Постанова № 31496072, 13.05.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2013 р. Справа № 821/613/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворіт-Найс" до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворіт-Найс" (далі - позивач, ТОВ "Фаворіт-Найс") звернулось до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби по визнанню нікчемними угод, укладених позивачем з контрагентами за період 11.05.11-31.12.11 в акті від 20.01.12 № 6/23-1/37517254 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Фаворіт-Найс" з питань достовірності визначення показників декларацій з ПДВ за період 11.05.11 по 31.12.11,

- визнати протиправними дії Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, які полягають в зміні в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ТОВ "Фаворіт-Найс" у періоді з 11.05.11 по 31.12.11,

- зобов'язати Переяслав-Хмельницьку об'єднану державну податкову інспекцію Київської області Державної податкової служби відобразити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих ТОВ "Фаворіт-Найс" у періоді з 11.05.11 по 31.12.11.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем недотримані вимоги проведення документальних невиїзних перевірок, повідомлення про проведення перевірки не було вручено. Акт перевірки отримано тільки 01.11.12. Податкова інспекція не має повноважень здійснювати контроль за дотриманням вимог цивільного законодавства України платниками податків під час ведення господарської діяльності, викладені в акті перевірки висновки про нікчемність правочинів є припущенням податкового органу, не підтверджені судовими рішеннями. На підставі висновків акту перевірки були внесені зміни в базу "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" щодо показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача за спірний період, що порушує його права та інтереси, оскільки платник податків має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Представник позивача прибув в судове засідання, надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Переяслав-Хмельницька об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби надала письмові заперечення, в яких проти позову заперечує, посилаючись на те, що в ході проведення перевірки були виявлені правочини, що суперечать інтересам держави та суспільства (нікчемні правочини), на підставі того, що на момент перевірки товариство було відсутнє за юридичною адресою, у ТОВ відсутнє майно, чисельність працюючих 4 особи, що недостатньо для здійснення господарської діяльності, позивач не надав інформацію та документи про використання у своїй діяльності власного чи орендованого офісного, виробничого (торгівельного, складського) приміщень, не надав до перевірки бухгалтерських та податкових документів, що засвідчують здійснення господарських операцій з постачальниками. Таким чином, на думку відповідача, позивач порушив статті 203, 215, 228 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Тому дані, наведені позивачем у деклараціях з податку на додану вартість за травень-грудень 2011 року про обсяги придбання та продажу, а отже і про задекларовані податковий кредит та зобов'язання, - є недійсними. При проведені перевірки були враховані результати перевірки контрагента позивача - ТОВ "7 Небо", яке також відсутнє за юридичною адресою, немає умов для здійснення господарської діяльності, тому правочини позивача за період травень-грудень 2011 року визнані нікчемними. Задекларовані позивачем податкові зобов'язання та податковий кредит зменшено, податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки не приймались.

Представник відповідача не прибув в судові засідання 17.04.13 та 13.05.13.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.

Переяслав-Хмельницька ОДПІ прийняла 18.01.12 наказ № 29 про проведення з 19.01.12 по 20.01.12 документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Фаворіт-Найс" з питань дотримання податкового законодавства за період 01.06.11 по 31.12.11.

20.01.12 Переяслав-Хмельницькою ОДПІ було складено акт № 6/23-1/37517254 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Фаворіт-Найс" з питань достовірності визначення показників декларацій з податку на додану вартість за період 11.05.11 по 31.12.11. В акті зазначено, що фактично суб'єкт господарювання не знаходиться за адресою реєстрації АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою про не встановлення місцезнаходження від 13.01.12 № 85, поясненням мешканця, який проживає за адресою АДРЕСА_3. Основним видом діяльності є оптова торгівля, чисельність працюючих 4 особи, основні фонди відсутні. При проведені перевірки був використаний акт від 25.11.11 ДПІ в Оболонському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "7 Небо" за липень 2011 року, відомості якого свідчать про те, що місцезнаходження даного товариства не встановлено, відсутність основних фондів, відсутність виплати доходів фізичним особам, податкові зобов'язання за липень 2011 року зменшені до 0 грн. Також відповідач посилається на інший акт від 13.10.11 Бориспільської ОДПІ м. Бориспіль позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Кодекс Центр", яким визнано правочини нікчемними.

