Рішення № 31487359, 15.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5260/13 15.05.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

до Фізичної особи - підприємця Гресс Віктора Вікторовича

про стягнення заборгованості в розмірі 97 231,34 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Ковалевський Р.В., довіреність б/н від 21.06.2012 р.

від відповідача: Гресс В.В., паспорт.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - позивач) до Фізичної особи - підприємця Гресс Віктора Вікторовича (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 97 231,34 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.2013 р. порушено провадження у справі № 910/5260/13 р., розгляд справи призначено на 24.04.2013 р., зобов'язано сторони вчинити певні дії.

17.04.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано документи для долучення до матеріалів справи.

У судове засідання 24.04.2013 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 22.03.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/5260/13 позивач виконав.

Представник відповідача у судове засідання 24.04.2013 р. не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 22.03.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/5260/13 відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 22.03.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/5260/13 розгляд справи відкладено на 15.05.2013 р.

У судове засідання 15.05.2013 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання з'явився, надав свої пояснення по суті спору.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.09.2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - позивач, кредитор) та Фізичної особою - підприємцем Гресс Віктором Вікторовичем (далі - відповідач, позичальник) було укладено Кредитний договір № К-2007064 (далі - Кредитний договір), відповідно до якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 90 000,00 грн., зі сплатою 24,99 % річних з кінцевим терміном повернення до 07.09.2014 р. включно (п. 1.1. Кредитного договору).

Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору погашення кредиту здійснюється рівними частина щомісячно, до 10 числа кожного місяця включно, в сумі 2 500,00 грн., та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом до 21.10.2012 р. (включно) на умовах, визначених цим Договором.

27.02.2011 р. між сторонами було укладено Додатковий договір № 1 до Кредитного договору, відповідно до якого сторони, зокрема, збільшили суму погашення кредиту.

Позивач у свої позовній заяві стверджує, що банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику кредитні кошти в сумі, встановленій Кредитним договором зі всіма змінами та додатковими угодами до нього, в свою чергу, відповідач порушив вищезазначені положення Кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

З наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача також вбачається, що банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, а саме надав відповідачу кредит у належному розмірі.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що додані позивачем до позовної заяви банківські виписки по особовому рахунку відповідача є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по поверненню частини кредиту в розмірі 84 998,00 грн. підлягають задоволенню.

Позивач у своєму позові зазначає, що у відповідача крім заборгованості по поверненню кредитних коштів також існує прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 10 785,73 грн.

Позивачем були долучені до матеріалів справи виписки по особовому рахунку відповідача, якими підтверджується заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами у вищезазначеному розмірі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 10 785,73 грн. підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів в розмірі 1 002,49 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 445,12 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом здійснено перерахунок заявлених розмірів пені за прострочення повернення кредиту та несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитними коштами та встановлено, що позивачем вірно розраховані вищезазначені показники.

З огляду на вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів в розмірі 1 002,49 грн. та пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 445,12 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором в розмірі 97 231,34 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гресс Віктора Вікторовича (04201, м. Київ, вул. Рокосовського, будинок 3а, кв. 41; реєстраційний номер облікової картки платника податків: 2772112132) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, будинок 36-Б; ідентифікаційний код: 34047020) заборгованість за кредитним договором в розмірі 95 783 (дев'яносто п'ять тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 73 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів в розмірі 1 002 (одна тисяча дві) грн. 49 коп., пеню за заборгованість по сплаті відсотків в розмірі 445 (чотириста сорок п'ять) грн. 12 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 944 (одна тисяча дев'ятсот сорок чотири) грн. 63 коп.

Повне рішення складено 20.05.2013 р.

Суддя О.В. Нечай