Постанова № 31504329, 27.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 травня 2013 року № 826/5302/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної

податкової служби

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Яран»

про

стягнення коштів за податковим боргом в розмірі 5 708,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва (далі – позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яран» (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути податкову заборгованість на загальну суму 5 708,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 5 708,00 грн. Зазначений податковий борг виник на підставі проведеної перевірки відповідача, за результатами якої складено акт перевірки від 04 липня 2012 року № 2380-15/19022441.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/5302/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 20 травня 2013 року представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання 20 травня 2013 року явку уповноваженого представника не забезпечив, про час, дату та місце судового засідання належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, письмових заперечень чи пояснень стосовно предмету позову суду не надав.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, протокольною ухвалою від 20 травня 2013 року суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Яран» (код ЄДРПОУ 19022441) перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Яран» на предмет дотримання податкового законодавства в частині заповнення та подання податкової звітності.

За результатами перевірки складено акт № 2380-15/19022441 від 04 липня 2012 (далі – акт перевірки), згідно висновків якого встановлено порушення пункту 200.3 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, пункту 4.6.3 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 листопада 2011 року № 1492, що призвело до арифметичної (методологічної) помилки (порушення, що вплинула на розрахунки з бюджетом.

У зв’язку з несплатою відповідачем суми податкового боргу, позивачем у відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України винесено податкову вимогу.

Відповідно до пункту 200.3, статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 37.1., 37.2. статті 37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Згідно пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Так, з наявної у матеріалах справи декларації з податку на додану вартість № 206708 від 02 вересня 2011 року вбачається, що відповідач у пункті 20.1 зменшив суму податкового боргу з податку на додану вартість на 5 861,00 грн.

При цьому, у декларації відсутні податкові зобов’язання щодо сплати податку на додану вартість.

Згідно акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 2380-15/19022441 від 04 липня 2012 року позивач зменшив суму від’ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість та збільшив суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 5 708,00 грн.

При цьому, у зазначеному акті позивачем зазначено, що станом на 01 серпня 2011 року в картці особового рахунку у відповідача не встановлено податкового боргу.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, позивачем не надано суду будь-яких доказів наявності у відповідача ні узгодженої суми грошового зобов’язання, ні взагалі податкового боргу.

Крім того, з доданої позивачем на підтвердження позовних вимог декларації відповідача № 206708 від 02 вересня 2011 року взагалі не вбачається визначена позивачем у акті сума у розмірі 5 708,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.П. Катющенко