Постанова № 31507807, 24.05.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2013 р. 10 год.50 хв.Справа № 821/1382/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Вітічак О.Р.,

за участю:

представника позивача - Кермача А.І.,

представника відповідача - Палінічака К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Таврійська Агроресурсна Компанія"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Таврійська Агроресурсна Компанія" (далі - позивач, ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ) у якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012р. № 0008522200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 113838,0 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 28459,50 грн.

Спірне рішення прийняте на підставі акту від 20.11.2012р. № 2623/22-4/37049041, складеного за наслідками документальної виїзної позапланової перевірки позивача з питання підтвердження господарсько-правових відносин з ПП "Квант ВЛ" та з контрагентами -покупцями за серпень 2012р. (далі - акт перевірки № 2623).

За актом перевірки № 2623 податковим органом встановлено порушення позивачем:

- ч.1-5 ст. 203, ч. 1-2 ст. 215, ч.1 ст.216, ст.626, 629, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Перша Таврійська Агроресурсна Компанія" при придбанні товарів у постачальника ПП "Квант ВЛ" у серпні 2012р. на суму ПДВ 113838,0 грн.

- п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6, ст. 198, Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит за серпень 2012 р. на 113838,0 грн.

Такі висновки відповідач зробив у зв'язку з визнанням господарських операцій між ТОВ "Перша Таврійська Агроресурсна Компанія" та ПП "Квант ВЛ" такими, що не створюють реального настання правових наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Відповідно до висновків акту від 05.11.2012р. № 136/15-3/37125022 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Квант-ВЛ» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2012р. по 30.09.2012р. не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ПП "Квант ВЛ" з платниками податків за перевірений період.

За даними податкового органу частину податкового кредиту позивачем було сформовано із вартості товарів (дизельне пальне), отриманого по видатковим накладним, виписаним від імені ПП "Квант ВЛ", у якого відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності.

Основним аргументом відповідача, на якому ґрунтується його позиція, є твердження, про те, що угоди, укладені позивачем із ПП "Квант ВЛ", є безтоварними, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що товар не перевозився і не зберігався. Такий висновок зроблений у зв'язку із відсутністю у постачальника основних фондів, складських приміщень, автотранспортних засобів, найманих працівників, не підтверджено реальність проведення фінансово - господарської операції, розрахунків та обставин їх здійснення. У акті перевірки відображено, що керівник ПП "Квант ВЛ" не зміг пояснити як відбувається приймання та відвантаження ПММ, хто і як контролює поставку товару від постачальника до місця зберігання товару, хто і як здійснює перевезення, хто і як контролює якість та умови зберігання товару.

За таких обставин ДПІ вважає, що господарські операції ПП "Квант ВЛ" містять ознаки фіктивності, а відповідно фіктивними є і всі подальші угоди у ланцюгу до вигодонабувача.

Тому відповідач вважає безпідставним віднесення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість за господарськими операціями з ПП "Квант ВЛ".

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити, вважає висновок податкового органу про безтоварність правочину передчасним, вказує, що в даному випадку договір може бути визнаний недійсним лише судом, а не податковим органом. Реальність поставки товарів (дизельне пальне), підтверджується первинними бухгалтерськими документами, придбаний товар був використаний в господарській діяльності позивача, таким чином, всі передбачені законом вимоги для формування податкового кредиту позивач виконав. Щодо невиконання своїх зобов'язань контрагентами в ланцюгах постачання товару, то позивач не може їх контролювати та нести за них відповідальність.

Представник відповідача в задоволенні позову просив відмовити. В обґрунтування заперечень на позов посилається на те, що ПП "Квант ВЛ", контрагент позивача, не має відповідних можливостей для здійснення господарської діяльності, в тому числі для виконання операцій з постачання товарів позивачу. У ПП "Квант ВЛ" відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, транспорті засоби. Враховуючи зазначені обставини, ПП "Квант ВЛ" не міг поставити паливно - мастильні матеріали на адресу позивача. Тобто, операції з придбання та реалізації товару не мали реального характеру, товар не перевозився та не зберігався, мало місце лише документування господарських операцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

За приписами п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є належне документування сплаченого (нарахованого) ПДВ та використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податків.

Судом встановлені наступні обставини господарської діяльності позивача.

06.07.2012р між ТОВ "Перша Таврійська Агроресурсна Компанія" (Покупець) та ПП "Квант ВЛ" (Продавець) укладений договір купівлі-продажу, за яким останній зобов'язався передати у власність позивача товар (дизельне пальне).

На підставі вказаного договору позивачем придбано у ПП "Квант ВЛ" у серпні 2012р. дизельного пального на суму 683028,30 грн. в т.ч ПДВ 113838,05 грн.

Розрахунки за товар проведені у безготівковому порядку.

Транспортування придбаного товару здійснено транспортом приватного підприємця ОСОБА_3 «Виконавець» на підставі договору про надання транспортних послуг від 05.01.2012р. № 2/7, укладеного з ТОВ "Перша Таврійська Агроресурсна Компанія" (Замовник), згідно умов якого виконавець надає замовнику транспортні послуги з доставки ПММ автотранспортом до місця призначення, вказаного замовником.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, одним із постійних його постачальників є ПП "Квант ВЛ", із яким співпрацює близько двох років. Поставка здійснюється наступним чином. У ПП "Квант ВЛ" у користуванні перебувають ємкості для зберігання ПММ у м. Херсоні, вул. Макарова,44, де і здійснюється навантаження товару. Позивач, отримує заявку на поставку ПММ від його покупців, замовляє автоцистерну у ПП ОСОБА_3 із яким укладено договір, автомобіль приїжджає до ПП "Квант ВЛ" у м. Херсоні, вул. Макарова,44, де завантажується дизельне пальне. Відправник виписує позивачу видаткові, податкові накладні та ТТН.

В судовому засіданні в якості свідка допитаний директор ПП "Квант ВЛ" ОСОБА_4, який пояснив, що є директором підприємства з моменту його створення 2010р. Підприємство займається оптовою торгівлею нафтопродуктами. Відповідно до договору № 2 по наданню послуг по зберіганню нафтопродуктів від 01.01.2012р., укладеного з ФОП ОСОБА_5, останній надає ПП "Квант ВЛ" послуги по зберіганню ПММ у ємкостях, що знаходяться у м. Херсоні, вул. Макарова, 44. З ТОВ "Перша Таврійська Агроресурсна Компанія" співпрацює з 2011р., у серпні 2012р. реалізувало дизельне пальне, на підставі договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 06.07.2012р. ПММ на підставі заявки замовника ПММ завантажувалось у автоцистерни замовника. Місце зберігання облаштоване механізмами, що дає змогу зливати та завантажувати пальне в автоцистерни. Директор ПП "Квант ВЛ" виписував видаткові та податкові накладні, на який ставив печатки та підпис. ОСОБА_4 зазначив, що у декларації з податку на додану вартість за серпень 2012р. відобразив у повному обсязі зобов'язання по господарській операції із позивачем. Декларація із додатками прийнята ДПІ у м. Херсоні, що підтверджується квитанцією, заперечень, що її заповнення у ДПІ відсутні. Також ОСОБА_4 повідомив, що в акті перевірки ДПІ зазначено, що місцезнаходження підприємства не можливо встановити, але ПП "Квант ВЛ" на сьогодні є діючим, знаходиться за юридичною адресою, працівники податкового органу неодноразово виходили за фактичною адресою, фотографували, їм особисто директором надавались відповідні пояснення.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3, пояснив, що підприємницькою діяльністю займається з 2002р., а саме надає послуги з перевезення паливно-мастильних матеріалів. Транспортування товару здійснює власним транспортом, має у власності вантажні паливоцистерени марки ЗИЛ 130, ГАЗСА 33507, що підтверджується свідоцтвами про реєстацію транспортних засобів. Одним із замовників послуг на перевезення дизельного пального у серпні 2012р. було ТОВ "Перша Таврійська Агроресурсна Компанія", якому на підставі договору про надання транспортних послуг від 05.01.2012р. № 2/7 надавались послуги. Із позивачем співпрацюють постійно приблизно 2 роки. Поставка товарів здійснювалась наступним чином. За відповідною заявкою автомобіль виїзджав до нафтобази, яка знаходиться у м. Херсоні, вул. Макарова,44, де завантажувалась МПП, від ПП "Квант ВЛ" отримував видаткові, податкові накладні та ТТН, завантажений товар перевозився до покупців позивача по Херсонській області. ОСОБА_3 зазначив, що його послуги оплачені повністю у безготівковому порядку. Під час перевезення товару у працівників ДАЇ зауважень щодо документів не було.

Здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Квант ВЛ" підтверджується наступними документами, що містяться у матеріалах справи: договором купівлі- продажу, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, договором про надання послуг з перевезення товару. Оплата проведена у безготівковому порядку.

Поставлений товар був використаний у господарській діяльності позивача - реалізований на підставі договорів поставки, укладених із Селянським (фермерським) господарством «Альона», фермерським господарством «Травень», фермерським господарством з відокремленою садибою «Запільне», державного підприємства дослідного господарства «Асканійське», Управління головного Каховського магістрального каналу.

Надання позивачу послуг з перевезення товару від ПП "Квант ВЛ" найманим перевізниками ФОП ОСОБА_3 підтверджується договором про надання транспортних послуг від 05.01.2012р. № 2/7, ліцензією на перевезення небезпечних вантажів виданою ФОП ОСОБА_3, свідоцтвами про реєстацію транспортних засобів на яких перевозився товар, товарно-транспортними накладними, податковими та видатковими накладними, актами виконаних робіт по перевезенню дизельного пального.

Зазначеними доказами спростовуються доводи відповідача про безтоварність господарських операцій між позивачем та ПП "Квант ВЛ".

Також слід зазначити, що в акті перевірки (стр. 7) зазначено, що «керівник ПП «Квант» не зміг пояснити як відбувається приймання та відвантаження продукції, хто і як контролює поставку товару від постачальника до місця зберігання товару, хто і як здійснює перевезення, хто і як контролює якість та умови зберігання товару, не зміг пояснити чи достатній обсяг для зберігання значних партій товару мають орендовані ним цистерни», проте як пояснив допитаний в судовому засіданні директор ПП "Квант ВЛ" ОСОБА_4, всі пояснення щодо господарських відносин з позивачем ОСОБА_4 надані були посадовим особам ДПІ, в тому числі щодо умов зберігання та перевезення дизельного пального ПП "Квант ВЛ", що підтверджується письмовими поясненнями, відібраними старшим лейтенантом податкової міліції Кравчуком Н.А., які містяться в матеріалах справи.

Представник ДПІ у м. Херсоні у судовому засіданні не зміг пояснити походження інформації, викладеної в акті перевірки щодо пояснень ОСОБА_4

Судом встановлено, що ПП "Квант ВЛ" у декларації ПДВ серпень 2012 р. у складі податкових зобов'язань відобразив ПДВ по операції із позивачем у повному обсязі, що не заперечується відповідачем.

Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. Тобто позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Отже у судовому засіданні встановлено, що контрагент позивача ПП «Квант-ВЛ» на час здійснення господарських операцій із позивачем у серпні 2012р., було зареєстроване юридичною особою та платником ПДВ, мало право виписувати податкові накладні. Щодо його або його посадових осіб відсутні рішення судів щодо здійснення фіктивного підприємництва або укладення недійсних правочинів. Поставка позивачу товару від ПП «Квант-ВЛ» підтверджується належним чином складеними бухгалтерськими та податковими документами, до яких у податкового органу відсутні зауваження, придбаний позивачем товар та послуги використані у його власні оподатковуваній господарській діяльності.

Таким чином судом встановлено, що контрагент позивача мав повну податкову правосуб'єктність, не займався фіктивним підприємництвом, здійснював реальні господарські операції.

Усі наведені доводи податкового органу щодо зменшення позивачу податкового кредиту були спростовані у судовому засіданні, інших доказів в обґрунтування правомірності свого рішення ДПІ не надала.

У акті перевірки на ст. 8 податковим органом зазначено: "В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ПП „Квант ВЛ" у серпні 2012р., що свідчить про те, що задекларовані ТОВ "Перша Таврійська Агроресурсна Компанія" господарські операції з ПП „Квант ВЛ" не мали мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач дійшов висновку про завищення податкового кредиту за господарськими операціями, що проведені на підставі нікчемного, на думку відповідача, правочину, укладеного позивачем із ТОВ ПП «Квант-ВЛ», що не спричиняє реального настання правових наслідків.

Суд вважає неправомірними такі висновки відповідача щодо визнання нікчемними угод позивача (ст. 8 акту перевірки № 20.11.2012) з наступних підстав.

Стаття 215 ЦК України, на порушення якої вказує ДПІ, розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.

Так, згідно цієї статті ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом.

Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто, в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

З цією нормою ЦК України узгоджуються і положення ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, за якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведені норми Цивільного та Господарського кодексів України вказують на оспорюваність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Отже, викладені в акті перевірки висновки ДПІ про нікчемність вчинених позивачем правочинів є передчасними та безпідставними, оскільки відповідні судові рішення щодо цих правочинів відсутні.

Крім того, слід зазначити, що умовою для визнання правочину таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

ДПІ не надало суду і не посилалось на наявність таких доказів, які б підтвердили наявність умислу посадових осіб позивача на укладення таких правочинів.

Натомість у судовому засіданні досліджені надані позивачем первинні бухгалтерські документи щодо придбання та використання у господарській діяльності товарів, придбаних у ПП «Квант-ВЛ» За таких обставин, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено реальність виконання укладеного позивачем з ПП «Квант-ВЛ» договору купівлі-продажу, а тому вважає неправомірним виключення із податкового кредиту сум по господарським операціям із вказаним контрагентом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Таврійська Агроресурсна Компанія" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012р. № 0008522200.

Стягнути із державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Таврійська Агроресурсна Компанія" понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1422,98 грн. згідно квитанції № 1/1 від 03.04.2013р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 травня 2013 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1