Постанова № 31490969, 08.05.2013, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

255/2755/13-а

Провадження № 2а/255/133/13

Справа 255/2755/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого - судді Орєхова О.І.,

при секретарі - Лисенко Л.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Базикіної Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Донецької міської ради про визнання недійсним рішення та зобов»язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Донецької міської ради про визнання недійсним рішення та зобов»язання вчинити певні дії, посилаючись на наступні обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Конституції України, кожний громадянин має право користуватися землею як і іншими природними об'єктами права власності народу України у відповідності до закону.

Пункт «Г» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України визначає право громадян України на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах міста - у розмірі не більше 0,10 гектара.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності, за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх 'повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 3 ст. 116 Земельного кодексу України встановлює, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської .міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Так, реалізуючі положення ст.ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, він, ОСОБА_3 (далі за текстом цієї адміністративної позовної заяви - Позивач) 03 жовтня 2012 звернувся до Донецької міської ради (далі за текстом цієї адміністративної позовної заяви -Відповідач) через Управління Донецької міської Ради «Єдиний дозвільний центр» із заявою (клопотанням) про вибір місця розташування земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку (реєстраційний номер 09002610): місце розташування земельної ділянки згідно із заявою: м. Донецьк, Куйбишевський район, по вул. Солов'яненка. Зазначене підтверджується копією заяви (клопотання) Позивача про вибір місця розташування земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого, будинку, та описом з відміткою Управління Донецької міської Ради «Єдиний дозвільний центр» про її прийняття, реєстраційний номер 09002610.

Заявлений Позивачем орієнтований розмір земельної ділянки 0,10 га та її місце розташування (вул. Солов'яненка, м. Донецьк) в повній мірі відповідають цілі її безоплатної передачі відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України.

До заяви (клопотання) Позивачем додано пакет документів, а саме: викопіювання 1:2000 з чергового кадастрового плану міста (УЗР Держкомзему); викопіювання з генерального плану 1:2000 з нанесеними червоними лініями та позначенням орієнтованих меж та розмірів земельної ділянки; викопіювання з генерального плану 1:500 з нанесеними червоними лініями та позначенням орієнтованих меж та розмірів земельної ділянки; нотаріально посвідчена згода землекористувача земельної ділянки від 02 жовтня 2012 року; довідку філії ДП «Центр ДЗК»; копія паспорта та ідентифікаційного коду.

Станом на момент подання Позивачем заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку (реєстраційний номер 09002610) до Донецької міської ради, позначена на графічному матеріалі земельна ділянка по вул. Солов'яненка у м. Донецьку не знаходилася у приватній власності інших осіб, про що свідчить відсутність її позначення разом із кадастровим номером на викопіюваннях 1:2000 Головного управління містобудування та архітектури Донецької міської ради, 1:500 Головного управління містобудування та архітектури Донецької міської ради (інвентарний номер 46369), 1:2000 Управління Держкомзему (інвентарний номер 1759).

Вищенаведена земельна ділянка призначена для забудови жилими будинками.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Стаття 25 цього ж закону визначає, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглянути і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх видання.

Згідно ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 26 цього закону визначений перелік питань, вирішення яких відноситься до відання місцевих рад. Відповідно до п. 34, ч. 1, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питання регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень.проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Отже, в силу положень п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України - єдиним органом, що має право вирішувати питання щодо надання дозволу особі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надання мотивованої відмови у його наданні є, у даному випадку Донецька містка рада спосіб, а способом передачі прав на земельні ділянки територіальної громади юридичним та фізичним особам є пленарне засідання ради.

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140,143,144,146 Конституції України.

З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у етапі 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із -сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

Рішення Донецької міської ради від 01 лютого 2013 року № 27/111 відмовлено ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки м. Донецьк, Куйбишевський район, по вул. Солов'яненка.

Підставою для відмови Позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки м. Донецьк, Куйбишевський район, по вул. Солов'яненка став мораторій на зміну цільового призначення земель рекреаційного призначення та встановлення границь парку «Студентський».

Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України: «Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень,проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку».

