Постанова № 31498105, 22.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 травня 2013 року № 826/5668/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянув адміністративну справу в порядку письмового провадження:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аструм-Т»

до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у м.Києві

про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 11.02.2013р. №260860/21-129/0064

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Аструм-Т» з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у м.Києві про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 11.02.2013р. №260860/21-129/0064.

В обґрунтування позовних вимог підприємство посилається на те, що відповідач дійшов помилкового висновку щодо порушення позивачем ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. №481/95-ВР (із змінами та доповненнями) - (далі - Закон №481), а саме: при зберіганні з метою подальшої реалізації здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями, на яких відсутні марки акцизного податку встановленого зразка.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність прийнятого рішення, оскільки проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Зважаючи на викладене, враховуючи неявку відповідача у судове засідання, на підставі ч. 6 ст. 128 КАСУ, адміністративна справа розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової службою України у м.Києві на підставі наказу від 25.12.2012 №731 та направлення на перевірку від 25.12.2012 №21-131/0631, проведено фактичну перевірку господарської одиниці ресторану, що розташований за адресою м.Київ, вул. Горького, 176 та належить суб’єкту господарюванню ТОВ «Аструм-Т».

За результатами перевірки позивачем складено акт № 0526/01/36644918 від 02.01.2013р. (далі – акт перевірки), яким встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, на яких відсутні марки акцизного податку встановленого зразка, які описані в додатку №1 до акту перевірки, що додається до акту, чим порушено ст. 11 ЗУ від 19.12.1995 року №481/95-ВР (із змінами та доповненнями) «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідальність передбачена абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону №481, згідно якої до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

На підставі висновку вказаного акту перевірки начальником РУ ДСАТ ДПА України у м. Києві винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 11.02.2013 року № 260860/21-129/0064 на суму 3 645,92 грн.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до абзацу третього частини 4 статті 11 вказаного Закону, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15.09.95р. № 329/95-ВР, під "маркою акцизного збору" визначає спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби. Її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Отже, марка акцизного збору є спеціальним знаком, яким підтверджується, в тому числі легальність реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до абзацу другого частини 2 статті 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.

Абзац четвертий пункту 20 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 р. № 567, до немаркованих прирівнює алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог цього Положення або марками, що не відповідають виду продукції та місткості тари та/або не видавалися безпосередньо виробнику (імпортеру) зазначеної продукції.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15.09.95 р. №329/95-ВР, відповідальність за недодержання порядку маркування, реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, несвоєчасну сплату акцизного збору несуть виробники, імпортери, продавці цих товарів та їх посадові особи у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Таким чином, продавці алкогольних напоїв та тютюнових виробів за недодержання порядку реалізації цих товарів мають нести відповідальність у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

В акті перевірки не зазначено місце зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, не вказано чи призначались вони для продажу чи знаходились на реалізації на розлив.

Як встановлено судом та не заперечувалося відповідачем, вся перелічена у додатках алкогольна продукція знаходилася не на зберіганні, а в обігу (реалізації) на розлив в ресторані.

Пунктами 21, 22 Положення №567 встановлено, що для прикріплення марок повинен використовуватися клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання. Марки наклеюються на пляшку П - чи Г-подібним способом через горловину.

Реалізація алкогольних напоїв на розлив позивачем здійснювалась з відкритих (відкупорених) пляшок, які на момент перевірки були неповні та відкупорені в такий спосіб, щоб марки акцизного збору розривалися у момент відкриття пляшки.

У разі зміни зразка марок акцизного збору вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95р. № 481/95-ВР, відповідно до якої ліцензія (спеціальний дозвіл)–це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Відповідно до абзацу тринадцятого ст. 1 Закону № 481, роздрібна торгівля–це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій (ст. 15 цього Закону).

Місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (абз. 14 ст.1 Закону №481).

Відповідно до п. 20 Положення №567 про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.03р. №567 (далі - Положення) марки наклеюються виробниками на кожну пляшку, пачку (упаковку) у такий спосіб, щоб вони розривалися під час відкупорювання (розкривання) виробів.

Пунктом 22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженого постановою КМУ від 30.07.1994р. №854, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки підприємствам громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Аструм-Т» придбаває алкогольні напої у офіційних постачальників, які мають ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, які наявні в матеріалах справи. Також, товариство здійснює свою діяльність із громадського харчування в барах і ресторанах, на підставі ліцензії серії АЕ №098074 від 15.11.2012р. на право здійснення роздрібної чи оптової торгівлі алкогольними напоями.

Таким чином, встановлений в акті перевірки факт відсутності марок акцизного збору на пляшках з неповним вмістом рідини перерахованих в Додатку №1 від 25.12.2012р. до акту перевірки, які знаходились не в коробці, а на барі, не може, на думку Окружного адміністративного суду м. Києва, свідчити про порушення вимог ст. 11 Закону №481.

Зазначене, відповідно, не може бути підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених абз 13 ч.1 ст. 17 цього ж Закону.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що оспорюванні рішення про застосування до ТОВ «Аструм-Т» штрафних санкцій є неправомірними та підлягають скасуванню.

Окружний адміністративний суд м. Києва вважає також звернути увагу на те, що законодавством України жодним чином не регламентовано порядку збереження марок акцизного збору при реалізації продукції в роздріб та/або на розлив.

Згідно частини першої ст. 69 цього Кодексу, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №260860/21-129/0064 від 11.02.2013р. Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у м.Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян