Постанова № 31497071, 22.08.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2011 року Справа № 5002-22/1566.1-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Балюкової К.Г.,

суддів Волкова К.В.,

Гоголя Ю.М.,

за участю представників сторін:

позивача: Субота І.В., дов. № 12-43 від 04 січня 2011 року (Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Поштамт - Центру поштового зв'язку № 1 Кримської дирекції)

відповідача: Мандзюк М.В., дов. № 344 від 30 грудня 2010 року (відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Кримської філії)

третьої особи: не з'явився (Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим)

третьої особи: не з'явився (Фонд майна Автономної Республіки Крим)

розглянувши апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Кримської філії та Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Поштамт - Центру поштового зв'язку № 1 Кримської дирекції на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 31 травня 2011 року у справі № 5002-22/1566.1-2011

за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (вул. Хрещатик, 22, місто Київ 1, 01001)

в особі Поштамт - Центру поштового зв'язку № 1 Кримської дирекції (вул. Р. Люксембург, 1, місто Сімферополь, 95000)

до відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (бул. Т. Шевченка, 18, місто Київ 30, 01030)

в особі Кримської філії (вул. Р Люксембург, 2, місто Сімферополь, 95000)

треті особи: 1. Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19, м істо Сімферополь,95015)

2. Фонд майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, місто Сімферополь, 95015)

про стягнення 580529,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта»в особі Поштамт -Центру поштового зв'язку № 1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта», звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Кримської філії, та з урахуванням заяв про зменшення та збільшення позовних вимог (а.с.113-114, 126-127 т.2), просив суд стягнути з відповідача 336641,32 грн. боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання за договором №01-06-146 від 01.03.2003р. оренди нежитлового приміщення щодо перерахування орендної плати у визначеному договором порядку, внаслідок чого у період з липня 2007р. по грудень 2009р. відповідачем не доплачено позивачу орендної плати у розмірі 40% від розміру повної орендної ставки.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2010 року у справі № 5002-32/3702-2010 позов задоволено частково. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Кримської філії на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»в особі Поштамт -Центру поштового зв'язку № 1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта»221161,93 грн. заборгованості, 2211,62 грн. державного мита та 155,04 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.12.2010 року у справі № 5002-32/3702-2010 апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»в особі Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»залишено без задоволення, апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Кримської філії задоволено, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2010 року у справі № 5002-32/3702-2010 скасовано, у позові Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»в особі Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2011 року у справі № 5002-32/3702-2010 касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»в особі Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»задоволено частково, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2010 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.12.2010 року у справі № 5002-32/3702-2010 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Останнім рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 травня 2011 р. позов задоволено частково.

Стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»Кримська філія на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»Поштамт -Центру поштового зв'язку № 1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта»заборгованість в сумі 158482,40 грн., 1584,82 грн. державного мита та 111,10 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні частини позовних вимог про стягнення з відповідача 178158,92 грн. -відмовлено.

Рішення суду мотивовано обґрунтованістю позовних вимог та необхідності їх задоволенню на суму 158482,40 грн. за період з липня 2007 р. по лютий 2009 р. включно з урахуванням розрахунку заборгованості, зробленого судом.

Не погодившись з постановленим судовим актом, відкрите акціонерне товариство „Укртелеком" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2011 р. у справі № 5002-22/1566.1-2011 р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга відкритим акціонерним товариством „Укртелеком" мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначав, що сплата відповідачем 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків господарському товариству відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідачем у повному обсязі сплачувалась орендна плата на підставі платіжних вимог-доручень позивача, однак в чому складається порушення відповідачем вимог чинного законодавства або договору оренди ані позивачем, ані судом не зазначено.

Також апелянт стверджував, що зміст договору оренди від 01.03.2003 р. суперечить Закону України „Про оренду державного та комунального майна, оскільки предмет оренди має площу понад 200 кв.м., тому повинна бути отримана дозвіл Фонду державного майна України, його регіонального відділення, представництва на укладання оренди, однак суд не визнав за власною ініціативою згідно частині 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України цей договір недійсним повністю або частково.

В апеляційній скарзі вказується також на неправильність розрахунку суду суми стягнутої орендної плати, як зробленого без врахування поступового звільнення приміщення відповідачем у січні 2009р., невірно зазначені суми, що повинні були нараховуватись та суми оплати відповідачем.

Більш детальніше доводи апеляційної скарги викладені в її тексті.

19.07.2011 р. Українським державним підприємством поштового зв'язку „Укрпошта", в особі Поштамту -Центру поштового зв'язку № 1 Кримської дирекції УДППЗ „Укрпошта" надано відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого позивач не погоджується з доводами останньої, посилаючись на те, що договір оренди від 01.03.2003 р. № 01-06-146 є діючим та має юридичну силу, зміни до умов цього договору не були погоджені, що було предметом розгляду справи № 2-8/9443-2006, 2-26-1113.1-2008, отже умови договору діяли в редакції на час його укладання, тому у зазначений у позові період відповідач повинен сплачувати позивачу 70% орендної плати, тоді як сплачував лише 30%.

Поштамтом -Центром поштового зв'язку № 1 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" також було подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2011 р. в якій зазначений апелянт просив скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга позивачем мотивована тим, що при розрахунку заборгованості суд першої інстанції не врахував податок на додану вартість, тобто всі розрахунки проведені виходячи з вартості орендної плати без ПДВ, що суперечить чинному законодавству та договору оренди, що призвело до значного зниження суми позову. Також апелянт не погоджується з періодом нарахування визначеним судом, оскільки він суперечить пункту 3.6 договору оренди, згідно якого орендна плата сплачується орендарем по день фактичної передачі орендодавцеві майна, однак суд стягнув орендну плату тільки до часу припинення дії договору.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 липня 2011 р. вищезазначені апеляційні скарги об'єднані в одне апеляційне провадження.

У судовому засіданні представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги відповідача, наполягаючи на задоволенні апеляційної скарги позивача з підстав, викладених в ній. Надала суду розрахунок заборгованості по орендній платі з врахуванням доводів апеляційних скарг в цій частині на суму 334 839,04 грн.

Представник відповідача погодився з обґрунтованість доводів апеляційної скарги позивача в частині неврахування судом при розрахунку заборгованості ПДВ, надавши проект розрахунку відповідача по сумі заборгованості на суму 334 839,04 грн. Представник пояснив, що сам факт наявності заборгованості відповідачем заперечується з підстав ознак недійсності договору оренди як такого, що суперечить діючому законодавству так й з підстав відсутності порушень з боку відповідача щодо здійснення оплат за рахунками позивача. Представник наполягав на задоволенні апеляційної скарги відповідача та відмови в позові.

Представники третіх осіб до судового засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін та третіх осіб, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників третіх осіб не було визнано обов'язковою судом апеляційної інстанції, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників третіх осіб.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 2003 року між Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Центру поштового зв'язку № 1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта»(Орендодавець, позивач) та відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком»(Орендар, відповідач) укладений договір № 01-06-146 оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 1, загальною площею 2700 кв.м. (а.с. 10-12, т. 1).

За актом прийому-передачі від 01.03.2003 зазначене приміщення було прийнято орендарем (а.с. 13, т. 1).

Відповідно до пункту 3.1 Договору орендна плата визначається згідно з законодавством України і перераховується орендарем на підставі платіжних вимог-доручень орендодавця, які надсилаються орендареві рекомендованим листом або вручаються під розпис.

Пунктами 3.2 - 3.4 Договору встановлено, що орендні платежі і комунальні послуги сплачуються до 5-го числа поточного місяця (передоплата) з врахуванням щомісячного індексу інфляції. Загальна сума орендної плати за перший місяць становить 30365,41 грн., у тому числі: 70% - сплачується підприємству орендодавця - 17713,16 грн.; 30% - сплачується в державний бюджет України - 7591,35 грн.

Сума орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до пункту 14.1. Договору, останній набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє з 01.03.2003 до 01.03.2004.

Згідно з пунктом 14.3. Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Листом від 04.03.2009р. № 01-06-1321 позивач повідомив відповідача про те, що з 01.03.2009р. дія Договору припиняється та продовженню він не підлягає. У вказаному листі також зазначено про необхідність звільнення позивачем приміщення до 01.04.2009р. ( а.с. 26 т.2 ).

Відповідно до пункту 3.6. Договору, у разі закінчення терміну дії даного Договору, орендна плата сплачується орендарем по день фактичної передачі орендодавцю майна за актом прийому-передачі.

Несплата відповідачем орендних платежів позивачеві за Договором оренди у визначеному останнім розмірі слугувала підставою для звернення до суду з даним позовом в якому позовні вимоги зводяться до стягнення з відповідача 40% недоплаченої орендної плати за період з липня 2007 р. по грудень 2009 р.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційні скарги такими, що підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з наступним.

Згідно частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи слідує, що правовідносини сторін виникли з Договору оренди від 01.03.2003 р., тому повинні регулюватися загальними положеннями про зобов'язання, визначеними Цивільним та Господарським кодексами України, параграфом 1 глави 58 Цивільного кодексу України, параграфом 5 глави 30 Господарського кодексу України, а також Законом України „Про оренду державного та комунального майна".

Згідно статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 284 того ж Кодексу істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди; строк на який укладається договір оренди; оренда плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майн та умови його повернення або викупу.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.04.2009р. у справі № 2-26/11131.1-2008 за позовом відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Кримської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»в особі Центру поштового зв'язку № 1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта»та до Головного управління Державного казначейства України в Автономної Республіки Крим про стягнення 100769, 83 грн., залишеним без змін Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.06.2009р. та Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2009р. встановлено, що до правовідносин між сторонами, з приводу односторонньої зміни відповідачем умов Договору, слід застосовувати відповідні положення Господарського кодексу України, а також положення Цивільного кодексу України, а отже, умови Договору оренди № 72 вх (№ 01-06-146) від 01.03.2003р. не передбачають можливості змінювати розмір орендної плати в односторонньому порядку.

Доказів зміни умов договору в редакції від 01.03.2003р., як то передбачено п. 12.1, письмово оформлених у вигляді додаткової угоди, підписаної обома сторонами, в частині зміни порядку розподілу орендної плати, сторонами протягом розгляду справи представлено не було.

Таким чином, порядок сплати орендної плати відповідачем, визначений умовами Договору змінений не був та виконання Договору відповідачем повинно відбуватись з дотриманням його вимог.

Доводи відповідача відносно виконання ним умов Договору на підставі виставлених позивачем платіжних доручень та відсутність порушень ним умов Договору та тому відсутність з його боку порушень прав позивача спростовуються судовими актами у вищезазначеної справи № 2-26/11131.1-2008 за позовом відкритого акціонерного товариства „Укртелеком" в особі його Кримської філії до Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" в особі Сімферопольського поштамту -Центр поштового зв'язку № 1 Кримської дирекції УДППЗ „Укрпошта", Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, третя особа Фонд майна Автономної Республіки Крим, про стягнення безпідставно набутих коштів. Так, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим за вказаною справою від 08.04.2009р., залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, позов відкритого акціонерного товариства „Укртелеком" в особі Кримської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком" задоволено та на користь позивача з Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" в особі Сімферопольського поштамту -Центр поштового зв'язку № 1 Кримської дирекції УДППЗ „Укрпошта" стягнуто 41 987,35 грн., а з Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим -58 782,58 грн. через безпідставне виставлення рахунків орендодавцем за Договором оренди від 01.03.2003 р. на суму більшу, ніж була визначена умовами договору -70% орендної плати до державного бюджету, 30% підприємству орендодавцю (а.с.17 том 1).

Вказане свідчить про те, що в порушення умов Договору оренди відповідач сплачував орендну плату в іншому, ніж визначено останніми розмірі, виходячи при цьому лише з виставлених для сплати платіжних доручень, тоді як на нього, як на сторону Договору розповсюджується вимоги законодавства щодо обов'язковості умов Договору та виконання його належним чином.

Водночас, при дослідженні судами всіх інстанцій позовних вимог відповідача по зазначеній вище справі про стягнення безпідставно сплачених ним коштів у вигляді надмірно сплачених орендних платежів, суди досліджували умови договору оренди сторін, порядок їх зміни, відповідність законодавству, що регулює орендні правовідносини та не виявили ознак недійсності Договору оренди.

Крім того, з вимогами про визнання Договору оренди від 01.03.2003 р. недійсним позивач до суду з окремим позовом не звертався, доказів визнання договору недійсним у встановленому законом порядку суду при розгляді даної справи не надав, договір виконувався сторонами протягом всього терміну його дії, був припинений за закінченням строку дії, тому підстав для визнання його недійсним судова колегія не вбачає, відповідні доводи відповідача відхиляє як хибні.

Таким чином, на теперішній день, після повернення безпідставно сплачених коштів, позивачем за Договором оренди за спірний період сплачено 30% орендної плати до державного бюджету, та 30% орендної плати -позивачу -орендодавцю, тобто недоплата на користь останнього фактично складає 40 % орендної плати.

Відповідно до пункту 3.3 Договору Орендодавець отримує за перший місяць 17713,16 грн., за кожний наступний місяць сума орендної плати визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, що закріплено в пункті 3.4 Договору.

Пунктом 15.1.1 Договору закріплено, що до договору додається, зокрема, Розрахунок орендної плати.

Згідно з пунктом 15.2 Договору -додатки складають його невід'ємну частину.

Розрахунком плати за перший місяць оренди державного нерухомого майна, підписаним сторонами та таким, що є невід'ємною частиною договору сторони передбачили, що вартість об'єкту майна становить 1114, 06 грн. за 1 кв.м. ( а.с. 14 т.1).

Щодо періоду нарахування заборгованості, то судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги щодо помилковості визначення періоду стягнення судом першої інстанції з липня 2007 р. по лютий 2009 р. включно, тобто до часу припинення дії договору.

Дійсно, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-12/354-2010 від 11.03.2010 року був встановлений факт, який з огляду на положення ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України має преюдиційне значення для даної справи, про те, що укладений між сторонами договір оренди від 01.03.2003р. є припиненим у зв'язку з закінченням строку дії 01.03.2009р.

Згідно частині 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (частина 3 статті 6 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.6 Договору визначено, що у разі закінчення періоду дії даного Договору, оренда плата сплачується Орендарем по день фактичної передачі Орендодавцю майна за актом прийому передачі майна, що не суперечить положенням законодавства, передбачає порядок розрахунків сторін до часу фактичного повернення майна після закінчення строку дії Договору, а тому слід було застосовувати наслідки, передбачені договором.

Факт неповернення об'єкту оренди в повному обсязі станом на грудень 2009 р. включено представником відповідача в суді апеляційної інстанції не заперечувався, тому судова колегія вважає обґрунтованими вимоги позову про стягнення орендної плати за весь заявлений у позові період: з липня 2007 р. по грудень 2009 р. включно.

Також є обґрунтованими доводи апеляційної скарги відносно необхідності нарахування ПДВ при нарахуванні суми орендної плати, оскільки вони відповідають пункту 3.3. Договору оренди згідно якого загальна сума орендної плати за перший місяць становить 30365,41 грн., ПДВ 20% та розрахунку, який є невід'ємною частиною договору, згідно з яким орендна плата сплачується орендарем з ПДВ, а саме: 30% від повної орендної ставки повинні перераховуватись до державного бюджету, 70% орендодавцю + 100 % ПДВ від повної орендної ставки.

Вказані положення Договору оренди не були враховані судом першої інстанції при здійсненні ним власного розрахунку заборгованості по орендній платі, що призвело до невірного визначення ним суми такої заборгованості.

Здійснюючи розрахунок заборгованості по орендній платі, суд першої інстанції вірно виходив з поступового повернення орендарем орендованих приміщень, однак в розрахунку за січень 2009 року не врахував акт приймання - передачі від 30.01.2009р. згідно якого фактична зайнята площа з цього часу складає 1594,62 кв.м., отже розмір орендної плати за 2 дні вказаного місяця повинен був зменшитись.

Всі перелічені вище обставини були враховані в розрахунку позивача, наданому суду апеляційної інстанції, згідно якого розмір заборгованості по орендній платі за період з липня 2007 р. по грудень 2009 р. включно з врахуванням поступового повернення приміщень та з нарахуванням ПДВ склав 334 893,04 грн., з яким непрямо погодився й відповідач, надавши проект відповідного розрахунку за підсумком якого також визначив суму 334 839,04 грн.

Правильність наданого позивачем розрахунку перевірена судом апеляційної інстанції, тому він може бути прийнятий за підставу при вирішенні справи.

З урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції, в якому судом зроблений помилковий розрахунок заборгованості підлягає зміні, з прийняттям апеляційним судом рішення про часткове задоволення позовних вимог на суму 334 839,04 грн., та відмову в їх задоволенні на суму (336641,32 - 334 839,04) 1802,28 грн.

Оскільки в апеляційних скаргах сторін останні просили про скасування рішення суду першої інстанції, тоді як судова колегія вбачає підстави тільки для зміни судового рішення, апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються: при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 101, пунктом 4 статті 103, статтями 104 (пункти 1,3,4), 105Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства „Укртелеком" та Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»в особі Поштамт -Центру поштового зв'язку № 1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта»задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 травня 2011 року у справі №5002-1566.1-2011 змінити, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»Кримська філія (м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 2, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 22236588) на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»Поштамт -Центру поштового зв'язку № 1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта»(м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 1, рахунок № 26002311131019, МФО 384016, ЄДРПОУ 01185562) заборгованість в сумі 334839,04 грн., 3348,39 грн. державного мита, 234,58 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні частини позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 1802,28 грн. -відмовити".

3. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддя Е.Г. Балюкова

Судді К.В. Волков

Ю.М. Гоголь

Розсилка:

1. Українському державному підприємству поштового зв'язку "Укрпошта" (вул. Хрещатик, 22, місто Київ 1, 01001)

2. Поштамт - Центру поштового зв'язку № 1 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (вул. Р. Люксембург, 1, місто Сімферополь, 95000)

3. Публічному акціонерному товариству "Укртелеком" (бул. Т. Шевченка, 18, місто Київ 30, 01030)

4. Кримській філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Р Люксембург, 2, місто Сімферополь, 95000)

5. Головному управлінню Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19, м істо Сімферополь,95015)

6. Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, місто Сімферополь, 95015)