Отже, ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав для надання відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Посилання Донецької міської ради на мораторій на зміну цільового призначення земель рекреаційного призначення та встановлення границь парку «Студентський» є безпідставним та суперечить положенням ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Таким чином, рішення Донецької міської ради від 01 лютого 2013 року № 27/111 про відмову ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки м. Донецьк, Куйбишевський район, по вул. Солов'яненка є незаконним та суперечить ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Просив суд визнати недійсним з моменту прийняття рішення Донецької міської ради № 27/111 від 01 лютого 2013 року «Про відмову ОСОБА_3 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул. Солов'яненка у Куйбишевському районі»; зобов'язати Донецьку міську раду (83050, Донецька обл., місто Донецьк, Ворошиловський район, вул. Артема, буд. 98, код ЄДРПОУ 26502957) на найближчому пленарному засіданні повторно розглянути заяву (клопотання ) фізичної особи ОСОБА_3 від 03 жовтня 2012 про вибір місця розташування земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку (реєстраційний номер 09002612) та вирішити відповідно до чинного законодавства України станом на день подання заяви (клопотання) фізичної особи ОСОБА_3 від 03 жовтня 2012 року про вибір місця розташування земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку (реєстраційний номер 09002612) питання стосовно надання фізичній особі ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку згідно із її заявою (клопотання) від 03 жовтня 2012 року (реєстраційний номер 09002612); всі судові витрати розподілити згідно Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності підтримав позовні вимоги позивача ОСОБА_3, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просив адмінінстративний позов позивача ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Базикіна Я.О., яка діє на підставі довіреності в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог позивача ОСОБА_3, просила відмовити позивачу в задоволенні вимог в повному обсязі, оскільки вимоги позивача є необгрунтованими та безпідставними. Доповнила, що рішення Донецької міської ради № 27/111 від 01 лютого 2013 року «Про відмову ОСОБА_3 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул. Солов'яненка у Куйбишевському районі» прийнято у відповідності із діючим законодавством. Щодо зобов'язання Донецьку міську раду (83050, Донецька обл., місто Донецьк, Ворошиловський район, вул. Артема, буд. 98, код ЄДРПОУ 26502957) на найближчому пленарному засіданні повторно розглянути заяву (клопотання ) фізичної особи ОСОБА_3 від 03 жовтня 2012 про вибір місця розташування земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку (реєстраційний номер 09002610) та вирішити відповідно до чинного законодавства України станом на день подання заяви (клопотання) фізичної особи ОСОБА_3 від 03 жовтня 2012 року про вибір місця розташування земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку (реєстраційний номер 09002610) питання стосовно надання фізичній особі ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку згідно із її заявою (клопотання) від 03 жовтня 2012 року (реєстраційний номер 09002610), то такі вимоги є також незаконними, так як за результатими розгляду заяви ( клопотання ) позивача від 03.10.2012 року вже була розглянута Донецькою міською радою, за результатами її розгляду 01.02.2013 року прийнято відповідне рішення та після його прийняття усі документи разом із заявою були повнернуті позивачу. Отже, чинним законодавством не передбачений повторний розгляд заяви ( клопотання ).

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягють задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, основною умовою судового захисту є порушення суб'єктивного права або охоронюваного законом інтересу особи.

Пунктом 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Судом встановлені наступні обставини.

03.10.2012 до Донецької міської ради звернувся ОСОБА_3 із заявою (клопотанням) про вибір місця розташування земельної ділянки, в якій просив надати йому безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,1000 га по ул. Солов'яненко у Куйбишевському районі м. Донецька.

За результатами розгляду даної заяви Донецькою міською радою в межах повноважень та на підставі діючого законодавства 01.02.2013 прийнято рішення №27/111 «Об отказе ОСОБА_3 в предоставлении разрешения на разработку проекта землеустройства по отводу земельного участкав собственность для строительства и обслуживания жилого дома, хозяйственных построек и сооружений по улице Соловьяненко в Куйбышевском районе».

Підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки м. Донецьк, Куйбишевський район, по вул. Солов'яненка став мораторій на зміну цільового призначення земель рекреаційного призначення та встановлення границь парку «Студентський».

