Справа № 473/1632/13-ц
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
"30" травня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі - Кашарайло А.А.,
за участю: представника позивача Мирненка Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
В квітні 2013 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказував, що 11 січня 2008 року ВАТ «Державний ощадний банк України» (правонаступником якого є позивач) уклав з ОСОБА_2 договір про іпотечний кредит за №5, відповідно до якого банк надав останньому на придбання будинку кредит в загальному розмірі 450 000 грн. на строк до 10 січня 2018 року, а останній зобов'язався щомісячно частинами повертати отриманий кредит згідно узгодженого сторонами графіку погашення, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 15 % річних (після внесення змін до договору - 17 % річних) від суми залишку заборгованості по кредиту, щомісячно вносити комісію за супроводження кредиту в розмірі 0,05 % від суми кредиту.
Наслідками порушення умов кредитного договору в частині своєчасного виконання зобов'язань позичальником є право позивача вимагати від нього сплату неустойки (пені) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
В порядку забезпечення виконання умов кредитного договору 11 січня 2008 між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 було додатково укладено іпотечний договір за яким останній передав позивачу в іпотеку належний йому на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1, ринковою вартістю 653 187 грн.
В зв`язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 07 грудня 2010 року з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» було стягнуто заборгованість за кредитним договором станом на 01 листопада 2010 року, а саме: залишок поточного кредиту в розмірі 326 248,97 грн., прострочену заборгованість по кредиту в розмірі 78 750 грн., прострочену заборгованість по відсоткам в розмірі 85 284,09 грн., заборгованість по комісії за супроводження кредиту - 3 858,78 грн., пеню в розмірі 25 083,78 грн., а всього - 519 225,62 грн.
Вирішено стягнути заборгованість шляхом звернення стягнення на заставлене нерухоме майно.
Оскільки рішення суду повністю не виконане, ОСОБА_2 продовжує не виконувати умови кредитного договору, а тому ПАТ «Державний ощадний банк України» просив стягнути з нього заборгованість за договором, яка виникла після винесення судового рішення, а саме за період з 01 листопада 2010 року по 01 квітня 2013 року,
зокрема: заборгованість по відсоткам в розмірі 166 182,73 грн., заборгованість по комісії за супроводження кредиту в розмірі 3 969,38 грн., пеню за порушення умов договору - 108 264,87 грн., а всього 278 416,98 грн.
В судовому засіданні представник позивача Мирненко Д.С. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, судом відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.
Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема судом встановлено, що 11 січня 2008 року ВАТ «Державний ощадний банк України» (правонаступником прав та обов'язків якого є позивач) уклав в письмовій формі з ОСОБА_2 договір про іпотечний кредит за №5 в якому сторони узгодили всі його умови.
Договір діє з моменту підписання та до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до договору банк зобов'язався видати, а в подальшому видав позичальнику на придбання будинку кредит в загальному розмірі 450 000 грн. на строк до 10 січня 2018 року.
Зі своєї сторони позичальник зобов'язався щомісячно частинами повертати отриманий кредит згідно узгодженого сторонами графіку погашення, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 15 % річних (після внесення змін до договору - 17 % річних) від суми залишку заборгованості по кредиту, щомісячно вносити комісію за супроводження кредиту в розмірі 0,05 % від суми кредиту та інші передбачені договором платежі.
Наслідками порушення умов кредитного договору в частині своєчасного виконання зобов'язань позичальником є право позивача вимагати від нього сплату неустойки (пені) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
В порядку забезпечення виконання умов кредитного договору 11 січня 2008 між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 було додатково укладено іпотечний договір за яким останній передав позивачу в іпотеку належний йому на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1, ринковою вартістю 653 187 грн.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю суму позики в строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, при цьому позикодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму позики та внести інші платежі, передбачені договором.
Крім цього, положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобов'язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов'язання забезпечується зокрема неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення яких встановлюється в законі або договорі.
З матеріалів справи вбачається те, що в зв`язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 07 грудня 2010 року з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» було стягнуто заборгованість за кредитним договором станом на 01 листопада 2010 року, а саме: залишок поточного кредиту в розмірі 326 248,97 грн., прострочену заборгованість по кредиту в розмірі 78 750 грн., прострочену заборгованість по відсоткам в розмірі 85 284,09 грн., заборгованість по комісії за супроводження кредиту - 3 858,78 грн., пеню в розмірі 25 083,78 грн., а всього - 519 225,62 грн.
Вирішено стягнути заборгованість шляхом звернення стягнення на заставлене нерухоме майно.
Проте судове рішення на час розгляду справи повністю не виконане, при цьому ОСОБА_2 продовжує не виконувати умови кредитного договору.
Внаслідок цього виникла заборгованість за період з 01 листопада 2010 року по 01 квітня 2013 року, зокрема: заборгованість по відсоткам в розмірі 166 182,73 грн., заборгованість по комісії за супроводження кредиту в розмірі 3 969,38 грн., нарахована пеня за порушення умов договору з приводу якої жодною зі сторін не подавалася заява про застосування позовної давності - 108 264,87 грн., а всього 278 416,98 грн.
За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання - правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема із договорів та інших правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України.
В договорі сторони не узгодили між собою інших підстав для припинення зобов'язання.
Зокрема, відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним виконання зобов'язання є виконання, прийняте кредитором у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Таким чином наявність рішення суду про стягнення боргу за грошовим зобов'язанням, що не було виконане вчасно, не може свідчити про припинення між сторонами зобов'язання до дня його фактичного виконання.
Тому відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 278 416,98 грн.
В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 2 784,17 грн. судових витрат.
Керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором про іпотечний кредит №5 від 11 січня 2008 року, що утворилася за період з 01 листопада 2010 року по 01 квітня 2013 року в загальному розмірі 278 416 (двісті сімдесят вісім тисяч чотириста шістнадцять) гривень 98 копійок, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 29095917401011, МФО 326461, код ЄДРПОУ 09326464), а також 2 784 (дві тисячі сімсот вісімдесят чотири) гривні 98 копійок судових витрат, перерахувавши кошти на цей же рахунок.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.В. Вуїв
Судове рішення № 31489671, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 30.05.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 473/1632/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: