Постанова № 31493167, 23.05.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року Справа № 803/990/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представників позивача Парфенюка С.А., Іванківа О.М.,

представників відповідача Кузнецової Н.В., Вольського В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Бетон Луцьк» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Бетон Луцьк» (надалі ТзОВ «Ліхтнер Бетон Луцьк», товариство, позивач) звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (надалі - Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 грудня 2012 року № 0002702201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «Ліхтнер Бетон Луцьк» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.09.2012 року за результатами якої складений акт № 7072/22-1/35684017 від 14.12.2012 року у якому зафіксовано порушення пп. 135.5.4 п. 135.4 статті 135 Податкового кодексу України (надалі ПК України), а саме заниження податку на прибуток на загальну суму 319059 грн.

Висновки акту перевірки ґрунтуються на тому, що позивачем на порушення п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст.135 ПК України не включено до складу доходів за ІІІ квартал 2012 року суму кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності у розмірі 67070 євро по розрахунках з фірмою "Людевіг Баумашінен ГмбХ" згідно контракту № 04/08 від 23.07.2008 року. А також не включено за ІV квартал 2011 року суму кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності у розмірі 70124 євро по розрахунках з фірмою «Буркхард Ліхтнер с/о Ліхтнер Бетон ГмБХ&Ко. Бетрибс КГ» згідно контракту № 03/08 від 10.06.2008 року.

На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0002702201 від 28.12.2012 року, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 319059 грн., за штрафними санкціями у розмірі 34613 грн., а всього на суму 353672 грн.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу, оскільки право вимоги належного виконання сплати решти вартості придбаного колісного навантажувача Volvo L 110 у розмірі 67070 євро за укладеним 23.07.2008 року договором купівлі-продажу № 04/08 фірмою "Людевіг Баумашінен ГмбХ" відступлено фірмі «Хавельконтор ГмбХ& Ко.КГ» за договором про відступлення права вимоги (цесії) № 01/09 від 31.07.2009 року. В подальшому, угодою від 02.12.2010 року сторони домовились про те, що боржник зобов'язується сплатити залишкову вартість купленого колісного навантажувача Volvo L 110 у розмірі 67070 євро не пізніше 30.11.2015 року.

Строк права вимоги за укладеним договором купівлі-продажу № 03/08 від 10.06.2008 року з фірмою «Буркхард Ліхтнер с/о Ліхтнер Бетон ГмБХ&Ко. Бетрибс КГ» визначено до 30.11.2015 року шляхом укладення договору від 02.12.2009 року про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу № 03/08 від 10.06.2008 року.

Таким чином, початок перебігу строку позовної давності за вказаними договорами ще не настав взагалі.

Вважає податкове повідомлення-рішення, винесене Луцькою ОДПІ, протиправним та просить його скасувати.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача Кузнецова Н.В. в судовому засіданні позовних вимог не визнала та пояснила, що позивачем не включено до складу доходів суму кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності відповідно до ст.256, 257 Цивільного кодексу України в сумі 1 444 540 ,56 грн., що виникла по розрахунках з нерезидентами, а саме:

- з фірмою «Буркхард Ліхтнер с/о Ліхтнер Бетон ГмБХ&Ко. Бетрибс КГ» (Німеччина) по договору № 03/08 від 10.06.2008 року в сумі 70124 євро (по курсу НБУ становить 785 256 48 грн.). Строк позовної давності щодо даної кредиторської заборгованості минув 28.10.2011 року. Згідно цього договору ТзОВ «Ліхтнер Бетон Луцьк» 03.07.2008 року отримало автобетономішалку вартістю 93 500 євро, розрахунки проведені в сумі 23 376 євро (остання проплата 27.10.2008 року);

- з фірмою "Людевіг Баумашінен ГмбХ" (Німеччина) по договору № 04/08 від 23.07.2008 року та по договору переуступки права вимоги (цесії) № 01/09 від 31.07.2009 року укладеного з «Хавельконтор ГмбХ& Ко.КГ» в сумі 67070 євро (по курсу НБУ становить 659 284, 08 грн.). Строк позовної давності щодо даної кредиторської заборгованості минув 02.08.2012 року. Згідно вказаного договору ТзОВ «Ліхтер Бетон Луцьк» 27.08.2008 року отримало одноколісного навантажувача вартістю 115 000 євро, розрахунки проведено в сумі 47 930 євро.

Вказує на те, що додаткових договорів від 02.12.2010 року та від 02.12.2009 року, якими збільшено терміни позовної давності по зобов'язаннях ТзОВ «Ліхтнер Бетон Луцьк», під час перевірки та підписання акту від 14.12.2012 року пред'явлено не було.

Вказані додаткові договори про продовження терміну розрахунків до 30.11.2015 року були додані до заперечення на акт перевірки, однак до уваги Луцькою ОДПІ не взяті, оскільки вони не були надані під час попередньої перевірки (акт від 07.06.2011 року № 6564/23-2/35684017), якою товариству була визначена сума кредиторської заборгованості та під час даної перевірки. Крім того, вказані договори не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зазначає, що згідно інформації ВПМ Луцької ОДПІ від 14.02.2013 року № 1061/07.2-06 нерезидент Томас Крімман у період, на який припадає дата підписання договору від 02.12.2009 року, кордон не перетинав.

За таких умов, ТзОВ «Ліхтнер Бетон Луцьк» в порушення вимог п.п. 135.5.4, п. 135.5 ст.135 ПК України занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у розмірі 1 444 541 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 319 059 грн. Ввважає, що податкове повідомлення-рішення № 0002702201 від 28.12.2012 року винесено правомірно і просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з врахуванням наступного.

Судом встановлено, що Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Волинської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Ліхтнер Бетон Луцьк» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт № 7072/22-1/35684017 від 14 грудня 2012 року.

В акті перевірки зафіксовано порушення товариством:

- п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст.135 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 319059 грн., в тому числі: за ІІ- ІV квартал 2011 року в сумі 180609 грн., за І-ІІІ квартал 2012 року в сумі 138 450 грн.

Як вбачається з акту перевірки, ТзОВ «Ліхтнер Бетон Луцьк» укладено договір купівлі-продажу № 04/08 від 23.07.2008 року з фірмою "Людевіг Баумашінен ГмбХ", предметом якого є імпорт самохідного одноківшевого навантажувача Volvo L 110 Е, 2006 року випуску вартістю 115 000 євро. У договорі вказано, що оплата буде проводитись рівними частками щомісяця - 18 часток по 6388, 89 євро, починаючи з 01.09.2008 року.

За договором про відступлення права вимоги (цесії) № 01/09 від 31.07.2009 року первісний кредитор фірма "Людевіг Баумашінен ГмбХ" передала новому кредитору «Хавельконтор ГмбХ& Ко.КГ» право вимагати від боржника належного виконання зобов'язання щодо оплати решти вартості придбаного колісного навантажувача Volvo L 110 Е 2006 року випуску у розмірі 67070 євро, починаючи з 01.08.2009 року.

За період, що перевірявся по договору № 04/08 від 23.07.2008 року та по договору відступлення права вимоги (цесії) № 01/09 від 31.07.2009 року ТзОВ «Ліхтнер Бетон Луцьк» кошти на рахунок фірм нерезидентів не перераховувались. На порушення п.п. 135.5.4 п. 135.5. ст.135 ПК України ТзОВ «Ліхтнер Бетон Луцьк» не включено до складу доходів за ІV квартал 2011 року, суму кредиторської заборгованості у розмірі 67070 євро, за якою минув строк позовної давності 02.08.2012 року.

Крім цього, за ІV квартал 2012 року ТзОВ «Ліхтнер Бетон Луцьк» до доходів не включено суму кредиторської заборгованості згідно договору купівлі - продажу № 03/08 від 10.06.2008 року, згідно якого фірмою «Буркхард Ліхтнер с/о Ліхтнер Бетон ГмБХ&Ко. Бетрибс КГ» продано ТзОВ "Ліхтнер Бетон Луцьк" міксер Лібхер НТМ 904 на шассі Daimeler Chrysler за ціною 93500 євро на умовах оплати починаючи з серпня 2008 року рівними частками щомісяця - 12 часток по 7991,67 євро. На думку відповідача, 28.10.2011 року по даній сумі кредиторської заборгованості минув строк позовної давності, передбачений ст. 256,257 Цивільного кодексу України.

Позивачем 20.12.2012 року до Луцької ОДПІ подано заперечення на акт перевірки № 7072/22-1/35684017 від 14 грудня 2012 року. До заперечення були надані договір від 02.12.2009 року та угода від 02.12.2010 року. У вказаних договорах строки виконання зобов'язань по первісних договорах купівлі-продажу продовжені до 30.11.2015 року.

27.12.2012 року Луцькою ОДПІ товариству надано відповідь, в якій відповідачем зроблений висновок про відповідність вимогам чинного законодавства висновків, викладених в акті перевірки.

На підставі акту перевірки № 7072/22-1/35684017 від 14 грудня 2012 року Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0002702201 від 28.12.2012 року, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 319059 грн., за штрафними санкціями у розмірі 34613 грн., а всього на суму 353672 грн.

В подальшому, товариство неодноразово зверталось до Луцької ОДПІ та ДПС у Волинській області, оскаржуючи податкове повідомлення-рішення від 28.12.2012 року, однак скарги позивача залишились без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Поряд з цим, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 28.12.2012 року № 0002702201 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Порядок визначення доходів та їх склад встановлено ст.135 ПК України. Згідно п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначену на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України безнадійна заборгованість - це заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 5 статті 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Згідно з ч.1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору купівлі - продажу № 03/08 від 10.06.2008 року ТзОВ «Ліхтнер Бетон Луцьк» є покупцем товару у фірми «Буркхард Ліхтнер с/о Ліхтнер Бетон ГмБХ&Ко. Бетрибс КГ, а саме міксеру Лібхер НТМ 904 на шассі Daimeler Chrysler за ціною 93500 євро. Товарний рахунок підлягає оплаті починаючи з 08.2008 року рівними частками щомісяця - 12 часток по 7991,67 євро. Згідно цього договору позивач 03.07.2008 року отримав міксер Лібхер НТМ 904 на шассі Daimeler Chrysler вартістю 93500 євро, розрахунки проведені в сумі 23376 євро (остання проплата за цим договором позивачем здійснена 27.10.2008 року.)

В подальшому, між ТзОВ «Ліхтнер Бетон Луцьк» та фірмою «Буркхард Ліхтнер с/о Ліхтнер Бетон ГмБХ&Ко. Бетрибс КГ» укладений договір від 02.12.2009 року про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу № 03/08 від 10.06.2008 року, згідно якого сторони погодили збільшити позовну давність по всім правам і обов'язкам сторін по договору 03/08 і встановити її тривалістю в шість років. Пункт 4.4. основного договору викласти в наступній редакції: умови оплати - оплата товару в строк до 30.11.2015 року. Валюта платежу євро. Вказаний договір вступає в силу з моменту укладення та діє до виконання сторонами своїх зобов'язань. Вказаний договір скріплений печатками контрагентів та підписаний директором ТзОВ «Ліхтнер Бетон Луцьк» Парфенюком С.А. з однієї сторони та фірмою «Буркхард Ліхтнер с/о Ліхтнер Бетон ГмБХ&Ко. Бетрибс КГ» в особі пана Томаса Кріммана з іншої сторони.

Крім того, ТзОВ «Ліхтнер Бетон Луцьк» укладено договір купівлі-продажу № 04/08 від 23.07.2008 року з фірмою "Людевіг Баумашінен ГмбХ", предметом якого є імпорт самохідного одноківшевого навантажувача Volvo L 110 Е, 2006 року випуску вартістю 115 000 євро. У договорі вказано, що оплата буде проводитись рівними частками щомісяця - 18 часток по 6388, 89 євро, починаючи з 01.09.2008 року. Згідно цього договору позивач отримав одноківшевого навантажувача вартістю 115 000 євро, розрахунки проведено в сумі 47930 євро (остання проплата позивачем за цим договором здійснена 27.07.2009 року).

За договором про відступлення права вимоги (цесії) № 01/09 від 31.07.2009 року первісний кредитор фірма "Людевіг Баумашінен ГмбХ" передала новому кредитору «Хавельконтор ГмбХ& Ко.КГ» право вимагати від боржника належного виконання зобов'язання щодо оплати решти вартості придбаного колісного навантажувача Volvo L 110 Е 2006 року випуску у розмірі 67070 євро, починаючи з 01.08.2009 року.

Згідно угоди від 02.12.2010 року ТзОВ «Ліхтнер Бетон Луцьк» та фірма «Хавельконтор ГмбХ& Ко.КГ» домовились про те, що боржник зобов'язується сплатити залишкову вартість купленого колісного навантажувача Volvo L 110 Е, 2006 року в розмірі 67070 євро не пізніше 30.11.2015 року. Сторони погодили збільшити позовну давність по всім правам і обов'язкам сторін за вказаною угодою та основним договором і встановити її тривалістю в п'ять років. Угода від 02.12.2010 року підписана уповноваженими представниками сторін, скріплена печатками контрагентів, вступає в силу з моменту її укладення і діє до повного виконання.

Таким чином, враховуючи вищевказані додаткові договори, в яких сторонами збільшено позовну давність до п'яти років та продовжено терміни розрахунків за імпортовані товари до 30.11.2015 року, відсутні підстави вважати, що за відповідними зобов'язаннями минув строк позовної давності, а відтак помилковими є висновки відповідача щодо визначення кредиторської заборгованості товариства перед іноземними фірмами як безнадійної.

Суд не бере до уваги пояснення представника відповідача, про те що додаткові угоди не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (а по суті є нікчемними) з огляду на наступне.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулює Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 вищевказаного Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В судовому засіданні були досліджені оригінали договорів від 02.12.2009 року та від 02.12.2010 року. Вказані первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки мають всі обов'язкові реквізити, скріплені печатками та підписані уповноваженими представниками сторін.

Крім того, щодо неправомірності твердження відповідача про нікчемність договорів суд зазначає наступне.

Частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України (ЦК України) передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 2 статті 215, частини 1 статті 216 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, зокрема це: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до статті 207 Господарського кодексу України (ГК України) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути, на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Необхідними умовами для визнання зобов'язання недійсним відповідно до частини 1 статті 207 ГК України є, зокрема, його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Відповідачем (податковим органом) не доведено суду, що додаткові договори укладені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Сторони самостійно визначають форму договору. В силу статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення за істотними умовами договору однією із сторін; спір між сторонами щодо недійсності договору відсутній.

З огляду на викладене, кредиторська заборгованість позивача, не є безнадійною, а отже станом на ІV квартал 2011 року та ІІІ квартал 2012 року позивач не мав підстав включати кредиторську заборгованість у розмірі 1 444 541 грн. до доходів, відтак відсутнє порушення позивачем п.п. 135.5.4 п. 135.5. ст.135 ПК України та відповідно відсутні підстави для донарахування до сплати товариством податку на прибуток у розмірі 319 059 грн. та штрафних санкцій.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не доведено належними та допустимими доказами того, що товариство занизило податок на прибуток, а додаткові договори про продовження терміну розрахунків до 30.11.2015 року є нікчемними та такими, що не відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 28 грудня 2012 року № 0002702201 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З урахуванням ст.94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхтнер Бетон Луцьк" судові витрати у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 2294 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2402 від 22 квітня 2013 року.

Керуючись статтями 160, 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби № 0002702201 від 28 грудня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Бетон Луцьк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2294 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 28 травня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.М. Димарчук