Рішення № 31487444, 27.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6056/13 27.05.13За позовом Заступника Генерального прокурора України інтересах держави в

особі Міністерства оборони України та Військової частини А0105

(Командування Сухопутних військ Збройних Сил України)

до Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна

компанія»

про стягнення 2 371 17, 80 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від прокуратури: Кривоклуб Т.В. - посвідчення №000762 від 13.08.2012р.

Від позивача -1: Сумський Ю.А. - по дов. №220/672/д від 28.11.2012р.

Від позивача-2: Сумський Ю.А. - по дов.116/12/15593 від 29.12.2012р.

Від відповідача: Джелмач О.І. - по дов. 3№66 від 05.02.2013р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини А0105 (Командування Сухопутних військ Збройних Сил України) про стягнення з Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія» 2 371 17, 80 грн., із яких: 1 179 600, 16 грн. основного боргу, 1127393, 14 грн. - інфляційні та 64 124, 50 грн. - 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.04.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Через відділ діловодство Господарського суду міста Києва від прокуратури надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до даної заявип прокуратура просить стягнути з Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія» 2 106 612, 91 грн., із яких: 1 135 288, 73 грн. основного боргу, 908 230, 98 грн. - інфляційні та 63 093, 20 грн. - 3 % річних.

В судове засідання 24.04.2013р. представник відповідача не з»явився. Через відділ діловодство Господарського суду міста Києва від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники прокуратури та позивачів проти задоволення клопотання не заперечували.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є: нез'явлення в засідання представників сторін.

Оскільки представник відповідача в судове засідання не з'явився, суд визнав за доцільне розгляд справи відкласти на 27.05.2013р.

В судовому засіданні 27.05.2013р. представники прокуратури та позивачів позовні вимоги підтримали в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 10 квітня 2003 року на підставі дозволу Міністерства оборони України військова частина А0105 уклала договір оренди повітряних суден армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України № ІІСА-144-03 з Державним підприємством «Українська авіаційна транспортна компанія».

Відповідно до п. 1.1 договору його предметом є оренда Державним підприємством «Українська авіаційна транспортна компанія» транспортних повітряних суден, які належать державі в особі Міністерства оборони України і знаходяться в оперативному управлінні військової частини А0105 для проведення авіаційних робіт та авіаперевезень на території України і за її межами.

Згідно із п. 1.2 договору військова частина А0105 передала, а Державне підприємство «Українська авіаційна транспортна компанія» прийнла у строкове платне володіння та користування вертольоти типу МІ - 8 МТВ, які перебували на балансі військової частини А1604, що підпорядкована військовій частині А0105.

09 вересня 2011 року Державне підприємство «Українська авіаційна транспортна компанія» повернуло орендовані повітряні судна, що підтверджується актами приймання-передачі вертольотів.

При цьому, Державне підприємство «Українська авіаційна транспортна компанія» договірні зобов'язання по оплаті за оренду суден виконало частково, що підтверджується довідкою фінансового органу військової частини А0105. Зокрема, у період з вересня 2006 року та до підписання акту (09.09.2011 року) щодо їх повернення військової частини А0105 грошові кошти Державним підприємством «Українська авіаційна транспортна компанія» не сплачені.

В судовому засіданні представником відповідача наданий письмовий відзив на позов, відповідно до якого проти задоволення позову заперечує із наступних підстав:

На підприємстві відсутні первинні бухгалтерські, фінансові документи, накази, та інші фінансово-господарські документи по початок 2011 року, які б могли свідчити про борг перед позивачем. З приводу відсутності документів, по відношенню до колишніх керівників підприємства відкрита кримінальна справа прокуратурою, що підтверджується Постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України про відсторонення обвинуваченого від посади колишнього президента ДП МОУ «УАТК» Попова В.І. в якій йдеться про перевірку слідчим до причетності Попова В.І. щодовикрадення з ДП МОУ «УАТК» бухгалтерської, звітної, та іншої документації з підприємства.

Незаконність вилучення документації підтверджується листом Старшого слідчого в особливо важливих справах Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України №10/1/2-30561-11 від 19.07.2011р. в якому вказано, що вживаються заходи для встановлення місцезнаходження незаконно вилученої з ДП МОУ «УАТК» документації та винних у цьому осіб, а також листом Старшого слідчого в особливо важливих справах Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України від 04.02.2011 року №10/1/2-30561-11. В даному листі зазначається, що відповідно до матеріалів кримінальної справи у грудні 2011 року з підприємства незаконно вилучено основну печатку підприємства, статутну , бухгалтерську та іншу документацію, сервер, а також знищено інформацію та вилучено жорсткі диски з комп'ютерів.

В судовому засіданні 27.05.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури, позивачів та відповідача , Господарський суд міста Києва, суд-

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оборону України» та п. 1 Положення про Міністерство оборони України (Указ Президента України від 06.04.2011 № 406/2011) Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади та військового управління.

Фінансування Збройних Сил України відповідно до ст. 15 Закону України «Про Збройні Сили України» здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до наказу Міністра оборони України від 13.06.2007 року «Про затвердження положення про Командування Сухопутних військ Збройних Сил України» військова частина А0105 є органом військового управління оперативно- стратегічного рівня в системі Збройних Сил України, здійснює управління та виконує інші державні функції із забезпечення постійної боєздатності та боєготовності Сухопутних військ Збройних Сил України.

10 квітня 2003 року на підставі дозволу Міністерства оборони України (надалі позивач - 1) військова частина А0105 (надалі позивач - 2) уклала договір оренди повітряних суден армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України № UСА-144-03 оренди повітряних суден армійської авіації Сухопутних військових Збройний Сил України з Державним підприємством «Українська авіаційна транспортна компанія» (надалі відповідач).

Відповідно до п. 1.1 договору його предметом є оренда відповідачем транспортних повітряних суден для проведення авіаційних робіт, авіаперевезень вантажів, пасажирів, пошти, вантажу, тощо на території України і за її межами.

На виконання умов п. 1.2 договору позивач-2 передав, а відповідач прийняв 15 квітня 2003 року вертольоти МІ - 8 МТВ бортові № 95235 та № 95236, що підтверджується актами прийому - передачі № 35 та № 36. Актами оцінки технічного стану повітряних суден від 15.04.2003 року № 35/4 та № 36/4 встановлено справний технічний стан вертольотів. З огляду на викладене позивач-2 виконав договірні зобов'язання у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Сторонами погоджено, що цей договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і буде діяти до закінчення терміну оренди останнього орендованого ПС. (п. 17.1 договору).

09 вересня 2011 року Відповідач повернув орендовані повітряні судна, що підтверджується актами приймання-передачі вертольотів.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строки внесення орендної плати визначаються у договорі

Частина 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 7.3 договору визначено, що орендна плата нараховується і сплачується за період оренди з моменту підписання відповідачем акту приймання вертольотів до дня (включно) підписання позивачем-2 акту про їх повернення у місце постійної дислокації.

Відповідно до п. 16.10 договору його умови зберігають силу протягом всього терміну дії угоди, а в частині зобов'язань відповідача щодо сплати за оренду повітряних суден до повного розрахунку з позивачем-2.

Орендна плата за поточний місяць перераховується відповідачем на рахунок орендодавця до 15 числа місяця наступного за поточним згідно акту, підписаного уповноваженими представниками обох сторін.

Спір по справі виник внаслідок того, що на думку прокуратури, відповідач в порушення умов договору, не виконав обов'язку договору в частині сплати орендних платежів за використання майном за період з січня 2007р. по 09.09.2011р. (акти повернення майна), в результаті чого виникла заборгованість і яка, як вбачається з наданого позивачем та прокуратурою розрахунку, складає 1 135 288, 73 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

У відповідності ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Орендна плата за поточний місяць перераховується відповідачем на рахунок орендодавця до 15 числа місяця наступного за поточним згідно акту, підписаного уповноваженими представниками обох сторін.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідач у зазначений період користувався нежитловим приміщенням, а тому зобов'язаний згідно Договору та ч. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, сплачувати за таке користування оренду плату.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача зі сплати вартості за використання майна становить 1 127 393, 14 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов'язання договором № UСА-144-03 від 10.04.2003р. виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умов договору. Відповідач доказів відсутності заборгованості по орендній платі суду не надав.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 1 135 288, 73 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Прокуратурою заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційні в сумі 908 230, 98 грн. та 3% річних в сумі 63 093, 20 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. ст. 218 ГК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок в частині позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних, за допомогою відповідної програми системи інформаційно-правового забезпечення „Ліга: ЗАКОН" встановив: що визначена позивачем сума 3% річних в розмірі 63 093, 20 грн. та інфляційні в сумі 908 230.98 грн. нараховані вірно, а отже, підлягають стягненню з відповідача.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Заперечення відповідача викладені в письмовому відзиві судом до уваги не приймаються оскільки відсутність у відповідача первинних бухгалтерських, фінансових документів, наказів, та інших фінансово-господарських документів по початок 2011 року, які б могли свідчити про борг перед позивачем не звільняє відповідача від виконання своїх зобов'язань, що передбачені договором № UСА-144-03 від 10.04.2003р. оренди повітряних суден армійської авіації Сухопутних військових Збройний Сил України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія « (04050, м. Київ, вул.. Мельникова, 24 , корп.. 3, код ЄДРОПУ 38247095) на користь військової частини А0105 (03119, м. Київ, вул.. Дегтярівська, 19, код ЄДРОПУ 26077968) 1 135 288 грн. 73 коп. основного боргу, 908 230 грн. 98 коп. - інфляційні, 63 093 грн. 20 коп. 3% річних.

Стягнути з Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія « (04050, м. Київ, вул.. Мельникова, 24 , корп.. 3, код ЄДРОПУ 38247095) судовий збір в розмірі 42 132 грн. 26 коп. в доход спеціального фонду Державного бюджету України, що передбачений для зарахування судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.05.2013р.

СуддяТрофименко Т.Ю.