Постанова № 31494425, 16.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16721/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі: Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Італтекс-груп» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Італтекс-груп» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання дій протиправними.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2013 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив суд задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволені позову.

Позивач просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 2, 201 ч. 1 п. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ІТАЛТЕКС-ГРУП» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 06 липня 2010 року за № 56608 та перебуває на обліку у ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС.

Згідно Свідоцтва № 100293499 від 16 липня 2010 року, TOB «ІТАЛТЕКС-ГРУП» є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 371938026558).

Старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій, інспектором податкової служби II рангу управління податкового контролю юридичних осіб, здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки TOB «ІТАЛТЕКС-ГРУП», код за ЄДРПОУ 37193806, за період з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «САШИР-ТРЕЙД», код за ЄДРПОУ 37142645 за період з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року.

За результатами зустрічної звірки ДПІ у Печерському районі м. Києва 11 січня 2012 року складено довідку № 54/23-7/37193806 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «ІТАЛТЕКС-ГРУП», код за ЄДРПОУ 37193806 щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період 01.08.2011 року по 30.09.2011 року».

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом, допущена описка в найменуванні документу, що по суті не міняє ні його змісту, ні призначення.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком мотивування суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні дії відповідача стосуються правовідносин, що склалися зі складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ІТАЛТЕКС-ГРУП».

В разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Крім того, працівниками відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Печерському районі м. Києва, було здійснено вихід на юридичну та фактичну адресу ТОВ «ІТАЛТЕКС-ГРУП», (код за ЄДРПОУ 37193806): 01103, м. Київ, вулиця Підвисоцького, будинок 5, офіс 5, в результаті чого встановлено, що ТОВ «ІТАЛТЕКС-ГРУП» та його посадові особи відсутні за місцезнаходженням підприємства, про що складено акт про відсутність підприємства за фактичним місцезнаходженням.

В разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

З такими висновками суду не можна погодитися у повній мірі виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з даним позовом, до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Рішення суб'єкта владних повноважень, у контексті положень КАС України, необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Оспорюваний позивачем факт, який викладений в акті перевірки не має обов'язкового характеру, а тому не є ні нормативно-правовим актом, ні актом індивідуальної дії.

Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Вказане є підставою для зміни мотивувальної частини рішення, а саме, виключити мотивування, зазначене в рішенні суду першої інстанції, включивши в мотивувальну частину рішення суду першої інстанції те, що акт або довідка не є рішенням в розуміння КАС України, а тому не порушує прав, свобод та інтересів позивача.

Таким чином, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволені позову, однак не вірно вказав підстави відмови в задоволені позову, через що постанову суду першої інстанції слід змінити.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195,196,197,198,201,205,207,212,254 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Італтекс-груп» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2013 року змінити в мотивувальній частині.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М.Ганечко

Судді: А.Ю.Коротких

О.Г.Хрімлі

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.