Ухвала суду № 31503832, 29.05.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 748/743/13-ц Провадження № 22-ц/795/1281/2013 Головуючий у I інстанції -Криворученко Д.П. Доповідач - Боброва І. О.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБобрової І.О., суддів:Лакізи Г. П., Шевченка В. М., при секретарі:Руденко О.М., за участю:позивача - ОСОБА_5, її представника адвоката ОСОБА_6,представника відповідача Довгаля М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну за апеляційною скаргою Дніпровської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Дніпровської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі Дніпровська сільська рада Чернігівського району просить оскаржуване рішення змінити в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_5, задовольнивши частково її вимоги про стягнення середнього заробітку в період з 21.03.2012 року по 28.04.2012 рік, тобто за час, який вона була не працевлаштована.

Рішенням Чернігівського районного суду від 18.04.2013 р. позов ОСОБА_5 задоволений в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Стягнуто з Дніпровської сільської ради Чернігівського району на користь ОСОБА_5 8267,48 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, з 21.03.2012 року по 14.09.2012 року, з відрахуванням із вказаної суми, при виконанні рішення суду, всіх обов'язкових платежів.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є необ'єктивним та незаконним через невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт вважає рішення суду необґрунтованим. На думку апелянта судом не встановлено в чому саме полягала його вина при затримці розрахунку та звільненні ОСОБА_5 Крім того, суд не прийняв до відому докази того, що у період з 28.04.2012 року позивач працювала на іншій роботі, що на думку апелянта, свідчить про те, що трудові інтереси позивача не були порушені та виключає винність відповідача.

Апелянт наполягає, що за відсутності вини у затриманні розрахунку при звільненні та безпосередньо у звільненні, рішення суду підлягає зміні в частині часткового задоволення вимог про стягнення середнього заробітку в період, що позивач було не працевлаштована: з 21.03.2012 року по 28.04.2012 рік.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

В судовому засіданні позивач та її представник проти задоволення скарги заперечували та просили рішення суду залишити без змін

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши та дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 з 31.03.2004 року працювала директором Дніпровської сільського Будинку культури. За розпорядженням сільського голови № 02 від 20.03.2013 - звільнена із займаної посади згідно з п. 4 ст. 40 КЗпП України (а.с.7).

Розрахунково-платіжною відомістю Дніпровської сільської ради від 20.03.2012 року підтверджується, що сума до перерахунку ОСОБА_5 складає 619,14 грн. (а.с. 36).

На порушення ст. 116 КЗпП України в день звільнення з ОСОБА_5 не був проведений повний розрахунок. Відповідно до довідки № 915 від 16.11.2012 року Дніпровської сільської ради нарахована при звільненні ОСОБА_5 заробітна плата була перерахована 28.03.2012 на особовий рахунок НОМЕР_1 (а.с. 35).

Актом перевірки Територіальної державної інспекції з питань праці у Чернігівській області № 25-24-004/803 від 17.08.2012 року був встановлений факт недоплати ОСОБА_5 заробітної плати під час її роботи у відповідача, зокрема, встановлено, що на порушення ст. 107-108 КЗпП України робота ОСОБА_5 у святкові дні та нічний час не оплачувалась у подвійному та підвищеному розмірі, відповідно. Крім того, у порушення ст. 33 Закону України «Про оплату праці» за лютий 2012 року індексація заробітної плати ОСОБА_5 не проводилася (а.с. 20).

Даний акт перевірки відповідачем у встановленому порядку не оспорювався.

Загальна сума недоплачених коштів в розмірі 383,26 грн. відповідно до платіжного доручення № 341 від 03.09.2012 року була у безспірному порядку перерахована відповідачем позивачу ОСОБА_5 (а.с.24). та 14.09.2012 року зарахована на особовий рахунок ОСОБА_5

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що оскільки з вини роботодавця мала місце затримка розрахунку звільненому працівнику з 21.03.2012 року по 14.09.2012 року, то відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України позовні вимоги ОСОБА_5 про стягнення на її користь середнього заробітку за весь час затримки підлягають задоволенню в повному обсязі.

З таким висновкам погоджується колегія суддів апеляційного суду, враховуючи наступне.

За статтею 47 КЗпП України, роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року за №13, при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Враховуючи, що остаточний розрахунок звільненої 20.03.2013 року ОСОБА_5 був проведений 14.09.2012 року, що підтверджується Довідкою ТВБВ 10024/0191 філії-Чернігівського обласного управління ПАТ ДОБУ № 1117 від 12.10.2012 року про зарахування коштів в сумі 383,26 грн. (а.с. 10), за умови встановлення факту порушення оплати роботи ОСОБА_5 у святкові дні та нічний час, не проведення індексації за лютий 2012 року відповідно до Акту перевірки Територіальної державної інспекції з питань праці у Чернігівській області № 25-24-004/803 від 17.08.2012 року, позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Посилання апелянта на часткове задоволення вимоги про стягнення середнього заробітку в період з 21.03.2012 року по 28.04.2012 рік, тобто за період коли ОСОБА_5 не була працевлаштована, не заслуговують на увагу апеляційного суду виходячи з того, що частина 3 статті 117 КЗпП України була виключена на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 20.12.2005 року.

Доводи апелянта щодо недоведеності вини відповідача у затримці розрахунку з позивачем є безгрунтовними, оскільки за змістом ст. 94 КЗпП України, обов'язок по нарахуванню та своєчасній виплаті заробітної плати, що належить працівникові, покладений на роботодавця.

Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, тобто в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.

Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дніпровської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області - відхилити.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 квітня 2013 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: