Постанова № 31487658, 23.05.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року Справа № 803/1047/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника позивача Поліщука І.І.,

представників відповідача Кузьменко О.О., Міщука С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Металіст» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Металіст» (далі - позивач, ПрАТ «Металіст», товариство) звернулось з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач, Луцька ОДПІ), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 04 квітня 2013 року №0001752205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 697818,75 грн. (в тому числі: за основним платежем - 558255,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 139563,75 грн.); №0001762205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 973083,75 грн. (в тому числі: за основним платежем - 778467,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 194616,75 грн.).

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій по поставці металопрокату від контрагента ТзОВ «Сталь-Едель» згідно укладеного договору, зроблені в ході проведення позапланової виїзної перевірки позивача, не відповідають фактичним обставинам справи. Позивач вказує, що факт здійснення господарських операцій із придбання металопрокату у вказаного контрагента-постачальника підтверджується належним чином оформленими первинними документами, з огляду на що товариство правомірно сформувало податковий облік по зазначених операціях.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Відповідач у письмових запереченнях на адміністративний позов вимог товариства не визнав, посилаючись на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали наведені у запереченнях доводи та просили відмовити у задоволенні адміністративного позову ПрАТ «Металіст».

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з врахуванням наступного.

Судом встановлено, що в період з 04.03.2013 року по 13.03.2013 року Луцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Металіст» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Сталь-Едель» за період з 01.08.2012 року по 31.01.2013 року.

За результатами даної перевірки відповідачем 20.03.2013 року складено акт №1559/22.5/21750320 (Т.1, а.с.11-24), яким встановлено порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 778467,00 грн., в т.ч. у серпні 2012 року на суму 69577,00 грн., у вересні 2012 року на суму 417689,00 грн., у жовтні 2012 року на суму 281205,00 грн., у грудні 2012 року на суму 9996,00 грн.; вимог ст.ст.134, 138, 139, 140 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за 12 місяців 2012 року в сумі 558255,00 грн.

На підставі вищевказаного акту відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 04 квітня 2013 року №0001752205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток 697818,75 грн. (в тому числі: за основним платежем - 558255,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 139563,75 грн.); №0001762205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 973083,75 грн. (в тому числі: за основним платежем - 778467,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 194616,75 грн.) (Т.1,а.с.9, 10).

Як вбачається з акту перевірки №1559/22.5/21750320 від 20.03.2013 року, податковим органом встановлено, що позивачем був укладений із ТзОВ «Сталь-Едель» договір поставки №3 від 10.07.2012 року товарно-матеріальних цінностей (далі-ТМЦ). Висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій з придбання металопрокату у ТзОВ «Сталь-Едель» базуються на тому, що фактичне здійснення операцій неможливо підтвердити у зв'язку з відсутністю довіреностей посадових осіб, які отримували ТМЦ (металопрокат, блоки газосиліконові стінові), в товарно-транспортних накладних не конкретизовано шлях прямувань вантажу (зазначено лише назви міст), крім того, відсутні посилання на номери подорожніх листів, до яких вони видані, що унеможливлює визначення відстані перевезень товару, кількості кілометрів, обсягу використаного пального тощо. З урахуванням висновків актів перевірок ТзОВ «Сталь-Едель» та ТзОВ «Феміда-Інтер», яке є постачальником металопрокату до ТзОВ «Сталь-Едель», інформації, що надійшла від ВПМ Луцької ОДПІ Волинської ДПС, податковим органом зроблено висновок про неможливість підтвердження фактичного здійснення фінансово-господарських операцій між ТзОВ «Феміда-Інтер» та ТзОВ «Сталь-Едель», а також між ТзОВ «Сталь-Едель» та ПрАТ «Металіст» за вересень та жовтень 2012 року.

Однак, суд не погоджується з такими висновками Луцької ОДПІ, враховуючи наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, ПрАТ «Металіст» зареєстроване як юридична особа 15.01.1997 року та видами діяльності позивача є, зокрема, виробництво будівельних металевих конструкцій; виробництво будівельних металевих конструкцій; виробництво металевих резервуарів, цистерн та контейнерів (основний); монтаж та встановлення збірних конструкцій; роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом; дослідження і розробка в галузі технічних наук.

З матеріалів справи вбачається, що 10 липня 2012 року між ТзОВ «Сталь-Едель» (постачальник) та ПрАТ «Металіст» (покупець) укладено договір поставки №3, предметом якого є поставка товару, асортимент якого визначається за усною домовленістю між керівниками (Т.1, а.с.105). Протягом вересня-жовтня 2012 року ТзОВ «Сталь-Едель» здійснило в адресу ПрАТ «Металіст» поставку металопрокату, що підтверджується податковими, видатковими накладними (Т.1, а.с.76-92, 106-115). Розрахунок за придбаний у ТзОВ «Сталь-Едель» товар ПрАТ «Металіст» здійснило в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (Т.1, а.с.70, 73-75).

Водночас судом встановлено, що 01 червня 2012 року між ТзОВ «Сталь-Едель» (орендодавець) та ПрАТ «Металіст» (орендар) укладений договір оренди №2, відповідно до якого ПрАТ «Металіст» орендує у ТзОВ «Сталь-Едель» будівлю цеху (С-1), що знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул.Боженка, 34 (Т.1, а.с.63-64). Факт оренди зазначеного приміщення підтверджується актом приймання-передачі до договору оренди від 01.06.2012 року (Т.1, а.с.65), актами здачі-прийняття робіт (Т.1, а.с.49, 50, 52), податковими накладними (Т.1, а.с.60-61).

З пояснень представника позивача вбачається, що транспортування металопрокату при поставці його від ТзОВ «Сталь-Едель» на ПрАТ «Металіст» вантажним транспортом не здійснювалось з огляду на наявність у ПрАТ «Металіст» орендованого приміщення за адресою: м.Луцьк, вул.Боженка, 34, де безпосередньо знаходиться і ТзОВ «Сталь-Едель».

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, 14 травня 2012 року між ПрАТ «Металіст» та ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» був укладений договір підряду №44 на виготовлення та монтаж металоконструкцій (Т.1, а.с.93-96). За цим договором позивач зобов'язувався виготовити, доставити на будівельний майданчик та змонтувати металоконструкції для птахоферм в урочищі «Білі липи» біля с.Ліски та в урочищі «Кривий Юзьо» біля с.Турівка Володимир-Волинського району. При цьому договором визначено, що приймання-передача продукції здійснюється сторонами шляхом підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

На виконання зазначеного договору позивачем протягом серпня-жовтня 2012 року здійснено поставку мелоконтрукцій та монтаж пташників, що підтверджується податковими накладними (Т.1, а.с.98-104), актами приймання-передачі виконаних робіт (Т.2, а.с.1-4), накладними на передачу матеріалів у виробництво (Т.2, а.с.8-14), платіжними дорученнями про здійснення ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» розрахунків за виконані позивачем роботи (Т.1, а.с.39-48). Водночас матеріалами справи підтверджується факт транспортування металопрокату ПрАТ «Металіст» до місць монтажу пташників (с.Ліски та с.Турівка), про що свідчать товарно-транспортні накладні, акти здачі-прийняття робіт за надані транспортні послуги та платіжні доручення на їх оплату (Т.2, а.с.36-136).

Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій по придбанню у ТзОВ «Сталь-Едель» металопрокату, отже валові витрати та податковий кредит за наслідками цієї операції позивачем сформовані правомірно. При цьому ПрАТ «Металіст» підтверджено наявність господарської мети при придбанні товару, подальшу його використання в межах господарської діяльності та належне оформлення первинних документів.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки ПрАТ «Металіст» висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій між ТзОВ «Сталь-Едель» та позивачем не знайшли свого підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, відтак встановлення податковим органом завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту є необгрунтованим та безпідставним.

Одночасно суд не бере до уваги посилання Луцької ОДПІ на те, що товарно-транспортні накладні не можуть бути належним доказом транспортування товару, оскільки у них не вказано прізвище та ім'я одержувача товару, не конкретизовано шлях прямувань вантажу, не надано доручень на отримання товару. Судом встановлено, що ПрАТ «Металіст» власними силами здійснювало виконання робіт по монтажу пташників на замовлення ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», водночас транспортування металопрокату до місць монтажу пташників здійснювалось позивачем або перевізниками на замовлення ПрАТ «Металіст». Таким чином, передача товару не відбувалась, оскільки замовником перевезень та його одержувачем є ПрАТ «Металіст». Разом з тим, відсутність у позивача актів приймання виконаних будівельних робіт (№КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (№КБ-3), які затверджені наказом Мінрегіонбуду від 04.12.2009 року №554, не є доказом безтоварності операцій з придбання металопрокату. Водночас згідно роз'яснень Мінрегіонбуду застосування примірних форм №КБ-2в та №КБ-3 для підприємств, що виконують роботи не за рахунок бюджетних коштів, а за рахунок інших джеред фінансування є рекомендованим. У цих випадках може складатися інший документ, форма якого зазначається у договорі підряду, що і було дотримано позивачем.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на матеріали перевірки ТзОВ «Феміда-Інтер», яке є постачальником ТзОВ «Сталь-Едель», та матеріали перевірки ТзОВ «Сталь-Едель», у яких встановлено безтоварність проведених операцій по придбанню та подальшій реалізації металопрокату. Суд вважає, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Водночас, Європейський суд з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03, п. 71 рішення) вказав, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Відтак будь-які порушення ТзОВ «Феміда-Інтер» чи ТзОВ «Сталь-Едель» правил здійснення господарської діяльності, порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку сама по собі не свідчить про безтоварність усіх проведених операцій.

Таким чином, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні обставини та письмові докази, суд дійшов висновку про протиправність прийнятих Луцькою ОДПІ податкових повідомлень-рішень від 04 квітня 2013 року №0001752205 та №0001762205, з огляду на що останні підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України судовий збір в сумі 2294 грн., сплачений згідно квитанції №2760.5.1 від 04.05.2013 року.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 04 квітня 2013 року №0001752205 та №0001762205.

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Металіст» судові витрати в розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 28 травня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій