Постанова № 31491072, 27.05.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2013 р. Справа № 906/178/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Савченко Г.І. ,

суддя Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Житомирської області від 18.04.2013 року у справі № 906/178/13-г

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз"

про стягнення 1180300,87 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Єфременка О.О.;

відповідача - Окушко О.В.;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до місцевого господарського суду із позовом до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" про стягнення 1180300,87 грн., з яких 1048618,64 грн. - основна заборгованості, 7063,77 грн. - інфляційні, 32632,05 грн. - 3% річних, 91986,42 грн. - пеня.

Заявою від 03.04.2013 року позивач уточнив свої вимоги та просив стягнути з відповідача 1048618,64 грн. основної заборгованості, 7063,77 грн. інфляційних, 30626,64 грн. - 3% річних та 91986,42 грн. пені.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 18.04.2013 року (суддя Кудряшова Ю.В.) із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, вказаний позов задоволено частково. Зменшено розмір пені, що підлягає стягненню до 26821,89 грн. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 716644,77 грн. - заборгованості, з яких: 652132,57 грн. - основного боргу, 26821,89 грн. - пені, 7063,67 грн. - інфляційних та 30626,64 грн. - 3% річних, а також 15584,64 грн. сплаченого судового збору. Припинено провадження у справі в частині стягнення 396386,07 грн. основного боргу. Відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення 2580,12 грн. пені.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що на виконання умов договору №14/2222/11 від 30.09.2011 року позивач протягом жовтня - грудня 2011 року, січня - лютого 2012 року передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 2338652,53 грн. Однак, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, за отриманий газ розрахувався невчасно та не в повному обсязі, в результаті чого перед позивачем виникла заборгованість за переданий природний газ в сумі 1048618,64грн. З огляду на те, що під час розгляду справи відповідачем сплачено 396486,07грн. боргу на підставі п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суд припинив провадження у справі в цій частині. Перевіривши розрахунок пені, суд прийшов до висновку, що обґрунтованим є розрахунок пені, наданий відповідачем, відповідно до якого сума пені складає 89406,30 грн. Проте, суд скористався своїм правом наданим п.3 ч.1 ст.83 ГПК України та зменшив розмір заявленої до стягнення пені до 33365,50 грн. В задоволенні позову щодо стягнення 2580,12 грн. пені суд відмовив, оскільки термін нарахування сплинув.

Крім того, перевіривши правильність нарахування 3 % річних та інфляційних, суд прийшов до висновку, що розрахунки є арифметично вірними, відповідають вимогам чинного законодавства та не суперечать положенням договору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині зменшення розміру пені на 62584,41 грн. та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Апелянт зокрема зазначає, що господарський суд при вирішенні питання щодо зменшення пені повинен був об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, оцінити причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, невідповідність розміру штрафних санкцій наслідкам порушення.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду Житомирської області від 18.04.2013 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві вказує на те, що збільшення розміру пені призведе до зупинення виробничої діяльності відповідача, позбавить його можливості проводити розрахунки за поставлений природний газ у поточному році, у той час як нормальна господарська діяльність відповідача має важливе стратегічне значення для функціонування економіки регіону, забезпечення соціально-побутових потреб населення та інших споживачів у природному газі.

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та відзиву на неї.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2011 року між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та ПАТ по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (покупець) було укладено договір №14/2222/11 на купівлю-продаж природного газу, згідно п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для потреб суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (в обсягах природного газу, що використовуються для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами), надалі споживачам, та використовується теплогенеруючими (теплопостачальними) підприємствами на власні потреби та втрати, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору (а.с. 9-13).

Відповідно до п.1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується споживачами покупця виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, (далі - споживачам покупця) та використовується теплогенеруючими (теплопостачальними) підприємствами на власні потреби та втрати.

За приписами п.2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року газ в обсязі до 1050,000 тис.куб.м., у тому числі по місяцях кварталів у 2011 році: жовтень - 50000, листопад - 100000, грудень - 150000, у 2012 році: січень - 150000, лютий - 150000, березень - 100000, квітень - 50000, жовтень - 50000, листопад - 100000, грудень - 150000.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати підписані та скріплені печаткою покупця продавцеві два примірника акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно із п. 5.2 договору ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3023,50 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3023,50грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 3628,20 грн. До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 285,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 342,00 грн. Всього до оплати за природний газ та послуги з його транспортування - 3308,50 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ -3970,20 грн.

Відповідно до п. 11.1 договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 року до 31.12.2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуги з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Як правильно встановлено судом першої інстанцій, на виконання договору протягом жовтня - грудня 2011 року, січня - лютого 2012 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 2338652,53 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.10.2011 року на суму 177804,95 грн., від 30.11.2011 року на суму 405688,57 грн., від 31.12.2011 року на суму 406160,41 грн., від 31.01.2012 року на суму 586524,33 грн., від 29.02.2012 року на суму 762474,27 грн. (а.с. 18-22).

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порядок та строк оплати послуг визначений сторонами в п. 6.1 договору, згідно з яким оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Враховуючи те, що акти здачі - приймання робіт, передбачені п. 3.4 договору підписані уповноваженими представниками сторін 31.10.2011 року, 30.11.2011 року, 31.12.2011 року, 31.01.2012 року, 29.02.2012 року, відповідач зобов'язаний був здійснити розрахунок за надані послуги до 14.11.2011 року, 14.12.2011 року, 14.01.2012 року, 14.02.2012 року, 14.03.2012 року, відповідно.

У той же час, як вбачається із виписки ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" по операціям з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз", розрахунок за поставлений природний газ останній належним чином не виконав, в результаті чого його борг складає 1048618,64грн.

Колегією суддів також встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції ПАТ по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" сплатило основний борг у сумі 396486,07 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12 від 07.03.2013 року (а.с. 139).

Поряд з тим, суд першої інстанції у резолютивній частині оскарженого рішення помилково вказав про припинення провадження в частині стягнення з відповідача 396386,07 грн. основного боргу, хоча ПАТ по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" сплатило 396486,07 грн.

За таких обставин, рішення від 18.04.2013 року в указаній частині підлягає зміні, а провадження в частині стягнення з відповідача 396486,07 грн. основного боргу на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України припиненню.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що у решті відповідач свої зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, внаслідок чого допустив прострочення його виконання.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11, з ч. 2 ст. 509, ЦК України зобов'язання виникають з договорів та інших правочинів.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно врахував положення ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 509, 610, 611 ЦК України щодо законодавчого визначення поняття зобов'язання, його порушення відповідачем та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення із відповідача 652132,57 грн. (1048618,64грн. - 396486,07 грн.) основного боргу.

Що стосується стягнення з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" 91986,42 грн. пені, 30626,64 грн. - 3 % річних та 7063,77 грн. інфляційних, апеляційний суд виходить з наступного.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як слідує зі змісту п.7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Неустойка нараховується продавцем протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем за порушення відповідачем грошового зобов'язання на підставі п. 7.2 договору здійснено нарахування 91986,42 грн. пені, у тому числі 8408,12 грн. за період з 15.01.2012 року по 14.03.2012 року (за зобов'язаннями грудня 2011 року), 26291,02 грн. за період з 15.02.2012 року по 14.08.2012 року (за зобов'язаннями січня 2012 року), 57287,28 грн. за період з 15.03.2012 року по 14.09.2012 року (за зобов'язаннями лютого 2012 року).

Поряд з тим, як вбачається із протоколу судового засідання від 18.04.2013 року відповідачем було заявлено клопотання про застосування позовної давності до вимоги про стягнення боргу за актом від 31.12.2011 року.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 267 ЦК України та те, що із позовом до суду ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось 29.01.2013 року, а пеня за актом від 31.12.2011 року нарахована за період з 15.01.2012 року по 14.03.2012 року за кожен день прострочення виконання зобов'язання, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові в частині стягнення 2580,12 грн. пені за період з 15.01.2012 року по 28.01.2013 року.

Колегією суддів встановлено, що у решті позивачем правильно здійснено нарахування 89406,30 грн. пені з наступного дня, коли зобов'язання мало бути виконано, в межах шестимісячного строку щодо кожного підписаного акту окремо та у відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

У той же час, розглядаючи вимогу в частині стягнення пені, суд першої інстанції скористався своїм правом наданим ст. 233 ГК України, ст. 83 ГПК України та зменшив її розмір на 70 %.

Поряд з цим, у апеляційній скарзі НАК "Нафтогаз України" як на підставу скасування рішення місцевого господарського суду від 18.04.2013 року посилається на те, що суд не обґрунтував винятковості даного випадку виходячи з інтересів сторін.

Колегія суддів частково погоджується із вказаним твердженням апелянта, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно із ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Суд першої інстанції, зменшуючи заявлену до стягнення пеню, взяв до уваги те, що ПАТ "Коростишівгаз" є некомерційною збитковою організацією, затримка платежів за природний газ частково відбулася не з вини відповідача, внаслідок чого суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру пені на 70%.

Колегія суддів зауважує, що майновий стан відповідача та його соціальна значущість має значення при вирішенні питання про зменшення розміру пені, втім, розмір, до якого суд зменшив пеню з 89406,30 грн. до 26821,89 грн. (на 70 %) не відповідає вимогам співрозмірності та не враховує інтереси позивача, що в свою чергу, суперечить принципу рівності сторін в господарському процесі. При цьому, колегія суддів враховує те, що відповідач не є безпосереднім постачальником газу для населення.

З огляду на викладене, оскаржене рішення в частині зменшення пені підлягає зміні, а стягнення з ПАТ "Коростишівгаз" пені в сумі 44703,15 грн. (тобто зменшення розміру на 50%) є співмірним, в контексті інтересів позивача та відповідача.

Стосовно вирішення судом першої інстанції спору в частині розміру 3% річних та інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, апеляційний суд виходить з наступного.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів встановила, що надані позивачем розрахунки інфляційних витрат та 3% річних є арифметично вірними та відповідають вимогам чинного законодавства. Отже, місцевим господарським судом правильно стягнуто з відповідача інфляційних втрат в сумі 7063,67 грн., а також 30626,64 грн. - 3 % річних.

Інші доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволити частково.

Рішення господарського суду Житомирської області від 18.04.2013 року у справі № 906/178/13-г змінити, виклавши п. 2, 3, 4 його резолютивної частини в наступній редакції:

"2.Зменшити розмір пені, що підлягає стягненню до 44703,15 грн.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (12501, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Більшовицька, 55, ід. код 20413052) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6. ід. код 20077720) 734526,03 грн. заборгованості, з яких: 652132,57 грн. - основного боргу, 44703,15 грн. - пені, 7063,67 грн. - інфляційних, 30626,64 грн. - 3% річних, а також 15584,64 грн. сплаченого судового збору.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 396486,07 грн. основного боргу".

У решті рішення господарського суду Житомирської області від 18.04.2013 року залишити - без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (12501, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Більшовицька, 55, ід. код 20413052) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6. ід. код 20077720) 245,79 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Житомирської області видачу судових наказів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Справу №906/178/13-г повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Грязнов В.В.