Позивач вважає, що посилання Донецької міської ради на мораторій на зміну цільового призначення земель рекреаційного призначення та встановлення границь парку «Студентський» є безпідставним та суперечить положенням ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, а тому вищевказане рішення відповідача повинно бути судом визнано недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Земельні відносини на території міста Донецька регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими спеціальними законами та Порядком передачі земельних ділянок юридичним та фізичним особам у власність та у користування у місті Донецьку, затвердженим рішенням Донецької міської ради від 21.12.2011 № 11/31 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно з вимогами ст. 81 ч.1 п. «б» Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безкоштовної передачі із земель комунальної власності.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 3 ст. 116 Земельного кодексу України встановлює, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Пункт «Г» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України визначає право громадян України на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах міста - у розмірі не більше 0,10 гектара.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Стаття 25 цього ж закону визначає, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглянути і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх видання.

Згідно ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 26 цього Закону визначений перелік питань, вирішення яких відноситься до відання місцевих рад.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питання регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Статтею 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Так, зокрема, порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам на території м. Донецька регулюється ст. 118 Земельного кодексу України та Порядком.

Отже, 03.10.2012 до Донецької міської ради звернувся ОСОБА_3 із заявою (клопотанням) про вибір місця розташування земельної ділянки, в якій просив надати йому безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,1000 га по ул. Солов'яненко у Куйбишевському районі м. Донецька.

За результатами розгляду даної заяви Донецькою міською радою в межах повноважень та на підставі діючого законодавства 01.02.2013 прийнято рішення №27/111 «Об отказе ОСОБА_3 в предоставлении разрешения на разработку проекта землеустройства по отводу земельного участкав собственность для строительства и обслуживания жилого дома, хозяйственных построек и сооружений по улице Соловьяненко в Куйбышевском районе».

Так, згідно частини 1 статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовані розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Правовими нормами частини 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що рада за результатами розгляду такого клопотання приймає рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову у наданні такого дозволу. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Встановлено, що керуючись зазначеними положеннями Земельного кодексу України, відповідачем Донецькою міською радою прийнято рішення саме про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, виходячи з наступного.

23.12.2009 року Донецькою міською радою прийнято рішення № 40/37 «О придании земельным участкам зеленых зон и зеленых насаждений на территории города Донецка статуса городских скверов и парков», яким було визначено статус парку «Студентський».

На виконання рішення міської ради від 23.12.2009 № 40/37, Програми розвитку земельних відносин та охорони земель на 2011-2015 роки, затвердженої рішенням міської ради від 14.01.2011 № 3/36, враховуючи матеріали з інвентаризації меж парку «Студентський» на території міста Донецька, 01.02.2013 Донецькою міською радою прийнято рішення № 27/106 «Про затвердження меж парку «Студентський» на території міста Донецька».

Пунктом 1 даного рішення встановлено та затверджено межі парку «Студентський» у місті Донецьку.

Пунктом 2 зазначеного рішення міською радою вирішено виключити на території парку «Студентський» господарську діяльність, яка перешкоджає чи може перешкоджати його використанню за цільовим призначенням, а також негативно впливає на природний стан цих земель.

Тобто, Донецькою міською радою прийняті рішення, якими затверджено певну містобудівну документацію та схеми землеустрою, місце розташування земельної ділянки, клопотання щодо якої подане позивачем, не відповідала вимогам містобудівної документації, що в свою чергу послужило підставою для відмови у її переданні, передбаченої ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Вказані рішення Донецької міської ради від 23.12.2009 № 40/37, Програми розвитку земельних відносин та охорони земель на 2011-2015 роки, затвердженої рішенням міської ради від 14.01.2011 № 3/36, враховуючи матеріали з інвентаризації меж парку «Студентський» на території міста Донецька та рішення № 27/106 «Про затвердження меж парку «Студентський» на території міста Донецька» від 01.02.2013 Донецькою міською радою є не скасованими та наданий час чинними.

Крім того, частиною 1 статті 1 Закону України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення вмістах та інших населених пунктах» введено мораторій строком на п'ять років на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення незалежно від форми власності в містах та інших населених пунктах, а саме: земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень.

Отже, зазначене також унеможливлює погодження розташування земельної ділянки позивачці, оскільки зміна її цільового призначення заборонена законодавством.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що відповідно до листа ГлавУМА від 19.10.2012 №01/17-4203 земельна ділянка, щодо якої позивач звернувся з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо її відведення, знаходиться у користуванні третіх осіб. Зазначений факт не заперечується і самим позивачем, оскільки до клопотання разом з іншими документами ним подано заяву (письмову згоду землекористувача) ТОВ «БІЗНЕСБУДІНВЕСТ».

Згідно зазначеної заяви ТОВ «БІЗНЕСБУДІНВЕСТ» на користь позивача відмовляється від права землекористування частиною земельної ділянки та надає згоду на вилучення із землекористування частини земельної ділянки несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 1410137400:00:032:0167) загальною площею 16057 кв. м., розташованої по вул. Солов'яненка у Куйбишевському районі Донецька, наданої в оренду на підставі рішення Виконавчого комітету Донецької міської ради від 31.10.2007 № 667 та Договору оренди земельної ділянки від 31.12.2007, у площі 0,10 га згідно доданих графічних матеріалів.

Натомість, статтею 8 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу.

Тобто, заява (письмова згода землекористувача) ТОВ «БІЗНЕСБУДІНВЕСТ» не може бути врахована при вирішенні питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Крім того, в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження недійсності оскаржувального рішення, а також з боку як позивача, так і представника не надано жодного належного та допустимого доказу недійсності оскаржувального рішення Донецької міської ради, а тому підстав для визнання його недійсним у суду відсутні, а отже, вимоги позивача ОСОБА_3 в частині визнання недійсним з моменту прийняття рішення Донецької міської ради № 27/111 від 01 лютого 2013 року «Про відмову ОСОБА_3 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул. Солов'яненка у Куйбишевському районі» є такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача ОСОБА_3 в частині зобов'язання Донецьку міську раду (83050, Донецька обл., місто Донецьк, Ворошиловський район, вул. Артема, буд. 98, код ЄДРПОУ 26502957) на найближчому пленарному засіданні повторно розглянути заяву (клопотання ) фізичної особи ОСОБА_3 від 03 жовтня 2012 про вибір місця розташування земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку (реєстраційний номер 09002610) та вирішити відповідно до чинного законодавства України станом на день подання заяви (клопотання) фізичної особи ОСОБА_3 від 03 жовтня 2012 року про вибір місця розташування земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку (реєстраційний номер 09002610) питання стосовно надання фізичній особі ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку згідно із її заявою (клопотання) від 03 жовтня 2012 року (реєстраційний номер 09002610), то суд приходить до наступного.

Встановлено, що заява позивачки від 03.10.2012 року вже була розглянута Донецькою міською радою.

За результатами її розгляду 01.02.2013 було прийнято відповідне рішення.

Встановлено, що після прийняття рішення усі документи разом із заявою були повернуті позивачці.

До того ж, чинним законодавством не передбачений повторний розгляд заяви (клопотання).

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому, позовні вимоги позивача ОСОБА_3 в частині зобов'язання Донецьку міську раду (83050, Донецька обл., місто Донецьк, Ворошиловський район, вул. Артема, буд. 98, код ЄДРПОУ 26502957) на найближчому пленарному засіданні повторно розглянути заяву (клопотання ) фізичної особи ОСОБА_3 від 03 жовтня 2012 про вибір місця розташування земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку (реєстраційний номер 09002610) та вирішити відповідно до чинного законодавства України станом на день подання заяви (клопотання) фізичної особи ОСОБА_3 від 03 жовтня 2012 року про вибір місця розташування земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку (реєстраційний номер 09002610) питання стосовно надання фізичній особі ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку згідно із її заявою (клопотання) від 03 жовтня 2012 року (реєстраційний номер 09002610) є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 12, 26, 81, 116, 118 Земельного кодексу України, ст. 8 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 2, 6, 17, 60, 71, 104, 158, 159, 161, 162, 163 КАС України, ст.ст. 1, 10, 25, 26, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Донецької міської ради про визнання недійсним рішення та зобов»язання вчинити певні дії, - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова у повному обсязі виготовлена 13 травня 2013 року.

Постанова надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька О.І. Орєхов