Постанова № 31498066, 27.05.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2013 року Справа № 812/4299/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Широкої К.Ю.,

при секретарі судового засідання: Бондар Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєверодонецьку Луганської області до Державного підприємства "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" про стягнення невідшкодованих сум наукових пенсій,-

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Сєверодонецьку Луганської області звернулося до суду із позовною заявою про стягнення невідшкодованих сум наукових пенсій, в обґрунтування якої послався на те, що відповідач зобов'язаний щомісячно до 25 числа фінансувати виплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи. Суми, які підлягають відшкодуванню підприємство обчислює самостійно та перераховує органу пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням щомісяця до 25 числа. Позивач зазначає, що станом на 01.04.2013 року заборгованість Державного підприємства "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєверодонецьку Луганської області за період з 01.03.2013 року по 01.04.2013 року склала 90 891 грн. 82 коп.

Враховуючи наведене, позивач у адміністративному позові просив стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєверодонецьку Луганської області заборгованість по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, за період з 01.07.2012 року по 01.11.2012 року в сумі 3 871 грн. 34 коп.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, до початку слухання справи до суду надійшла заява, в якій просив позовні вимоги задовольнити та розглянути справу у його відсутність.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не доповів, про дату слухання справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 року за № 1977-XII передбачено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної роботи на державних підприємствах, в установах, організаціях пенсій на рівні, який забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 «Про затвердження порядку фінансування різниці між сумою пенсій, призначеної науковим (науково-педагогічним працівникам) державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи» встановлено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансування 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 встановлено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

У відповідності до ст.2 Бюджетного кодексу України, установа чи організація, яка повністю утримується за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевих бюджетів, є бюджетною.

Як вбачається з матеріалів справи, що на відповідача - Державне підприємство "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" - покладено обов'язок щодо сплати до пенсійного фонду різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники відповідача.

Враховуючи вищевикладене, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєверодонецьку Луганської області було розраховано різницю між сумою пенсії призначеної науковим працівникам державних бюджетних і не бюджетних установ, підприємств та організацій, та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів.

Відповідно до розрахунку позивача сума невідшкодованої різниці фактичних витрат на виплату пенсій Державного підприємства "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" становить 90 891 грн. 82 коп. та станом на момент розгляду справи останнім не сплачена.

Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача направлялися лист від 11 березня 2013 року №3238/03-14/1 про нарахування Державному підприємству "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" заборгованості у сумі 90 891 грн. 82 коп.(а.с. 22).

Відповідачем зазначений лист отримано, що підтверджується підписами уповноваженої особи. (а.с.23)

В підтвердження нарахованих відповідачу сум позивачем надано картку особового рахунку, розрахунки про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначених згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів за період з 01 березня 2013 року по 01 квітня 2013 року (а. с. 5, 6, 7-9).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідачем не спростовано твердження позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення з Державного підприємства "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєверодонецьку Луганської області заборгованості по сплаті невідшкодованої пенсії в сумі 90 891 грн. 82 коп..

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 136, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Сєверодонецьку Луганської області до Державного підприємства "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" про стягнення невідшкодованих сум наукових пенсій задовольнити повністю.

Стягнути із Державного підприємства "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" (код ЄДРПОУ 33968601, місцезнаходження: вул. Вілєсова, б. 1, м. Сєверодонецьк, Луганська область, 93409) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєверодонецьку Луганської області (місцезнаходження: вул. Шевченка, буд.9, м. Сєверодонецьк, Луганська область, 93400; р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665, код 21792459) заборгованість по сплаті невідшкодованої пенсії в сумі 90 891, 82 грн. (дев'яносто тисяч вісімсот дев'яносто одну грн. 82 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 29 квітня 2013 року.

Суддя К.Ю. Широка