Ухвала суду № 31505930, 30.05.2013, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7051/13-ц

Провадження № 2/161/2611/13

У Х В А Л А

30 травня 2013 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі : головуючого - судді Кухтея Р.В.

при секретарі Клейменовій О.Ю.

з участю : представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки недійсним, який обґрунтовує тим, що його мати ОСОБА_5, 27.10.2011 р. уклала договір іпотеки, предметом якого виступила квартира АДРЕСА_1. Вказаний правочин був вчинений нею в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. Укладенням цього договору порушуються його права, як спадкоємця, оскільки він не може успадкувати належну його матері частину квартири.

До початку розгляду справи судом по суті представник позивача заявив клопотання про призначення по даній справі посмертної судово-психіатричної експертизи з метою визначення психічного стану особи на момент вчинення оспорюваного правочину.

На вирішення експертам поставити питання про те чи страждала ОСОБА_5 психічною хворобою на момент укладення договору іпотеки 27.10.2011 р., а також чи могла вона в той період розуміти значення своїх дій та керувати ними. Проведення експертизи доручити експертам Волинської обласної психіатричної лікарні.

Представник відповідача покладався на думку суду.

Таким чином, заслухавши думку представників сторін та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до такого висновку.

Пленум Верховного Суду України у п.5 Постанови № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам роз'яснив, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

З матеріалів справи убачається, що позивач являється спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5, а тому вважає., що укладанням оспорюваного ним правочину порушуються його права як спадкоємця.

Однак представником позивача не надано та не зазначено доказів на підтвердження того, що його довіритель не може реалізувати своє право на прийняття спадщини лише за умови знаходження предмета іпотеки в обтяженні.

Також представником позивача не надано та не зазначено доказів, якими підтверджується факт відсутності спадкоємців за заповітом чи інших спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_5, які прийняли спадщину після її смерті.

У відповідності до ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України саме на сторону покладено обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що заявлене представником позивача клопотання є передчасним.

Керуючись ст.ст.10, 143, 145 ЦПК України, п.5 Постанови Пленуму верховного Суду України N 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника позивача про призначення по даній справі посмертної судово-психіатричної експертизи - відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду Р.В.Кухтей