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування на додану вартість.

ОДПІ прийшла до висновку про нікчемність правочинів, які укладались позивачем в періоді, який був предметом перевірки, з посиланням на частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 ЦКУ. Як зазначено у висновку перевірки ТОВ "Фаворіт-Найс", задекларовані податкові зобов'язання в сумі 15712484 грн. (рядок 9 декларацій з ПДВ за травень-грудень 2011 року), та задекларований податковий кредит в сумі 15659574 грн. (рядок 17 декларацій з ПДВ за травень-грудень 2011 року) за результатами перевірки зменшено.

Відповідачем був складений акт № 2/2-23-0 від 20 січня 2012 року про неможливість вручення акту документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Фаворіт-Найс", відомості якого свідчать про те, що о 12 год. 20.01.12 при виїзді на юридичну адресу ТОВ було встановлено відсутність посадових осіб в офісному приміщенні.

Копію вказаного акту було направлено платнику 01.11.2012.

Директор ТОВ "Фаворіт-Найс" дав пояснення, в якому зазначив, що до січня 2012 року здійснював діяльність в м. Переяслав-Хмельницький, в подальшому займався перереєстрацією юридичної адреси в м. Херсон, також зазначає, що для реєстрації ТОВ "Фаворіт-Найс" за адресою АДРЕСА_2, до державного реєстратора подавалась нотаріально завірена заява від власника адреси про дозвіл розміщення ТОВ. Крім того, звертає увагу на те, що акт не міг бути складений 20.01.12, оскільки його відомості містять дані декларації за грудень 2011 року, яка була подана до відповідача електронними засобами тільки 20.01.12 о 19 год. 15 хвил.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по даній адміністративній справі, врегульовано Податковим кодексом України, у відповідності до ст. 21 якого посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами. Згідно із п. 20.1.4 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення невиїзної документальної позапланової перевірки врегульовано ст. 79 ПКУ, яка передбачає, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за наявності обставин для її проведення, визначених ст.ст. 77,78 ПКУ, за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Таким чином, платник податків обізнаний, що стосовно нього за наявності відповідних обставин у певний час та у певному місці здійснюватиметься невиїзна перевірка.

Як свідчить наданий відповідачем наказ на перевірку та зміст самого акту перевірки, в них відсутні вказівки на підставу проведення перевірки, вичерпний перелік яких наведений у п. 78.1 ст. 78 ПКУ. В письмових запереченнях відповідач також не повідомляє про конкретну підставу проведення позапланової перевірки.

Доказів того, що до початку проведення зазначеної перевірки позивачу вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки та повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки, суду не надано. Надіслати наказ та повідомлення позивачу відповідач не мав часу, оскільки наказ № 29 датований 18.01.12, а період перевірки 19-20.01.12. Доказів вручення під розписку представнику ТОВ "Фаворіт-Найс" наказу на проведення перевірки також не надано. Складений посадовими особами відповідача акт від 18.01.12 про неможливість вручення позивачу наказу на перевірку внаслідок відсутності посадових осіб ТОВ в офісному приміщенні, суд оцінює критично, оскільки Методичними рекомендаціями щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.2008 N 355, затвердж. наказом ДПАУ № 213 від 14.04.2011, встановлено, що у разі коли при організації документальної позапланової перевірки встановлено відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, у той же день складається акт довільної форми щодо не встановлення місцезнаходження платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників). Акт реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів, який ведеться структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу ДПС, за формою згідно з додатком 3 до Методичних рекомендацій (додається). В акті на першому аркуші у верхньому лівому кутку зазначаються дата реєстрації та номер акта, який складається із порядкового номера Спеціального журналу реєстрації актів, коду структурного підрозділу, що його склав, та коду за ЄДРПОУ платника податків. (п. 1.8). Наданий суду акт № 123-0 не містить дати реєстрації та відповідного номеру Спеціального журналу реєстрації актів. В акті не вказано, що саме знаходиться за юридичною адресою, яким чином та за якими ознаками було встановлено відсутність посадових осіб. Надане суду письмове пояснення ОСОБА_2, як колишньої жінки власника квартири, суд не може прийняти як належний доказ, оскільки це не є показом свідка, попередженого про його права та обов'язки, невідомо з якою метою ці пояснення відбирались, відсутні докази того, хто є власником АДРЕСА_2.

Отже, до моменту отримання доказів повідомлення платника податків про проведення перевірки податкові інспекція не мала законних підстав та повноважень її проводити. З акту перевірки вбачається, що перевірка розпочалась 19 січня 2012 року та закінчилась 20 січня 2012 року при відсутності доказів отримання керівником ТОВ наказу та направлення на проведення перевірки та відсутності доказів того, що платник недобросовісно ухиляється від отримання направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службових посвідчень осіб. Надані заявником докази не свідчать про належне повідомлення відповідача про проведення перевірки та не доводять отримання посадовими особами підприємства копій наказу та направлень на перевірку.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з п. 86.4 ст. 86 ПК України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання.

В даному випадку акт перевірки від 20.01.12 № 6/23-1/37517254 не був надісланий позивачу поштою. Натомість складено акт від 20.01.12 № 2/2-23-0 про неможливість вручення акту перевірки платнику внаслідок відсутності посадових осіб при виїзді 20.01.12 о 12 год. за юридичною адресою. Даний акт суперечить відомостям, наданим позивачем, про те, що декларація за грудень 2011 року була прийнята податковим органом тільки 20.01.12 о 19 год. 15 хвил., а відомості цієї декларації відображено в акті перевірки. Тому посадові особи ОДПІ ніяким чином не мали фізичної можливості виїхали 20.01.12 о 12 год. на юридичну адресу з вже виготовленим актом перевірки. Акт перевірки був отриманий позивачем тільки на власний запит.

Складання податківцями актів про відсутність платника податків за місцезнаходженням саме собою не є підставою для настання негативних наслідків для юридичної особи чи застосування будь-яких санкцій. Відсутність підприємства за юридичною адресою може мати негативні наслідки лише у випадку повернення державному реєстратору листа з повідомленням про необхідність підтвердження підприємством відомостей, що містяться в ЄДР. Відповідно до ч. 7 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридичні особи зобов'язані щороку підтверджувати відомості про себе, що містяться в ЄДР. Якщо юридична особа не зробить цього вчасно, держреєстратор повинен надіслати їй повідомлення про необхідність підтвердження відомостей, причому надсилається таке повідомлення за адресою, вказаною в ЄДР. Такий ж обов'язок виникає у держреєстратора у разі одержання від органу ДПС повідомлення встановленого зразка (форма №18-ОПП) про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. На підставі повідомлення за ф. №18-ОПП держреєстратор надсилає листа з вимогою підтвердити відомості, а якщо підприємство зв'язку не знаходить адресата і повертає лист держреєстратору, останній вносить до ЄДР відповідний запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

З боку позивача суду надано довідку з ЄДРПОУ, з якої вбачається, що станом на 23.01.12 було підтверджено відомості про юридичну особу, а запис про відсутність за юридичною адресою внесений тільки 08.02.12.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч.1,2 ст. 73 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірність своїх дій при складанні акту невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Фаворіт Найс". На підставі викладеного, суд вважає запис в оспорюваному акті про те, що позивач був відсутній за юридичною адресою 18-20 січня 2012 року, припущенням податкової інспекції, а не достовірно встановленим фактом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не вчинив передбачені законом дії, а саме, не прийняв ніякого рішення, при цьому використовуючи висновки акта перевірки. Відсутність податкового повідомлення рішення у спірних правовідносинах не є свідченням того, що за наслідками перевірки задекларовані платником податків зобов'язання з податків і зборів були залишені без змін.

Судом було витребувано ухвалою від 28.03.13 від відповідача відомості з бази "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" по ТОВ "Фаворіт-Найс" за період травень-грудень 2011 року. Інформації не надано, з акту перевірки вбачається, що податкові зобов'язання та податковий кредит за цей період був зменшений саме у зв'язку з наявністю акту перевірки.

Відповідно п.п. 4.33 ст. 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на принципі невідворотності настання відповідальності у разі порушення податкового законодавства. Тобто, будь-яка особа (платник податку, податковий агент, їх посадові особи, посадові особи органів державної податкової служби, митних органів), що здійснила податкове правопорушення, буде притягнута до юридичної відповідальності.

Таким чином, встановлення відповідачем у справи порушення податкового законодавства та передбаченої законом можливості податкового органу нарахувати податкові зобов'язання відповідачу на протязі не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації за відсутності податкового повідомлення рішення, позбавляє особу можливості прогнозувати свою поведінку та передбачати її наслідки. А отже, порушується принцип правової визначеності, який імплікований Європейською конвенцією з прав людини і який становить один із основних елементів верховенства права, а відтак підлягає захисту у порядку адміністративного судочинства.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Стаття 55 Конституції України не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування можуть бути оскаржені, а тому встановлює принцип, відповідно до якого в суді можуть бути оскаржені будь - які рішення, дії або бездіяльність. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено, або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інше ущемлення прав та свобод (п.1 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України від 25 грудня 1997 року).

За правилами статті 2, пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод. Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Викладені в акті висновки можуть вплинути на інтереси позивача, його права та обов'язки на майбутнє, оскільки висновки відповідача про визнання угод нікчемними може призвести до невиконання контрагентами позивача своїх зобов'язань по укладеним з позивачем договорам, що в свою чергу може призвести до неможливості позивачу провести розрахунки з постачальниками, виплатити заробітну плату, сплатити податки, збори, обов'язкові платежі і таке інше. В даному випадку позивачем оскаржуються саме дії суб'єкта владних повноважень і даний спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Суд звертає увагу, що в акті від 20.01.12 № 6/23-1/37517254 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Фаворіт-Найс" з питань достовірності визначення показників декларацій з ПДВ за період 11.05.11 по 31.12.11 не міститься будь-якого документального обґрунтування стосовно фінансово-господарських взаємовідносин позивача з контрагентами, які мали місце, крім ТОВ "7 Небо", постачальника в липні 2011 року (сума ПДВ 438720 грн.). Висновки перевірки ґрунтуються лише на припущеннях, без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку. Недійсність правочинів між позивачем та його контрагентами не встановлена в судовому порядку.

Згідно з п. 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до пункту 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

За таким, викладені відповідачем в акті висновки про визнання нікчемними всіх укладених угод позивачем з контрагентами постачальниками та покупцями - не відповідають вимогам статей 215, 216 ЦК України. Проаналізувавши зміст акта перевірки, суд встановив, що висновки про нікчемність операцій відповідача є необґрунтованим, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - нікчемними правочинами. Посилання відповідача на частини 1, 5 статті 203, статтю 215, частину 1 статті 216 ЦК України є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку. Щодо правомірності органів державної податкової служби визнавати угоди нікчемними зазначимо, що згідно з абзацом 1 частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є лише правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в акті податкового органу недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

Використання відповідачем акту перевірки ТОВ "7 Небо" суд не має можливості оцінити, оскільки даний акт не був наданий суду.

При розгляді справи, судом встановлено, що не тільки висновки акту не відповідають вимогам чинного законодавства, а також і сам акт, так і викладені в ньому висновки, які ґрунтуються на припущеннях, без зазначення будь-яких первинних документів та без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що дії відповідача при складанні акта перевірки та висновки акту перевірки не відповідають вимогам законодавства.

З приводу позовних вимог позивача щодо зобов'язання вчинити певні дії, а саме: відновити у базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податковий кредит та податкові зобов'язання, суд зазначає наступне. За чинним законодавством одним із способів захисту порушеного права є зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії. Отже зазначені позовні вимоги позивача як спосіб захисту прямо передбачені чинним законодавством України, зокрема приписами п.2 ч.2 ст.162, п.2 ч.4 ст.105 КАС України, а отже підлягають розгляду адміністративним судом. Окрім того, відповідно до ч.74.1 ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань (ч.74.2 ст.74 ПК України).

Податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби ( п.62.1.2 ПК України), який, у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Відповідно до ч. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

"Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" як спосіб податкового контролю, що введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої платниками податків податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларації з податку на додану вартість з додатками №5. Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Водночас, обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ із додатком №5, і повинні їм відповідати.

Відповідно до ст.74 ПК України податкова інформація є власністю держави і може використовуватись лише для визначених Податковим кодексом цілей. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби створюються відповідні інформаційні бази, перелік яких визначається Державною податковою адміністрацією України. Персональна інформація про платників податків, яка знаходиться в інформаційних базах даних контролюючих органів, не може бути розголошена. Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як: необґрунтована відмова від надання відповідної інформації; надання інформації, що не відповідає дійсності; поширення відомостей, що не відповідають дійсності. Викладене свідчить, що "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, ураховуючи приписи Закону України "Про інформацію", вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

Виходячи із змісту положень п. 1.1 Методичних рекомендацій, інформація, викладена в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" може бути використана при перевірці ДПІ контрагента постачальника платника податку.

ПДВ за своєю економічною суттю відноситься до непрямих податків, тобто його сума включається у вартість товарів, що поставляються продавцем. Одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін такої операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, у покупця - податковий кредит. Тобто, якщо у продавця товару податкові зобов'язання рівні нулю, то і покупця товару податковий кредит більший бути не може. За таких обставин, у разі зміни в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податкового зобов'язання з ПДВ у платника податку, автоматично виникає питання щодо зміни податкового кредиту і у контрагента - постачальника.

Самостійна зміна ДПІ в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності. Така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності тощо.

Як вже зазначалось, на підставі акту від 20.01.12 № 6/23-1/37517254 ОДПІ самостійно внесла зміни до електронної бази даних податкової звітності позивача, а саме до бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", в якій були зменшені до 0 грн. задекларовані позивачем показники податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість у травні-грудні 2011року.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги до суб'єкта владних повноважень з приводу вчинення дій щодо відновлення у вказаній базі інформації, яка відповідає дійсності (дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України") є обґрунтованими, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку. Самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує його права та інтереси.

Такі дії відповідача є неправомірними, суд зобов'язує ОДПІ відновити у базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які позивач задекларував у травні-грудні 2011 року.

Керуючись ст.ст. 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворіт-Найс".

Визнати протиправними дії Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби по визнанню нікчемними угод, укладених ТОВ "Фаворіт-Найс" з контрагентами за період 11.05.11-31.12.11 в акті від 20.01.12 № 6/23-1/37517254 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Фаворіт-Найс" з питань достовірності визначення показників декларацій з ПДВ за період 11.05.11 по 31.12.11; визнати протиправними дії Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, які полягають в зміні в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ТОВ "Фаворіт-Найс" у періоді з 11.05.11 по 31.12.11

Зобов'язати Переяслав-Хмельницьку об'єднану державну податкову інспекцію Київської області Державної податкової служби відобразити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих ТОВ "Фаворіт-Найс" у періоді з 11.05.11 по 31.12.11.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8