Постанова № 31487263, 22.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2013 р. Справа №805/3930/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 годин 37 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., за участі секретаря судового засідання Зикун Ю.В., представника відповідача Перекрестова С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Данко» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000161520 від 12 березня 2013 року,

В С Т А Н О В И В:

27 березня 2013 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Данко", звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби, про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000161520 від 12.03.2013. Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач визнаний банкрутом, а тому відповідач мав анулювати реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість, але не зробив цього, що є порушенням законодавства. У зв'язку із цим акт камеральної перевірки є неправомірним і таким, що порушує права позивача. З посиланням на Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000161520 від 12 березня 2013 року на суму 680,00 гривень.

У судове засідання представник позивач не прибув, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. Пояснив, що ліквідатор позивача неодноразово звертався із заявами про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість. Через недодержання позивачем вимог «Положення про реєстрацію платника податку на додану вартість», а саме поданням заяви в довільній формі, а не за формою №3-ПДВ, позивачу було відмовлено в анулюванні реєстрації. Також ліквідатору було надано роз'яснення, що анулювання реєстрації позивача можливо за умови проведення розрахунків із бюджетом за податковими зобов'язаннями.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

29 березня 2012 року постановою Господарського суду Донецької області по справі №5/83Б Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Данко" було визнано банкрутом внаслідок його фінансової неспроможності. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Данко" був призначений арбітражний керуючий Срібний І.В. (а.с. 6-8).

16 травня 2012 року відповідачем зареєстрований лист ліквідатора №89/05/04/12-ак від 14.05.2012 про направлення оригіналу свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Аграрне підприємство «Данко» та анулювання реєстрації останнього як платника податку на додану вартість та (а.с. 16).

18 травня 2012 року відповідач листом за №2593/10/18-013-1 повідомив ліквідатора ТОВ «Аграрне підприємство «Данко» про умови анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, які встановлені чинним законодавством (а.с. 47).

24 травня 2012 року ліквідатор ТОВ «Аграрне підприємство «Данко» листом за №91/4/05/12-ак знову просив відповідача анулювати реєстрацію ТОВ «Аграрне підприємство «Данко» як платника податку на додану вартість (а.с. 17-18).

29 травня 2012 року відповідач листом за №3073/10/18-013-1 роз'яснив ліквідатору ТОВ «Аграрне підприємство «Данко» умови анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та повернув оригінал свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Аграрне підприємство «Данко» (а.с. 48).

12 березня 2013 року посадовими особами відповідача був складений «Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №461/1520/32362833». За результатами перевірки було встановлено, що позивач несвоєчасно подав декларації з податку на додану вартість за липень, листопад, грудень 2012 року та січень 2013 року. Відповідальність за несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість передбачена пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України (а.с. 11).

12 березня 2013 року відповідачем на підставі підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54, пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення №0000161520 про збільшення ТОВ «Аграрне підприємство «Данко» грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями на суму 680,00 гривень (а.с. 12).

При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Згідно статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

За приписами статті 37 ПК України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку. Підставою для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є ліквідація юридичної особи.

Анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відбувається в порядку, встановленому статтею 184 ПК України.

Реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі:

- якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом,

- або господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1394 від 07.11.2011, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 року за №1369/20107, для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до податкового органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою N 3-ПДВ.

Відповідно до частини 2 статті 32 Закону України від 14 травня 1992 року №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Позивачем не надано доказів того, що в травні 2012 року ним до відповідача подавалася заява про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою N 3-ПДВ і були сплачені суми податкових зобов'язань. Також позивачем не надано доказів того, що Господарським судом Донецької області станом на травень 2012 року була винесена ухвала про ліквідацію ТОВ «Аграрне підприємство «Данко».

За таких обставин, відповідач правомірно відмовив в анулюванні реєстрації ТОВ «Аграрне підприємство «Данко» як платника податку на додану вартість, а тому позивач мав виконувати свій обов'язок платника податку на додану вартість щодо подання до відповідача у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітності та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України (далі за текстом «ПК України») органи державної податкової служби, зокрема, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції.

Пунктом 120.1 статті 120 ПК України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

За висновками «Акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №461/1520/32362833» позивач несвоєчасно подав декларації з податку на додану вартість за липень, листопад, грудень 2012 року та січень 2013 року, тобто за чотири звітні періоди, а від так сума штрафу розрахована вірно (170х4=680 грн.).

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати, понесені позивачем, присудженню з Державного бюджету України не підлягають (стаття 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засідання 22 травня 2013 року.

Постанова в повному обсязі складена 27 травня 2013 року.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.