіряє мий період мало фінансово-господарські відновини з ТОВ «Екватор-Центр».

Окрім того в ухвалі апеляційного суду Дніпропетровської області зазначено наступне (мовою оригіналу): «ОСОБА_4 в период времени с ноября 2006 года по 26.02.2008 года, являясь должностным лицом-директором предприятия ООО «Экватор Центр», внесенных сведений в бухгалтерские документы и отчетность предприятия, заведомо зная об отсутствии оснований для перечислення денежных средств от ООО «Экватор Центр» на расчетные счета ООО «Барт» и отсутствии реальных комерческих отношений между этими предприятиями, неоднократно составлял официальные документы предприятия ОО «Экватор Центр», отражающие якобы оказанные услуги и поставленные товарно-материальные ценности от предприятия ООО «Барт», внось в них заведомо ложные сведения, а так же собственноручно выполняя в них подпись директора предприятия ООО «Барт» ОСОБА_7 без его ведома.»

Також ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.04.09 року (справа № 11а-10161/2009р.) встановлено, що в період з листопада 2006 року по 26.02.2008 року ОСОБА_1 використовуючи розрахункові рахунки підприємств ТОВ «Барт», ТОВ «Технополіс плюс» та інших, незаконно переводив безготівкові кошти в готівкову форму без ведення реальної підприємницької діяльності.

До матеріалів справи також було надано вирок Центрального-міського суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.06.2012 року по справі №444/1747/12 яким громадянина ОСОБА_4 визнано винним в скоєнні злочинів передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України. У вищезазначеному вироці було встановлено, що ТОВ «Технополіс плюс», ТОВ «Барт», ТОВ «Технопарк» є фіктивними підприємствами, тому договори укладені ТОВ «Екватор-Центр» з ТОВ «Технополіс плюс», ТОВ «Барт», ТОВ «Технопарк» не ведуть до виникнення правових наслідків, оскільки є нікчемними.

Отже, судовими актами достеменно встановлено, що ТОВ «Технопарк», ТОВ «Барт» та ТОВ «Технополіс плюс» являються фіктивними підприємствами. Тому договори, укладені між ТОВ «Екватор-Центр» та ТОВ «Технопарк», ТОВ «Барт», ТОВ «Технополіс плюс» не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки є нікчемними.

Відповідно до ч.4 ст.72 вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питання, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до правової позиції, викладеної у листі Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 №2379/12/13-12, наведеною нормою КАС України встановлені преюдиціальні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Водночас особливістю преюдиційних обставин, передбачених частиною четвертою статті 72 КАС України, є їх обов'язковість для суду, що розглядає справу.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХIV (далі - Закон №996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.2 ст. З Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються наданих бухгалтерського обліку.

Як зазначено в ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських - операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо- безпосередньо після її закінчення.

Згідно ч.2 ст.9 Закону №996 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання: назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брата участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з аналізу діючого законодавства суд прийшов до висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання , що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасникам господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги вирок Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 13.10.08 року, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.04.09р. у справі №11а-10161/2009 р. та встановлені в них факти суд прийшов до висновку, що ТОВ «Екватор-Центр» було укладено договори з ТОВ «Технополіс плюс», ТОВ «Барт», ТОВ «Технопарк», які не ведуть до виникнення правових наслідків.

Відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З огляду на викладене податковим органом було вірно встановлено порушення ТОВ «Екватор-Центр», викладені в акті перевірки №1836/230/31223304 від 20.07.2009 року, а податкове повідомлення-рішення від 04.08.2009 року №0001022301/0 та податкове повідомлення-рішення від 04.08.2009 року № 0001012301/0 в частині нарахування податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 686 565,00 грн. є такими, що відповідають нормам податкового законодавства.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор-Центр» в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 04.08.2009 року №0001022301/0 з податку на додану вартість та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.08.2009 року № 0001012301/0 в частині нарахування податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 686 565,00 грн. є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 186, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор-Центр» до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції за участю Прокуратури Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.08.2009 року № 0001022301/0 з податку на додану вартість та податкового повідомлення-рішення від 04.08.2009 року № 0001012301/0 в частині нарахування податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 686 565,00 грн - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 11.04.2013 Суддя І.В. Юхно І.В.Юхно