Постанова № 31504621, 13.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2013 р. Справа № 805/4675/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді Грищенка Є.І.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 1 698 632,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 1 698 632,00 грн.В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується сума податкового боргу з податку на додану вартість у зазначеному вище розмірі, яка виникла станом на 01.04.2013 року внаслідок несплати поточних платежів з податку на додану вартість згідно податкової декларації . Посилаючись на вимоги Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 1 698 632,00грн.

Представник позивача в судове засідання з'явився. Через канцелярію суду надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання з'явився. Через канцелярію суду надав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі. Просив розглянути справу в порядку письмового провадження без його участі. Також надав суду заяву про встановлення способу, строку та порядку виконання постанови. В обґрунтування заяви, посилався на відсутність коштів для негайного виконання рішення через незбалансованість економіки підприємства в 2012 та попередніх роках, збиткову діяльністю підприємства, наявність на виконанні інших судових рішень про стягнення грошових коштів з підприємства, проведення передприватизаційної підготовки ВП «Шахтоуправління ім. 17 Партз'їзду» за постановою КМУ від 19.09.2012р. № 987. Зазначив, що негайне стягнення всієї суми боргу може призвести до негативних наслідків, які в першу чергу виявляться на неможливості проведення обов'язкової передприватизаційної підготовки відокремленого підрозділу. З огляду на зазначене просив встановити порядок виконання постанови суду про стягнення податкового боргу в сумі 1698632,00 грн., шляхом відстрочення виконання протягом 36 місяців з травня 2013 року по квітень 2016 року та розстрочення виконання постанови на 120 місяців починаючи з травня 2016р. по березень 2026 по 14155,26 грн., щомісяця та за квітень 2026 року 14156,06 грн.

Відповідно до частини першої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною третьою статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи при цьому з наступного.

Дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач - Державне підприємство «Шахтарськантрацит» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 32299510, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.01.2012 року. (а.с.5-6). Відповідач знаходиться на податковому обліку у Шахтарській ОДПІ Донецької області ДПС з 08.05.2003р. (а.с.7).

Пунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Обов'язок платника податків щодо здійснення своєчасної сплати суми податкових зобов'язань встановлений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені главою 9 Податкового кодексу України. Згідно змісту зазначеного нормативно-правового акту, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.

Як вбачається з наданої позивачем довідки, податковий борг ДП «Шахтарськантрацит» виник в 2003 році в результаті об'єднання підприємств вугільної галузі відповідно до Наказу Міністерства палива та енергетики від 07.03.2003 року № 116 «Про реорганізацію ДХК «Шахтарськантрацит» та ДХК «Жовтеньвугілля».

Згідно Наказу Міністерства палива та енергетики від 08.08.2003 року № 421 «Про внесення змін та доповнень до наказу Міністерства палива та енергетики України від 07.03.03р. № 116 встановлено, що правонаступником державних відкритих акціонерних підприємств холдингових компаній є державне підприємство «Шахтарськантрацит».

Податковий борг ДХК «Шахтарськантрацит» та ДХК «Жовтеньвугілля» виник в 2001-2002 роках в результаті несвоєчасної сплати податкових зобов'язань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Обов'язок платника податків щодо здійснення своєчасної сплати суми податкових зобов'язань встановлений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені главою 9 Податкового кодексу України. Згідно змісту зазначеного нормативно-правового акту, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як свідчать матеріали справи, 19.03.2013 року відповідачем засобами електронного зв'язку була подана до податкової інспекції податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2013 року № 9014265832, у якій відповідач задекларував суму податку до сплати у розмірі 1698632,00 гривень.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок та строки сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість визначені Главою 5 Податкового кодексу України.

Пунктом 202.1. статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.

Відповідно до пункту 203.1 цієї статті, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.2 цієї статті передбачено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Як встановлено судом, позивач протягом зазначених строків суму податкового зобов'язання, яка визначена у поданої ним податковій декларації до бюджету не сплатив.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На підставі п. 6.2 статті 6 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підприємству направлені перша податкова вимога від 29.11.2001р. № 1/103 та друга від 27.12.2001р. № 2/567, які отримані відповідачем, про свідчить відповідна відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.10-13)

З моменту отримання податкових вимог відповідач постійно мав несплачену податкову заборгованість, у зв'язку з чим вказані податкові вимоги не втратили юридичної сили.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Представником відповідача до суду було надана заява про визнання позовних вимог та про встановлення способу та порядок виконання постанови, з огляду на що суд вважає за можливе вирішити питання про розстрочення виконання при прийнятті даної постанови.

Як встановлено судом, відповідач просить розстрочити виконання постанови суду з причин відсутності коштів для негайного виконання рішення.

На підтвердження обставин, що викладені у заяві, відповідачем надано до суду звіт про фінансові результати за 2012 рік та баланс станом на 31 грудня 2012 року, Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 1004 від 13.12.2012р. «Про здійснення перед приватизаційної підготовки», відповідно до якого до переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках включено відокремлений підрозділ «Шахтоуправління ім.. 17 Партз'їзду» ДП «Шахтарськантрацит».

Позивач з приводу відстрочення та розстрочення виконання постанови надав суду заяву, в якій не заперечував проти задоволення заяви відповідача у повному обсязі.

Заслухавши думку сторін, дослідивши надані документи, суд вбачає наявність істотних умов, що ускладнюють виконання судового рішення. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що виконання даної постанови суду можливо відстрочити протягом 36 місяців починаючи з травня по квітень 2016 року та розстрочити на 120 місяців починаючи з травня 2016р. по березень 2026 по 14155,26 грн. щомісяця та за квітень 2026 року 14156,06 грн.

Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 - 163, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 1 698 632,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з банківських рахунків Державного підприємства «Шахтарськантрацит» на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість в сумі 1 698 632 ( один мільйон шістсот дев'яносто вісім тисяч шістсот тридцять дві) грн., 00 коп.

Встановити спосіб виконання постанови шляхом відстрочення її виконання протягом 36 місяців починаючи з травня 2013 року по квітень 2016 року та розстрочення її виконання на 120 місяців починаючи з травня 2016р. по березень 2026 по 14155,26 грн. щомісяця та за квітень 2026 року 14156,06 грн.

Постанову прийнято в порядку письмового провадження 13 травня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Грищенко Є.І.