Рішення № 31488447, 24.05.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 243/3507/13-ц

№ 2/243/1499/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Руденко Л.М.

при секретарі - Кобець О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Содовий завод" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2013р. до Слов'янського міськрайонного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ВАТ "Содовий завод" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати, мотивуючи свої вимоги тим, що вона працювала у відповідача в період з 04 жовтня 1993 року по 10 листопада 2003 року. Згідно записів у її трудовій книжці у відповідності до наказу № 272 від 04.10.1993 року вона була прийнята у відповідача на роботу інженером - конструктором проектно - конструкторського відділу. Наказом № 127 від 10.11.2003 року вона була звільнена з роботи. 3 жовтня 1996 року ВАТ «Содовий завод» припинило виплачувати працівникам заробітну плату. Вона неодноразово зверталася до відповідача з вимогою виплатити їй заборговану заробітну плату, але кожний раз отримувала відмову щодо цього через відсутність у нього нібито коштів.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні робітника виплата грошових сум, які йому належать, проводиться підприємством в день звільнення. У випадку спору про розмір сум, належних робітнику при звільненні, власник зобов'язаний в зазначений вище термін в любому випадку виплатити суму, яку він не оспорює. На момент її звільнення такого спору між нею та відповідачем не було.

При її звільненні з підприємства відповідач був зобов'язаний провести зі нею повний розрахунок, однак цього не зробив, мотивуючи це скрутним фінансовим становищем. Станом на час її звільнення і на теперішній час заборгованість по заробітній платі відповідача з вересня 2003 року по листопад 2003 року складає: вересень - 239.40 грн., жовтень - 299.85 грн., листопад - 673.95 грн., а всього: 1139 грн. 16 коп. згідно його довідки № 24 - 8520 від 29 листопада 2012 року.

Після звільнення з роботи вона неодноразово зверталася до відповідача за отриманням невиплаченої заробітної плати, але кожний раз отримувала відмову щодо цього через відсутність у нього нібито коштів.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду № 2/0544/3743/2012 від 26 грудня 2012 року вона має право на утримання від ВАТ «Содовий завод» заборгованої зарплати в розмірі 1139 грн. 00 коп. та заробітної плати в межах платежу за один місяць.

Зазначає, що на час подання позову відповідача, як юридичну особу, не знято з реєстрації і не ліквідовано відповідно до ухвали господарського суду Донецької області від 11 вересня 2012 року. Позовна давність не повинна застосовуватись за вимогами про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні робітника за нормами чинного законодавства України.

Згідно ст. 117 КЗпП України у випадку невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, підприємство зобов'язано виплатити його середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку. Відповідно до вищевказаної довідки відповідача її середній заробіток за 2 останні місяці роботи складав 232 грн. 66 коп.

В зв'язку з наведеним вважає, що відповідач повинен виплатити на її користь середній заробіток в сумі 25503 грн. 61 коп. за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме з 11 листопада 2003 року по день постанови судом рішення по справі.

Згідно ст. 34 Закону України «Про оплату праці» та відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів від 21.02.2001р. №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати» підприємства, установи та організації всіх форм господарювання, які своєчасно не виплатили своїм працівникам заробітну плату за 1998-2000 рр., зобов'язані під час цієї заборгованої заробітної плати нараховувати та виплачувати працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів від 20.12.97р. №1427 (із змінами, внесеними постановою від 23.04.99р. №692).

В зв'язку з наведеним вважає, що відповідач повинен виплатити на її користь компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 1872 грн. 41 коп., а саме з 01 грудня 2003 року по день постанови судом рішення по справі.

Просила суд стягнути з ВАТ «Содовий завод» м. Слов»янськ на її користь компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 1872 грн. 41 коп., її середній заробіток в сумі 25503 грн. 61 коп. за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме з 11 листопада 2003 року по день постанови судом рішення по справі.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні не був присутній, але надав до суду заяву, в якої просив розглянути справу без його участі, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ВАТ «Содовий завод» в судовому засіданні не був присутній, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, а тому суд, зі згоди позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення по справі, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 з 04 жовтня 1993 року по 10 листопада 2003 року працювала у відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Содовий завод", що підтверджено записами у трудовій книжці (а.с. 6). При звільненні з нею не було проведено повного розрахунку і заборгованість по заробітній платі станом на 01.11.2012 року складає 1139,16 грн., що підтверджується довідкою відповідача від 29.11.2012 року (а.с. 9).

Відповідно до рішення Слов'янського міськрайонного суду від 26.12.2012 року було стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 1139 грн.

Вирішуючи питання стосовно виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, суд виходить з наступного.

Як роз'яснено у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" №13 від 24 грудня 1999 року, не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Крім того, згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 116,117,237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого починається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Виходячи з встановлених по справі обставин та наведених законодавчих норм права та роз'яснень Пленуму Верховного суду України суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку підлягають частковому задоволенню. Виходячи з періоду затримки ( з 2003 року по 2013 рік), економічного та фінансового становища підприємства (визнання його банкрутом і в той же час тривалість проведення ліквідаційної процедури), а також штучне накопичення суми середнього заробітку з боку позивача (його не звернення за захистом свого порушеного права протягом тривалого часу), а також враховуючи розмір заборгованості 1139 грн., яка стягнута з відповідача відповідно до рішення суду, та істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком, який просив стягнути позивач (п.20 постанови Пленуму), суд вважає за можливе відповідно до ст. 117 КЗпП України стягнути з відповідача 1139 грн.

Вирішуючи питання стосовно стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати в сумі 1872 грн. 41 коп., суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст.. 34 Закону України "Про оплату праці", компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ст.. 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Ст. 7 вказаного Закону передбачено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Позивачем не надано доказів на підтвердження виплати йому заборгованості та даних про відмову власника або уповноваженого ним органу у виплаті компенсації. Крім того, в матеріалах справи відсутні данні про розмір заборгованості по місяцях, за які вона утворилась.

Тому саме з цих підстав позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати в сумі 1872 грн. 41 коп., не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2,3 ст. 10 ЦПК України, сторони, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів , їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Крім того на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 115, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 62, 64, 88, 209ч.3, 212 -215, 218, 224 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ВАТ "Содовий завод" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати, задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод", що розташоване за адресою: м. Слов'янськ, вул. Чубаря, 91, ідентифікаційний код юридичної особи: 00204895 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 1139 грн. (Грн. одна тисяча сто тридцять дев'ять).

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод", що розташоване за адресою: м. Слов'янськ, вул. Чубаря, 91, ідентифікаційний код юридичної особи: 00204895 судовий збір на користь держави у розмірі 229,40 грн. на р/р 31210206700075, код ЄДРПОУ (суд) - 26503448, отримувач - УДКС у м. Слов'янську (м. Слов'янськ), код ЄДРПОУ (банку) - 34686605, банк отримувача - ГУДКСУ у Донецькій області, МФО - 834016, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міьскрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: