Рішення № 31500882, 10.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий 1 інстанції: Чудовський Д.О. Доповідач: Мальований Ю.М.

Категорія 30

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 квітня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді: Санікової О.С.,

суддів Папоян В.В., Мальованого Ю.М.,

при секретарі: Саєнко В.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця» на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 березня 2013 року по цивільній справі за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення завданої матеріальної шкоди, -

В И Р І Ш И В:

У серпні 2012 року позивач ДП «Донецька залізниця» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення завданої матеріальної шкоди, зазначивши, що у 2010 році відповідачі - начальник лісорозсадника ОСОБА_1 та майстер лісорозсадника ОСОБА_2, будучі посадовими особами, що виконують організаційно-розпорядчі функції, умисно та за попередньою змовою групою осіб, діючи із іншої особистої зацікавленості, ОСОБА_2 склала та підписала, а ОСОБА_1 підписав офіційні документи, що містили завідомо неправдиву інформацію, за що були притягнуті до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України та ч. 2 ст. 191 КК України. Із обставин вказаної кримінальної справи вбачається, що у вересні 2008 року ОСОБА_2 було виявлено недостачу саджанців сосни кримської 2002 року посадки, про що вона доповіла ОСОБА_1 Однак останній про зникнення саджанців правоохоронні органи не повідомив, натомість зобов'язав своїх підлеглих викопати у Краснолиманському районі Донецької області саджанці сосни звичайної та висадити їх на полі № 4, де зростали саджанці сосни кримської. Однак, в результаті перевірки фінансово-господарської діяльності Артемівської дистанції лісозахисних насаджень у 2009 році було виявлено недостача 513 саджанців сосни кримської 2002 року посадки на загальну суму 54 244 грн. 10 коп. Крім цього, у зв'язку з тим, що працівники Артемівської дистанції лісозахисних насаджень: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 були зайняті на роботах пов'язаних із викопуванням та висадкою сосни звичайної, позивачем було здійснено надлишкову виплату заробітної плату у розмірі 616 грн. 71 коп., таким чином позивач просив стягнути з відповідачів солідарно 54 860 грн. 81 коп.

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 березня 2013 року у задоволенні позову ДП «Донецька залізниця» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення стягнення завданої матеріальної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду, через порушення судом норм матеріального та процесуального права і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог. Посилається на те, що вина в кримінальній справі відповідачів доведена, звільнення відповідачів від кримінальної відповідальності на підставі амністії їх не реабілітує, тому вони повинні відшкодувати шкоду і збитки, виходячи з цивільного законодавства. Судом не взято до уваги, що майнові претензії позивача випливають не з трудового спору, а з кримінальної справи. Відповідачі злочинним шляхом протягом року приховували нестачу саджанців, про факт якої не доповіли керівництву та не звернулися до правоохоронних органів, тому мають нести повну матеріальну відповідальність відповідно до кримінально-процесуального та цивільного процесуального законодавства.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ДП «Донецька залізниця» ОСОБА_7 наполягав на доводах апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, про задоволення заявлених вимог. Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а також її представник ОСОБА_8 проти скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду скасувати з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 2 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст.8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у 2008 році обіймав посаду начальника лісорозсадника Артемівської дистанції лісозахисних насаджень ДП «Донецька залізниця», а ОСОБА_2 працювала майстром Артемівської дільниці Артемівської дистанції лісозахисних насаджень ДП «Донецька залізниця». В результаті проведення фінансово-господарської діяльності Артемівської дистанції лісозахисних насаджень ДП «Донецька залізниця», службою контролю та внутрішнього аудиту ДП «Донецька залізниця», 2009 року було складено акт б/н, відповідно до якого встановлена нестача 513 саджанців сосни кримської 2002 року посадки на загальну суму 54 224 грн. 10 коп. у матеріально відповідальної особи ОСОБА_2 (а.с. 27).

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 26 січня 2012 року відповідачів було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченому ст. 366 ч. 1 КК України (службове підроблення) в силу акту про амністію (а.с. 11-15).

Звертаючись з позовом до суду, ДП «Донецька залізниця» на підставі ст.ст. 1166 та 1190 ЦК України просило стягнути у повному обсязі у солідарному порядку шкоду, завдану відповідачами на загальну суму 54 860 грн. 81 коп.

Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду доказів на те, що відповідачі є особами, які відповідають за збереження посадочного матеріалу і що до їх посадових обов'язків входить обов'язок по охороні таких цінностей. Не надано доказів на те, що саме відповідачі є винними у нестачі 513 саджанців сосни кримської 2002 року посадки, не доведено причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідачів та спричиненою шкодою.

Проте погодитися з такими висновками неможливо.

Як вбачається з матеріалів справи Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 26 січня 2012 року встановлено, що матеріальна шкода була спричинена позивачу в результаті злочинних дій ОСОБА_1- начальника Артемівської дільниці лісорозсадника та ОСОБА_2 - майстра цього підприємства, при виконанні ними своїх трудових обов'язків.

Таким чином, правовідносини, які виникли між позивачем ДП «Донецька залізниця» і відповідачами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 регулюються нормами трудового законодавства, тому у суду першої інстанції не було законних підстав для розгляду по суті вимог про стягнення матеріальної шкоди, заявлених позивачем в порядку ст. 1166 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Проте ДП «Донецька залізниця» не заявляло позовні вимоги в порядку, передбаченому зазначеною нормою цивільно-процесуального законодавства і на підставі відповідних статей КЗпП України.

За таких обставин, рішення суду як таке, що винесено з порушенням норм матеріального права, на підставі ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця» - задовольнити частково.

Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 березня 2013 року скасувати.

У задоволені позовних вимог Державного підприємства «Донецька залізниця» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення завданої матеріальної шкоди відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили часу проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: