Рішення № 31503056, 28.05.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2013 р. Справа №917/655/13

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", вул.Л.Толстого, 87,Лубни,Лубенський район, Полтавська область,37500

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокон", вул. Червоноармійська 163,Пирятин,Полтавська область,37000

про стягнення грошових коштів в сумі 40 675,83 грн.

суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: Дейнека О.В. дор. №17 від 13.02.2013 року

від відповідача: Клоков В.В. дор. б/н від 10.04.2013 року

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення, згідно ст.85 ГПК України та повідомлено коли буде складено повне рішення.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 40 675,83 гривень боргу за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №23-ПП-П від 01.06.2012 року, з яких: 32 165,73 гривень пеня, 2 076,95 гривень інфляційні, 6433,15 гривень 3% річних.

28.05.2013 року від позивача на виконання вимог ухвали суду від 11.04.2013 року надійшли письмові уточнення про початок та кінець періоду нарахування пені, інфляційних та річних та новий розрахунок пені, інфляційних та річних по даним періодам.

Представник позивача підтримала позовні вимоги з урахуванням уточнень щодо періоду нарахування штрафних санкцій та наполягала на їх задоволенні.

При цьому заяв про зменшення розміру позовних вимог від позивача не надходило. Отже суд розглядає позовні вимоги в редакції позовної заяви в межах предмету спору.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог частково заперечував за обґрунтуванням, наведеним у письмовому відзиві на позовну заяву (арк.с.95-96).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази, суд встановив :

01 червня 2012 року між сторонами був укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 23-ПП-П (арк. с. 14-17).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і в порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість послуг з постачання газу (вартість газу і наданих послуг) у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п.4.6.Договору оплата послуг з використання газу здійснюється Споживачем авансовими платежами, шляхом 100% попередньої оплати їх вартості із розрахунку договірного планового обсягу місячного постачання газу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до місяця поставки.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни на газ на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа, наступного за розрахунковим.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідачем використано газу на протязі червня 2012 року - жовтня 2012 року на загальну суму 1 244 868,28 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а. с. 24-28).

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором належним не виконав, а за отриманий природний газ розрахувався невчасно, чим порушив п. 4.6. договору.

В матеріалах справи є рішення господарського суду Полтавської області від 21.01.2013 року у справі №18/2170/12 про часткове задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокон" 440 068,26 грн. основної заборгованості за поставлений природний газ за Договором №23 ПП-П на постачання природного газу за регульованим тарифом від 03.01.2012р. за період з серпня 2012р. по жовтень 2012р., 3 777,34 грн. - пені, 267,15 грн. - інфляційних втрат, 755,77 грн. - три відсотки річних, 8897,36 грн. - судового збору.

Даним рішенням встановлено, що між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (Постачальник, Позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокон" (Споживач, Відповідач по справі) 01.06.2012 року було укладено Договір № 23 ПП-П на постачання природного газу за регульованим тарифом (надалі - Договір). В порушення умов договору відповідач частково розрахувався за отриманий ним товар (природний газ) в сумі 100 629,67 грн. На момент подання позовної заяви заборгованість відповідача складала 440 068,26 грн. Крім суми основного боргу позивачем було також заявлено пеню, 3% річних та, інфляційні втрати, які судом задоволено частково.

За несвоєчасне повернення відповідачем коштів за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №23-ПП-П від 01.06.2012 року позивачем донараховано відповідачу за період з 07.06.2012 року по 31.08.2012 року пеню в сумі 1421,23 гривень, 3% річних в сумі 284,25 гривень та за період з 01.05.2012 року по 01.02.2013 року інфляційні в сумі 316,68 гривень.

Також позивачем донараховано відповідачу за період з 10.10.2012 року по 29.03.2013 року пеню у сумі 30744,50 гривень, 3% річних у сумі 6148,90 гривень та за період з 01.10.2012 року по 01.03.2013 року інфляційних у сумі 1760,27 гривень.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 40 675,83 гривень боргу за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №23-ПП-П від 01.06.2012 року, з яких: 32 165,73 гривень пеня, 2 076,95 гривень інфляційні, 6433,15 гривень 3% річних.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, які не - передбачають підставою припинення зобов'язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених договором та ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Підпунктом 6.2.2. договору сторони погодили, що у разі порушення споживачем строків оплати, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

28.05.2013 року від позивача на виконання вимог ухвали суду від 11.04.2013 року надійшли письмові уточнення, в яких зазначено періоди нарахування пені, інфляційних та річних, а саме: з 11.07.2012 року по 31.07.2012 року та з 01.11.2012 року по 29.03.2013 року. Також до даних уточнень позивачем було додано розрахунки пені, 3% річних та інфляційних по даним періодам.

Судом було здійснено перерахунок всіх заявлених до стягнення позивачем за період з 07.06.2012 року по 31.08.2012 року пені, 3% річних, за період з 01.05.2012 року по 01.02.2013 року інфляційних, за період з 10.10.2012 року по 29.03.2013 року пені, 3% річних та за період з 01.10.2012 року по 01.03.2013 року інфляційних з використанням калькулятора Ліга: Закон Еліт" .

За результатами перерахунку суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача за період з 11.07.2012 року по 31.07.2012 року та за період з 01.11.2012 року по 29.03.2013 року пені в сумі 27 522,73 гривень, 3% річних в сумі 5 519,60 гривень, інфляційних в сумі 878,81 гривень (згідно наданих уточнень позивача).

Відповідач у своїх запереченнях посилався на те, що позивачем при розрахунку пені, 3% річних та інфляційних враховано періоди, які задоволені згідно рішення господарського суду Полтавської області від 21.01.2013р. по справі № 18/2170/12 та при розрахунку інфляційних деякі місяці двічі враховані в різних періодах.

Суд відхиляє заперечення відповідача, оскільки позивачем в судовому засіданні надано суду уточнення щодо періоду нарахування пені, 3% річних та інфляційних та новий розрахунок пені,3 % річних, інфляційних, де враховані всі заперечення відповідача.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.33,35,43,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокон" (вул. Червоноармійська 163, м. Пирятин, Полтавська область,37000, р/р 26005104520001 в ПАТ банк "Київська Русь", м. Київ, МФО 319092, код ЄДРПОУ 32750228) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (вул. Л.Толстого, 87, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область,37500, п/р 2600735987101 в ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", МФО 300120, код ЄДРПОУ 05524713 ) 27 522,73 гривень пені, 5519,60 гривень 3% річних, 878,81 гривень інфляційних, 1434,79 гривень судового збору.

3. В іншій частині позову в задоволенні вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.05.2013 року

Суддя О.М. Тимощенко

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією