Рішення № 31497009, 20.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/26076 20.05.13 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 23 305, 34 грн., за участю представників позивача - не з'явились, відповідача - не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 23 305, 34 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.01.2011 року в м. Дніпропетровську сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Фольксваген», д.н. АЕ 0680 СК, що належить Натаровій Катерині Іванівни (страхувальник позивача), та автомобіля «ВАЗ», д.н. АЕ 2427 АТ, яким керував Алаєв Руслан Бахрамович.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 23 305, 34 грн.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. Алаєва Руслана Бахрамовича було застраховано ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.12.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 28.01.2013 року (суддя Чебикіна С.О.).

28.01.2013 року відповідач через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позов, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 06.03.2013 року у зв'язку з перебуванням судді Чебикіної С.О. у відпустці справу №910/26076 передано на розгляд судді Івченку А.М.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 27.03.2013 року у зв'язку з виходом судді Чебикіної С.О. з відпустки справу №910/26076 передано на розгляд судді Чебикіній С.О.

Ухвалою суду від 27.03.2013 року справу № 910/26076 прийнято до свого провадження суддею Чебикіною С.О.

Представники сторін у судове засідання 20.05.0213 року не з'явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з довідки відділення ДАІ у м. Дніпропетровську та постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська № 3-895/11 від 02.03.2011 року, 29.01.2011 року Алаєв Руслан Бахрамович, керуючи автомобілем «ВАЗ», д.н. АЕ 2427 АТ, у м. Дніпропетровську, не врахував дорожню обстановку і допустив зіткнення з автомобілем «Фольксваген», д.н. АЕ 0680 СК.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська № 3-895/11 від 02.03.2011 року Алаєва Руслана Бахрамовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Фольксваген», д.н. АЕ 0680 СК.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 1550-а/10дп від 18.06.2010 року.

Відповідно до висновку № ZB030311 від 03.03.2011 року з визначення вартості відновлювального ремонту, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Фольксваген», д.н. АЕ 0680 СК, в результаті його пошкодження при ДТП склав 24 545, 77 грн.

Як вбачається з страхового акту від 04.04.2011 року позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування на загальну суму 23 305, 34 грн.

Зазначені кошти в розмірі 23 305, 34 грн. позивачем були перераховані, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 5249 від 06.04.2011 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - «ВАЗ», д.н. АЕ 2427 АТ, який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю «Фольксваген», д.н. АЕ 0680 СК, керував Алаєв Руслан Бахрамович.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ВАЗ», д.н. АЕ 2427 АТ, Алаєва Руслана Бахрамовича встановлена у судовому порядку.

Тому, Алаєв Руслан Бахрамович є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Фольксваген», д.н. АЕ 0680 СК, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що між відповідачем та Алаєвим Русланом Бахрамовичем було укладено договір (поліс) № ВЕ/8476192 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «ВАЗ», д.н. АЕ 2427 АТ, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди. Вказаним договором передбачено франшизу у розмірі 500, 00 грн.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, але такими, що підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 22 805, 34 грн. (23 305, 34 грн. (розмір оціненої шкоди) мінус 500, 00 грн. (франшиза)).

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю «Фольксваген», д.н. АЕ 0680 СК, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування обґрунтовані, проте підлягають задоволенню частково у розмірі 22 805, 34 грн. за вирахуванням суми франшизи 500, 00 грн. В позові в частині стягнення 500, 00 грн. передбаченої франшизи слід відмовити.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 40; код 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код 20474912) 22 805 (двадцять дві тисячі вісімсот п'ять) грн. 34 коп. боргу та 1 574 (одна тисяча п'ятсот сімдесят чотири) грн. 97 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 27.05.2013р.

Суддя С.О. Чебикіна