Постанова № 31504787, 22.05.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 р. м. Чернівці справа № 824/1117/13-а

13:28 год.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Антонюка О.В.,

сторін:

позивача - ОСОБА_1

представник відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції

про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції Маланчука М.А., в якому просив:

- визнати неправомірною постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції Маланчука М.А., ВП 33267808 про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв'язку з відсутністю майна у боржників і припиняється чинність арешту майна боржників, та якою скасовані інші заходи примусового виконання рішення;

- зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції Маланчука М.А. усунути порушення та виконати рішення суду про стягнення з ОСОБА_3, а в разі відсутності майна для відшкодування шкоди з його батьків ОСОБА_4, ОСОБА_5 на його користь моральну шкоду, заподіяну злочином в розмірі 12300,00 грн. та матеріальну шкоду в розмірі 67598,00 грн.

В обґрунтування вказував, що державним виконавцем не виконано рішення суду, а саме не вжито всіх передбачених законодавством заходів щодо примусового виконання вказаного рішення.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Ухвалою суду від 22.05.2013 р., занесеною до журналу судового засідання, проведено заміну неналежного відповідача - державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції Маланчука М.А. належним відповідачем - відділом державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції.

Відділом державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції подано письмові заперечення проти позову, відповідно до яких вважав позовні вимоги безпідставними та просив суд у задоволенні позову відмовити. При цьому зазначав, що оскаржувана постанова є правомірною та винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.

В судове засідання призначене на 22.05.2013 р. відповідач не з'явився, причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає, що неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин не є перешкодою для розгляду і вирішення справи на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Вироком Хотинського районного суд Чернівецької області від 20.03.2012 р. по кримінальній справі № 1-7/12 р. визнано винним ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в скоєнні злочину, передбаченому ст. 185 ч. 3 КК України і призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3, а в разі відсутності в нього майна для відшкодування шкоди, з його батьків ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну злочином в розмірі 12300,00 грн. та матеріальну шкоду в розмірі 67598,00 грн. (а.с. 7-8).

На підставі цього рішення 22.06.2012 р. Хотинським районним судом Чернівецької області видано виконавчий лист № 1-7/12 р. (а.с. 10).

06.07.2012 р. державним виконавцем органу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції Маланчуком М.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 1-7/12 р., виданого Хотинським районним судом Чернівецької області 22.06.2012 р. Накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_3 в межах суми звернення стягнення: 79898,00 грн. Заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_3, в межах суми боргу. Боржника зобов'язано добровільно виконати виконавчий документ в семиденний строк, про що повідомити ВДВС Хотинського РУЮ (а.с. 23).

01.10.2012 р. у відповідності до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем ВДВС Сеником І.Ф. Хотинського РУЮ при примусовому виконанні виконавчого листа № 1-7/12 р., виданого 22.06.2012 р. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно в межах позовних вимог, що належить боржникам: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 в межах суми звернення стягнення 79898,00 грн. Заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржникам: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 в межах суми боргу (а.с. 25).

З метою встановлення у боржників наявності рухомого та нерухомого майна, рахунків та вкладів на них, держаним виконавцем 02.10.2012 р. на адресу Новоселицького ВРЕВ, БТІ у Хотинському районі, ЦЗН Хотинського району, сільському голові с. Рашків, відділу Держземагенства у Хотинському районі направлено вимогу № 1450/2 в порядку ст. ст. 5, 6, 63 Закону України «Про виконавче провадження», п. 6 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. ст. 21, 22 Закону України «Про інформацію» (а.с. 26).

Згідно з офіційними даними перевірки майнового стану боржників, державним виконавцем було зафіксовано відсутність у особистій приватній власності боржників будь-якого майна, зокрема: у боржників відсутні відкриті розрахункові рахунки в банківських установах, що підтверджується відповіддю на запит з державної податкової служби України про джерела отримання доходів боржників. Встановлено, що боржники в Хотинському районному центрі зайнятості на обліку не перебувають, допомогу по безробіттю не отримують, про що свідчить довідка Хотинського районного центру зайнятості. Довідкою відділу Держземагенства у Хотинському районі підтверджено відсутність приватизованої земельної ділянки. Встановлено відсутність транспортних засобів (довідка Новоселицького ВРЕР) та відсутність нерухомого майна (довідка БТІ) (а.с. 31, 32, 33, 34, 35, 36).

На підставі вказаних даних та відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», 04.04.2013 р. державним виконавцем Маланчуком М.А. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв'язку з відсутністю майна у боржників, припинено чинність арешту майна боржників та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Вказану постанову позивач отримав 12.04.2013 р., що не заперечувалося ним в судовому засіданні (а.с. 11).

Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до Хотинського районного суду Чернівецької області із скаргою на дії державного виконавця відділу ДВС Хотинського РУЮ.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 23.04.2013 р. у справі № 724/975/13-ц, провадження № 4-с/724/3/13 ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження у справі за його скаргою на дії державного виконавця відділу ДВС Хотинського РУЮ у зв'язку з тим, що зазначену скаргу не належить розглядати в порядку цивільного судочинства. Вказану ухвалу суду позивач отримав 03.05.2013 р., що підтверджується довідкою Укрпошти (а.с. 13, 15).

Вважаючи постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону № 606-XIV).

Статтею 2 цього Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст. 11 Закону № 606-XIV).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Статтею 52 Закону № 606-XIV зазначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

В судовому засіданні позивач зазначав, що він неодноразово, під час примусового виконання виконавчого листа Хотинського районного суду, повідомляв державному виконавцю про наявність у боржників нерухомого майна, що знаходиться в с. Рашків Хотинського району. На підтвердження вказаної обставини подав до суду довідку № 244 від 18.04.2013 р. виконкому Рашківської сільської ради Хотинського району Чернівецької області.

Як слідує зі змісту вказаної довідки, боржник ОСОБА_4, 1968 р.н., проживає в будинку по АДРЕСА_1, а зареєстрована в будинку по АДРЕСА_2, який їй належить (а.с. 12).

Однак, вказана обставина не була врахована державним виконавцем під час проведення заходів з розшуку рухомого та нерухомого майна боржників, на яке може бути звернуте стягнення та при прийнятті оскаржуваної постанови.

Також судовим розглядом встановлено, що у відповіді Новоселицького ВРЕР УДАІ УМВС України в Чернівецькій області від 26.11.2012 р. наведено інформацію про відсутність зареєстрованих транспортних засобів по обліковим даним Новоселицького ВРЕР за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 31).

При цьому, державним виконавцем не прийнята до уваги та обставина, що у відповіді ВРЕР УДАІ УМВС України в Чернівецькій області відсутня інформація стосовно боржника ОСОБА_5.

Із врахуванням вищевказаного суд констатує, що держаним виконавцем під час вчинення виконавчих дій по примусовому виконанню рішення Хотинського районного суду Чернівецької області (ВП № 33267808) не дотримано вимог Закону № 606-XIV, а саме не здійснено всіх заходів щодо розшуку та встановлення майна, на яке може бути звернуто стягнення. Відтак постанова державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції Маланчука М.А. від 04.04.2013 р. ВП 33267808 про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв'язку з відсутністю майна у боржників є протиправною та підлягає скасуванню.

Приходячи до висновку про задоволення позовних вимог та обираючи спосіб захисту порушених справ позивача, суд, користуючись повноваженнями наданими ч. 2 ст. 11 КАС України, виходить за межі позовних вимог, і приходить до переконання про захист порушених прав шляхом визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції Маланчука М.А. ВП № 33267808 про повернення виконавчого документа стягувачеві від 04.04.2013 р..

На думку суду позовна вимога щодо зобов'язання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції Маланчука М.А. усунути порушення та виконати рішення суду про стягнення з ОСОБА_3, а в разі відсутності майна для відшкодування шкоди з його батьків ОСОБА_4, ОСОБА_5 на його користь моральну шкоду, заподіяну злочином в розмірі 12300,00 грн. та матеріальну шкоду в розмірі 67598,00 грн., не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону № 606-XIV, у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Оскільки оскаржувана постанова визнана протиправною та скасована, суд не може зобов'язати відповідача вчинити будь-які дії, які він зобов'язаний вчинити в силу закону щодо усунення порушень, завданих внаслідок її прийняття.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом встановлено порушення зазначених критеріїв (вимог) відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність свого рішення.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 71, 86, 94, 158, 160- 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції Маланчука М.А. ВП № 33267808 про повернення виконавчого документа стягувачеві від 04.04.2013 р.

3. В іншій частині відмовити.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова виготовлена та підписана судом у повному обсязі 27 травня 2013 р.

Суддя В.К. Левицький