Постанова № 31497208, 01.11.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

< Список >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 листопада 2011 року Справа № 5002-16/2278-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заплава Л.М.,

суддів Воронцової Н.В.,

Градової О.Г.,

за участю представників сторін:

представник позивача, не з'явився;

представник відповідача, Роденко Наталя Олександрівна, довіреність № 243/01-р від 05.05.2011,

розглянувши апеляційну скаргу Алуштинської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Білоус М.О.) від 11.08.2011 у справі № 5002-16/2278-2011

за позовом Алуштинської міської ради (пл. Радянська, 1,Алушта,98500)

до Публічного акціонерного товариства "По туризму та екскурсіях "Кримтур" (вул. Шмідта, 9,Сімферополь,95000)

в особі філії Публічного акціонерного товариства "По туризму та екскурсіях "Кримтур" Туристсько-оздоровчого комплексу "Восход" (вул. Жовтнева, 11,Алушта,98500)

про стягнення 88785,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Алуштинська міська рада звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до закритого акціонерного товариства «Кримтур»в особі Туристсько -оздоровчого комплексу «Восход» про стягнення збитків у сумі 88 785,40 грн., мотивуючи позов тим, що відповідач неправомірно користується земельною ділянкою площею 1,59 га, яка розташована за адресою: м. Алушта, вул.. Октябрська,11 без укладення відповідного договору оренди, у зв'язку з чим інтересам територіальної громади м. Алушта завдаються істотні збитки, які позивач просить стягнути у примусовому порядку. Розмір недоотриманого прибутку за 2010 рік встановлено Актом визначення і відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам від 26.02.2011, який затверджений рішенням виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 107 від 25.02.2011.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2011 замінено закрите акціонерне товариство «Кримтур»на Публічне акціонерне товариство "По туризму та екскурсіях "Кримтур".

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.08.2011 (суддя Білоус М.О.) у справі № 5002-16/2278-2011 у позові Алуштинській міській раді відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що не підтверджений факт самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки.

Не погодившись з постановленим судовим актом, Алуштинська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.

У судові засідання 25.10.2011 та 01.11.2011 представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить штемпель з відміткою про відправлення ухвали сторонам про призначення розгляду справи на 25.10.2011 та 01.11.2011.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача.

На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, повторно розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Алуштинська міська рада звернулося до господарського суду з позовом про стягнення збитків у вигляді недоотриманої орендної плати тому, що між позивачем та відповідачем не був укладений договір оренди земельної ділянки площею 1,59 га, розташованої у місті Алушта вул.Октябрьська,11, якою користується відповідач, тоді як частина 2 статті 116 Земельного кодексу України визначає, що набуття права на землю юридичними особами здійснюється шляхом передачі їм земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Оскільки відповідач відповідно до статей 92,93 Земельного кодексу України, не є державним та комунальним підприємством, зайнята ним ділянка є власністю територіальної громади, тому набуття ним права користування можливо лише на умовах оренди.

Позивач вказує на те, що у порушення вимог чинного законодавства, між позивачем та відповідачем договір оренди спірної земельної ділянки не укладався.

16 лютого 2011 року комісією при виконавчому комітеті Алуштинської міської ради було складено акт визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, який затверджено рішенням виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 107 від 25.02.2011, та був направлений листом Алуштинського міського голови 28.02.2011 Публічному акціонерному товариству "По туризму та екскурсіях "Кримтур".

Відповідно до акту відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу недоотриманий прибуток за 2010 рік в сумі 88 785,40 грн., завданий зайняттям ділянки площею 1,59 га за адресою: м. Алушта, вул. Жовтнева, 11 без належним чином оформлених правовстановлюючих документів. Цей недоотриманий прибуток розрахований як різниця між сплаченим відповідачем земельним податком та мінімальним розміром орендної плати.

Дані обставини стали підставою для звернення до суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні представника Публічного акціонерного товариства "По туризму та екскурсіях "Кримтур", перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, користувачем земельної ділянки площею 1,59 га, розташованої у місті Алушта вул.Октябрьська,11 є головне підприємство - Публічне акціонерне товариство "По туризму та екскурсіях "Кримтур" на підставі Державного акту І-КМ №001328 від 19.11.1997 на право постійного користування землею, виданого АО "Кримтур" згідно рішення виконавчого комітету Алуштинської міської ради №691 від 26.09.1997 для розміщення туристичного готелю „Восход".

У витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців зазначено, що станом на 04.07.2011 року у реєстрі зазначена юридична особа як Публічне акціонерне товариство «По туризму та екскурсіях «Кримтур», датою реєстрації якого є 28.01.1992, тобто фактична дата реєстрації акціонерного товариства «По туризму та екскурсіях «Кримтур».

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців серії АА № 461743, ідентифікаційні коди АТ «Кримтур» та ПАТ «По туризму та екскурсіях «Кримтур » співпадають - 02648828, що свідчить про зміну найменування акціонерного товариства „Кримтур", яке вказано у державному акті на право постійного користування землею, на Публічне акціонерне товариство "По туризму та екскурсіях "Кримтур", який і є користувачем цієї земельної ділянки.

Згідно статті 123 Земельного кодексу України (в редакції 1992 року), земельні ділянки у постійне користування передаються у порядку відведення безоплатно з наступним посвідченням цього права шляхом видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою повноважним органом у разі надання в таке користування земель державної або комунальної власності. Право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством.

Статтею 92 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації. Однак, згідно рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005 щодо відповідності Конституції України статті 92 Земельного кодексу України, ця норма не обмежує і не скасовує наявне право постійного користування земельними ділянками, набуте особами в установлених законодавством випадках за станом на 01.01.2002 року до його переоформлення.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 №449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються дійсними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

На підставі вищевикладеного, публічне акціонерне товариство «По туризму та екскурсіях «Кримтур»користується земельною ділянкою площею 1,59 га на підставі державного акту, який відповідає вимогам чинного законодавства України.

Статтею 156 Земельного кодексу України передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

Стаття 157 Земельного кодексу України передбачає, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4.2.1. рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 № 04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства" визначено, що у вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарським судам необхідно враховувати, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року №963.

Власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, визначеною Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 року № 284.

Пунктом 3 цього Порядку встановлено, що відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані. При цьому зазначено, що неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її тимчасового зайняття.

Згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 року № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є вказані документи в їх сукупності, оскільки саме такі документи можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем своєчасно та у повному обсязі здійснювалась сплата за 2010 рік земельного податку, що підтверджується банківськими виписками, а також листом Державної податкової інспекції у м. Алушта № 154/9/15 від 07.02.2011.

Оскільки, відповідач є законним землекористувачем та належним чином виконує зобов'язання зі сплати земельного податку, то підстав для стягнення збитків (неотриманного прибутку) не має.

Аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що господарський суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Алуштинської міської ради залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.08.2011 у справі № 5002-16/2278-2011 залишити без змін.

Головуючий суддя < Підпис > Л.М. Заплава

Судді < Підпис > Н.В. Воронцова

< Підпис > О.Г. Градова

РОЗСИЛКА:

Алуштинська міська рада

(пл. Радянська, 1,Алушта,98500)

Публічне акціонерне товариство "По туризму та екскурсіях "Кримтур"

(вул. Шмідта, 9,Сімферополь,95000)

Туристсько-оздоровчий комплекс "Восход"

(вул. Жовтнева, 11,Алушта,98500)